Бельгия
Часть 1. Польша и Нидерланды
Часть 2. Париж
Часть 3. Бельгия
Эта часть путешествия у нас называлась “ Пивной тур” . Все-таки бельгийское пиво крутое. Да и вообще о красотах дальней Бельгии уже столько всего воспето, что не терпится её увидеть. Бельгийский язык очень и очень похож на украинский! А не, это мы в маркет с польскими продуктами зашли. Все хорошо. Язык совершенно не похож. В гостиницу как всегда приехали раньше времени. Так, что просто сгрузили вещи и пошли исследовать городок.
Гент
Первое впечатление о Генте нам сложил Собор Святого Бавона. Это был один из самых больших соборов в которых нам приходилось бывать. Передать всю ту старину, помпезность и царящий дух средневековья я не смогу. Но посещать его обязательно. Мимо не пройдете. За собором открывается вся красота Гента. Это словно Прага, только все более уютное и близкое друг к другу. Эти улочки, эти домики и живописно пролегающий канал.
У нас на карте было отмечено 25 мест обязательных к посещению. Даже было странно осознавать, как в таком небольшом городке помещается столько мест. Но тут даже бесцельно можно бродить по улочкам умирая от красоты. Начали мы пивную часть тура с местного баночного пива.
Выбрали себе место в уединенном райончике и свесили ноги с канала. Это было светлое пиво, оно не особо отличалось от любого другого. Но тут главное до белого добраться. Теперь можно дальше гулять. Один из главных вопросов был, где покушать. Макдональдс ещё строится, а местные кафешки ставят за блюдо от 17 евро. Как хорошо, что кто-то в своем блоге описал про заведение souplongue. Это было настоящее спасение. За 5 евро ты получаешь здоровенную миску крем супа, булочки с маслом, персик и разные добавки типа сыра в суп.
Для особо голодных есть литровое ведерко супа за 6 евро на вынос. После чего прошлись по местным ярмаркам и на десерт перекусили местными сладостями. Ещё пол часа назад было страшно свалиться от голода, а теперь был тотальный пережор. От фасадов домов, мостов и вымощенных дорожек невозможно было глаза отвести. Этот город словно лет на 200 назад живет в прошлом. Романтичность в воздухе просто зашкаливает.
Так же в Генте есть один местный паб Bierhuis в котором более тысячи сортов пива. А когда растерянный путешественник не знает с чего начать, так пиво ещё и бесплатно грамм по 50 на пробу наливают. Конечно хотелось попробовать весь ассортимент включая самое крепкое пиво, которого наливают не больше трех бокалов по 0.33 на руки.
Но белое не фильтрованное, наверное, всегда вкусное. Было вкусно. Я думаю, в Бельгии даже не любители пива станут любителями. Вечером, у канала, на улочках Гента собирается весь город. Все как одна большая семья сидят и наслаждаются луной, отражениями фасадов. Очень комфортный городок.
Брюссель
С самого утра, выписались из отеля и отправились на поезде в столицу. Поезда ходят каждые 9 минут. Ехать меньше часа сквозь зеленые поля. На вокзале очень удобно расположены автоматические камеры хранения. Так что сдать свои рюкзаки обошлось совсем недорого и оперативно.
Ещё большим плюсом является то, что вокзал расположен прямо в центре. Так с чего же начать? Конечно же с музея шоколада. Платишь за вход 6 евро и безлимитное королевство шоколада твое. Ешь сколько хочешь) Вернее сколько влезет, хотелось больше, чем влазило.
В сортах какао бобов у нас с Дашей получилось разногласие. Понравились разные. Далее по нашей культурной программе нужно было найти все три писающие статуи.
Самое интересное, что статуя мальчика оказалась по размерам меньше, чем большинство продающихся одноименных сувениров. Статуи расположены так, что пока пройдешь их всех, то посмотришь практически весь старый город. Очень удобно. Я бы не сказал, что статуи производят особые впечатления, но зато выходит некий квест. В столице мы пробовали баночный Хугарден и Лёф. Хугарден по вкусу вроде такой-же как у нас в банках, но по крепости существенно быстрее до головы доходит. А может просто жаркая погода была. Так как с лавочками большой дефицит в городе, то все туристы сидят на бордюрах вокруг центральной площади
. Провели в городе мы около трех часов и остались довольны, что заехали. Теперь мы поедем в дальнюю часть Бельгии
Брюгге
Дорога до от Брюсселя до Брюгге занимает менее двух часов. Поезда очень комфортные, так, что время идет не мучительно. Брюгге значительно больше, чем Гент. В забронированном отельчике нас ждала милейшая хозяйка. Своих гостей она встретила бокалом пива и сока. Отличный прием по-бельгийски) Старый город окружен каналом, который мы опрометчиво решили пройти по кругу. Путь исчислялся в часах) Но красота этого пути была неописуемая.
Гент брал красотой внутреннего города, Брюгге сразу покорил нас красотой с внешней стороны. Просто можно идти вдоль канала и любоваться. Людей тут практически нет, что ещё больше добавляет красоты. С одной стороны канала есть длинная парковая зона и настоящие мельницы.
Насколько мы поняли, днем можно зайти за деньги внутрь. Вечерком можно просто по лесенке наверх подняться. Правда там не совсем рассчитано, что ты без присмотра будешь подниматься.
Но все-равно. В старый город мы попали уже совсем вечером. На ратуше, что расположена в центре города как раз начался колокольный концерт. Весь старый город окутала колокольная музыка. Играли действительно что-то известное.
Но в колокольном звоне нелегко определить, что именно играло. С детскими площадками в Брюгге происходит какой-то кризис жанра. Мы нашли в трех местах что-то похожее на детскую площадку с устройством очень похожим на детскую карусель.
Причем с первыми двумя ещё можно было что-нибудь придумать. А вот как развлекаться на третьем “ аттракционе” состоящим из параллельных выпуклых труб, осталось загадкой.
В этих уютных городах один минус. Если хочешь личный номер с личными удобствами и менее ста евро за ночь, то приходиться жить немного за старым городом. Каждую ночь у нас были затяжные походы в отель.
Утром наша хозяйка готовила нам завтрак так, словно мы графы, приехавшие культурно обогащаться с далеких земель. Всё было очень чинно и благородно. Я даже ощущал, будто на мне фрак! Как удобно жить рядом с магазином аренды велосипедов. Два самых вычурных велосипеда уже ждали нас.
Ехать на таких необычных и красивых велосипедах было словно за рулём новенькой Феррари. Нам даже один из местных дедушек на улице сказал, что у нас очень необычные велосипеды. На подъезде к старому городу нас ждал раскрытый разводной мост! Причем мост раскрывался поворотом в плоскости. Поначалу разводные мосты нас очень радовали. Но со временем их раскрытое состояние начинало больше мешать. На велосипедах вдоль канала, мы ехали вдоль просыпающегося города. Мостики, ворота и мельницы сопровождали нашу поездку.
Мы обогнули половину окружности старого города и свернули на уходящую вдаль дорогу. Нашей целью были замки в соседствующих городах. В этот день солнышко пригревало неслабо. Но ветерок от езды облегчал. Главное не останавливаться. Первый замок “ Kasteel Ryckevelde” нас ждал в настоящем бельгийском лесу. Перед замком озерцо, большущая солнечная поляна и меч в камне!
Я уже даже хотел отправить на свою работу смс, мол прощайте офисный планктон, я оказывается теперь король Артур! Но как ни старался, меч из камня достать не вышло. Всё-таки я офисный планктон, а не король. Далее маршрут лежал вдоль кукурузных полей, роскошных дач и маленького городка Oostkamp.
Мы город проехали без остановок. Но все-равно он какой-то умиротворяющий. Во время поездки очень запомнились железнодорожные переезды. Шлагбаумы закрываются, наверное, за пол минуты до поезда. Потом пролетает с невероятной скоростью поезд и шлагбаумы открываются. Весь этот процесс длится какие-то мгновения. Вокруг поезда прямо слышно, как идет воздушная ударная волна.
Второй замок нас ждал в городе Лоппем и назывался “ Het Kasteel van Loppem” . Замок был поинтереснее первого, но суть не менялась. Озеро здесь было явно получше. Умостились на лавочке и на травке. Во время длительного отдыха наблюдали за местным рыбаком, который то ловил рыбу, то отпускал. Спортивная рыбалка.
Немного даже поболтали с мужичком о стране. Теперь мы отправились в сам город, в поисках маркета. В первую очередь нужно было остыть, иначе перегрев и тепловой удар был неминуемым. Перед маркетом как раз была стоянка для велосипедов. Каждую блокировку наших велосипедов мы фотографировали. Такие были условия аренды. Видимо на случай если угонят. Система антиугона на наших велосипедах была серьезная, состояла из нескольких уровней защиты. Маркет для нас был райским уголком. Он состоял из двух отделов. В первом было холодно, во втором очень холодно. По всем отделам были дегустации товара по принципу самообслуживания. Причем хорошими порциями. На дегустации были вина, сыр, кофе с булочками, йогурты сразу баночками, шоколад и орешки. А на десерт купили себе литруху сока и булочки-тортики. Этот маркет был спасением и от далекой дороги и от сильной жары. Теперь мы вновь полны сил и готовы к обратной дороге. Она кстати не очень длинная, Брюгге не далеко от этого города. Как же все-таки тут эффектно проносятся поезда через дорогу. И снова разведенный мост.
В центр Брюгге на велосипеде особо не заедешь, так как там неудобная для велосипеда брусчатка. Поэтому мы припарковали велосипеды и пошли релаксировать по паркам и прилегающим улицам. С этой стороны города был широкий канал и большущая поляна с лебедями и утками.
По количеству перьев в траве можно сделать вывод, что это постоянное место обитания этих уток. Вот к сожалению, и настало время покидать романтическую Бельгию. В этой поездке мы открыли две новых страны. И обе оказались удачными.
Парижу мы отдаем медаль за приключения и количество интерестностей, а Бельгии за романтичность.
Эйндховен
До Нидерландов мы доехали на фликсбасе. Что впечатлило в городе, это большой памятник в виде шара разбивающего кегли. Но к сожалению, на этом достопримечательности города и закончились. Ещё мы вычитали, что можно взять велосипед в аренду и покататься ночью по светящейся дорожке. Но вычитали это мы уже утром. Хоть этот город был самым неинтересным в нашем маршруте, но он оставил незабываемые воспоминания о нашем самом уютном завтраке. В доме где мы поселились был небольшой внутренний дворик. Утром было холодно и лил ливень. Но хозяйка настояла, что завтракать лучше в её дворике. Сбоку дворика стоял стол, над ним была крыша и висела люстра, которая в первую очередь выполняла функцию обогрева.
То есть ровно наши два места и стол находились в куполе тепла и уюта. За нашим условным куполом лил сильный ливень и холод. Сам завтрак состоял из очень интересных продуктов. Похоже их все объединяло то, что они были особенно экологическими. Даже чай был особенно биологическим. Вся эта атмосферность ммм… . Запомнилась нам навсегда.
Пыжовице
Мы поселились в очередном отеле возле аэропорта. Время уже было вечернее и ехать в Катовице уже не имело смысла. Значит будем исследовать локальную местность. Погода стояла просто идеальная, было не холодно и не жарко. Заходящее солнце светило своими последними летними лучами. Вокруг нас поля и леса. Поужинали мы на 50 злотых от пуза. Съели две громадные порции вареников и деруны с гуляшом.
То, сколько мы заказали, наверное, на троих рассчитывалось. Единственным развлечением в этом городе – пойти посмотреть, как взлетают самолеты. Для этого надо было обойти аэропортовую зону. Но в самом неожиданном месте была остановленная стройка. Мы аккуратно перебрались через баррикады, обошли ямы и заняли самое удачное место чтоб видеть, как самолеты будут лететь на нас. Последнее приключение, подаренное нам Европой в этой поездке, было то, как нас вывела охрана со стройки.
А не, ещё утром за нами не приехал трансфер чтоб отвезти в аэропорт. Это было приключение с адреналинчиком) Вот собственно и все. Это была последняя восьмая поездка пятого сезона. Европа в этом сезоне показала себя с лучшей стороны. Сначала итальянское озеро Гарда, теперь западная Европа. В общем тут твердый зачет. Нидерланды, Бельгия и Франция обязательны к посещению!
Этот сезон был, наверное, самым интересным у нас, за год мы совершили 25 перелетов, провели 58 дней заграницей. Билеты на шесть из восьми поездок были куплены перед началом сезона. В итоге этот сезон у нас получился самым спланированным заранее. Даже внезапная смена работы не смогла сдвинуть плотный график поездок. В итоге во время испытательного срока надо было договориться сразу о трех путешествиях. Причем третье было неожиданным для нас самих. На свой пятый год путешествий мы второй раз воспользовались именно горящим туром. А также мы открыли для себя нечто красивее Мальдив – тайский остров Ко Липе.
Будильник, я открываю глаза. Надо понять, что это за отель и где мы. Это наша комната? Мы, что в Киеве? Аааа точно, мы вчера вернулись… Ладно надо собираться на работу…
Информация о поездке
Дата путешествия: 23.08. 2017 – 31.08. 2017
Продолжительность: 9 полных дней
Полных дней без дождя: 8
Авиабилеты: WIZZ + WIZZ
Отели: Booking
Экскурсии: Все сами
Сложность поездки: 3/10 (легко)
Бельгія
Частина 1. Польща та Нідерланди
Частина 2. Париж
Частина 3. Бельгія
Ця частина подорожі називалася “Пивний тур”. Все-таки бельгійське пиво круте. Та й взагалі про красу далекої Бельгії вже стільки всього оспівано, що не терпиться її побачити. Бельгійська мова дуже і дуже схожа на українську! А ні, це ми в маркет із польськими продуктами зайшли. Все добре. Мова зовсім не схожа. У готель як завжди приїхали завчасно. Так, що просто завантажили речі та пішли дослідити містечко.
Гент
Перше враження про Гента ми склали Собор Святого Бавона. Це був один із найбільших соборів, у яких нам доводилося бувати. Передати всю ту старовину, помпезність і царювання середньовіччя я не зможу. Але відвідувати його обов'язково. Повз не пройдете. За собором розкривається вся краса Гента. Це наче Прага, тільки все більш затишне і близьке одне до одного. Ці вулички, ці будиночки і мальовничий канал.
У нас на карті було відзначено 25 місць, обов'язкових до відвідування. Навіть було дивно усвідомлювати, як у такому невеликому містечку міститься стільки місць. Але тут навіть безцільно можна тинятися вуличками помираючи від краси. Почали ми пивну частину туру з місцевого баночного пива.
Вибрали собі місце у відокремленому райончику та звісили ноги з каналу. Це було світле пиво, воно не дуже відрізнялося від будь-якого іншого. Але тут головне до білого дістатися. Тепер можна далі гуляти. Одне з головних питань було, де поїсти. Макдональдс ще будується, а місцеві кафешки ставлять за блюдо від 17 євро. Як добре, що хтось у своєму блогу описав про заклад souplongue. Це був справжній порятунок. За 5 євро ти отримуєш здоровенну миску крем супу, булочки з маслом, персик та різні добавки типу сиру в суп.
Для особливо голодних є літрове відерце супу за 6 євро на винос. Після чого пройшлися місцевими ярмарками і на десерт перекусили місцевими солодощами. Ще пів години тому було страшно впасти з голоду, а тепер був тотальний пережер. Від фасадів будинків, мостів та вимощених доріжок неможливо було відвести очі. Це місто немов років на 200 тому живе у минулому. Романтичність у повітрі просто зашкалює.
Так само в Генті є один місцевий паб Bierhuis у якому понад тисячу сортів пива. А коли розгублений мандрівник не знає з чого почати, то пиво ще й безкоштовно грамів по 50 на пробу наливають. Звичайно хотілося спробувати весь асортимент, включаючи найміцніше пиво, якого наливають не більше трьох бокалів по 0.33 на руки.
Але біле не фільтроване, мабуть, завжди смачне. Було смачно. Я думаю, у Бельгії навіть не любителі пива стануть аматорами. Увечері біля каналу на вулицях Гента збирається все місто. Всі як одна велика сім'я сидять і насолоджуються місяцем, відображенням фасадів. Дуже зручне містечко.
Брюссель
З самого ранку виписалися з готелю і вирушили поїздом до столиці. Поїзди ходять кожні 9 хвилин. Їхати менше години через зелені поля. На вокзалі зручно розташовані автоматичні камери зберігання. Тож здати свої рюкзаки обійшлося зовсім недорого та оперативно.
Ще більшим плюсом є те, що вокзал розташований прямо у центрі. Тож з чого ж почати? Звісно ж із музею шоколаду. Платиш за вхід 6 євро та безлімітне королівство шоколаду твоє. Їж скільки хочеш) Вірніше, скільки влізе, хотілося більше, ніж влазило.
У сортах какао бобів у нас із Дашею вийшла суперечність. Сподобалися різні. Далі за нашою культурною програмою потрібно було знайти всі три статуї, що писали.
Найцікавіше, що статуя хлопчика виявилася за розмірами менше, ніж більшість однойменних сувенірів, що продаються. Статуї розташовані так, що поки пройдеш їх усіх, то подивишся практично все старе місто. Дуже зручно. Я б не сказав, що статуї справляють особливі враження, зате виходить якийсь квест. У столиці ми пробували баночний Хугарден та Леф. Хугарден за смаком на зразок такий же, як у нас у банках, але за фортецею значно швидше до голови доходить. А може, просто спекотна погода була. Оскільки з лавками великий дефіцит у місті, всі туристи сидять на бордюрах навколо центральної площі
. Провели в місті ми близько третьої години і залишилися задоволені, що заїхали. Тепер ми поїдемо до далекої частини Бельгії
Брюгге
Дорога від Брюсселя до Брюгге займає менше двох годин. Поїзди дуже комфортні, так що час іде не болісно. Брюгге значно більше, ніж Гент. У заброньованому готельчику на нас чекала наймиліша господиня. Своїх гостей вона зустріла келихом пива та соку. Старе місто оточене каналом, який ми необачно вирішили пройти по колу. Шлях обчислювався в годинах) Але краса цього шляху була невимовна.
Гент брав красою внутрішнього міста, Брюгге одразу підкорив нас красою із зовнішнього боку. Просто можна йти вздовж каналу та милуватися. Людей тут майже немає, що ще більше додає краси. З одного боку каналу є довга паркова зона та справжні млини.
Наскільки ми зрозуміли, удень можна зайти за гроші усередину. Увечері можна просто сходами нагору піднятися. Щоправда, там не зовсім розраховано, що ти без нагляду підніматимешся.
Але всеодно. До старого міста ми потрапили вже зовсім увечері. На ратуші, що розташована в центрі міста, якраз розпочався дзвіничний концерт. Все старе місто огорнула дзвонова музика. Грали справді щось відоме.
Але в дзвоні нелегко визначити, що саме грало. З дитячими майданчиками у Брюгге відбувається якась криза жанру. Ми знайшли у трьох місцях щось схоже на дитячий майданчик із пристроєм дуже схожим на дитячу карусель.
Причому з першими двома ще можна було щось придумати. А ось як розважатися на третьому "атракціоні", що складається з паралельних опуклих труб, залишилося загадкою.
У цих затишних містах – один мінус. Якщо хочеш особистий номер із особистими зручностями та менше ста євро за ніч, то доводиться жити трохи за старим містом. Щоночі у нас були затяжні походи в готель.
Вранці наша господиня готувала нам сніданок так, наче ми графи, які приїхали культурно збагачуватися з далеких земель. Все було дуже чинно і благородно. Я навіть відчував, наче на мені фрак! Як зручно жити поруч із магазином оренди велосипедів. Два найвигадливіші велосипеди вже чекали нас.
Їхати на таких незвичайних та красивих велосипедах було немов за кермом новенької Феррарі. Нам навіть один із місцевих дідусів на вулиці сказав, що у нас дуже незвичайні велосипеди. На під'їзді до старого міста на нас чекав розкритий розвідний міст! Причому міст розкривався поворотом у площині. Спочатку розвідні мости нас дуже тішили. Але згодом їхній розкритий стан починало більше заважати. На велосипедах по каналу, ми поїхали по місту, що прокидається. Містки, ворота та млини супроводжували нашу поїздку.
Ми обійшли половину кола старого міста і звернули на дорогу, що йде вдалину. Нашою метою були замки у сусідніх містах. Цього дня сонечко пригрівало неслабко. Але вітерець від їзди полегшував. Головне не зупинятися. Перший замок “Kasteel Ryckevelde” на нас чекав у справжньому бельгійському лісі. Перед замком озерце, величезна сонячна галявина та меч у камені!
Я вже навіть хотів відправити на свою роботу смс, мовляв, прощайте офісний планктон, я виявляється тепер король Артур! Але як не намагався, меч із каменю дістати не вийшло. Все ж таки я офісний планктон, а не король. Далі маршрут лежав уздовж кукурудзяних полів, розкішних дач та маленького містечка Oostkamp.
Ми місто проїхали без упину. Але все одно він якийсь умиротворюючий. Під час поїздки запам'яталися залізничні переїзди. Шлагбауми закриваються, мабуть, за півхвилини до поїзда. Потім пролітає з неймовірною швидкістю поїзд та шлагбауми відкриваються. Весь цей процес триває якісь миті. Навколо поїзда чути, як іде повітряна ударна хвиля.
Другий замок на нас чекав у місті Лоппем і називався “Het Kasteel van Loppem”. Замок був цікавіший за перший, але суть не змінювалася. Озеро тут було явно кращим. Вмостилися на лавці та на траві. Під час тривалого відпочинку спостерігали за місцевим рибалкою, який ловив рибу, то відпускав. Спортивна риболовля.
Трохи навіть побалакали з чоловіком про країну. Тепер ми вирушили в саме місто, шукаючи маркет. Насамперед потрібно було охолонути, інакше перегрів та тепловий удар був неминучим. Перед маркетом була стоянка для велосипедів. Кожне блокування наших велосипедів ми фотографували. Такі були умови оренди. Мабуть на випадок, якщо викрадуть. Система антиугону на наших велосипедах була серйозною, складалася з кількох рівнів захисту. Маркет для нас був райським куточком. Він складався із двох відділів. У першому було холодно, у другому дуже холодно. За всіма відділами були дегустації товару за принципом самообслуговування. Причому добрими порціями. На дегустації були вина, сир, кава з булочками, йогурти одразу баночками, шоколад та горішки. А на десерт купили собі литруху соку та булочки-тортики. Цей маркет був порятунком від далекої дороги і від сильної спеки. Тепер ми знову сповнені сил і готові до дороги назад. Вона, до речі, не дуже довга, Брюгге не далеко від цього міста. Як же тут ефектно проносяться поїзди через дорогу. І знову розлучений міст.
У центр Брюгге на велосипеді особливо не заїдеш, бо там незручна для велосипеда бруківка. Тому ми припаркували велосипеди і пішли релаксувати парками та прилеглими вулицями. З цього боку міста був широкий канал і величезна галявина з лебедями та качками.
За кількістю пір'я в траві можна зробити висновок, що це постійне місце проживання цих качок. Ось на жаль, і настав час залишати романтичну Бельгію. У цій поїздці ми відкрили дві нові країни. І обидві виявилися вдалими.
Парижу ми віддаємо медаль за пригоди та кількість цікавостей, а Бельгії за романтичність.
Ейндховен
До Нідерландів ми доїхали фліксбасом. Що вразило в місті, це великий пам'ятник у вигляді кулі, що розбиває кеглі. Але, на жаль, на цьому визначному пам'ятці міста і закінчилися. Ще ми вичитали, що можна взяти велосипед в оренду і покататися вночі по доріжці, що світиться. Але вичитали це ми вже вранці. Хоч це місто було найнецікавішим у нашому маршруті, але воно залишило незабутні спогади про наш найзатишніший сніданок. У будинку, де ми оселилися, був невеликий внутрішній дворик. Вранці було холодно і лила злива. Але господиня наполягла, що снідати краще в її дворику. Збоку дворика стояв стіл, над ним був дах і висіла люстра, яка насамперед виконувала функцію обігріву.
Тобто рівно наші два місця і стіл знаходилися в куполі тепла та затишку. За нашим умовним куполом лила сильна злива і холод. Сам сніданок складався з дуже цікавих продуктів. Схоже, їх усе поєднувало те, що вони були особливо екологічними. Навіть чай був особливо біологічним. Вся ця атмосферність ммм. Запам'яталася нам назавжди.
Пижовице
Ми оселилися у черговому готелі біля аеропорту. Час уже був вечірній і їхати в Катовіце вже не мало сенсу. Отже досліджуватимемо локальну місцевість. Погода була просто ідеальна, було не холодно і не жарко. Сонце, що заходило, світило своїми останніми літніми променями. Навколо нас поля та ліси. Повечеряли ми на 50 злотих від пуза. З'їли дві величезні порції вареників та деруни із гуляшем.
Те, скільки ми замовили, напевно, на трьох розраховувалося. Єдина розвага в цьому місті – піти подивитися, як злітають літаки. Для цього треба було оминути аеропортову зону. Але в самому несподіваному місці було зупинено будівництво. Ми акуратно перебралися через барикади, обійшли ями і зайняли найвдаліше місце, щоб бачити, як літаки летітимуть на нас. Остання пригода, подарована нам Європою у цій поїздці, була те, як нас вивела охорона з будівництва.
А ні, ще вранці за нами не приїхав трансфер, щоб відвезти в аеропорт. Це була пригода з адреналінчиком) Ось, власне, і все. Це була остання восьма подорож п'ятого сезону. Європа цього сезону показала себе з кращого боку. Спершу італійське озеро Гарда, тепер західна Європа. Загалом тут жорсткий залік. Нідерланди, Бельгія та Франція обов'язкові до відвідування!
Цей сезон був, напевно, найцікавішим у нас, за рік ми здійснили 25 перельотів, провели 58 днів закордоном. Квитки на шість із восьми поїздок були куплені перед початком сезону. У результаті цей сезон у нас вийшов спланованим заздалегідь. Навіть раптова зміна не змогла зрушити щільний графік поїздок. У результаті під час випробувального терміну треба було домовитися одразу про три подорожі. Причому третє було несподіваним для нас. На свій п'ятий рік подорожей ми вдруге скористалися саме палаючим туром. А також ми відкрили для себе щось красивіше за Мальдів – тайський острів Ко Липе.
Будильник, я розплющую очі. Потрібно зрозуміти, що це за готель і де ми. Це наша кімната? Ми, що у Києві? Аааа точно, ми вчора повернулися… Гаразд, треба збиратися на роботу.
Інформація про подорож
Дата подорожі: 23.08. 2017 – 31.08. 2017
Тривалість: 9 повних днів
Повних днів без дощу: 8
Авіаквитки: WIZZ + WIZZ
Готели: Booking
Екскурсії: Всі самі
Складність подорожі: 3/10 (легко)
