Продолжение описания рыбалки в Норвегии
Норвегия, Осло, Gjesvaer. 03.09. 2013-10.09. 2013г.
Москва-Осло-Москва (Аэрофлот)
Осло-Альта-Осло (SAS)
1 день в Осло, 3 дня озерной рыбалки, 1 день морской, 1 день свободный для изучения достопримечательностей.
Я не первый раз организовываю путешествие в подарок мужу, позади Париж 2007 года, Швейцария 2010 года. Надо сказать, что путешествуем мы много и с удовольствием, были во многих странах и городах.
Но идея подарить мужу на 50-летие организованную поездку на рыбалку в Норвегию, возникла после того, как два раза подряд, мой муж и сын, возвращались из Астрахани, куда они ездят каждый год, понурыми и без особенных впечатлений.
Норвежские города и фьорды, давно привлекали нашу семью своей необычной, неповторимой красотой, но мы все время откладывали эту поездку, т. к. после всех предварительных подсчетов предстоящих расходов, казалось как-то неоправданно дорого.
Но на 50-летие моего мужа, мне хотелось чем-нибудь его поразить, и я решила заняться подготовкой этой поездки. Надо сказать, что дело это для меня было совершенно новым, казалось очень непростым, т. к. хотелось гарантированно – улова, который бы оставил неизгладимые впечатления у моего рыбака. А еще нужно было очень постараться, чтобы случайно не выболтать и не проговориться мужу. А он как назло, начал поговаривать о рыбалке в сентябре в Астрахани. Я подговорила всех его друзей, а также сына, чтобы они все оказались очень занятыми на период с августа по октябрь включительно. Они меня не подвели и спасибо им огромное!
В моем воображении маячили огромные крабы, радужная форель, морская рыба и, конечно, же мечта любого рыбака – палтус, обязательно трофейный! Мысленно я представляла, как радуется мой мужчина, а я все эти трофеи ему преподношу на тарелочке с золотой каемочкой в разных вариациях, под разными соусами.
Сначала я нашла в интернете сайт компании Мивела, который, надо сказать, очень информативен, грамотно оформлен и не соблазниться, и не начать работать именно с этой компанией, было невозможно! К тому же, со мной общалась хорошо осведомленная во всех тонкостях рыбаки замечательная девушка Оксана Дмитриева, которая очень мне помогла. Она терпеливо и доходчиво мне объясняла все тонкости предстоящей рыбалки, прежде чем я решилась. А надо сказать, что переписываться мы с ней начали, чуть ли не за год до торжества.
Хочу заметить, что на рыбалку можно лететь налегке, т. к. все необходимое можно оплатить и взять в аренду, в том числе и рыбацкие костюмы, снасти, краболовки, шкиперов, гидов, катер и т. д.
В ноябре я оплатила депозит по договору с Мивелой, а перелет покупала позже, т. к. у SAS ожидались какие-то перемены в расписании, и я терпеливо ждала до апреля, после чего выкупила перелет.
Приближался д. р. моего мужа, я зашла на сайт НЕТПРИНТа и оформила альбом с видами фьердов, огромной рыбы, рыбаков и рыбачек с довольными лицами, сообщила, что в период с «…» по«…», он едет ловить рыбку в Норвегию, на самый Север, на Баренцево море, в компании такой-то. Потом получила свой оформленный заказ, вложила его в большой конверт, наклеила на него логотипы аэрофлота и SAS, и отправила его прямехонько на работу к мужу, т. к. это был рабочий день. Без моей подписи. Пакет ему передала его секретарь. Он подумал, что это какая-то рекламная акция авиаперевозчиков, но конверт вскрыл, начал листать и долистав до своей фотографии + информации с программой путешествия…. . опешил…, начал листать еще раз, понимание пришло не сразу. Потом позвонил мне и кричал в трубку, без конца повторяя «Масяяня, ну ты даешь! Я бы так не смог! »
Быть в Норвегии и не попасть в столицу, было бы неправильно, поэтому мы, а это муж, сын и я, (хотя планировалось, что с нами еще поедут наши близкие друзья, но они, к моему огромному сожалению, не смогли по уважительной причине), в первый день прилетели в Осло, взяли языка: ☺ (экскурсовода),
переночевали, а утром на следующий день, полетели в Альту. По прилету взяли машинку, которую я забронировала заранее и УРА, поехали! Йёхооо… !
Предварительно, в Яндексе я забивала маршрут, от Альты до нашей рыбацкой деревушки Gjesvaer, было приблизительно 250 км, но время в пути, Яндекс выставлял почти 5 часов. НЕ верьте! Дороги изумительные, машин практически нет, виды потрясающие. Единственным препятствием на дороге были невероятной красоты олени с большими ветвистыми рогами, которые, совершенно не смущаясь, величественно шествовали через дорогу. А их там так много…
По дороге мы встречали много вот таких конструкций. Это проезжающие туристы разминаются. Мы не исключение☺
Приехали. Оксана нас уже ждала, потом мы поднялись в наши апартаменты. Надо сказать, что они поразили меня своим уютом, замечательной кухней, со всем необходимым: посуда (много), большой холодильник, посудомоечная машина, кофеварка и т. д. Для хозяйки – одно удовольствие! А вид из окна! Просто неповторим! Из всех окон наших апартаментов открывался вид на красивую бухту и на Баренцево море. Ощущение, что ты живешь прямо на воде. Даже вид из окна отеля на каналы в Брюгге, не столь впечатляет!
Ну вот. На следующий день мы проснулись от крика летающих мимо наших окон упитанных чаек
и яркого солнышка. Я приготовила моим мужчинам завтрак, а потом и бутерброды с собой, и они в сопровождении гида Владимира, отправились на озерную рыбалку в горы.
Вернулись…. С одной большой форелью… ВСЁ! Ну и я, конечно, же, расстроилась! Рыбы нет! Вернее, конечно же, она там есть, но почему-то не ловится! Сын рассказал, что видно, как большая форель проплывает в прозрачнейшей воде, но на блесну не реагирует! Форель-хитрюга…
К моему удивлению, все три безрыбных озерных рыбалки, которые я забронировала, совсем не расстроили моих мужчин. Отсутствие рыбы, компенсировала какая-то нереальная красота горных озер.
Поэтому на последнюю озерную рыбалку, я им составила компанию, и пожалела, что не ходила на предыдущие две.
Это по дороге к озерам.
Нам потом Володя сказал, что за форелью на озера приезжать лучше всего летом, а сентябрь уже поздновато.
МОРСКАЯ РЫБАЛКА
После первой речной рыбалки, Володя наш гид, сообщил, что погода практически идеальна для морской рыбалки, а в последующие дни уже будет ветрено, поэтому я перекрестила своих мужчин, и отправила в море, предварительно положив им в карман драмину от укачивания. И ждала, мысленно пригоняя к их удочкам всех возможных рыбок. Моя мольба не осталась незамеченной! Через 6 часов они приплыли и притащили улов, состоящий из разных рыб: трески, сайды, пикши, приблизительно килограмм на 80, который они же (бедные мои) разделали на филейную часть, я разложила по пакетикам и заморозила в морозилке! Надо сказать, что если бы мы приехали не в сентябре, то с разделкой рыбы, как нам говорили, помогают, те, кто приезжает туда на заработки, но в сентябре уже, увы, никого не оказалось. По словам мужа они ловили, дословно: «с борта в «отвес» на пилькер весом 600 гр. , тремя крючками с глубины 60-70 метров. Иногда на 1 заброс, попадали 2 рыбины».
За ужином из морской рыбы и бокалом белого вина, мои мужчины делились впечатлениями и постоянно повторяли какая ж я умница, комсомолка, спортсменка, ну и просто красавица! Дождалась☺
Что касается палтуса, то оказывается, чтобы его поймать, мало быть опытным рыбаком, здесь нужна еще и удача, сноровка, а также специальные снасти, соответствующая погода, специальные приспособления, чтобы его вытащить, а это как нам рассказали дело не из легких. Палтуса не поймали.
На следующий день Володя нам принес крабов, вернее их огромные длинные лапы, (это просто истерика☺ , таак вкусно! ), которые мой муж сварил в специальном бульоне с добавлением пива.
СВОБОДНЫЙ ДЕНЬ. У нас был один день, который я оставила, для изучения местных достопримечательностей. Сначала мы поехали на мыс Нордкап (самая северная точка Европы). Красота, дух захватывает, ох уж этот Северный ледовитый океан!
Там же расположен туристический комплекс, с магазином сувениров, кинотеатром, рестораном, музеем.
Это вторая самая крайняя точка континентальной Европы, которую мы посетили, первая была в Португалии (самая западная точка Европы).
В общем, остались еще две:
1. Мыс Марроки (или мыс Тарифа), Испания – самая южная точка континентальной Европы.
2. «Четвёртая, самая восточная точка затеряна в горах заполярного Урала между городами Воркута и Лабытнанги, на линии водораздела, стекающих с Уральского хребта рек. »
Видно, не судьба туда попасть☺ .
Далее, мы поехали в Хоннингсвог, зашли в Айсбар, выпили при температуре -5 градусов по безалкогольному напитку из рюмочек изо льда, пофотографировались. Через 5-7 минут мы оттуда выскочили))) алкоголя-то не наливали…замерзли.
В местный музей опоздали, закрылся, и вернулись домой, в нашу рыбацкую деревушку.
Уезжали мы рано, боясь опоздать на самолет и напрасно, т. к. добрались до аэропорта Альты всего за 2.5 часа.
Надо отметить, что на наш улов, который мы заботливо упаковали в коробку и закутали свитерами, никто не покушался, ни на одной из таможен. Рыбу домой привезли все еще замороженную, ничуть не подтаявшую. А в общей сложности обратный путь составил, приблизительно 16 часов, от дома до дома.
В общем, поездка удалась!
Продовження опису риболовлі в Норвегії
Норвегія, Осло, Gjesvaer. 03.09. 2013-10.09. 2013р.
Москва-Осло-Москва (Аерофлот)
Осло-Альта-Осло (SAS)
1 день в Осло, 3 дні озерної риболовлі, 1 день морський, 1 день вільний для вивчення визначних пам'яток.
Я не вперше організовую подорож у подарунок чоловікові, позаду Париж 2007 року, Швейцарія 2010 року. Треба сказати, що подорожуємо ми багато та із задоволенням, були у багатьох країнах та містах.
Але ідея подарувати чоловікові на 50-річчя організовану поїздку на рибалку до Норвегії, виникла після того, як двічі поспіль, мій чоловік та син, поверталися з Астрахані, куди вони їздять щороку, похмурими та без особливих вражень.
Норвезькі міста та фіорди, давно приваблювали нашу сім'ю своєю незвичайною, неповторною красою, але ми постійно відкладали цю поїздку, т. к. після всіх попередніх підрахунків майбутніх витрат, здавалося якось невиправдано дорого.
Але на 50-річчя мого чоловіка мені хотілося чимось його вразити, і я вирішила зайнятися підготовкою цієї поїздки. Треба сказати, що це для мене було зовсім новим, здавалося дуже непростим, т. к. хотілося гарантовано – улову, який би залишив незабутні враження у мого рибалки. А ще треба було дуже постаратися, щоб випадково не вибалакати та не проговоритись чоловікові. А він як на зло, почав говорити про рибалку у вересні в Астрахані. Я підговорила всіх його друзів, а також сина, щоб вони всі виявилися дуже зайнятими на період із серпня по жовтень включно. Вони мене не підвели і дякую їм величезне!
В моїй уяві маячили величезні краби, райдужна форель, морська риба і, звичайно, мрія будь-якого рибалки - палтус, обов'язково трофейний! Подумки я уявляла, як радіє мій чоловік, а я всі ці трофеї йому підношу на тарілочці із золотою облямівкою в різних варіаціях, під різними соусами.
Спочатку я знайшла в інтернеті сайт компанії Мівела, який, треба сказати, дуже інформативний, грамотно оформлений і не спокуситись, і не почати працювати саме з цією компанією, було неможливо! До того ж, зі мною спілкувалася добре обізнана у всіх тонкощах рибалки чудова дівчина Оксана Дмитрієва, яка мені дуже допомогла. Вона терпляче і зрозуміло мені пояснювала всі тонкощі майбутньої риболовлі, перш ніж я зважилася. А треба сказати, що листуватися ми з нею почали, чи не за рік до урочистостей.
Хочу зауважити, що на рибалку можна летіти без нічого, т. к. все необхідне можна сплатити та взяти в оренду, у тому числі й рибальські костюми, снасті, краболовки, шкіпери, гіди, катери тощо.
У листопаді я сплатила депозит за договором з Мівелою, а переліт купувала пізніше, т. к. у SAS очікувалися якісь зміни у розкладі, і я терпляче чекала до квітня, після чого викупила переліт.
Наближався д. р. мого чоловіка, я зайшла на сайт НЕТПРИНТу і оформила альбом з видами ф'єрдів, величезної риби, рибалок і рибалок із задоволеними особами, повідомила, що в період з «…» по «…», він їде ловити рибку до Норвегії, на саму Північ, на Баренцеве море, в компанії такий-то. Потім отримала своє оформлене замовлення, вклала його у великий конверт, наклеїла на нього логотипи аерофлоту та SAS, і відправила його прямісінько на роботу до чоловіка, т. к. це був робочий день. Без мого підпису. Пакет передала йому його секретар. Він подумав, що це якась рекламна акція авіаперевізників, але конверт розкрив, почав гортати і догоравши до своєї фотографії + інформації з програмою подорожі. Потім зателефонував мені і кричав у трубку, без кінця повторюючи «Масяяня, ну ти даєш! Я б так не зміг!
Бути в Норвегії і не потрапити до столиці, було б неправильно, тому ми, а це чоловік, син і я, (хоча планувалося, що з нами ще поїдуть наші близькі друзі, але вони, на мій величезний жаль, не змогли з поважної причини ), у перший день прилетіли до Осло, взяли мови: ☺ (екскурсовода),
переночували, а вранці наступного дня полетіли в Альту. Після прильоту взяли машинку, яку я забронювала заздалегідь та УРА, поїхали! Йехооо…!
Попередньо, в Яндексі я забивала маршрут, від Альти до нашого рибальського села Gjesvaer, було приблизно 250 км, але час у дорозі, Яндекс виставляв майже 5 годин. НЕ вірте! Дороги дивовижні, машин практично немає, види приголомшливі. Єдиною перешкодою на дорозі були неймовірної краси олені з великими гіллястими рогами, які, не соромлячись, велично йшли через дорогу. А їх там так багато.
По дорозі ми зустрічали багато таких конструкцій. Це туристи, що проїжджають, розминаються. Ми не виняток☺
Приїхали. Оксана нас уже чекала, потім ми піднялися до наших апартаментів. Треба сказати, що вони вразили мене своїм затишком, чудовою кухнею, з усім необхідним: посуд (багато), великий холодильник, посудомийна машина, кавоварка тощо. Для господині одне задоволення! А вид із вікна! Просто неповторний! З усіх вікон наших апартаментів відкривався вид на гарну бухту та на Баренцеве море. Відчуття, що живеш прямо на воді. Навіть вид з вікна готелю на канали в Брюгге, не так вражає!
Ну ось. Наступного дня ми прокинулися від крику літаючих повз наших вікон чайок.
та яскравого сонечка. Я приготувала моїм чоловікам сніданок, а потім і бутерброди з собою, і вони у супроводі гіда Володимира вирушили на озерну рибалку в гори.
Повернулися. З однією великою фореллю… ВСЕ! Ну і я, звичайно ж, засмутилася! Риби нема! Вірніше, звичайно ж, вона там є, але чомусь не ловиться! Син розповів, що видно, як велика форель пропливає у прозорій воді, але на блешню не реагує! Форель-хитрюга.
На мій подив, всі три безрибні озерні рибалки, які я забронювала, зовсім не засмутили моїх чоловіків. Відсутність риби компенсувала якась нереальна краса гірських озер.
Тому на останню озерну рибалку, я їм склала компанію, і пошкодувала, що не ходила на попередні дві.
Це дорогою до озер.
Нам потім Володя сказав, що за фореллю на озера приїжджати найкраще влітку, а вересень уже пізно.
МОРСЬКА РИБАЛКА
Після першої річкової риболовлі Володя наш гід повідомив, що погода практично ідеальна для морської риболовлі, а в наступні дні вже буде вітряно, тому я перехрестила своїх чоловіків, і відправила в море, попередньо поклавши їм у кишеню драміну від заколисування. І чекала, подумки приганяючи до їхніх вудок усіх можливих рибок. Моя благання не залишилася непоміченою! Через 6 годин вони припливли і притягли улов, що складається з різних риб: тріски, сайди, пікші, приблизно кілограм на 80, який вони ж (бідні мої) розділили на частину філе, я розклала по пакетиках і заморозила в морозилці! Треба сказати, що якби ми приїхали не у вересні, то з обробкою риби, як нам казали, допомагають ті, хто приїжджає туди на заробітки, але у вересні вже, на жаль, нікого не виявилося. За словами чоловіка, вони ловили, дослівно: «з борту в «висок» на пількер вагою 600 гр. , трьома гачками з глибини 60-70 метрів. Іноді на 1 закид, попадали 2 рибини».
За вечерею з морської риби і келихом білого вина, мої чоловіки ділилися враженнями і постійно повторювали яка ж розумниця, комсомолка, спортсменка, ну і просто красуня! Дочекалася☺
Що стосується палтуса, то виявляється, щоб його зловити, мало бути досвідченим рибалкою, тут потрібна ще й удача, вправність, а також спеціальні снасті, відповідна погода, спеціальні пристосування, щоб його витягнути, а це як нам розповіли нелегко. Палтуса не зловили.
На наступний день Володя нам приніс крабів, вірніше їх величезні довгі лапи (це просто істерика, так смачно! ), які мій чоловік зварив у спеціальному бульйоні з додаванням пива.
ВІЛЬНИЙ ДЕНЬ. У нас був один день, який я залишила для вивчення місцевих визначних пам'яток. Спочатку ми поїхали на мис Нордкап (найпівнічніша точка Європи). Краса, дух захоплює, ох вже цей Північний льодовитий океан!
Там розташований туристичний комплекс, з магазином сувенірів, кінотеатром, рестораном, музеєм.
Це друга крайня точка континентальної Європи, яку ми відвідали, перша була в Португалії (найзахідніша точка Європи).
Загалом залишилися ще дві:
1. Мис Маррокі (чи мис Тарифа), Іспанія – найпівденніша точка континентальної Європи.
2. «Четверта, найсхідніша точка загублена в горах заполярного Уралу між містами Воркута і Лабытнанги, на лінії вододілу, що стікають з Уральського хребта рік. »
Видно, не доля туди потрапити.
Далі, ми поїхали в Хоннінгсвог, зайшли в Айсбар, випили при температурі -5 градусів по безалкогольному напою з чарок з льоду, сфотографувалися. Через 5-7 хвилин ми звідти вискочили))) алкоголю не наливали...замерзли.
У місцевий музей запізнилися, зачинився, і повернулися додому, до нашого рибальського села.
Виїжджали ми рано, боячись запізнитися літак і даремно, т. к. дісталися аеропорту Альти всього за 2.5 години.
Треба відзначити, що на наш улов, який ми дбайливо запакували в коробку і закутали светрами, ніхто не робив замах, на жодній з митниць. Рибу додому привезли все ще заморожену, що нітрохи не підтанула. А загалом зворотний шлях склав приблизно 16 годин від будинку до будинку.
Загалом поїздка вдалася!