Big fish або Подарунок для чоловіка

06 жовтня 2013 Час поїздки: з 04 серпня 2013 до 10 вересня 2013
Репутація: +21½
Додати до друзів
Написати листа

Продовження опису риболовлі в Норвегії

Норвегія, Осло, Gjesvaer. 03.09. 2013-10.09. 2013р.

Москва-Осло-Москва (Аерофлот)

Осло-Альта-Осло (SAS)

1 день в Осло, 3 дні озерної риболовлі, 1 день морський, 1 день вільний для вивчення визначних пам'яток.

Я не вперше організовую подорож у подарунок чоловікові, позаду Париж 2007 року, Швейцарія 2010 року. Треба сказати, що подорожуємо ми багато та із задоволенням, були у багатьох країнах та містах.

Але ідея подарувати чоловікові на 50-річчя організовану поїздку на рибалку до Норвегії, виникла після того, як двічі поспіль, мій чоловік та син, поверталися з Астрахані, куди вони їздять щороку, похмурими та без особливих вражень.

Норвезькі міста та фіорди, давно приваблювали нашу сім'ю своєю незвичайною, неповторною красою, але ми постійно відкладали цю поїздку, т. к. після всіх попередніх підрахунків майбутніх витрат, здавалося якось невиправдано дорого.


Але на 50-річчя мого чоловіка мені хотілося чимось його вразити, і я вирішила зайнятися підготовкою цієї поїздки. Треба сказати, що це для мене було зовсім новим, здавалося дуже непростим, т. к. хотілося гарантовано – улову, який би залишив незабутні враження у мого рибалки. А ще треба було дуже постаратися, щоб випадково не вибалакати та не проговоритись чоловікові. А він як на зло, почав говорити про рибалку у вересні в Астрахані. Я підговорила всіх його друзів, а також сина, щоб вони всі виявилися дуже зайнятими на період із серпня по жовтень включно. Вони мене не підвели і дякую їм величезне!

В моїй уяві маячили величезні краби, райдужна форель, морська риба і, звичайно, мрія будь-якого рибалки - палтус, обов'язково трофейний! Подумки я уявляла, як радіє мій чоловік, а я всі ці трофеї йому підношу на тарілочці із золотою облямівкою в різних варіаціях, під різними соусами.

Спочатку я знайшла в інтернеті сайт компанії Мівела, який, треба сказати, дуже інформативний, грамотно оформлений і не спокуситись, і не почати працювати саме з цією компанією, було неможливо! До того ж, зі мною спілкувалася добре обізнана у всіх тонкощах рибалки чудова дівчина Оксана Дмитрієва, яка мені дуже допомогла. Вона терпляче і зрозуміло мені пояснювала всі тонкощі майбутньої риболовлі, перш ніж я зважилася. А треба сказати, що листуватися ми з нею почали, чи не за рік до урочистостей.

Хочу зауважити, що на рибалку можна летіти без нічого, т. к. все необхідне можна сплатити та взяти в оренду, у тому числі й рибальські костюми, снасті, краболовки, шкіпери, гіди, катери тощо.

У листопаді я сплатила депозит за договором з Мівелою, а переліт купувала пізніше, т. к. у SAS очікувалися якісь зміни у розкладі, і я терпляче чекала до квітня, після чого викупила переліт.

Наближався д. р. мого чоловіка, я зайшла на сайт НЕТПРИНТу і оформила альбом з видами ф'єрдів, величезної риби, рибалок і рибалок із задоволеними особами, повідомила, що в період з «…» по «…», він їде ловити рибку до Норвегії, на саму Північ, на Баренцеве море, в компанії такий-то. Потім отримала своє оформлене замовлення, вклала його у великий конверт, наклеїла на нього логотипи аерофлоту та SAS, і відправила його прямісінько на роботу до чоловіка, т. к. це був робочий день. Без мого підпису. Пакет передала йому його секретар. Він подумав, що це якась рекламна акція авіаперевізників, але конверт розкрив, почав гортати і догоравши до своєї фотографії + інформації з програмою подорожі. Потім зателефонував мені і кричав у трубку, без кінця повторюючи «Масяяня, ну ти даєш! Я б так не зміг!


Бути в Норвегії і не потрапити до столиці, було б неправильно, тому ми, а це чоловік, син і я, (хоча планувалося, що з нами ще поїдуть наші близькі друзі, але вони, на мій величезний жаль, не змогли з поважної причини ), у перший день прилетіли до Осло, взяли мови: ☺ (екскурсовода),

переночували, а вранці наступного дня полетіли в Альту. Після прильоту взяли машинку, яку я забронювала заздалегідь та УРА, поїхали! Йехооо…!

Попередньо, в Яндексі я забивала маршрут, від Альти до нашого рибальського села Gjesvaer, було приблизно 250 км, але час у дорозі, Яндекс виставляв майже 5 годин. НЕ вірте! Дороги дивовижні, машин практично немає, види приголомшливі. Єдиною перешкодою на дорозі були неймовірної краси олені з великими гіллястими рогами, які, не соромлячись, велично йшли через дорогу. А їх там так багато.

По дорозі ми зустрічали багато таких конструкцій. Це туристи, що проїжджають, розминаються. Ми не виняток☺

Приїхали. Оксана нас уже чекала, потім ми піднялися до наших апартаментів. Треба сказати, що вони вразили мене своїм затишком, чудовою кухнею, з усім необхідним: посуд (багато), великий холодильник, посудомийна машина, кавоварка тощо. Для господині одне задоволення! А вид із вікна! Просто неповторний! З усіх вікон наших апартаментів відкривався вид на гарну бухту та на Баренцеве море. Відчуття, що живеш прямо на воді. Навіть вид з вікна готелю на канали в Брюгге, не так вражає!

Ну ось. Наступного дня ми прокинулися від крику літаючих повз наших вікон чайок.

та яскравого сонечка. Я приготувала моїм чоловікам сніданок, а потім і бутерброди з собою, і вони у супроводі гіда Володимира вирушили на озерну рибалку в гори.

Повернулися. З однією великою фореллю… ВСЕ! Ну і я, звичайно ж, засмутилася! Риби нема! Вірніше, звичайно ж, вона там є, але чомусь не ловиться! Син розповів, що видно, як велика форель пропливає у прозорій воді, але на блешню не реагує! Форель-хитрюга.

На мій подив, всі три безрибні озерні рибалки, які я забронювала, зовсім не засмутили моїх чоловіків. Відсутність риби компенсувала якась нереальна краса гірських озер.

Тому на останню озерну рибалку, я їм склала компанію, і пошкодувала, що не ходила на попередні дві.

Це дорогою до озер.

Нам потім Володя сказав, що за фореллю на озера приїжджати найкраще влітку, а вересень уже пізно.


МОРСЬКА РИБАЛКА

Після першої річкової риболовлі Володя наш гід повідомив, що погода практично ідеальна для морської риболовлі, а в наступні дні вже буде вітряно, тому я перехрестила своїх чоловіків, і відправила в море, попередньо поклавши їм у кишеню драміну від заколисування. І чекала, подумки приганяючи до їхніх вудок усіх можливих рибок. Моя благання не залишилася непоміченою! Через 6 годин вони припливли і притягли улов, що складається з різних риб: тріски, сайди, пікші, приблизно кілограм на 80, який вони ж (бідні мої) розділили на частину філе, я розклала по пакетиках і заморозила в морозилці! Треба сказати, що якби ми приїхали не у вересні, то з обробкою риби, як нам казали, допомагають ті, хто приїжджає туди на заробітки, але у вересні вже, на жаль, нікого не виявилося. За словами чоловіка, вони ловили, дослівно: «з борту в «висок» на пількер вагою 600 гр. , трьома гачками з глибини 60-70 метрів. Іноді на 1 закид, попадали 2 рибини».

За вечерею з морської риби і келихом білого вина, мої чоловіки ділилися враженнями і постійно повторювали яка ж розумниця, комсомолка, спортсменка, ну і просто красуня! Дочекалася☺

Що стосується палтуса, то виявляється, щоб його зловити, мало бути досвідченим рибалкою, тут потрібна ще й удача, вправність, а також спеціальні снасті, відповідна погода, спеціальні пристосування, щоб його витягнути, а це як нам розповіли нелегко. Палтуса не зловили.

На наступний день Володя нам приніс крабів, вірніше їх величезні довгі лапи (це просто істерика, так смачно! ), які мій чоловік зварив у спеціальному бульйоні з додаванням пива.

ВІЛЬНИЙ ДЕНЬ. У нас був один день, який я залишила для вивчення місцевих визначних пам'яток. Спочатку ми поїхали на мис Нордкап (найпівнічніша точка Європи). Краса, дух захоплює, ох вже цей Північний льодовитий океан!

Там розташований туристичний комплекс, з магазином сувенірів, кінотеатром, рестораном, музеєм.

Це друга крайня точка континентальної Європи, яку ми відвідали, перша була в Португалії (найзахідніша точка Європи).


Загалом залишилися ще дві:

1. Мис Маррокі (чи мис Тарифа), Іспанія – найпівденніша точка континентальної Європи.

2. «Четверта, найсхідніша точка загублена в горах заполярного Уралу між містами Воркута і Лабытнанги, на лінії вододілу, що стікають з Уральського хребта рік. »

Видно, не доля туди потрапити.

Далі, ми поїхали в Хоннінгсвог, зайшли в Айсбар, випили при температурі -5 градусів по безалкогольному напою з чарок з льоду, сфотографувалися. Через 5-7 хвилин ми звідти вискочили))) алкоголю не наливали...замерзли.

У місцевий музей запізнилися, зачинився, і повернулися додому, до нашого рибальського села.

Виїжджали ми рано, боячись запізнитися літак і даремно, т. к. дісталися аеропорту Альти всього за 2.5 години.

Треба відзначити, що на наш улов, який ми дбайливо запакували в коробку і закутали светрами, ніхто не робив замах, на жодній з митниць. Рибу додому привезли все ще заморожену, що нітрохи не підтанула. А загалом зворотний шлях склав приблизно 16 годин від будинку до будинку.

Загалом поїздка вдалася!

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Щоб додати або видалити фотографії в розповіді, перейдіть до альбом цієї розповіді
Нордкап, день рождения мужа
на рыбалку в Норвегию
по дороге на рыбалку в Норвегию
в отеле на севере Норвегии
Коментарі (0) залишити коментар
Показати інші коментарі …
аватар