Добраться можно из Манилы с пересадкой в Себу. Стоимость каждого билета примерно 2 000 рублей. Рекомендуем летать авиакомпанией Себу Пацифик, т. к. из Себу до о. Сиаргао летает только Себу Пацифик. В сезон дождей рейсы периодически отменяются, поэтому в случае приобретения билетов разными авиакомпаниями один из билетов может быть аннулирован (если брать билеты в одной авиакомпании, то вам должны обеспечить замену второго рейса, на который вы не успеваете).
Из аэропорта до Cloud 9 можно доехать за 400 пессо.
Проживание – примерная стоимость 350 пессо без кондиционера (с вентилятором). Кондей особенно и не нужен там. Очень рекомендуем отель wayfarer (держит его немец – шикарный мужичек)
Питание – достаточно много кафешек, средний чек на двоих 500-700 пессо.
Каталка – профессиональных инструкторов нам и нашим собратьям из России найти не удалось, только местные жители, которые типо умеют кататься на серфе. Средняя стоимость 500 пессо в день (нужно жестко торговаться). Они будут лишь подбирать оптимальные места для каталки с учетом необходимой высоты волн для обучения, толкать вас и орать греби, вставай на доску. Есть два основных места катания для новичков: пляж Дапо (от Cloud 9, примерно, 20 минут на мотике, 20 км), остров Дако (добираться нужно на лодке – 500-700 пессо, 15 минут), и конечно же сам Cloud 9, но это исключительно для профи.
Аренда оборудования 400 пессо в день. Очень внимательно изучайте оборудование, т. к. не только мы, но и другие туристы из России столкнулись с тем, что оно ломается. Сложилось впечатление, что местные очень сильно поднимают деньги на том, что новички выплачивают не мало за то, что ломается их барахло.
Способ передвижения – очень рекомендуем снять мотик, т. к. придется постоянно передвигаться на расстояния, которые не преодолеть пешком.
Стоимость в день – 400-500 пессо. Не платите все сразу, т. к. с этим тоже могут быть проблемы. У наших знакомых спер мотик сам владелец после получения 100% оплаты за него. Полиция им не помогла. Мы платили каждый день.
Вот наша история:
24.12. 2013 – состоялась устная договоренность с местным жителем (по имени Марк) о том, что он будет нас (двух туристов из России) обучать серфу и предоставит нам оборудование (две серф доски) на 5 дней. Стоимость данных услуг была оценена в 3 000 филиппинских песо в день. Итоговая стоимость за 5 дней 1.000 филиппинских песо за двух человек с учетом оборудования.
Никакие документы при этом оформлены не были: ни на обучение, ни на аренду оборудования.
Марк получил с нас деньги за аренду оборудования на 5 дней в размере 5 000 филиппинских песо.
25.12. 2013 – во время первого занятия было сломано оборудование (одна серф доска). Обстоятельства: инструктор покинул ученика для того, чтобы прокатиться на волне. На ученика накатила волна, сбила и закрутила его. Когда ученик выплыл на поверхность, то увидел рядом с собой доску, сломанную на две части. По мнению инструктора вся вина за произошедшее лежит на ученике. Факт того, что преподаватель не следил за учеником, выбранное место не соответствовало условиям безопасности и прочее – наш учитель не принимал во внимание.
Мы проговорили, что прежде чем принимать решение относительно сложившейся ситуации – нам необходимо понимать стоимость в которую оценивается оборудование.
Вечером нам была предоставлена новая доска в замен сломанной, чтобы было возможно продолжить обучение.
26.12. 2013
Собственника оборудования нет в районе, поэтому обещали сообщить информацию завтра. Инструктор сказал, что доска называется aloha boardsports. Нам не удалось в сети Интернет найти данные, чтобы сориентироваться по цене.
27.12. 2013
Мы пришли вечером в отель (cloud 9 resort), где наш инструктор арендовал для нас серф оборудование, переговорили с собственником досок.
Собственник досок объявил нам стоимость в размере 1.000 филиппинских песо (с учетом того, что сломанное оборудование останется у нее). Так же нам сказали, что это новая австралийская доска. Логотипа на доске никакого не было, поэтому опознать принадлежность той или иной фирме возможности не было. Собственник заявила, что доска куплена в магазине 3 месяца назад. После этого мы попросили предоставить документы о покупке, чтобы знать реальные объемы потери. Она дала нам обещание завтра предоставить платежные документы за оборудование.
28.12. 2013
Мы взяли другого инструктора, который посоветовал сменить одну из досок, которую мы арендовали, поэтому одну доску мы вернули в отель.
Снова вечером мы пришли в отель. Собственник сообщила, что документов нет и обосновать стоимость оборудования она не может никак, но передала нам документ, который они напечатали самостоятельно, где были очень кратко изложены обстоятельства дела и указана требуемая с нас сумма за возмещение понесенного ущерба. Указали 2.000пессо (в случае, если мы забираем себе сломанную доску)
Мы попросили показать в интернете цену на данную доску, но никто из участников процесса этого сделать не смог. Так же обращаем внимание, что в письме была уже указана другая фирма-производитель доски.
После длительных переговоров пришли к мнению, что нам необходима помощь властей для урегулирования сложившейся ситуации.
Спустя некоторое время к нам подошли 2 человека. Одна женщина в форме полицейского и мужчина с оружием в форме военного. Мы попросили предоставить документы, которых у них не оказалось с собой. После не продолжительного разговора мы сумели донести до представителей власти, чтобы они предоставили нам документы. Полиция вернулась с документами, но у мужчины они оказались просроченные, а у женщины актуальны, поэтому мы продолжили разговор с ней.
Изложив суть вопроса – полицейские очень удивились стоимости, которую нам объявили, предложили поделить по полам заявленную сумму, т. к. случай произошел во время обучения. Мы сообщили, что до тех по пока не сможем узнать реальную стоимость оборудования – не логично принимать какие-либо меры. Сейчас мы готовы были оплатить ремонт доски в полном объеме не смотря на то, что никаких документов, подтверждающих, что мы арендовали оборудование – нет.
Полицейские завершили разговор с нами, ничего не прокомментировали и уехали.
Мы прождали в отеле еще 30 минут, никто к нам не подошел, и мы ушли, не решив вопрос.
Вечером мы написали письмо в посольство РФ, чтобы они взяли под контроль данную ситуацию, т. к. не были уверены в собственной безопасности и в копию сообщения поставили филиппинскую сторону.
29.12. 2013
Утром мы вернули вторую доску в отель, т. к. продолжать хранить серф-оборудование у себя казалось не безопасным. Как мы узнали позже от русских туристов, гостивших на острове Сиаргао, наши подозрения были не напрасны (у них украли байк (сам владелец байка) и воры залезали в дом каждую ночь).
На весь день мы уехали на экскурсию. Вечером сдали байк, который арендовали. И после ужина нас ждала патрульная машина полицейских с дополненным составом. Свои документы из них никто показывать нам не стал. Завели в соседний магазин, чтобы поговорить. Не предоставив нам ни единого документа на основании которого они нас имеют право без причины задерживать. Я сообщила, что мы можем переговорить на территории отеля, где мы проживаем, т. к. в рамках данного разговора хозяйка досок сказала, что выслала мне на почту письмо с указанием стоимости досок. Никакой возможности проверить почту вне территории отеля у меня не было.
Меня начали останавливать, преградили дорогу и насильно держали по мимо нашей воли. Потом нас скрутили, одели наручники и посадили в машину. Спустя 10 минут мы оказались в полицейском участке. Нас посадили в камеру, отобрали все вещи и документы.
Понимая, что положение у нас просто чудовищное и помощи ждать не откуда, мы сообщили, что готовы оплатить полную стоимость, чтобы нас выпустили из камер, но нам сказали, что все переговоры отложены до завтра.
Мы провели всю ночь в камерах. Не буду описывать, что там не было даже места где можно спать, нам не дали возможности связаться с родителями или посольством.
Я спрятала мобильный телефон и чудом смогла связаться с посольством. В посольстве мне сказали, что помочь нам сейчас ничем не могут, что закон на Филиппинах таков, что можно арестовать кого угодно и держать под стражей лишь на основании заявления человека без каких-либо документов (контракта об аренде оборудования и прочее…) Факт того, что нас арестовали без предоставления ордера тоже никого не смутил. Консул сказал, что нам нужно оплатить сколько скажут и если повезет, то нас освободят сразу, но нам не стоит на это слишком надеяться.
30.12. 2013
Утром мы выплатили 1.000 филиппинских песо. Нам написали бумажку, что мы заплатили за сломанную доску, но никаких документов нам на руки не выдавали.
Итог: будьте бдительны!
Дістатись можна з Маніли з пересадкою в Себу. Вартість кожного квитка приблизно 2000 рублів. Рекомендуємо літати авіакомпанією Себу Пацифік, т. к. із Себу до о. Сіаргао літає лише Себу Пацифік. У сезон дощів рейси періодично скасовуються, тому у разі придбання квитків різними авіакомпаніями один із квитків може бути анульований (якщо брати квитки в одній авіакомпанії, то вам повинні забезпечити заміну другого рейсу, на який ви не встигаєте).
З аеропорту до Cloud 9 можна доїхати за 400 песо.
Проживання - зразкова вартість 350 песо без кондиціонера (з вентилятором). Кондей особливо не потрібен там. Рекомендуємо готель wayfarer (тримає його німець – шикарний мужичок)
Харчування - досить багато кафе, середній чек на двох 500-700 песо.
Каталка - талановитих інструкторів нам і нашим побратимам з Росії визначити не вдалося, тільки місцеві жителі, які нібито вміють кататися на серфі. Середня вартість 500 песо на день (треба жорстко торгуватися). Вони будуть лише підбирати оптимальні місця для каталки з урахуванням необхідної висоти хвиль для навчання, штовхати вас і кричати, вставай на дошку. Є два основних місця катання для новачків: пляж Дапо (від Cloud 9, приблизно, 20 хвилин на мотику, 20 км), острів Дако (добиратися потрібно на човні – 500-700 песо, 15 хвилин), і звичайно ж сам Cloud 9, але це тільки для профі.
Оренда обладнання 400 песо на день. Дуже уважно вивчайте обладнання, т. к. не тільки ми, а й інші туристи з Росії зіткнулися з тим, що воно ламається. Склалося враження, що місцеві дуже піднімають гроші на тому, що новачки виплачують чимало за те, що ламається їхнє барахло.
Спосіб пересування дуже рекомендуємо зняти мотик, т. к. доведеться постійно пересуватися на відстані, які не подолати пішки.
Вартість на день – 400-500 песо. Не платіть все одразу, т. к. із цим теж можуть бути проблеми. У наших знайомих спер мотик сам власник після отримання 100% оплати за нього. Поліція їм не допомогла. Ми платили щодня.
Ось наша історія:
24.12. 2013 – відбулася усна домовленість із місцевим жителем (на ім'я Марк) про те, що він буде нас (двох туристів з Росії) навчати серфу та надасть нам обладнання (дві серф дошки) на 5 днів. Вартість даних послуг була оцінена в 3000 філіппінських песо на день. Підсумкова вартість за 5 днів 1.000 філіппінських песо за дві особи з урахуванням обладнання.
Жодних документів при цьому оформлено не було: ні на навчання, ні на оренду обладнання.
Марк отримав з нас гроші за оренду обладнання на 5 днів у розмірі 5000 філіппінських песо.
25.12. 2013 – під час першого заняття було зламано обладнання (одна серфа дошка). Інструктор залишив учня для того, щоб прокотитися на хвилі. На учня накотила хвиля, збила та закрутила його. Коли учень виплив на поверхню, то побачив поряд із собою дошку, зламану на дві частини. На думку інструктора, вся вина за те, що сталося, лежить на учні. Факт того, що викладач не стежив за учнем, обране місце не відповідало умовам безпеки та інше – наш учитель не брав до уваги.
Ми проговорили, що перш ніж приймати рішення щодо ситуації, що склалася – нам необхідно розуміти вартість в яку оцінюється обладнання.
Увечері нам була надана нова дошка на заміну зламаною, щоб було можливо продовжити навчання.
26.12. 2013
Власника обладнання немає у районі, тож обіцяли повідомити інформацію завтра. Інструктор сказав, що дошка називається aloha boardsports. Нам не вдалося в Інтернеті знайти дані, щоб зорієнтуватися за ціною.
27.12. 2013
Ми прийшли ввечері в готель (cloud 9 resort), де наш інструктор орендував нам серф обладнання, переговорили з власником дошок.
Власник дощок оголосив нам вартість у розмірі 1.000 філіппінських песо (з огляду на те, що зламане обладнання залишиться в неї). Також нам сказали, що це нова австралійська дошка. Логотипу на дошці ніякого був, тому пізнати належність тій чи іншій фірмі можливості було. Власник заявила, що дошку купили в магазині 3 місяці тому. Після цього ми попросили надати документи про покупку, щоби знати реальні обсяги втрати. Вона дала нам обіцянку завтра надати платіжні документи за обладнання.
28.12. 2013
Ми взяли іншого інструктора, який порадив змінити одну з дощок, які ми орендували, тому одну дошку ми повернули до готелю.
Знову ввечері ми прийшли до готелю. Власник повідомила, що документів немає і обґрунтувати вартість обладнання вона не може ніяк, але передала нам документ, який вони надрукували самостійно, де були коротко викладені обставини справи та зазначена необхідна з нас сума за відшкодування завданих збитків. Вказали 2.000 песо (у разі, якщо ми забираємо собі зламану дошку)
Ми попросили показати в інтернеті ціну на цю дошку, але ніхто з учасників процесу цього зробити не зміг. Також звертаємо увагу, що у листі була вже зазначена інша фірма-виробник дошки.
Після тривалих переговорів прийшли до думки, що нам необхідна допомога влади для врегулювання ситуації, що склалася.
Через деякий час до нас підійшли 2 особи. Одна жінка у формі поліцейського та чоловік зі зброєю у формі військового. Ми попросили надати документи, яких у них не було. Після нетривалої розмови ми зуміли донести до представників влади, щоб вони надали нам документи. Поліція повернулася з документами, але у чоловіка вони виявилися простроченими, а у жінки актуальними, тому ми продовжили розмову з нею.
Виклавши суть питання – поліцейські дуже здивувалися вартості, яку нам оголосили, запропонували поділити на підлогах заявлену суму, т. к. випадок стався під час навчання. Ми повідомили, що до тих пір поки не зможемо дізнатися реальну вартість обладнання - не логічно вживати будь-яких заходів. Зараз ми готові були оплатити ремонт дошки в повному обсязі, незважаючи на те, що жодних документів, що підтверджують, що ми орендували обладнання, – ні.
Поліцейські завершили розмову з нами, нічого не прокоментували та поїхали.
Ми прождали в готелі ще 30 хвилин, ніхто до нас не підійшов і ми пішли, не вирішивши питання.
Увечері ми написали листа до посольства РФ, щоб вони взяли під контроль цю ситуацію, т. к. не були впевнені у власній безпеці та копію повідомлення поставили філіппінську сторону.
29.12. 2013
Вранці ми повернули другу дошку до готелю, т. к. продовжувати зберігати серф-обладнання здавалося не безпечним. Як ми дізналися пізніше від російських туристів, що гостювали на острові Сіаргао, наші підозри були не марні (у них вкрали байк (сам власник байка) і злодії залазили до будинку щоночі).
Весь день ми поїхали на екскурсію. Увечері здали байк, який орендували. І після вечері на нас чекала патрульна машина поліцейських із доповненим складом. Свої документи з них ніхто показувати нам не став. Завели до сусідньої крамниці, щоб поговорити. Не надавши нам жодного документа на підставі якого вони мають право без причини затримувати. Я повідомила, що ми можемо переговорити біля готелю, де ми проживаємо, т. к. в рамках цієї розмови господиня дощок сказала, що надіслала мені на пошту лист із зазначенням вартості дощок. Жодної можливості перевірити пошту поза територією готелю у мене не було.
Мене почали зупиняти, перегородили дорогу і насильно тримали повз нашу волю. Потім нас скрутили, одягли кайданки та посадили в машину. Через 10 хвилин ми опинилися у поліцейській дільниці. Нас посадили до камери, відібрали всі речі та документи.
Розуміючи, що становище у нас просто жахливе і на допомогу чекати не звідки, ми повідомили, що готові сплатити повну вартість, щоб нас випустили з камер, але нам сказали, що всі переговори відкладені до завтра.
Ми провели всю ніч у камерах. Не описуватиму, що там не було навіть місця, де можна спати, нам не дали можливості зв'язатися з батьками чи посольством.
Я сховала мобільний телефон і дивом змогла зв'язатися із посольством. У посольстві мені сказали, що допомогти нам зараз нічим не можуть, що закон на Філіппінах такий, що можна заарештувати будь-кого і тримати під вартою лише на підставі заяви людини без будь-яких документів (контракту про оренду обладнання та інше). що нас заарештували без надання ордера, теж нікого не збентежив. Консул сказав, що нам потрібно сплатити скільки скажуть і якщо пощастить, то нас звільнять одразу, але нам не варто надто сподіватися.
30.12. 2013
Вранці ми виплатили 14 тисяч філіппінських песо. Нам написали папірець, що ми заплатили за зламану дошку, але жодних документів нам на руки не видавали.
Підсумок: будьте пильні!
