Короткая поездка в Польшу получилась спонтанной, но замечательной во всех отношениях. Много раз уже говорила о том, что хоть и размеров я не сильно огромных (скорее, сильно не огромных : )), тем не менее вкусно покушать я люблю. А поскольку в чужом городе, и тем более в чужой стране, нелегко бывает сразу найти хорошее место, пишу о том, где ела сама и не была разочарована. Все относительно, конечно, в таких рассказах, ну а вдруг кому-то пригодится?
В Польше не была уже года два. В этот раз почему-то удивилась тому, что поляки, оказывается, до сих пор еще при своей внутренней валюте. Для осмысления цен обозначу, что 1 злотый = примерно 5 гривнам, 1 доллар = примерно 3 злотых (про еврики не знаю, меняли только американские деньги).
Гастрономических «срезов» в этом рассказе будет четыре: еда на заправке, еда в ресторане, еда в фаст-фуде и уличная еда.
Итак, о еде на заправке. По дороге в Люблин по наводке местного жителя обедали на заправке Cerber (населенный пункт называется СедлИще, напротив заправки торгуют тракторами). Серое неприметное, даже неказистое здание с надписью bar 24 motel.
Никогда не подумаешь, что тебе туда надо: выглядит заведение снаружи очень неприглядно, да и внутри более чем просто. Просторно, но вид такой дешевой забегаловки. Всего 12 столиков. Важно: в туалете есть отдельная специальная кабинка для инвалидов. Пандуса нет, но въезд возможен с обратной стороны, с внутреннего двора. Туалет с датчиком движения, есть где промыть руки. Объявление на двери туалета: пользование туалетом является бесплатным для гостей кафе, для просто посетителей стОит 1 злотый.
Еда просто «отвал башки». На огромной порционной тарелище тебе приносят самую простую, даже сельскую еду: отварную картошку с укропчиком и маслом, кусок отбивной свинины в планировке, сочной, хорошо прожаренной, салат из редиса и листового салата с заправкой из йогурта. Но... Я не знаю, как они это делают. Она была очень свежей и просто очень вкусной. Ну прямо вот каждый кусочек доставлял отдельное наслаждение. Счет оплачивала принимающая сторона, поэтому досконально сумму не скажу. Но судя по большого формата «меню» (см. фото), обед на троих обошелся в 30 злотых ( в гривнах – примерно 150, в долларах – около 10).
Уже в самом Люблине понравился ресторан «Клеопатра». Находится на ул. Гродска (при одноименном отеле). Опять же понравилось то, что абсолютно вся еда свежая, без всяких там майонезов. Мы брали 2 куриных супчика с лапшой (смешно по-польски называется суп: рОсол), фирменное блюдо "Клеопатра» - отварной рис и картошка фри, (можно было или-или, но барышня-официантка видя наши колебания, сама любезно предложила и-и), два кебаба, огромный стейк и свиная поджарка с грибами и луком. И ещё в комплекте 3 разных соуса: томатный, сливочный и микс. Не острые, но и не пресные, и еда - в меру соленая, мясо хорошо прожарено. Счет составил чуть больше 60 злотых, но как у постояльцев одноименного отеля у нас была 20% скидка, поэтому заплатили 49 zl (в гривнах – около 250, в долларах – 16.5).
Еще пару раз пили пиво в уличных кафе (ну, мундиаль же, смотрели, а без пива ж как? ). Средняя цена за бокал 5 злотых. Неплохое, мне больше прочих понравилось пиво со смешным названием «Warka». Очень вкусные гОфры - так по-польски называются вафли (похожи не бельгийские, но эти на порядок лучше). Так вот на такую вафлю кладут взбитые сливки (настоящие, не из флакончика), и сверху - живые ягоды+ сироп фруктовый или шоколод. Ммммммм, как вкусно. Мы брали клубнику+ персик+ малину, и одну порцию (не мою) поливали шоколадом (за две – 11 злотых). Особенно понравилось, что и вафля, и сливки были только чуть-чуть подсахарены, не как у нас, до приторного ужаса, а как раз, чтобы деликатно подчеркнуть вкус свежих фруктов. Еще вкусное мороженое - льоды - 2 злотых шарик. С разными наполнителями и просто сливочное. Подают в вафельном хрустящем рожке. Тоже весьма неплохо.
Ну и один раз обедали в местной "Пузатой хате" (так и называется по-польски). Я только вот в Украине в "Пузатой хате" не была, поэтому сравнить шибко не с чем. Ну фастфуд как говорится, он и в Люблине фастфуд. Маленький только, зато удобно расположен возле брамы. Плохо, что не работал кондей, и было очень душно. А так все как обычно: еда на месте и навынос, можно купить порознь то, что хочешь, или взять сет (их несколько, самый дорогой около 18 злотых), тогда получается дешевле. Ну, мы как-то не очень были голодны, взяли по томатному супу (такой себе гаспаччо с макарошками) и по голубцу (они огромные, с пол-ладони), чай, компот и булочки (хлеба поляки в отличие от нас не едят за обедом). Счёт получился на 18 злотых.
В общем и целом, то, как и чем кормят в Польше мне очень нравится. Все очень простое, без изысков и наворотов. Но это всегда вкусная, свежая и качественная еда. В самом Люблине, особенно в районе пл. Рынок, ресторанов-кафе-пивоварен – не сосчитать, и не посетить даже за 10 приездов. Все – разные. Каждая интересна чем-то особенным. Так что если случится оказия – побалуйте себя "гастрономической" Польшей.
Коротка поїздка до Польщі вийшла спонтанною, але чудовою в усіх відношеннях. Багато разів вже говорила про те, що хоч і розмірів я не дуже величезних (скоріше, сильно не величезних : )), проте смачно поїсти я люблю. А оскільки в чужому місті, і тим більше в чужій країні, нелегко буває одразу знайти хороше місце, пишу про те, де сама їла і не була розчарована. Все відносно, звичайно, у таких оповіданнях, ну а раптом комусь знадобиться?
У Польщі не була вже років зо два. Цього разу чомусь здивувалася, що поляки, виявляється, досі ще за своєї внутрішньої валюти. Для осмислення цін позначу, що 1 злотий = приблизно 5 гривень, 1 долар = приблизно 3 злотих (про єврики не знаю, міняли лише американські гроші).
Гастрономічних «зрізів» у цьому оповіданні буде чотири: їжа на заправці, їжа у ресторані, їжа у фаст-фуді та вулична їжа.
Отже, про їжу на заправці. Дорогою до Любліна по наведенню місцевого жителя обідали на заправці Cerber (населений пункт називається СедлІще, навпроти заправки торгують тракторами). Сіра непримітна, навіть непоказна будівля з написом bar 24 motel.
Ніколи не подумаєш, що тобі туди треба: виглядає заклад зовні дуже непривабливо, та й усередині більш ніж просто. Просторо, але вигляд такої дешевої забігайлівки. Усього 12 столиків. Важливо: туалет має окрему спеціальну кабінку для інвалідів. Пандуса немає, але в'їзд можливий із зворотного боку, із внутрішнього двору. Туалет із датчиком руху, є де промити руки. Оголошення на дверях туалету: користування туалетом є безкоштовним для гостей кафе, для просто відвідувачів коштує 1 злотий.
Їжа просто «відвал голови». На величезній порційній таріллі тобі приносять найпростішу, навіть сільську їжу: відварену картоплю з кропчиком і маслом, шматок відбивної свинини в плануванні, соковитою, добре просмаженою, салат з редису та листового салату із заправкою з йогурту. Але. . . Я не знаю, як вони це роблять. Вона була дуже свіжою і дуже смачною. Ну прямо ось кожен шматочок приносив окрему насолоду. Рахунок оплачувала сторона, що приймає, тому досконально суму не скажу. Але судячи з великого формату «меню» (див. фото), обід на трьох обійшовся у 30 злотих (у гривнях – приблизно 150, у доларах – близько 10).
Вже в Любліні сподобався ресторан «Клеопатра». Знаходиться на вул. Гродська (при однойменному готелі). Знову ж таки сподобалося те, що абсолютно вся їжа свіжа, без жодних там майонезів. Ми брали 2 курячі супчики з локшиною (смішно по-польському називається суп: рОсол), фірмове блюдо "Клеопатра» - відварений рис і картопля фрі, (можна було або-або, але панночка-офіціантка бачачи наші коливання, сама люб'язно запропонувала і- і), два кебаби, величезний стейк і свиняча піджарка з грибами та цибулею, і ще в комплекті 3 різних соуси: томатний, вершковий та мікс. становив трохи більше 60 злотих, але як у постояльців однойменного готелю ми мали 20% знижку, тому заплатили 49 zl (у гривнях – близько 250, у доларах – 16.5).
Ще кілька разів пили пиво у вуличних кафе (ну, мундіаль же, дивилися, а без пива ж як? ). Середня ціна за келих 5 злотих. Непогане, мені більше сподобалося пиво зі смішною назвою «Warka». Дуже смачні гофри - так польською називаються вафлі (схожі не бельгійські, але ці на порядок краще). Так ось на таку вафлю кладуть збиті вершки (справжні, не з флакона), і зверху - живі ягоди+ сироп фруктовий або шоколод. Ммммммм, як смачно. Ми брали полуницю персик малину, і одну порцію (не мою) поливали шоколадом (за дві – 11 злотих). Особливо сподобалося, що і вафля, і вершки були лише трохи підцукровані, не як у нас, до нудотного жаху, а якраз, щоб делікатно підкреслити смак свіжих фруктів. Ще смачне морозиво – льоди – 2 злотих кульки. З різними наповнювачами та просто вершкове. Подають у вафельному хрусткому ріжку. Теж дуже непогано.
Ну і одного разу обідали у місцевій "Пузатій хаті" (так і називається польською). Я тільки ось в Україні в "Пузатій хаті" не була, тому порівняти дуже ні з чим. Ну фастфуд, як кажуть, він і в Любліні, фастфуд. Маленький тільки, проте зручно розташований біля брами. Погано, що не працював кондів, і було дуже душно. А так все як завжди: їжа на місці та навинос, можна купити порізно те, що хочеш, або взяти сет (їх кілька, найдорожчий близько 18 злотих), тоді виходить дешевше. Ну, ми якось не дуже були голодні, взяли по томатному супу (такий собі гаспаччо з макарошками) і по голубцю (вони величезні, з пів-долоні), чай, компот та булочки (хліба поляки на відміну від нас не їдять за обідом). Рахунок вийшов на 18 злотих.
Загалом, як і чим годують у Польщі мені дуже подобається. Все дуже просте, без вишукувань та наворотів. Але це завжди смачна, свіжа та якісна їжа. У самому Любліні, особливо у районі пл. Ринок, ресторанів-кафе-пивоварень – не порахувати і не відвідати навіть за 10 приїздів. Всі різні. Кожна цікава чимось особливим. Тож якщо станеться нагода – побалуйте себе "гастрономічною" Польщею.
