День народження у Парижі
02.11. 2017
Ми розпочали свою подорож із Києва. Вилетіли з аеропорту Жуляни до Варшави (аеропорт Шопен) авіакомпанією WizzAir. Наперед пройшли онлайн-реєстрацію, оскільки в аеропорту вона платна (300 гривень).
По прильоті пройшли польський паспортний контроль. Нас запитали, навіщо ми прилетіли до Варшави, що тут плануємо робити. Далі ми сіли на місцеву електричку, і незабаром дісталися центру міста. До готелю треба було доїхати ще трамваєм. Оселилися на одну ніч у готелі Hit Hotel 3*. Готель непоганий, хороше розташування, біля зоопарку, 20 хвилин пішки до Королівського палацу. Номери дуже просторі, у нас була своя міні-кухня (щоправда, був відсутній посуд). Персонал у готелі дуже сподобався.
03.11. 2017
Вранці ми пішки вийшли у бік Королівського палацу та Старого міста. Була дощова погода, але все одно враження чудові. Вранці зовсім немає людей, місто порожнє, це надає йому неймовірні фарби. Поряд зі старим містом знаходиться Барбакан – одна з головних визначних пам'яток міста. Далі ми попрямували в бік ще однієї з важливих визначних пам'яток - Високому будинку Варшави (не знаю, як його правильно назвати), в якому знаходиться і театр, і якийсь центр і багато іншого. Не дивлячись на погоду та прохолоду у повітрі, були включені всі фонтани, парки були зелені, на вулиці все дуже гарно. Прогулянка у Варшаві добігала кінця, ми зайшли в торговий центр, випили по чашці кави і з головного вокзалу вирушили поїздом до міста Модлін. Там пересіли на автобус (шатл-бас) до аеропорту Модліна. Нас чекав літак у Париж. Ми летіли авіакомпанією RyAnAir. Хороша бюджетна авіакомпанія, правда є одне зауваження: якщо летить цією компанією, то доведеться або купити місця, щоб сидіти поруч, або ця "чудова" авіакомпанія "поселить" Вас у різних кінцях літака (для прикладу 14В, 25А та 27В). Другий мінус даного лоукоста (як і Wizz Air) – це приліт літака до аеропорту Бове. Не потрібно радіти ціні квитка на літак, тому що трансфер обходиться в 27 євро (туди і назад). Потрібно уважно дивитися, чи дешевше буде летіти безпосередньо з Києва (шикарною авіакомпанією AirFrance до Шарль-де-Голя) або яким-небудь лоукостом до Орлі (EasyJet). Не треба вестися на те, що нібито якщо дістатися до Бове, а потім електричкою звідти, то буде дешевшим. Ви витратите купу непотрібного часу, а заощадите близько 5 євро. . . Тарифи не 10 євро, вони різні залежно від часу, і тільки якщо Вам пощастить, і Ваш час збігається зі знижковим квитком в обидва боки, то ця пропозиція буде вигідною. Шатлл-бас із цього "прекрасного" аеропорту їсть близько 2 годин (якщо не потрапити в пробку на в'їзді до Парижа). Приїхали ми до будинку з'їздів Парижа, і від туди на метро добиралися до нашого готелю (ibis Styles Paris Gare Saint Opera Lazare 4*).
Ну паризьке метро нас шокувало. Спочатку ми довго намагалися розібратися із його системою, як купити квиток, куди піти. У результаті, француженка на касі пояснила який квиток нам купити, а місцеві жителі показали інтерактивну карту, яка прокладає найкоротші маршрути і розповіли як зрозуміти, куди правильно йти, їхати на метро або на RER. Дякую, тобі, любий Французе! До речі, всі французи досить непогано ставляться до англійської мови, із задоволенням відповідають нею і люб'язно допомагають у всіх питаннях.
Само собою метро дуже старе. Дуже вразив спосіб виходу з вагона, не як скрізь, натиснувши кнопку, а сіпнувши ручку.
Приїхали до нашого готелю ми досить швидко. Оселився у чудовий номер. Готель новенький на вигляд, на першому поверсі безкоштовно можна користуватися чай/кавою. Після поселення надвечір ми пішли подивитись на неї. . . Заради якої ми тут. . . На Ейфелеву вежу! Пішли ми до неї пішки (30 хвилин від готелю). Перше, що впадає у вічі в Парижі - це афрофранцузи, сміття і бомжі, їх реально дуже багато. Дуже прикро, що досить сильна держава розвела такі помої на центральних вулицях столиці. . . Афрофранцузи зовсім неадекватні, кидаються на людей, дійсно гуляти вулицею після 22:00 було вже страшно. . .
І ось ми побачили Ейфелеву вежу - найчарівнішу пам'ятку у світі, але нас вона привабила, поманила до себе ближче і ближче. Щогодини вона мерехтить вогнями. Це чудове видовище. Не хотілося йти від неї. . .
04.11. 2017
Вранці ми прокинулися раніше. На нас чекала насичена програма.
Сніданок у готелі дуже вразив. Було все, що потрібно для сніданку: нарізка, круасани, кава, йогурт, мюслі, апельсиновий сік, купа джемів. . .
Далі ми пішки пішли на Монмарт, по дорозі пройшли Мулен Руж. Пагорб Монмарт – це дуже гарне місце. З нього відкривається один із гарних видів на Париж. Підніматися сходами абсолютно невисоко, тому витрачатися на фунікулер сенсу не бачу. Спустившись униз, ми поїхали на метро до Ейфелевої вежі. Приїжджати краще на Трокайські сади, від туди розкішний вид на вежу, потім через місток пройтися до неї. Там купили квиток на найвищу її точку. Черги здавались дуже великими, але вона постійно рухалася і стояли загалом ми не довго. Ми купили квитки по знижці (до 24 років включно). Далі потрібно було пройти систему безпеки (як і на вхід території вежі) і невелика черга на ліфт. Спочатку ми вийшли на другому поверсі, подивилися там, потім простояли трохи більшу чергу на третій поверх, і одразу, що хочеться сказати – піднімайтесь на третій поверх! Різниця суттєва, там набагато красивіший вигляд. На спуск також була черга.
Після вежі ми поїхали на метро до Нотр-дам-де-Парі. Туди можна зайти усередину безкоштовно. Далі ми планували покататися на колесі огляду і поїхали на площу згоди. Почали шукати колесо, а його нема. Запитали місцевих жителів, а вони сказали, що його ставлять наприкінці листопада на різдвяні свята. . . ***. . . Пройшлися до будинку Інвалідів і поїхали в готель відпочивати.
05.11. 2017
За планом на нас чекав один із скарбів Парижа - це Лувр. Нам пощастило, з листопада по квітень включно в першу неділю місяця по багатьох місцях безкоштовний вхід (Лувр, Тріумфальна арка, Версаль та ін. ). Відсоявши чергу хвилин 20, ми потрапили всередину. Усі вказівники вели до головної картини "Мона Ліза". Діставшись до неї важко, довелося пробиватися через натовп китайців. Далі знайти вихід було не просто, ще близько години ми шукали його, і поступово оглядали інші експозиції. Після Лувру ми йшли Єлесейськими полями у бік Паризького будинку з'їздів, і по дорозі зайшли на Тріумфальну арку. Вирішили піднятися, тим паче безкоштовно. Ліфта тут нема. Звичайна стара крута гвинтова драбина ло самого верху. . . ***. . . "Але цього того вартувало", - подумали ми, як тільки побачили всю красу.
Далі ми сіли на шатл-бас до аеропорту Бове та авіакомпанією WizzAir полетіли в Познань.
У місто ми прилетіли вже пізно. Доїхали спочатку автобусом, потім трамваєм. Трохи заплуталися у підземній системі переходу, тож трохи не вистачило часу у квитку (всі квитки на транспорт продаються за часом). Зупинилися ми у готелі Traffic 3*. Дуже крутий готель, незважаючи на те, що він ділиться на готель і хостел. У самому готелі нам дуже сподобалися. Нові, дизайнерські.
06.11. 2017
Вранці ми пішли гуляти містом. Познань – не маленьке місто, і тут є що подивитися. Ми пішли спочатку в Старе місто, потім Тумський острів, на Цитадель, все це зайняло цілий день.
Пізно ввечері на нас чекав літак WizzAir, і ми вирушали додому, до Києва.
