Давньоєгипетське місто, що розташовувалося на рубежі Верхнього та Нижнього Єгипту, на західному березі Нілу. Існував з початку 3-го тисячоліття до н. е. і до другої половини 1-го тисячоліття н. е. Сучасна локалізація - територія біля станції Бедрашейн і селища Міт-Рахіна, на південь від Каїра.

Завдяки своєму винятковому географічному положенню був важливим опорним пунктом різних фараонів, а також був першим містом Стародавнього Єгипту, який мав характер великого космополітичного центру, де проживало безліч чужинців: сирійців, фінікійців, греків та євреїв. Місто відоме оточуючими його похоронними та храмовими комплексами — пірамідами, некрополями та храмами (в Абусірі, Гізі, Саккарі, Дахшурі). У Мемфісі знаходився значний центр шанування бога Птаха і процвітав пов'язаний з ним культ бика Хепа (Апіса). У 1979 році некрополі Мемфіса - Саккара, Абусір, Дахшур і Гіза, були включені ЮНЕСКО до списку об'єктів Світової спадщини.