Случайно проходила мимо и меня заинтересовало красивое здание. Интересно, что его строительство финансировала герцогиня Галльерская (после смерти мужа, владевшего этой землёй). Она решила устроить что-то типа собственного музея картин, вышивки и кружев. Строительство началось в 1879 году под руководством архитектора Леона Гинейна и было закончено в 1894 году. Герцогиня скончалась в 1888-ом успев рассориться с властями Парижа (это отдельная история) и передав всю свою коллекцию в музей итальянской Генуи. С 1902 года здесь действовала выставка промышленного искусства и периодами город сдавал помещение для престижных аукционов. Только с 1977 года здесь начал функционировать музей Моды. Все экспозиции его являются временными, так как есть проблема с консервацией тканей. Мне понравился сам дворец. Кстати, каркас для него сооружала фирма Эйфеля. На фоне него любят делать фотосессии, а рядом уютный дворик с фонтанчиком, в котором можно отдохнуть от шума города.
Випадково проходила повз мене і зацікавила гарна будівля. Цікаво, що його будівництво фінансувала герцогиня Галльєрська (після смерті чоловіка, який володів цією землею). Вона вирішила влаштувати щось на кшталт власного музею картин, вишивки та мережив. Будівництво розпочалося у 1879 році під керівництвом архітектора Леона Гінейна і було закінчено у 1894 році. Герцогиня померла 1888-го, встигнувши посваритися з владою Парижа (це окрема історія) і передавши всю свою колекцію в музей італійської Генуї. З 1902 року тут діяла виставка промислового мистецтва та періодами місто здавало приміщення для престижних аукціонів. Лише з 1977 року тут почав функціонувати музей Моди. Усі експозиції його є тимчасовими, оскільки є проблема із консервацією тканин. Мені сподобався палац. До речі, каркас йому споруджувала фірма Ейфеля.
На тлі його люблять робити фотосесії, а поряд затишний дворик із фонтанчиком, у якому можна відпочити від шуму міста.