Якщо вам раптом по саму не можу захотілося бачити якісні екземпляри світового мистецтва, якщо свербіж вибиває землю з-під ніг і почастішання запаморочення грубо натякають, що настав час би побачити, що те варте, якщо ваша сутність вдалася в рамки повсякденної посередності, обіцявши, що не вийде від туди поки ви не покажіть їй справжню творчість, а не ці кричущі рекламні вивіски, вам терміново потрібно в Бібліотеку Честера Бьюті. За ціну візиту можете не перейматися. Колекції тут подають безкоштовно. Звичайно, на вході стоїть стенд зі словами подяки, якими координатами та рекомендованою сумою на пожертвування для Ірландського Уряду в розмірі 5 євро, щоб усе довкола так само красиво й залишалося. Але особисто я, як ми всі легко і невимушено здатні на таке, оперативно насунув на очі шори, щоби дозволити собі цієї вивіски не бачити. Бібліотека насправді не є.
Ні, тут є, звичайно, книги, але по-перше які, а по-друге, крім них ви побачите безліч різних предметів мистецтва. І це не другосортні записки мисливців, футляри від кулькових ручок та коробки з незрозумілими предметами. Тут представлені об'єкти світової величини. Чудові копії Карана датовані аж з 9 століття нашої ери, тексти Нового Завіту перших століть нашої ери, Ісламські манускрипти, Єгипетська Книга Мертвих, дерев'яні відбитки давніх японських текстів та багато іншого. Ким же був цей Честер Бьюті і як йому вдалося зібрати таку колекцію. Сер Альфред Бьюті народився у Нью-Йорку у 1875 році. Вирішивши присвятити себе гірничодобувній промисловості, він пройшов шлях він шахтаря до власника свого власного агентства. Після смерті своєї молодої дружини він у 1912 році переїжджає до Лондона, де відкриває своє нове агентство з гірничодобувної справи.
У дитинстві Альфред свою пристрасть до колекціонування задовольняв за допомогою марок та табакерок. З віком і багатством Честер Бьюті перекинувся на цінніші об'єкти старовини. У своїх подорожах Європою, Азією та Близьким Сходом він жадібно скуповував антикварні предмети світового значення. Ніщо не уникала його інтересу. Купуючи чудово декоровані матеріали в витончених палітурках та майстерній каліграфією, він мотивував подібне хобі його турботою про збереження текстів, що мали історичну цінність. Завдяки його скрупульозності та марнотратності, ми можемо сьогодні милуватися цілком вдалою колекцією. Після переїзду в Дублін в 1950 році, будучи вже титулованим лицарем англійського королівства, він став першим почесним громадянином Ірландії вже в 1957. Після його смерті в 1968 колекція була заповідана людству і буквально через рік був відкритий музей на його честь.
Сьогодні музей розташований за 2 хвилини ходьби від Дублінського замку. На цокольному поверсі розташована інформаційна стійка, кафе, камери схову, туалети та кімната для відео та аудіо вистав. Тут відбуваються покази фільмів, дискусії, а у повсякденному режимі – документальний фільм про життя Честера Бьюті. На першому поверсі представлена стала виставка – Книжкове мистецтво. Саме тут ви знайдете копії та екземпляри стародавніх видань цінних книг, манускриптів, папірусів, картин та цінних предметів. У кімнатах навпроти проводяться тимчасові виставки. На другому поверсі розмістили постійну експозицію – Священні традиції. Тема виставки присвячена світовим релігіям – Іудаїзм, Християнство, Іслам, Буддизм та Хіндизм. Народження, смерть, обряди, походи пілігримів, вірування та побут у різних релігіях та у різні часи. Дуже повчальна та цікава експозиція для осмисленого вивчення.
Піднявшись ще вище, ви потрапите в безтурботний сад на даху. Він був упорядкований у тому настрої всієї бібліотеки, а чудовий вид на навколишній простір допоможе перетравити та осмислити побачене. Чесно кажучи, я приділив бібліотеці мало часу, що зробило мій візит не закінченим. Так само, як і залишений про запас бутерброд, не дає забути про нього напівситій людині, так і не доглянута до кінця виставка через ліміт часу не виходить з голови. Щоб ви не повторили мою помилку, наведу вам кілька незалежних оцінок цієї колекції. Від Lonely Planet – звання одного з найкращих музеїв не лише Ірландії, а й усієї Європи. Єдиний музей в Ірландії, який вигравав звання «Найкращий музей Європи». Загалом, думаю, досить пафосу, тому що вважаю, що в залі для глядачів більше не залишилося персон тих, хто сумнівається. П. с. До речі, фотографувати в музеї суворо заборонено.
Скрізь розставлені здатні на багато охоронців, які застосовують заборонені методи стеження за публікою. Те, що мені вдалося зняти пару знімків, це заслуга моєї неуважності та простодушності. Зрозумівши ситуацію, я сховав камеру та прийняв їхні правила гри до кінця зустрічі. Вхід безкоштовний, 5 євро внесок для співчуваючих (у мене, каюся, рука не піднялася) Час роботи: Пн – Пт: 10.00 – 17.00, Сб: 11.00 – 17.00, Нд: 13.00 – 17.00 З жовтня до травня понеділок. Dublin Castle, Dublin 2 Cbl. ie
Ні, тут є, звичайно, книги, але по-перше які, а по-друге, крім них ви побачите безліч різних предметів мистецтва. І це не другосортні записки мисливців, футляри від кулькових ручок та коробки з незрозумілими предметами. Тут представлені об'єкти світової величини. Чудові копії Карана датовані аж з 9 століття нашої ери, тексти Нового Завіту перших століть нашої ери, Ісламські манускрипти, Єгипетська Книга Мертвих, дерев'яні відбитки давніх японських текстів та багато іншого. Ким же був цей Честер Бьюті і як йому вдалося зібрати таку колекцію. Сер Альфред Бьюті народився у Нью-Йорку у 1875 році. Вирішивши присвятити себе гірничодобувній промисловості, він пройшов шлях він шахтаря до власника свого власного агентства. Після смерті своєї молодої дружини він у 1912 році переїжджає до Лондона, де відкриває своє нове агентство з гірничодобувної справи.
У дитинстві Альфред свою пристрасть до колекціонування задовольняв за допомогою марок та табакерок. З віком і багатством Честер Бьюті перекинувся на цінніші об'єкти старовини. У своїх подорожах Європою, Азією та Близьким Сходом він жадібно скуповував антикварні предмети світового значення. Ніщо не уникала його інтересу. Купуючи чудово декоровані матеріали в витончених палітурках та майстерній каліграфією, він мотивував подібне хобі його турботою про збереження текстів, що мали історичну цінність. Завдяки його скрупульозності та марнотратності, ми можемо сьогодні милуватися цілком вдалою колекцією. Після переїзду в Дублін в 1950 році, будучи вже титулованим лицарем англійського королівства, він став першим почесним громадянином Ірландії вже в 1957. Після його смерті в 1968 колекція була заповідана людству і буквально через рік був відкритий музей на його честь.
Сьогодні музей розташований за 2 хвилини ходьби від Дублінського замку. На цокольному поверсі розташована інформаційна стійка, кафе, камери схову, туалети та кімната для відео та аудіо вистав. Тут відбуваються покази фільмів, дискусії, а у повсякденному режимі – документальний фільм про життя Честера Бьюті. На першому поверсі представлена стала виставка – Книжкове мистецтво. Саме тут ви знайдете копії та екземпляри стародавніх видань цінних книг, манускриптів, папірусів, картин та цінних предметів. У кімнатах навпроти проводяться тимчасові виставки. На другому поверсі розмістили постійну експозицію – Священні традиції. Тема виставки присвячена світовим релігіям – Іудаїзм, Християнство, Іслам, Буддизм та Хіндизм. Народження, смерть, обряди, походи пілігримів, вірування та побут у різних релігіях та у різні часи. Дуже повчальна та цікава експозиція для осмисленого вивчення.
Піднявшись ще вище, ви потрапите в безтурботний сад на даху. Він був упорядкований у тому настрої всієї бібліотеки, а чудовий вид на навколишній простір допоможе перетравити та осмислити побачене. Чесно кажучи, я приділив бібліотеці мало часу, що зробило мій візит не закінченим. Так само, як і залишений про запас бутерброд, не дає забути про нього напівситій людині, так і не доглянута до кінця виставка через ліміт часу не виходить з голови. Щоб ви не повторили мою помилку, наведу вам кілька незалежних оцінок цієї колекції. Від Lonely Planet – звання одного з найкращих музеїв не лише Ірландії, а й усієї Європи. Єдиний музей в Ірландії, який вигравав звання «Найкращий музей Європи». Загалом, думаю, досить пафосу, тому що вважаю, що в залі для глядачів більше не залишилося персон тих, хто сумнівається. П. с. До речі, фотографувати в музеї суворо заборонено.
Скрізь розставлені здатні на багато охоронців, які застосовують заборонені методи стеження за публікою. Те, що мені вдалося зняти пару знімків, це заслуга моєї неуважності та простодушності. Зрозумівши ситуацію, я сховав камеру та прийняв їхні правила гри до кінця зустрічі. Вхід безкоштовний, 5 євро внесок для співчуваючих (у мене, каюся, рука не піднялася) Час роботи: Пн – Пт: 10.00 – 17.00, Сб: 11.00 – 17.00, Нд: 13.00 – 17.00 З жовтня до травня понеділок. Dublin Castle, Dublin 2 Cbl. ie
Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Коментарі (0)
залишити коментар
Показати інші коментарі …
