Плаваючи щодня в океані на пляжі Чапора ми спостерігали за фортом, що стоїть на горі. І ось одного дня, прокинувшись о 6 ранку, ковтнувши по швидкому чаю і кави, спакувавши рюкзак ми вирішили брати цей форт нападом. Дружина попередньо вичитала в інтернеті, що в самому кінці пляжу Чапора є стежка в гору, по якій досить легко можна піднятися в гору до форту. Ми й пішли на пошуки цієї стежки.
Вранці, поки не настала спека, пройтися пляжем – одне задоволення. Але ось і його кінець. І люди, які перед нами намагалися пролізти по скелях далі вздовж берега, повертаються назад, не знайшовши дороги. Настав час шукати стежку. Вона знайшлася. І приблизно чверть шляху не так легко як було написано в інтернеті, але все ж таки ми по ній в гору лізли. А далі стало видно, що ця стежка виводить на пагорб сусідній з тим, де стоїть форт. Спускатися набагато складніше, ніж підніматися.
Тому перекуривши дивлячись на те, що ми вже подолали, ми все ж таки вирішили продовжувати підйом, а там будь що буде. Але доля виявилася до нас прихильною: подолавши підйом ми опинилися на досить широкій і рівній дорозі, яка вела прямо до стін форту, що дійсно стояв на сусідньому пагорбі. Мало того, в стіні навіть опинився прохід через який ми легко потрапили всередину форту.
Ранок. Сонце не жарить. Навколо ні душі. А види, що відкриваються зі стін форту, перевершили всі наші найсміливіші очікування! Власне, крім цих видів, там і дивитися особливо нічого: напівзруйновані зовнішні стіни і залишки фундаментів якихось будівель усередині. А ось зовні відкриваються фантастичні краєвиди на океан із пляжем Чапора, з одного боку, і на дельту річки – з іншого боку. Річка широчена! І складається враження, що океан оточує гору з трьох боків.
Спускатися тим же шляхом, що й піднімалися, ми не могли собі навіть уявити. Тому наказано зраділи, коли знайшли хвіртку з протилежного боку форту. Дорога з хвіртки теж була крутою і запорошеною, але на порядок легше тієї, що ми подолали. А головне коротким. Вивела вона нас як це завжди буває у місцях, які відвідують туристи на базарчик. Продавців там ще було мало, а покупців зовсім не було. Тому ми розпитали дорогу до фіш-маркету, до якого виявилося йти не так далеко. Але це вже інша історія.
Вранці, поки не настала спека, пройтися пляжем – одне задоволення. Але ось і його кінець. І люди, які перед нами намагалися пролізти по скелях далі вздовж берега, повертаються назад, не знайшовши дороги. Настав час шукати стежку. Вона знайшлася. І приблизно чверть шляху не так легко як було написано в інтернеті, але все ж таки ми по ній в гору лізли. А далі стало видно, що ця стежка виводить на пагорб сусідній з тим, де стоїть форт. Спускатися набагато складніше, ніж підніматися.
Тому перекуривши дивлячись на те, що ми вже подолали, ми все ж таки вирішили продовжувати підйом, а там будь що буде. Але доля виявилася до нас прихильною: подолавши підйом ми опинилися на досить широкій і рівній дорозі, яка вела прямо до стін форту, що дійсно стояв на сусідньому пагорбі. Мало того, в стіні навіть опинився прохід через який ми легко потрапили всередину форту.
Ранок. Сонце не жарить. Навколо ні душі. А види, що відкриваються зі стін форту, перевершили всі наші найсміливіші очікування! Власне, крім цих видів, там і дивитися особливо нічого: напівзруйновані зовнішні стіни і залишки фундаментів якихось будівель усередині. А ось зовні відкриваються фантастичні краєвиди на океан із пляжем Чапора, з одного боку, і на дельту річки – з іншого боку. Річка широчена! І складається враження, що океан оточує гору з трьох боків.
Спускатися тим же шляхом, що й піднімалися, ми не могли собі навіть уявити. Тому наказано зраділи, коли знайшли хвіртку з протилежного боку форту. Дорога з хвіртки теж була крутою і запорошеною, але на порядок легше тієї, що ми подолали. А головне коротким. Вивела вона нас як це завжди буває у місцях, які відвідують туристи на базарчик. Продавців там ще було мало, а покупців зовсім не було. Тому ми розпитали дорогу до фіш-маркету, до якого виявилося йти не так далеко. Але це вже інша історія.
Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Коментарі (0)
залишити коментар
Показати інші коментарі …