Базиліка Святого Домініка

Базиліка Сан-Домініко
Оцінка 8110

28 листопада 2022Час поїздки: 15 червня 2022
Один з головних і найбільш цінних храмів Болоньї. В інтер’єрах церкви зберігаються численні твори майстрів мистецтв, в тому числі скульптури Мікеланджело. Площа перед храмом вимощена річковою галькою, як і у стародавні часи. Церква Сан Доменіко присвячена Святому Домініку - засновнику Ордену проповідників (домініканців або Домініканського ордену). Домінік Гусман, який прибув до Болоньї у січні 1218 року, придбав церкву Сан-Ніколо-делле-Віньє, де зараз знаходиться базиліка. Після смерті Домініка (6 серпня 1221) ченці вирішили побудувати велику церкву, де вони могли б вшановувати пам'ять Святого.
Церква була розширена, новий монастирський комплекс було збудовано між 1228 і 1240 роками. Апсидальна область церкви Сан-Ніколо була знесена, а неф був розширений і перетворений на базиліку Святого Домініка. Нова святиня стала прообразом багатьох інших домініканських церков по всьому світу. Нині фасад базиліки Сан-Доменіко відрізняється суворим романським стилем і датується 1240 роком із відновлювальними роботами 1910 року. У центрі фасаду над головним входом знаходиться велике вікно-розетка. Люнет над порталом містить копію мозаїки (1921), що зображує Святого Домініка, що благословляє місто Болонью.
Внутрішня частина базиліки була відновлена в 1727-32 роках Карло Франческо Дотті, який об'єднав дві середньовічні споруди в єдину світлу будівлю. У внутрішньому оздобленні церкви, виконаному в стилі бароко, можна виділити три нефи (один центральний і два бічні проходи), кілька бічних каплиць, трансепт, хор і апсиду. У люнетах центрального нефа, над іонічними колонами, знаходяться 10 картин, що зображають епізоди з історії церкви. Перші дві – робота Джузеппе Педретті (1697 – 1778 рр. ), інші – Вітторіо Бігарі (1692 – 1776 рр. ). Дерев'яний хор епохи Відродження, створений Фра Даміано і Бергамо, було визначено сучасниками як 8-е диво світу, ним також захоплювався Карл V.
З каплиць базиліки можна виділити:
- каплицю Святого Домініка, де у мармуровому ковчегу збереглися останки Святого. Спочатку останки Домініка були поміщені у простому мармуровому саркофазі, розташованому на підлозі у правому проході церкви. Пізніше, оскільки приходило безліч паломників, з метою побачити усипальницю, основна частина з яких просто не могли побачити могилу через велику кількість людей, які стоять попереду - виникла потреба у новій святині. Розробка каплиці Святого Доменика, яка нині представляє художній шедевр, була виконана в окремих етапах найкращими скульпторами свого часу і зайняла майже 500 років. Останки святого були перенесені в новий саркофаг – Ковчег святого Домініка (Арка ді Сан Доменіко/Arca di San Domenico), який можна бачити і сьогодні. Саркофаг прикрашений мармуровими скульптурними композиціями і вважається одним із найкращих зразків італійського мистецтва тих часів;
- каплицю Розарію - каплиця з мальовничими фресками на склепінні (Успіня) та в апсиді (Небо та Земля вихваляють Мадонну Розарія), написаними між 1655 та 1657 роками Анджело Мікеле Колонна та Агостіно Мітеллі. Над декором каплиці працювали найвидатніші художники свого часу. Дві хорові крамниці були спроектовані архітектором Карло Франческо Дотті в 1736 після перепланування інтер'єру церкви. Вівтар був спроектований болонським архітектором Флоріано Амброзіні.
Перша каплиця, розташована на місці каплиці «Розарія», була замовлена дворянином Джованні Гвідотті як каплиця для його родини. У другій половині шістнадцятого століття каплиця була отримана від Братства Святого Розарію, створеного в Домініканському Ордені в попередньому столітті (практику Молитви Розарію було запроваджено Домініком). З цієї нагоди каплиця змінила свою назву на «Каплицю Розарію», на честь «Мадонни дель Розаріо» або «Мадонна з чітками».
На фасаді храму – меморіальна дошка комітету Болоньї з історії і мистецтв про реставрацію 1910 року.
На площі перед храмом встановлені дві колони. Одна зі скульптурою самого святого Домініка, інша – зі скульптурою Богородиці. Бронзова статуя Святого Домініка встановлена на високій колоні у 1623 році. Статуя була виготовлена у Мілані. Автор невідомий. На постаменті – плита з текстом: ««Великому Богу Массімо. Ця колона, яку отці цього монастиря поставили своєму святому отцю Доменіко в рік здоров’я 1623, у руїнах, відновлена в 1727 році».
Статуя Святої Марії з немовлям на цегляній колоні була споруджена на подяку за порятунок населення міста від чуми у 1630 році. Автор – скульптор Гвідо Рені. Інші джерела називають автором Джуліо Чезаре Конвенті.

Третя цікавинка, що є на площі – гробниці глоссаторів. Дві з чотирнадцяти пірамідальних гробниць, збудованих у XIII столітті на зразок мавзолею Мавсола в Галікарнасі. Вони призначались для розміщення останків видатних юристів (або глоссаторів) того часу. Сьогодні залишилося лише п'ять, три з яких розташовані поряд з базилікою Сан-Франческо. З двох гробниць на площі Сан-Доменіко в гробниці Еджідіо Фоскерарі, закінченій у 1289 році, використовуються глазуровані цеглини та мармурова арка з ківорію каролінгської церкви; гробниця Роландіно деї Пассеггері, побудована між 1300 і 1306 роками Джованні да Вівіано і П'єтро ді Коррадо, характеризується елегантними арками, встановленими на парних стовпах.
Інших поховань такого типу немає ніде в Європі.

МІСЦЯ ПОРУЧ
ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ
Немає запитань