Римський амфітеатр у Ріміні був побудований у 2 столітті нашої ери. Зведення амфітеатру стало своєрідним кроком уперед для набуття статусу міста. Традиційно для будівель такого типу амфітеатр був побудований на міській периферії у мальовничому місці на березі моря. Як і багато інших амфітеатрів епохи Стародавнього Риму, мав форму еліпса.

Руїни, що збереглися, дозволяють уявити величину споруди. Його зовнішні розміри складали 118 на 88 метрів. Амфітеатр міг вмістити близько 10 000 глядачів, які входили та виходили через два головні входи, з'єднані з численними коридорами та сходами, що вели на трибуни. У центрі була арена для гладіаторських боїв. Її величина складала 76,40 на 47,40 метрів.
У період занепаду римської імперії амфітеатр обнесли мурами. Він став укріпленням для опору дедалі більш загрозливим варварським вторгненням. Фасад з видом на море був закритий арками висотою 63 м. Втративши свою видовищну функцію і переставши виконувати військову роль, амфітеатр був перетворений на лазарет. Зрештою, його стали використовувати як каменоломню для будівництва нових будинків. У середні віки від величезної будівлі залишилася лише купа руїн.

Перші розкопки в амфітеатрі були зроблені 1763 року. У 1843 завдяки історику Луїджі Тоніні (1807-1874) руїни стародавньої споруди були частково представлені на загальний огляд. Через сто років, під час Другої світової війни амфітеатр був пристосований для зберігання щебеню. Реальна програма з відновлення та зміцнення пам'ятника архітектури була запущена у шістдесяті роки минулого століття.

Сьогодні в амфітеатрі відбуваються різноманітні видовищні заходи.