Харківський зоопарк
Харківський зоологічний парк, Харківський зоопарк
Україна, Харків
Харківський зоологічний парк – державний зоопарк у Харкові. Найстаріший в Україні, третій за віком у Російській Імперії, двадцятий у світі. Був відкритий у 1896 році, для відвідувачів у 1903 році. Знаходиться у Нагірному районі, в саду Шевченка. Поштова адреса - вул. Сумська, 35.
Датою заснування Харківського зоологічного саду прийнято вважати 1896 рік, коли на площі два гектари, орендованій біля Університетського саду, було організовано виставку свійських тварин та птахів. Пізніше експозиція поповнювалася дикими тваринами, яких доставляли до Харкова мешканці навколишніх сіл. Потім на території виставки була створена «шовководня» і розташувалася пасіка пасічницького товариства. У 1906 році, як повідомляли «Харківські губернські відомості», закінчилося спорудження та обладнання головного корпусу акваріума, влаштованого в Університетському саду (на території, яку займає пташник). У 1911 році Південно-Руське Товариство акліматизації вирішило влаштувати в Харкові зоосад, подібний до московського. На кошти Товариства було збудовано зимові приміщення та літні вольєри, закуповувалися дикі тварини та птиці, частина яких прибула із заповідника Асканія-Нова.
Під час Громадянської війни зоосад був зруйнований. 1921 року зоосад почали відновлювати — ремонтувалися будівлі та вольєри, висаджувалися декоративні, медоносні, лікарські та технічні рослини, відновлювалася експозиція тварин. У травні 1922 року столичний Харківський зоо-, що частіше називався вже парк, був знову відкритий для відвідувачів. Вхідний квиток коштував сто тисяч карбованців совзнаками за курсом весни 1922 року. Усі виручені гроші йшли на поповнення та розширення колекції та благоустрій зоопарку. До 1930-х років територія зоопарку становила 22 гектари, як і зараз. У 1928 році з веймарської Німеччини до Харкова прибув цілий залізничний ешелон із тваринами, серед яких були лев, леопард, лама, кенгуру, мангусти, мавпи, папуги, білощокі казарки та багато інших. Із Закавказзя доставили лебедів, пеліканів та ще близько ста видів водоплавного птаха. У яру побудували ставок площею 2400 квадратних метрів для гусей, лебедів, фламінго та іншої водоплавної живності.
У 1930-х у зоопарку збудували «гірську вольєру» — озеленену ділянку зі штучними гірками, де в умовах, найбільш наближених до природних, жили тури, джейрани, муфлони. Були збудовані слоновник, мавпник, пташник, загони для копитних. Перед війною у зоопарку налічувалося понад п'ять тисяч тварин. З 1920-х до 1942 беззмінним директором зоопарку був Н. П. Евальд.
Німецькі війська захопили Харків 23-24 жовтня 1941 року. На 1 січня 1942 року в зоопарку залишалися лами, гієни, бурі та білі ведмеді, динго, морські свинки, дикі кабани, нанду, ему, папуги, фазани золотий та кавказький, олені, лані, верблюди, зебу, поні, осли, кана кролики та кури, яких розводили на продаж. 1 травня 1942 року, з поліпшенням становища на фронті для німців, зоопарк був відкритий для відвідувачів і мав велику популярність у населення: вхідний квиток коштував дешево, у неділю грав оркестр і навіть залишалися живі білі ведмеді. Частину тварин, що залишилися, німці в середині серпня 1943 року, після своєї поразки під Білгородом, застрелили, як на полюванні. Частина тварин загинула з голоду, оскільки їх не годували. На момент визволення, 23 серпня 1943 року, у зоопарку вціліло: чотири ведмеді, п'ять мавп та один вовк. Загинуло понад п'ять тисяч особин тварин.
У Радянському Союзі держава у 1980-х роках щорічно виділяла з бюджету сотні тисяч рублів на утримання зоопарку та купівлю нових тварин, і наприкінці 1980-х зоопарк зайняв чільне місце в УРСР. 1986 року Харківський зоопарк передбачалося сильно розширити. У перспективних планах розвитку Харкова та генплані міста зоопарку виділялися великі за площею території – 120 га – у районі Лісопарку, між селищем Жуковського та окружною дорогою, праворуч від Білгородського шосе. Вартість стійки нового зоопарку оцінювалася в 70 мільйонів радянських рублів. Але настали часи «реформ», внаслідок яких на початку 1990-х у багато разів знизилася кількість відвідувачів (у благополучному 1990 році їх було півтора мільйони, з яких половина діти), потім виникли проблеми з фінансуванням та харчуванням тварин, їх кількість дещо зменшилася .
У зоопарку зберігаються та вивчаються представники дикої фауни всіх континентів Землі. Крім того, Харківський зоопарк є культурно-просвітницькою установою. У ньому проводяться екскурсії для дітей та дорослих, лекції, надаються консультації з питань охорони тваринного світу та природи взагалі. Проводяться лекції та покази тварин у дитячих садках.
