Монастир домініканців у Кам'янці-Подільському — пам'ятка архітектури XVI-XVIII століть, сучасний образ якого складався протягом кількох століть під впливом різних архітектурних традицій. Кам'яний католицький храм був споруджений замість дерев'яного костелу, що згорів у 1420 році. У XVI столітті до середнього нефа головного храму монастиря було добудовано три каплиці, замість дерев'яної келії звели кам'яну. За часів турецького володарювання у 1672 – 1699 роках костел перебудували під мечеть, усередині встановили білокам'яний мусульманський амвон, що зберігся до наших днів, у дворі влаштували фонтан та кафедру для п'ятничних молитов.
Щоб усунути сліди мусульманського перебування в стінах християнської святині, під керівництвом коменданта фортеці Яна де Вітте та за фінансової підтримки М.Ф.Потоцького розпочалися масштабні будівельні роботи, що завершилися у 1754 році. Було надбудовано другий ярус келій, будівлі з'єднані в єдиний комплекс, до костелу прибудований двоповерховий будинок, у якому жив Потоцький, дзвіницю перебудували у стилі бароко. У радянські часи монастир був закритий і почав руйнуватися, а також пережив пожежу. У 1994 році монастирський комплекс було передано ордену Паулінів римсько-католицької церкви, який розпочав його реставрацію.