Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці – пам'ятка історії та культури у Львові. Знаходиться на вул. Вірменській, 7-13.

Ансамбль вірменської церкви розташований на території історичного Львова, в тій частині, де селилися вірмени. Собор є архітектурним центром комплексу, навколо якого групуються інші споруди, утворюючи три невеликі замкнені дворики.

Будівництво собору почалося в 1363 р. Один із найдавніших пам'яток Львова, збудований архітектором Дорінгом (Доре, Дорко) на кошти вірменських купців Якова з Кафи (Феодосії) та Паноса з Гайцараца. Багато дослідників припускають, що у будівництві брали участь вірменські майстри, оскільки пам'ятник має багато спільних рис із собором в Ані.
За радянських часів Вірменський собор у зв'язку з ліквідацією Львівського вірмено-католицького архієпископства було закрито. У соборі спочатку було влаштовано сховище Львівської картинної галереї, а з 1953 року – сховище львівського музею імені В. І. Леніна. У січні 2000 року храм повернули громаді вірменської апостольської церкви. 6 січня 2001 року відбулося перше після довгої перерви богослужіння у Вірменському соборі.
Ансамбль Вірменського собору є унікальною пам'яткою вірменської середньовічної архітектури в Україні. До ансамблю храму входять ще кілька архітектурних шедеврів:

• вежа-дзвіниця над входом у двір, яку збудував архітектор Петро Красовський у 1571 році; повернуто вірменській громаді рішенням львівської міськради у грудні 2000 року.
• декоративна колона з фігурою Святого Христофора (1726), яка стоїть на дворі;
• будівлю колишнього вірменського банку (XVІІ століття);
• палац вірменських архієпископів (XVІІ — XVІІІ століття, нині не належить вірменській громаді);
• будівлю колишнього монастиря вірменських бенедиктинок (XVІІ століття).
Монастирський дворик біля північної стіни собору з протилежного боку обмежує будівлю монастиря вірменських бенедиктинок, побудовану в 1682 році. Перед ним у 1881 році поставлена ​​статуя роботи Г. Дикаса. Галерея, влаштована на зразок італійських лоджій, служить переходом із монастиря до собору, її нижній ярус – відкритий, арочний, верхній – закритий. У стіну вмуровано два рельєфи (XVI - початку XVII століття) з місцевого вапняку. Східний дворик пов'язують із монастирськими барочними воротами (1671). Він називається христофоровим, і в центрі його височіє пам'ятна колона Святого Христофора (XVIII століття). З усіх боків дворик замкнутий будинками колишнього вірменського банку (XVII ст.), архієпископського палацу (кінець XVIII століття), дзвіницею (XVI-XVIII століття), апсидами собору. Наскрізний прохід з'єднує східний дворик із вул. Лесі Українки. На арці воріт дата «1779 рік» — час відновлення будівель після пожежі 1773 р. Південний дворик з'єднаний зі східною брамою з барочним фронтоном (1877 р.), відділений від вулицею Вірменською огорожею з металевими ґратами. У ніші огорожі з вулиці вміщено статую з датою «1664» — характерний зразок львівської скульптури другої половини XVII століття, яка, на думку деяких дослідників, належить різцю львівського майстра Мельхіора Ерлемберга. Вздовж південної стіни собору тягнеться відкрита аркада-галерея, побудована в 1437 р. Біля глухої стіни будинку встановлено дерев'яний горельєф Голгофа (XVIII століття).
Простора середня частина собору після реконструкції 1908-1927 років зазнала значних змін. У малюнку нової дерев'яної стелі архітектор Ф.Мовчинський використав модернізовані вірменські та орієнтальні мотиви, а художник Я. Розен виконав сповнені метафізичного змісту картини та орнаментальні розписи стін та вітражів. Я.Розен пішов шляхом синтезу вірмено-візантійської традиції із західноєвропейськими тенденціями сучасного йому мистецтва у формі об'єднання експресивних засобів висловлювання з пізньосецесійною стилізацією. Особливо вдалися художнику, на думку сучасників, «Таємна вечеря», «Розп'яття» та «Поховання Святого Оділону».
18 травня 2003 року собор освятив патріарх-католикос усіх вірмен Гарегін II. Після того, як голова Львівської обласної держадміністрації передав вірменському архієпископу Григорису ключі від храму, католикос Гарегін ІІ здійснив обряд «відкриття дверей» та освятив собор. На урочистостях були присутні спікер вірменського парламенту Армен Хачатрян, президент Союзу вірмен України Нвер Мхітарян, французький співак вірменського походження Шарль Азнавур із сином, російський актор Армен Джигарханян, посол Вірменії в Україні та посол Вірменії у Франції, архієпископ УПЦ (МП) голова українського Держкомітету у справах релігій та екс-президент України Леонід Кравчук.