Одеський національний академічний театр опери та балету

Одеський оперний театр
Україна, Одеса
Оцінка 9.5
10 На основі 2 відгуків
Підписатися на відгуки:
Налаштування передплат Написати відгук
GPS: 46.485, 30.7414

Одеський національний академічний театр опери та балету

Одеський оперний театр
Україна, Одеса
Одеський національний академічний театр опери та балету - перший театр в Одесі та Новоросії за часом будівництва, значення та популярності. Перша будівля була відкрита в 1810 році і згоріла в 1873 році. Сучасна будівля збудована у 1887 році архітекторами Фельнером та Гельмером у стилі віденського бароко. Архітектура залу для глядачів витримана в стилі пізнього французького рококо. Унікальна акустика підковоподібної зали дозволяє доносити навіть шепіт зі сцени у будь-який куточок зали. Повну реставрацію будівлі театру було завершено у 2007 році.
Одеса отримала право будувати театр у 1804 році, а у 1809 році він був уже зведений. Автором цього проекту був відомий французький архітектор Тома де Томон, автор низки будівель у Петербурзі. Саме цей будинок відвідував А. С. Пушкін під час свого перебування в Одесі в 1823-24 роках. 10 лютого 1810 відбулося урочисте відкриття. Першим уявленням були одноактна опера Фреліха «Нове Сімейство» та водевіль «Втішана вдова» російської трупи П. Фортунатова.
Будівля розташовувалась трохи вище за сучасний театр, ближче до скверу Пале-Рояль, і сприймалося як пам'ятник молодому місту. Архітектура будівлі була витримана у класичному стилі, з портиком коринфського ордера та фронтоном, зверненим до будівлі тодішнього англійського клубу (нині Музей Морського флоту України). Театр вміщував 800 глядачів, за прикладом старих італійських театрів 17 лож розташовувалися на трьох ярусах, у партері було лише 44 крісла. Ще 700 глядачів спостерігали за постановками, стоячи в партері.

Для виправлення недоліків будівлі театру проводилися неодноразові перебудови: у 1820-1822, 1831-1833, 1836, 1857 та 1872 роках. Внаслідок цих перебудов по осі колон з'явилася кам'яна стіна, що дозволило збільшити простір фойє. З боку Рішельєвської вулиці було прибудовано одноповерховий кам'яний вестибюль. Роботи з останньої переробки будівлі закінчилися 31 грудня 1872 року, а в ніч на 2 січня 1873 року театр повністю згорів через загоряння газового ріжка, що висвітлює годинник у нічний час.
Минуло майже одинадцять років з моменту пожежі до закладання першого каменю в основу будівлі нового театру. Роботи велися підрядним способом з місцевих будівельних матеріалів (переважно популярного одеського вапняку — черепашника). Новий театр відкрився 1 жовтня 1887 року.

У березні 1925 року виникла пожежа, внаслідок якої повністю згоріла сцена та постраждала зала. У стислий термін театр було відновлено, і вже за рік відновив вистави. Сцена отримала нове технічне обладнання, були встановлені дві залізобетонні завіси, що при необхідності відсікають сцену від залу для глядачів і службових приміщень.

Під час Великої Вітчизняної війни фашисти планували підірвати будівлю театру під час відступу, але на щастя цього не сталося. Як свідчить напис на меморіальній дошці, саме на балконі театру 10 квітня 1944 р. було піднято прапор визволення міста Одеси від гітлерівських загарбників.

1926 року театру було присвоєно звання «Академічний». 31 серпня 2007 року указом Президента України № 807/2007 Одеському академічному театру опери та балету надано статус «Національного».
Одеський оперний театр відомий насамперед своєю архітектурою, а за своїм плануванням і за технічними даними не поступається найкращим у Європі. Будівля театру свого часу вважалася однією з найкращих у світі і залишається головною пам'яткою міста. У плані воно складається з підковоподібної глядацької зали з галереями, що його охоплюють, фойє і прямокутною сценічною частиною з підсобними приміщеннями. Поздовжній осі будівлі – двоярусний з високим аттиком портал головного входу, по поперечній – триаркадні галереї бічних входів. Планування радіальне — з центру радіусів у різних напрямках прокладено проходи, що ведуть до виходу. Сходи, що безпосередньо ведуть до театрального виходу, також мають яруси. Перекрито будівлю системою металевих ферм, цинкове покриття. Покриття залу для глядачів нагадує поверхню частини еліпсоїда, відсіченого площинами по горизонтальних і вертикальних осях симетрії, воно увінчане круглим ліхтарем з куполом, завершеним невисоким шпилем.
Будівля театру виконана у стилі віденського «бароко», який був основним у європейському мистецтві з кінця XVI до середини XVIII століття. Зовні будівля структурно складається з трьох поверхів (схематично це зображено малюнку праворуч). Перший (цокольний) і другий поверхи, скромно прикрашені лише колонами тосканського ордера в лоджіях, утворюють одне ціле і виглядають важко і фундаментально, надаючи будівлі вигляду статичності, стійкості «на віки». Третій поверх — легший, ажурніший, з витонченою обробкою деталей з арочними лоджіями, колонами та пілястрами іонічного ордера — приховує тяжкість нижніх поверхів та створює ілюзію легкості. Додаткові ефекти вносять витончений портик і купоподібний дах. У результаті будівля ніби «парить» над землею. Над фасадом височить скульптурна група, що зображує одну з муз - покровительку мистецтва Мельпомену. Вона сидить у колісниці, запряженій чотирма розлюченими пантерами, які підкорені нею. Трохи нижче розташовані скульптурні групи, також сюжети з давньої міфології. Ліворуч - Орфей грає на кіфарі для кентавра; справа - Терпсихора (сестра Мельпомени та муза танцю) танцює з дівчинкою.
На фронтоні портика римськими цифрами вказано кілька дат:
• перший рядок - дати початку та закінчення будівництва театру (1884-1887);
• другий рядок - фраза "театр горів", що відноситься до пожежі 1925; потім рік 1967 і слово "реконструкція", що говорить про реставрацію театру у зазначеному році.

Внизу, біля центрального входу, на високих постаментах встановлено дві скульптурні групи, що уособлюють Комедію та Трагедію: ліворуч – фрагмент трагедії Євріпіда «Іполит», праворуч – епізод із комедії Аристофана «Птахи». По фронтону будівлі, в круглих нішах верхнього поверху, встановлені погруддя геніальних творців російської літератури та музики: Пушкіна, Глінки, Грибоєдова, Гоголя. Над скульптурами працювали Ф. Неталі та Ф. Фрідль, ліпні роботи виконав Л. Стрикціус під керівництвом Ф. Етеля.
Внутрішнє оздоблення театру святкове та ошатне. Архітектура залу для глядачів, розрахованого на 1664 місця, витримана в стилі пізнього французького «рококо». Він розкішно прикрашений різними ліпними орнаментами із тонкою позолотою. Плафон стелі прикрашають чотири картини художника Лефлера як медальйонів. На них зображені сцени з творів Шекспіра: "Гамлет", "Сон у літню ніч", "Зимова казка" та "Як вам це сподобається". У центрі стелі – велика кришталева люстра. У залі багато різноманітних ліпних прикрас (з особливою витонченістю виконано ліплення в ярусах, бічних вестибюлях і вздовж сходів, що ведуть до лож), світильників, канделябрів та орнаментів бронзових інкрустацій меблів. Центральна завіса зроблена за ескізом відомого театрального художника Олександра Головіна.
Восени 2007 року завершилася тривала реставрація, в ході якої було зміцнено фундамент (за допомогою 1800 паль), виконано комплексну модернізацію технічних систем театру (встановлені найсучасніші системи кондиціювання, пожежної сигналізації та енергозабезпечення, внутрішнього мобільного зв'язку, охорони, відеоспостереження). реставрація фасаду та внутрішніх приміщень (на оформлення театру пішло приблизно 7,5 кг сусального золота), встановлено нову завісу. Також було реконструйовано та упорядковано театральну площу, відновлено зелені насадження. Після реставрації театр було урочисто відкрито 22 вересня 2007 року.

Вартість реконструкції за кошторисом Кабінету Міністрів України становила 197 мільйонів гривень (у цінах 2004 р., у тому числі будівельно-монтажні роботи – 12 млн гривень). Також у кошторисі вказані технічні дані театру після реконструкції: кількість місць – 1636, площа земельної ділянки під будівлею та прилеглої території – 2,96 гектара, площа забудови – 0,54 гектара, загальна кубатура – ​​102757,7 м³, загальна площа – 8123, 6 м ².
Фасад будівлі театру дивиться на перехрестя вулиць Ланжеронівської та Рішельєвської (Театральну площу), тильна сторона театру виходить на провулок Чайковського (офіційна адреса: провулок Чайковського, 1). Якщо стояти обличчям до фасаду, то ліворуч за житловим будинком знаходиться історичний сквер Пале-Рояль. Справа — галявина з музичним фонтаном та будівля Музею морського флоту України.

ВІДГУКИ
Усі відгуки (2)
Їздив(ла) 5 років тому
Оцінка 9
Хочу поділитися враженнями про дуже гарну пам'ятку Одеси – Театром опери та балету. По-перше, він знаходиться у центрі на Дерибасівській, через що прикрашає центр міста. Зовні він здається неосяжним, архітектура зачаровує! Коли ми потрапили всередину на виставу, ми були вражені, наскільки витончено був побудований цей театр, і скільки майстрів приклали сюди свій талант.
немає коментарів | залишити коментар
Їздив(ла) 11 років тому
Оцінка 10
Навіть якщо ви не шанувальник опери, навіть якщо ви не шанувальник балету, навіть якщо ви не шанувальник театру, ви маєте побачити цю будівлю зсередини! Неймовірні сходи та коридори, після реставрації – це місце просто сяє. Загляньте обов'язково! Екскурсії начебто близько 12 днів.
немає коментарів | залишити коментар
МІСЦЯ ПОРУЧ
Музей воскових фігур У баби Уті
Оцінка 10.0 - 1 відгук
Україна, Одеса
Музеї
Відвідування: Платно
віддаленість: 0,1 км.
На мапі
Археологічний музей Одеси
Немає відгуків
Україна, Одеса
Музеї
Відвідування: Платно
віддаленість: 0,2 км.
На мапі
Дерибасівська вулиця
Оцінка 9.3 - 6 відгуків
Україна, Одеса
Вулиці, площі, краєвиди
віддаленість: 0,2 км.
На мапі
Грот Діани
Оцінка 7.0 - 1 відгук
Україна, Одеса
Природа
віддаленість: 0,2 км.
На мапі
Гармата з фрегату Тигр
Оцінка 7.0 - 1 відгук
Україна, Одеса
Історія, Пам'ятники
віддаленість: 0,2 км.
На мапі
ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ
Немає запитань