Хрестовоздвиженський монастир у Полтаві

Полтавський Хрестовоздвиженський жіночий монастир
Україна, Полтава
немає відгуків
Підписатися на відгуки:
Налаштування передплат Написати відгук
GPS: 49.5952, 34.5772

Хрестовоздвиженський монастир у Полтаві

Полтавський Хрестовоздвиженський жіночий монастир
Україна, Полтава
Хрестовоздвиженський монастир заснували на честь розгрому польських військ українцями, а розквіт його розпочався після перемоги російських над шведськими. Монастир не раз руйнували та спустошували. Він був центром культури та освіти на Лівобережжі, довгий час мав статус чоловічого, але в кінцевому варіанті став жіночим.

Семикупольний Хрестовоздвиженський собор вважається одним із найкращих зразків українського бароко. Зведений він був на початку XVIII ст. За принципом побудови форма собору трохи витягнута, хрестоподібна. Він не має головного фасаду, три його сторони однакові з погляду архітектури. Площа 366 кв. Внутрішнє оздоблення собору створювали у другій половині XVIII століття. На жаль, прекрасні іконостаси, виконані відомими майстрами того часу - Василем Реклінським і Сисоєм Шалматовим, були знищені в 1933 році більшовиками. Троїцька церква не претендує на роль архітектурного шедевру. Вона досить проста, невисока, має лише один купол і один ярус, але органічно вписується у весь архітектурний ансамбль і є його невід'ємною частиною.
Споруда, що найбільше привертає увагу відвідувачів, — чотириярусна дзвіниця. Її висота – 47 метрів. Зведена вона була у 1786 році. Італійський стиль архітектури доповнюється елементами українського бароко. Майже у всіх описах монастиря, як давніх так і сучасніших, вказується на подібність цієї споруди та Великої Лаврської дзвіниці в Києві. Свого часу на дзвіниці Хрестовоздвиженського монастиря знаходилися 10 різних за розмірами та формою дзвонів. Справжньою гордістю був дзвін вагою понад 6 тонн.

Крім зазначених культових споруд у межах монастиря розміщено крихітну однокупольну Семенівську церкву, побудовану в 1887 році, а також групу одноповерхових господарських приміщень та келій. Розміщений на пагорбі, відокремлений від міста широкою і глибокою долиною невеликого притоку Ворскли — Полтавки (більше відомої під назвою Тарапунька), монастир добре видно здалеку. Обнесений кам'яною стіною він нагадує фортецю (залізничний насип, що майже кільцем оточує підніжжя пагорба, посилює це враження).
У 1650 році на високому пагорбі, поряд з Полтавою, на гроші козацької старшини (Мартин Пушкар, Іван Іскра, Іван Крамар та ін.) та мешканців міста було засновано чоловічий монастир. Підставу присвятили перемозі над польсько-шляхетським військом. Історія не дуже жалувала цю православну святиню – монастир був об'єктом соціально-політичних суперечок, не раз його спустошували та руйнували. Але були в його історії та щасливі епізоди – монастир зробили одним із символів перемоги російських військ у Полтавській битві, він був центром культури та просвітництва Лівобережної України, надихав творчість відомих митців. До кінця ХVІІ століття будови монастиря були дерев'яними. У 1695 році його зруйнували кримські татари, які в союзі з Петром Іваненком (Петріком) прийшли походом на Лівобережну Україну. На початку ХVІІІ століття на гроші відомого українського державного діяча Василя Кочубея було розпочато будівництво нового кам'яного собору (залишки дерев'яного розібрали). Але після страти Кочубея за наказом гетьмана Івана Мазепи будівництво зупинилося.
Відповідно до історичних джерел, у монастирі розташовувався штаб шведського короля Карла ХІІ перед вирішальною битвою з військами Петра І, згодом названою Полтавською. Після перемоги російської армії та завершення бойових дій на цій території, Хрестовоздвиженський собор був добудований за участю сина страченого Василя Кочубея. Зведення собору було завершено близько 1725 - воно розтяглося майже на тридцять років. 1750 року збудували Троїцьку церкву, а 1786 — прикрасу монастиря — дзвіницю.

Взагалі XVIII століття можна назвати періодом розквіту монастиря. Саме в цей час було зведено основні його споруди. З 1775 по 1798 роки тут перебували архієпископи Слов'янський та Херсонський. Тоді ж при монастирі було засновано Слов'янську семінарію, учнями якої були відомий письменник та поет Іван Котляревський, Василь Гоголь-Яновський (батько Миколи Гоголя), майбутній ректор та професор Перебурзької медико-хірургічної академії Семен Гаєвський, відомий грецький учений-енциклопедист Афан інших.
Серед архієпископів у монастирі проживали відомі у світі люди – грек за національністю, друг великого французького просвітителя Вольтера, Євген Булгпріс, а також земляк Булгаріса – Никифор Феотокі, або Микола. Саме з цими двома особами, а також з архієпископом Андрієм Серебренниковим та єпископом Банулеско-Бодоні пов'язаний значний престиж Полтавської Слов'янської семінарії.

У монастирі бували Тарас Шевченко, який замалював монастирські споруди, та відомий російський художник Григорій М'ясоїдов. Останній у 1901 році подарував полтавському театру картину-завісу розміром у 6 на 12, із зображеною дорогою на монастир, біля якої сидить кобзар з обличчям Тараса Шевченка, який грає для мандрівника з обличчям Миколи Гоголя.
Під час громадянської війни монастир неодноразово спустошували. Хоча справжній грабіж почався після набуття чинності декретом Раднаркому про вилучення культових цінностей. 1923 року монастир закрили. У його будівлях у 20-30 роки минулого століття розташовувалися клуб залізничників, історичний архів, Полтавська дитяча трудова колонія НКВС, гуртожиток та студентська їдальня Полтавського педагогічного інституту.

Під час фашистської окупації громада черниць, з дозволу оновленого єпархіального управління, заснувала у колишньому чоловічому монастирі жіночу. У повоєнні роки у ньому налічувалося до 100 черниць, на початку 50-х оновили деякі споруди, що постраждали під час війни. Але 1960 року монастир знову закрили. Офіційно він став пам'ятником культури та старовини, хоча це не врятувало його дзвіницю від підпалу підлітками, а одну з церков – від влаштування в ньому автомайстерні.

МІСЦЯ ПОРУЧ
Пам'ятник українським козакам
Немає відгуків
Україна, Полтава
Пам'ятники
Відвідування: Безкоштовно
віддаленість: 1,4 км.
На мапі
Пам'ятник на місці відпочинку Петра I
Немає відгуків
Україна, Полтава
Пам'ятники
Відвідування: Безкоштовно
віддаленість: 1,5 км.
На мапі
Спаська церква
Немає відгуків
Україна, Полтава
Архітектура, Релігія
віддаленість: 1,5 км.
На мапі
Іванова гора
Немає відгуків
Україна, Полтава
Історія, Вулиці, площі, краєвиди
Відвідування: Безкоштовно
віддаленість: 1,6 км.
На мапі
Пам'ятник галушці
Немає відгуків
Україна, Полтава
Пам'ятники
Відвідування: Безкоштовно
віддаленість: 1,6 км.
На мапі
ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ
Немає запитань