Миколаївська церква в Диканьці – родовий храм-усипальниця родини Кочубеїв – пам'ятка архітектури кінця XVIII століття національного значення. Кам'яна церква збудована у 1794 році на території садиби графа В.П. Кочубея дома старої дерев'яної церкви, зведеної XVII столітті там, де, за легендою, перебував пень, у якому з'явилася ікона Миколи Чудотворця. Храм за проектом архітектора Н.А.Львова побудований у вигляді ротонди, з колонами на фасаді, з портиком доричного ордера з трикутним фронтоном на вході. При будівництві вперше була застосована система подвійного бані, яку пізніше використовували для Казанського собору в Санкт-Петербурзі і яка сприяла покращенню акустики та кращому освітленню. У 1851–1852 роках під церквою було збудовано склеп із мармуровими саркофагами, в яких зараз покояться кілька поколінь Кочубеїв. У цей же час встановлений унікальний різьблений іконостас із мореного дуба. У 1827 році було закінчено будівництво двоярусної кам'яної дзвіниці за проектом відомого архітектора Луїджі Руска. Свого часу серед багатьох паломників у Миколаївському храмі була Марія Гоголь-Яновська — майбутня мати великого письменника Миколи Васильовича Гоголя, який у дитинстві теж відвідував Миколаївську церкву.