Ця печера була відкрита у ХІХ столітті, але першу спелеологічну експедицію сюди відправили лише за радянських часів, у 1927 році. . . У 1960-ті роки розпочалося серйозне дослідження печери. Популярність її конкурентки — печери Мармурової, призвела до того, що в Еміне-Баїр-Хосарі також були обладнані доріжки для туристів, проведено освітлення, і почали організовувати екскурсійні маршрути. Еміне-Баїр-Хосар вражає своїми величезними залами. . . У печері можна виділити три поверхи – верхній, середній та нижній, загальна довжина печери – 2 кілометри, глибина – 125 метрів. Очі розбігаються від різноманітності химерних сталактитів, сталагмітів, колон, різноманітних кристалів. . . У печері знайшли останки тварин льодовикового періоду, і було вирішено обладнати тут невеликий музей палеонтологічних і геологічних знахідок, виявлених у різних печерах Криму. Різні зали печери носять найдивовижніші назви. Наприклад, зал, де знаходиться палеонтологічний музей, називається Тигровим. Ім'я з'явилося після того, як тут знайшли останки доісторичного. .. ні, зовсім не тигра, а печерного ведмедя! Але спелеологи справді прийняли його спочатку за шаблезубого тигра. Помилка незабаром з'ясувалась, але назва так і залишилася — Тигрова зала. Ще один з найкрасивіших залів - Шапка Мономаха, був названий так на честь незвичайного сталагміта (сталагміти - це кам'яні нарости, що ростуть знизу вгору з підлоги печери) химерної форми - і справді нагадує величну монаршу шапку. Сталагміт відразу впадає у вічі завдяки своєму яскраво-білому кольору — він покритий так званим "місячним молоком" — специфічною речовиною, причини появи та поширення якої в печерах досі не відомі дослідникам. У печері Ви зможете помилуватися прозорими озерами, найглибше з яких досягає в глибину 8 метрів. . .