Лісабон восени
Лісабон нам сподобався ще до приземлення в аеропорту. Аеропорт знаходиться поруч із містом, і літаки знижуються прямо над містом, і перші види на місто відкриваються ще з літака. Аеропорт також дуже сподобався. Хоча виглядає він досить скромно, зате там немає черг, всі ритуали на кшталт паспортного контролю та отримання багажу зайняли всього хвилин 20. Далі теж усе як по маслу - з аеропорту до готелю ми дісталися метро за звичайним міським тарифом трохи більше 1 євро з особи .
У готель Masa Almirante ми теж заселилися дуже швидко, і вирушили звідти на метро до площі Маркіза Помбала, звідки вирушають двоповерхові автобуси Sightseeing Bus. Sightseeing Bus – дуже хороший спосіб зорієнтуватися у новому незнайомому місті. За неповний день ми встигли покататися трьома маршрутами з чотирьох, а також ще й погуляти біля вежі Белем і пообідати в кафешці.
Трохи про їжу - поширена порада, що є краще в нетуристичних місцях, для Лісабона не працює, у Лісабоні краще вибрати кафе в центрі або в Алфамі. Або просто купити їжі в супермаркеті, якщо віддаєте перевагу бюджетному варіанту. Може тому у нетуристичних місцях кафешки стоять порожні. А ось знамениті паштейші зовсім не обов'язково пробувати саме в білемській паштейшній, де стоять величезні черги, в інших паштейшних паштейшах такі ж смачні, але тільки без черг. Крім всіх відомих солодких "Паштейш де ната" бувають ще картопляно-тріскові "Паштейш де бакалау", але зустрічаються вони рідше, ніж солодкі паштейші. "Паштейш де бакалау" можна спробувати, наприклад, у музеї пива на площі Комерції.
У лісабонського Sightseeing Bus, крім трьох міських, є ще й заміська лінія - вздовж океану в Ешторіл, Кашкайш і далі вздовж берега. Цим маршрутом треба обов'язково прокотитися, щоб вдихнути запах океану та смаженої риби. І вийти біля якогось прибережного ресторанчика і спробувати цю рибу.
Обов'язково треба погуляти містом і пішки, дуже цікаво погуляти вузькими вулицями з трамвайними рейками, подивитися як старовинний маленький трамвайчик протискується крізь вузьку вулицю. У Лісабоні багато пагорбів, і паралельні вулиці можуть з'єднуватися між собою не провулками, а сходами. А ще вулиці можуть перетинатися між собою на різних рівнях, такий ось 3D лабіринт. Є навіть такий незвичайний вид міського транспорту, як ліфт, на якому можна піднятися з однієї вулиці на іншу. Хоча до цього ліфта черга така, що пішки можна піднятися туди швидше.
І звичайно, в Лісабоні повно оглядових майданчиків, з яких відкриваються чудові види на місто, якщо гуляти старим містом, то хоча б пара таких майданчиків обов'язково трапиться на дорозі.
