Один день у Порту – цього дуже мало

04 вересня 2020 • Час поїздки: з 27 жовтня 2019 до 27 жовтня 2019

hotim.i.edem

Репутація: +100

Додати до друзів

Написати листа

Мы были в Порту всего один день, и одного дня там очень мало, лучше планировать на Порту дня два-три, плюс еще пару дней на пригороды.

Приехали мы туда на поезде из Лиссабона. Дальние поезда приходят не на центральный вокзал Сан-Бенту (тот самый, где зал украшен картинами из азулежу), а на станцию Кампанья на окраине города. А от станции Кампанья до Сан-Бенту можно добраться на электричке примерно минут за 10, причем при наличии билета на дальний поезд в или из Порту, билет на электричку можно не покупать. И в билете до Порту даже указывается время отправления и прибытия основного поезда, и время отправления электрички между станцией Кампанья и Сан-Бенту. Если на основном поезде нужно ехать именно на том, который указан в билете, то на электричку можно сесть на любую. И если возвращаться обратно из Порту в Лиссабон, то лучше уехать с Сан-Бенту минут хотя бы на 10-20 раньше, чем указано в билете, иначе есть риск опоздать к основному поезду.

В общем, мы начали прогулку по Порту с осмотра картин из азулежу на вокзале Сан-Бенту, дальше следует красивый вид со входа на вокзал. А потом надо пройти чуть вправо, и там будет площадь Свободы, откуда отправляются двухэтажные открытые автобусы. В Порту есть два маршрута – по старому городу, и по новому. Если есть всего один день, то лучше взять маршрут по старому городу, и выйти возле океана, где в него впадает река Дору, и полюбоваться там волнами возле маяка.

А потом снова сесть на автобус и доехать до Рибейры, пообедать в ресторанчике на узкой улице, которая тянется вдоль реки, погулять по старым улицам и забраться на второй этаж моста Луиша I, оттуда открываются красивые виды на город. Если позволяют силы, то лучше подниматься вверх пешком по лестнице, а не на фуникулере, с лестницы можно тоже увидеть много интересного.

Стоит также посетить книжный магазин Лелло, но нам с этим не повезло – он был закрыт во время массового студенческого праздника.

И обязательно надо попробовать портвейн. Портвейном имеет право называться только то вино, которое сделано в окрестностях Порту, и оно не имеет ничего общего с той жижей, которую многие помнят с советских времен. Настоящий портвейн – это что-то фантастическое.

А если остается время, можно еще покататься по реке на пароходике или по канатной дороге возле моста Луиша I, но с той стороны уже другой город – Вилла нова де Гайя.

Ми були в Порту всього один день, і одного дня там дуже мало, краще планувати на Порту два-три дні, плюс ще пару днів на передмістя.

Приїхали ми туди поїздом з Лісабона. Далекі поїзди приходять не на центральний вокзал Сан-Бенту (та сама, де зала прикрашена картинами з азулежу), а на станцію Кампанья на околиці міста. А від станції Кампанья до Сан-Бенту можна дістатися електричкою приблизно хвилин за 10, причому за наявності квитка на далекий поїзд або з Порту, квиток на електричку можна не купувати. І в квитку до Порту навіть вказується час відправлення та прибуття основного поїзда, і час відправлення електрички між станцією Кампанья та Сан-Бенту. Якщо на основному поїзді потрібно їхати саме на тому, який вказаний у квитку, то електричкою можна сісти на будь-яку. І якщо повертатися назад з Порту до Лісабона, то краще виїхати з Сан-Бенту хвилин хоча б на 10-20 раніше, ніж зазначено в квитку, інакше є ризик запізнитися до основного поїзда.

Загалом, ми почали прогулянку по Порту з огляду картин з азулежу на вокзалі Сан-Бенту, далі йде красивий вид зі входу на вокзал. А потім треба пройти трохи праворуч, і там буде площа Свободи, звідки вирушають двоповерхові відкриті автобуси. У Порту є два маршрути – старим містом, і новим. Якщо є лише один день, то краще взяти маршрут старим містом, і вийти біля океану, де в нього впадає річка Дору, і помилуватися там хвилями біля маяка.

А потім знову сісти на автобус і доїхати до Рібейри, пообідати в ресторанчику на вузькій вулиці, що тягнеться вздовж річки, погуляти старими вулицями і забратися на другий поверх мосту Луїша I, звідти відкриваються гарні краєвиди на місто. Якщо дозволяють сили, то краще підніматися вгору пішки сходами, а не на фунікулері, зі сходів можна також побачити багато цікавого.

Варто також відвідати книгарню Лелло, але нам із цим не пощастило – вона була закрита під час масового студентського свята.

І обов'язково треба спробувати портвейн. Портвейном має право називатися тільки те вино, яке зроблено на околицях Порту, і воно не має нічого спільного з тією жижею, яку багато хто пам'ятає з радянських часів. Справжній портвейн це щось фантастичне.

А якщо залишається час, можна ще покататися річкою на пароплавці або канатною дорогою біля мосту Луїша I, але з того боку вже інше місто – Вілла нова де Гайя.

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал