Предистовие:
Если кто бронирует отель InterContinental Doha Hotel самостоятельно у туроператоров, то обратите внимание, что у " Джоин Ап" его (отеля) нет, есть только городской с таким же названием, и подешевле. А по сути они (" Джоин Ап" ) его продают всем желающим. А у " ТСС" цена в разы завышена. Проверено на нашей семье из 3-х человек! Тур на 12 дней в номере superior city view и питание HD, и 2 января, и полет с Qatar Airways, аж на 2 тысячи зелёненьких долларов разница.
Мы выбирали тур за три месяца до отпуска и сильно сомневались брать ли у Джоинов, помня о их репутации. Хотя, хочу добавить, видимо, нам с ними везет! Который раз в разные страны всё проходит без сучка и задоринки. Нареканий нет. А вот другим не везет и мы были свидетелями – именно в Дохе при встрече – нашим соотечественникам заменили отель без их ведома, неприятный факт. Совет: будьте бдительны при выборе.
Теперь рассказываю...
Писатель из меня неважнецкий, но, может, извлечете что-то важное и полезное для себя, дабы не повторять наших ошибок.
" Маленькая страна, кто мне подскажет? Кто расскажет? Где она? " – так и крутились в мыслях слова из песенки...
А ведь правда, много наших соотечественников, не больных туризмом, просто не знают или не слышали о такой стране. Многие считают, что Доха в Египте, многие вообще затрудняются ответить, где это чудо-страна. А мы же, на всю голову больные петешествиями, очень любим разнообразие новых стран. Прикоснувшись к их культуре и природе, побыть хоть несколько дней их жителями.
Итак, выбираем наш очередной отпуск: первый раз за много лет отказались праздновать НГ в другой стране. И было решено на семейном совете лететь 2 января в теплую (а думали в жаркую) страну.
Первым в списке был Оман, сделали запрос – эээххх, дороговато будет.
" А давайте недельку в ОАЭ и недельку в Катаре? " – весело заинтересовался наш Колька-меньший, выбирая отель. Любит он эти суперсовременные страны-города-отели! ) Запрос – и ёлки-палки! – как оказалось, Катар не дружит с ОАЭ и прямых перелётов нет! Только через третью страну. Ничего себе поворотик-перелётик!
" Та были мы в ОАЭ, потом как-то повторим, давайте в Катар махнем! " – заключительное решение было опять за кошельком мужа! )))
На страну и отель я давненько засматривалась, вычитывая отзывы туристов.
А давайте! Сказано – сделано. Пакуем чемоданы. Эххх, а алкоголь-то нельзя, даже в багаж нельзя, а как быть? Муж нахмурившись отказался участвовать в переливании в иные бутылки алкоголя. " Еще не хватало опозориться! " – проворчал, напрочь отказываясь ставать мелкими контрабандистами. Ну и ладно, мне-то что, я могу и без спиртного... сам напросился вести трезвый образ жизни весь отпуск)))
Полет Qatar Airways, самолет " в возрасте" , но удобный и надёжный. Вылет в Борисполе задержали на полчаса, но пилот нагнал время в полете. Прибыли вовремя. Кормили сытно и вкусно, поили алкогольно-безалкоголными напитками сколько влезет. В некоторых туристов много влазило, как я заметила. Но за время перелёта все протрезвели и очень порядочно высаживались, кто для транзита, кто для просмотра столицы. А мы почапали на паспортный контроль. Всё стандартная процедура. Отпечатки, камера, бамц – штамп, багаж и мы в Катаре.
Нас встретили в аэропорту...
...ой, поскромничала – в огромнейшем, современном, красивейшем аэропорту Дохи...
...как VIP клиентов, усадив в новусенькую " мазду" с запахом кожи в салоне. Доха встретила приятным теплым вечером и мерцающими разноцветными огнями небоскрёбов.
Домчали за минут 30 до нашей дислокации на последующие 12 дней.
Подъезжаем к отелю, всё сияет. Охты ж божетымой! ! ! Мне как " Леди Ди" открывает дверцу авто, подает руку темнокожий высоченный швейцар! Охты ж улыбка аж до ушей, как у него, так и у моих мужиков))) Леди фон Елена приехали)))) В холле, чудо, блин, ещё один досмотр, как в аэропорту. Проверка чемоданов и нас через металлоискатель. Фухх, хорошо, что не везли алкогольную контрабанду)))) А ножичек наш из чемодана отобрали, уложили в сейф до отъезда))) Красота-то какая в отеле!! !
Лёгкая, нежная музыка, цветы, все сверкает! Миленько так!
Заселили через несколько минут, тоже стандартная процедура. Попросили депозит. Пока муж рыскал в кошельке, выбирая поновее купюры, от депозита на ресепш отказались. Ну и ладно, и так поживем.
Запомните! Долларовые купюры старше 2009 года не берут нигде! А по городу в отделениях банков ещё и паспорт требуют. Не копию на телефоне, а именно оригинал паспорта!
Отступила от темы отеля...о чем это я? Ага...в лифте тётка электронным голосом продиктовала " зе дор из клосинг" и без карты не поднимает нас никуда.
Номер выдали на 6-ом этаже, это последний. Да, я просила " вери сайленс рум" . Вот нам и выдали, с половиной вида на бухту и половиной на город из окна и " сайленс" полный) Чистота и красота, и удобство в номере, думаю, даже для самых привередливых. В отеле спокойная, положительная обстановка. Улыбающийся, услужливый и не навязчивый персонал. Все на уровне, все для гостей. Подробнее в отзыве об отеле.
Ошибка №1. Летом в Катаре, да и в странах Востока, ооочень жарко! Пустыня дает о себе знать, накаляя воздух до невозможного. Разве что кто любит побыть в пекле выше 40 градусов или отдыхать под кондиционерами. Тогда " велком" , зато задёшево. Но и конец декабря, январь и февраль точно не стоит выбирать для комфортного пляжного отдыха. На пляже солнце беспощадно обжигает кожу.
Перебравшись в тенек, ощущаешь пронизывающий, противный ветерок, из Украины, видимо, дует морозом)))) Хотя нас убеждали, что в этом году аномально холодно, воздух +22-25. О море вообще молчу, меньше +20 (по мне вообще +16). Даже для меня это ооочень холодная вода. Для моржевания самое оно! Наблюдая, как наши туристы легко купались, и даже ребёнка 2-годичного легко окунали в море, решилась и я на героический поступок! Искупалась... АЖ 1 раз... но смогла же, очень медленно зайти, охая-ахая, проплыть чуток, и очень резко выйти! Медаль мне срочно! ))) На большее меня не хватило, даже за деньги не полезла бы больше в ледяную воду. А теплый душ в номере зачем? )
Из плюсов только полупустой пляж...
...много шезлонгов и полный релакс для уединении с книжкой (прочла аж 2-е с половиной).
Посетителей в ресторанах очень мало. Чтоб не замерзали – и это нам было удивительно (раньше нигде таких штук не видели)...
...обогревают вот такими кострами.
Даже проходя мимо их, чувствуется тепло воздуха.
Ошибка №2. Если всё же допустили ошибку №1, как мы, и погода не пляжно-купательная – что делать? Самое оно искать приключения, изведывать неизведанное. Это я об экскурсиях. Прочитали скромный прайс-бланк А4 от нашего туроператора. Аж из 6 пунктов, с завышеными ценами и абсолютно неприемлемыми для нас экскурсиями. Еще дома наметила, что мне срочно надо видеть в Дохе. Приключения будем искать сами. Та легко! Страна абсолютно безопасная, с нолевой преступностью. Совсем недавно открыла свои границы для нас, любопытных туристов. Прикоснемся, так сказать, к их роскоши. Ведь Катар возглавляет рейтинг богатейших стран планеты.
Для начала наших приключений на ресепшн взяли " турист мапс Доха" , расписание " фри хотел бас" – и вперед! Первый раз на разведку " что? где? сколько? " поехали в " Ситицентр" . Проезд на отелевском новеньком, удобном, кондиционированом микроавтобусе. И что странно, нас в последующие дни возили одних. Супер! Видимо, не знают гости отеля о такой " шаре" .
" Ситицентр" не очень большой торговый центр.
Там есть всё. И бутики с брендовыми вещами от ведущих мировых марок, и магазинчики для нас, простых смертных))) Побродив, заглядывая по всем витринам, нашли обменник. Нашли приемлемый отдел со всякой всячиной типа нашего " Сильпо" , накупили сока, фруктов и сладостей и айда обратно в отель, на нашем " индивидуальном" транспорте)))
Да, и что ещё интересно: с утра и примерно до 2-х, 3-х часов дня в Дохе практически нет людей.
Все вокруг серое и унылое. Доха оживает только когда наступает вечер. Начинает дышать мощью потока автомобилей. Все светится, все моргает, все оживает.
Пешком по улицам они не ходят. Да и понастроили зданий так, что вот вроде рядом " метростейшн" , а надо пройти энное количество метров, чтоб обойти-дойти до цели.
Взяли такси (очень удобно и недорого) и поехали глянуть-погулять на исскуственно намытый остров-пальму " Жемчужина Катара" – он же позиционируется как самый элитный и дорогой район Дохи.
Хм... никого нигде нет.
Работает только одно, видимо, для местных богатеев, кафе.
Дорогущие, новенькие авто снуют туда-сюда. В заливе пришвартованы удивительные яхты...
...думаю, с не менее удивительными ценами на них.
А набережная чудненькая, все чисто, хорошая прогулочная зона. Ветер холоднючий. Ууухххх. Зашли в какой-то жилой двор c бухтой, народу нет, а вот " секьюрити" с кривой улыбкой прорычал " ноу фото! " .
Поняли... поняли... уходим... Что в нём элитного, вообще не понятно.
Следующая поездка была в огромный торговый центр " Villaggio Shopping Mall" . Опять на такси, в городе ооочень много строек, с перекрытием одной или даже двух полос дороги. Поездка стает затруднительной, 1.5 часа в пробке, хотелось идти пешком.
При входе в мол слышим эхо!
Эхо наших голосов. Чистота и красота. Внутри здания подобие итальянской Венеции.
Водяной канал с причалами и гондолами. Для развлечения гостей катают на этих гондолах, вдоль всего центра.
Походили, погуляли, посморели... что мы тут делаем?
Всё элитно-красивое.
Да, но не с нашими-то кошельками!
Глядя на цены их гламурных, брендовых вещей, чувствуем себя последними нищими!
Для детей есть целый развлекательный комплекс. А нам-то зачем?
Обратно ехали на метро. Даааа, вот где произведение строительного искусства! Станция метро с ее обслуживанием нам больше понравилась, чем торговый центр.
Нам помогли купить билет, выдали карту метро, подсказали, куда дальше и где сделать пересадку. А какие (сори) туалеты! Общественные, где ходят люди разных наций мира. Все пахнет и блестит от чистоты. Всё фунциклирует по последним технологиям.
А какие поезда! И без машинистов. Салон вагона...
...как в самолете, всё для удобства пассажиров.
Даже для деток подставки для ног. Все новенькое, сияющее. Не перепутайте только вагоны. Если путешествуете парой, семьей или одни женщины – только " фемели" , если одни мужчины, то " стандарт" . Цена одинаковая – 2 QAR, а вот " голд" вагон уже 10 QAR в одну сторону, без разницы растояния. Проверяют всегда, вот о наказании не скажу, не знаю.
И тут мы поняли, что метро это наш транспорт – дёшево, быстро и надёжно почти в любую точку Дохи. Работает до 23.00. В плане строительство ещё 3 ветки, ведь в 2022 году у них будет проходить Чемпионат мира по футболу.
Так мы катались после обеда ко всем достопримечательностям. Поехали в музей исламского искусства.
Так себе достопримечательность без гида.
Здание очень красивое, но вход платный.
В залах полумрак и полная тишина.
В музее собрано очень много древних, дорогих экспонатов из разных стран.
Посмотрели все, пофотографировали некоторые.
И все, никто нам не подсказал об их ценности и происхождении, а жаль. Интересно не только видеть, но и слышать.
Совсем рядом с музеем знаменитая набережная " Корниш" с её огромной раковиной с жемчужиной внутри.
Такое все серое, невзрачное, спящее вроде. Много приставучих, но не наглых азиатов, заманивают на свои дряхленькие лодки, покатать по заливу.
Фото из интернета
" Мистер, мадам... тен доларз, тен минетс" повторяют, для совсем редко проходящих мимо туристов. Ну как можно 10 минут кататься? Отплыл чуть-чуть и обратно, нас не проведешь, знаем, что минимум 30 минут надо. Нет, кричим, " сенкью, сори, вери бед веза" . Всё понятно! )
Итак, знаменитая " Корниш" , днем совсем не то, что мы мечтали увидеть, рассматривая картинки из интернета. Надо еще вечером ехать, может красиМше вид будет! ) Поехали вечером... и что? Прогулочные лодки в море сверкали огоньками, небоскребы отсвечивали в небе заревом из разных цветов.
Фото из интернета
Людей нет, только изредка пробегает одиночный бегун в наушниках. Ничего мы не увидели такого чтоб аж " вауу" . Вот вам и " Корниш" . А может, то мы " Галя балувана" , уже видывали всякие набережные в мегаполисах мира.
Дальше по плану поездка на рынок Сук-Вакиф (Souq Waqif).
Вот, думаем, сувениров, подарков для родных всяких накупим! Да не повезло, а может и повезло... выбрали мы (не заметив) день пятницы. Для нас это обычный день, а в Катаре – это выходной. Банки и обменники закрыты.
Странный, старинный арабский рынок.
С узкими улочками и кое-где открытыми лавками-магазинчиками. С одной стороны, это величественные небоскребы, и никак не вписывается в нашем понятии этот рынок.
Фото из интернета
Продавцы на тачках, обвязаных ковриками таскают между рядами свои товары. Продают все, что можно продать. И это выходной, что ж тут творится в обычный день.
Очень много магазинчиков с рулонами белых и черных тканей. Клетки с птичками, щебет, запах не ахти, всё перемешалось. Есть сувениры, хоз. товары и продукты. Много кафе и простой уличной еды.
Жарят непонятные лепешки из непонятной субстанции. Спрашиваю: " Вотч изит? Хау матч мани? " . " Вери найс, сёти реал" – отвечает женщина. Сколько? 30 реал? А на вид и " ван долар" не дам, хорошо, что не голодные мы. А люди это едят.
Мы же искали торговый магазин с соколами для охоты и площадь с верблюдами. Просто ради интереса и фото. Попетляв между узких рядов, нашли. И так мне стало жалко тех бедных птичек, сидят в шапках, все слышат и ничего не видят.
Фото из интернета
Ждут своей участи...И верблюды, спутаны и...
...привязаны за одну ногу в загоне, хорошо, хоть сытые... что за отношение к животным?
Так и не придумав, что тут можно купить на подарки, накупили магнитиков (а как без них? ), отправились обратно на метро.
Проехав свою станцию, решили выйти на следующей. Почему? Очень нас интересовал вид из окна нашего номера...
...вид на бухту и какие-то здания.
Станция метро " Katara" , а оказывается, там большие площадь и парк.
Прогулочная зона с фонтаном, кафе и пляжем.
Так как погода некупательная, многие местные поважные серы и мадамы просто прогуливались.
Прогулялись и мы.
И прогуливались еще к отелю своему... врагу не пожелаю. Видим отель, вот рядом.
Да пошли пешком, зачем ехать? ! А в итоге...как в лабиринте Ариадны, петляли кругами. Допетляли... бедные мои ножки, натерпелись от босоножек и " плакали" натертыми водянками в разных местах(((
Добавлена очередная страна на моей карте путешествий, в общем очень понравилась! Страна роскошная, НО без всякого пафоса, простая и очень удобно-понятная.
Теперь переживаю за них, катарцев, когда потоком попрут туристы, что с ними будет?
Пока всё идеально! Катар, я вернусь! )
Вот, теперь дописала, почему же ошибки. Но они сугубо нашей семьи!
Ошибка №1. Тур надо брать комбинированый, 3-5 дней в Катаре и продолжить отпуск в иной стране.
Ошибка №2. Сезон для отдыха в Катаре – выбираем не лето и не зиму, а весну и осень.
Ошибка №3. Экскурсию, хотя бы одну (и её достаточно), надо взять с гидом, для рассказа-показа всего интересного.
Ошибка №4. В отеле при заселении можно купить пакет-меню с напитками для обеда или ужина, дабы не переплачивать почти вдвое.
Ошибка №5. Купить больше фиников в шоколаде (очень вкусных! ) и не повторять первых 4 ошибки)))
Предправлення:
Якщо хтось бронює готель InterContinental Doha Hotel самостійно у туроператорів, то зверніть увагу, що у "Джоїн Ап" його (готелю) немає, є тільки міський з такою ж назвою, і подешевше. А по суті вони ("Джоїн Ап") його продають усім охочим. А у "ТСС" ціна в рази завищена. Перевірено на нашій сім'ї із 3-х осіб! Тур на 12 днів у номері superior city view і харчування HD, і 2 січня, і політ з Qatar Airways, аж на 2 тисячі зелених доларів різниця.
Ми обирали тур за три місяці до відпустки і сильно сумнівалися, чи брати у Джоїнів, пам'ятаючи про їхню репутацію. Хоча, хочу додати, мабуть, нам із ними щастить! Який раз в різні країни все проходить без сучка і задирки. Нарікань немає. А ось іншим не щастить і ми були свідками – саме в Досі при зустрічі – нашим співвітчизникам замінили готель без їх відома, неприємний факт. Порада: Будьте пильні при виборі.
Тепер розповідаю. . .
Письменник з мене неважний, але, може, витягнете щось важливе і корисне для себе, щоб не повторювати наших помилок.
"Маленька країна, хто мені підкаже? Хто розповість? Де вона? " – так і крутилися у думках слова з пісеньки. . .
А правда, багато наших співвітчизників, не хворих на туризм, просто не знають або не чули про таку країну. Багато хто вважає, що Доха в Єгипті, багато хто взагалі не може відповісти, де це диво-країна. А ми ж, на всю голову хворі на мандрівки, дуже любимо різноманітність нових країн. Доторкнувшись до їхньої культури та природи, побути хоч кілька днів їхніми мешканцями.
Отже, обираємо нашу чергову відпустку: вперше за багато років відмовилися святкувати НГ в іншій країні. І було вирішено на сімейній раді летіти 2 січня в теплу (а думали в спекотну) країну.
Першим у списку був Оман, зробили запит – ееххх, дорого буде.
"А давайте тиждень в ОАЕ і тиждень у Катарі? " – весело зацікавився наш Кілька-менший, вибираючи готель. Любить він ці суперсучасні країни-міста-готелі! ) Запит – і ялинки-палиці! - Як виявилося, Катар не товаришує з ОАЕ і прямих перельотів немає! Лише через третю країну. Нічого собі поворот-переліт!
"Та були ми в ОАЕ, потім якось повторимо, давайте в Катар махнемо! " - Заключне рішення було знову за гаманцем чоловіка! )))
На країну та готель я давненько задивлялася, вираховуючи відгуки туристів.
А давайте! Сказано зроблено. Пакуємо валізи. Еххх, а алкоголь не можна, навіть у багаж не можна, а як бути? Чоловік насупившись, відмовився брати участь у переливанні в інші пляшки алкоголю. "Ще не вистачало! – пробурчав, геть-чисто відмовляючись ставати дрібними контрабандистами. Ну і гаразд, мені-то що, я можу і без спиртного. . . сам напросився вести тверезий спосіб життя всю відпустку)))
Політ Qatar Airways, літак "у віці", але зручний та надійний. Виліт у Борисполі затримали на півгодини, але пілот наздогнав час у польоті. Прибули вчасно. Годували ситно і смачно, напували алкогольно-безалкогольними напоями, скільки влізе. У деяких туристів багато влазило, як я помітила. Але за час перельоту всі протверезіли і дуже порядно висаджувалися, хто для транзиту, хто для перегляду столиці. А ми розпочали паспортний контроль. Усі стандартна процедура. Відбитки, камера, бамц – штамп, багаж, і ми в Катарі.
Нас зустріли в аеропорту. . .
. . . ой, скромничала – у величезному, сучасному, красивому аеропорту Дохи. . .
. . . як VIP клієнтів, посадивши в нову "мазду" із запахом шкіри в салоні. Доха зустріла приємним теплим вечором і мерехтливими різнокольоровими вогнями хмарочосів.
Домчали за хвилин 30 до нашої дислокації на наступні 12 днів.
Під'їжджаємо до готелю, все сяє. Охти ж божетимий! Мені як "Леді Ді" відчиняє дверцята авто, подає руку темношкірий височений швейцар! Охти ж усмішка аж до вух, як у нього, так і у моїх мужиків))) Леді фон Олена приїхали)))) У холі, диво, млинець, ще один огляд, як в аеропорту. Перевірка валіз і нас через металошукач. Фухх, добре, що не везли алкогольну контрабанду)))) А ножичок наш з валізи відібрали, поклали в сейф до від'їзду))) Краса яка в готелі!
Легка, ніжна музика, квіти, все сяє! Миленько так!
Заселили за кілька хвилин, теж стандартна процедура. Попросили депозит. Поки чоловік нишпорив у гаманці, вибираючи новіші купюри, від депозиту на ресепш відмовилися. Ну і гаразд, і так поживемо.
Запам'ятайте! Доларові купюри старші за 2009 рік не беруть ніде! А містом у відділеннях банків ще й паспорт вимагають. Чи не копію на телефоні, а саме оригінал паспорта!
Відступила від теми готелю. . . про що це я? Ага. . . в ліфті тітка електронним голосом продиктувала "зе дор з клосинг" і без карти не піднімає нас нікуди.
Номер видали на 6-му поверсі, це останній. Так, я просила "віри сайленс рум". Ось нам і видали, з половиною виду на бухту і половиною на місто з вікна і "сайленс" повний) Чистота і краса, і зручність у номері, думаю, навіть для найвибагливіших. У готелі спокійна, позитивна ситуація. Усміхнений, послужливий і не нав'язливий персонал. Все на рівні, все для гостей. Детальніше у відгуку про готель.
Помилка №1. Влітку в Катарі, та й у країнах Сходу, дуже жарко! Пустеля дається взнаки, розжарюючи повітря до неможливого. Хіба що хто любить побути в пеклі вище 40 градусів або відпочивати під кондиціонерами. Тоді "велком", зате дешево. Але і кінець грудня, січень та лютий точно не варто обирати для комфортного пляжного відпочинку. На пляжі сонце нещадно обпалює шкіру.
Перебравшись у тінь, відчуваєш пронизливий, неприємний вітерець, з України, мабуть, дме морозом)))) Хоча нас переконували, що цього року аномально холодно, повітря +22-25. Про море взагалі мовчу, менше +20 (на мене взагалі +16). Навіть для мене це дуже холодна вода. Для моржування саме воно! Спостерігаючи, як наші туристи легко купалися, і навіть 2-річну дитину легко занурювали в море, зважилася і я на героїчний вчинок! Скупалася...АЖ 1 раз...але змогла ж, дуже повільно зайти, охая-ахая, пропливти трохи, і дуже різко вийти! Медаль мені терміново! ))) На більше мене не вистачило, навіть за гроші не полізла б більше у крижану воду. А теплий душ у номері навіщо? )
З плюсів лише напівпорожній пляж. . .
. . . багато шезлонгів і повний релакс для усамітнення з книжкою (прочитала аж 2-е з половиною).
Відвідувачів у ресторанах дуже мало. Щоб не замерзали і це нам було дивно (раніше ніде таких штук не бачили). . .
. . . обігрівають такими вогнищами.
Навіть проходячи повз них, відчувається тепло повітря.
Помилка №2. Якщо все ж таки припустилися помилки №1, як ми, і погода не пляжно-купальна – що робити? Саме воно шукати пригоди, звідувати незвідане. Це я про екскурсії. Прочитали скромний прайс-бланк А4 від нашого туроператора. Аж із 6 пунктів, із завищеними цінами та абсолютно неприйнятними для нас екскурсіями. Ще вдома намітила, що мені терміново треба бачити у Досі. Пригоди шукатимемо самі. Та легко! Країна абсолютно безпечна, з нульовою злочинністю. Нещодавно відкрила свої межі для нас, цікавих туристів. Доторкнемося, так би мовити, до їхньої розкоші. Адже Катар очолює рейтинг найбагатших країн планети.
Для початку наших пригод на ресепшн взяли "турист мапс Доха", розклад "фрі хотів бас" - і вперед! Перший раз на розвідку "що? де? скільки? " поїхали до "Сітіцентру". Проїзд на готелю новенькому, зручному, кондиціонованому мікроавтобусі. І що дивно, нас у наступні дні возили самих. Супер! Мабуть, не знають гості готелю про таку "кулю".
"Сітіцентр" не дуже великий торговий центр.
Там є все. І бутіки з брендовими речами від провідних світових марок, і магазинчики для нас, простих смертних))) Поблукавши, заглядаючи по всіх вітринах, знайшли обмінник. Знайшли прийнятний відділ з будь-якою всячиною типу нашого "Сільпо", накупили соку, фруктів та солодощів і гайда назад у готель, на нашому "індивідуальному" транспорті)))
Так, і що ще цікаво: з ранку і приблизно до 2-ї, 3-ї години дня в Досі практично немає людей.
Все навколо сіре та похмуре. Доха оживає лише коли настає вечір. Починає дихати потужністю потоку автомобілів. Все світиться, все моргає, все оживає.
Пішки вулицями вони не ходять. Та й набудували будівель так, що ось начебто поруч "метростішн", а треба пройти енну кількість метрів, щоб обійти-дійти до мети.
Взяли таксі (дуже зручно та недорого) і поїхали глянути-погуляти на штучно намитий острів-пальму "Перлина Катару" – він же позиціонується як найелітніший і найдорожчий район Дохи.
Хм. . . нікого ніде немає.
Працює тільки одне, мабуть, для місцевих багатіїв, кафе.
Дорогі, новенькі авто ходять туди-сюди. У затоці пришвартовані дивовижні яхти. . .
. . . думаю, з не менш дивовижними цінами на них.
А набережна чудненька, все чисто, гарна прогулянкова зона. Вітер холодний. Ууухххх. Зайшли в якесь житлове подвір'я з бухтою, народу немає, а от "сек'юріті" з кривою усмішкою прогарчав "ноу фото! ".
Зрозуміли. . . зрозуміли. . . йдемо. . . Що в ньому елітного взагалі не зрозуміло.
Наступна подорож була у величезний торговий центр "Villaggio Shopping Mall". Знову на таксі, в місті дуже багато будівництв, з перекриттям однієї або навіть двох смуг дороги. Поїздка стає скрутною, 1.5 години в пробці, хотілося йти пішки.
При вході в мовляв чуємо луну!
Відлуння наших голосів. Чистота та краса. Усередині будівлі подібність до італійської Венеції.
Водяний канал із причалами та гондолами. Для розваг гостей катають на цих гондолах, уздовж усього центру.
Походили, погуляли, посморіли. . . що ми тут робимо?
Все елітно-красиве.
Так, але не з нашими гаманцями!
Дивлячись на ціни їхніх гламурних, брендових речей, почуваємося останніми жебраками!
Для дітей є цілий розважальний комплекс. А нам навіщо?
Назад їхали метро. Даааа, ось де витвір будівельного мистецтва! Станція метро з її обслуговуванням нам більше сподобалася, ніж торговий центр.
Нам допомогли купити квиток, видали карту метро, підказали, куди далі і де зробити пересадку. А які (сорі) туалети! Громадські де ходять люди різних націй світу. Все пахне та блищить від чистоти. Все функціонує за останніми технологіями.
А які поїзди! І без машиністів. Салон вагона. . .
. . . як у літаку, все для зручності пасажирів.
Навіть для дітей підставки для ніг. Все нове, сяюче. Не переплутайте лише вагони. Якщо подорожуєте парою, сім'єю чи одні жінки – лише "фемелі", якщо одні чоловіки, то "стандарт". Ціна однакова - 2 QAR, а ось "голд" вагон вже 10 QAR в один бік, не має значення різниці. Перевіряю завжди, ось про покарання не скажу, не знаю.
І тут ми зрозуміли, що метро це наш транспорт – дешево, швидко та надійно майже в будь-яку точку Дохи. Працює до 23:00. У плані будівництво ще 3 гілки, адже у 2022 році у них проходитиме Чемпіонат світу з футболу.
Так ми каталися після обіду до всіх пам'яток. Поїхали до музею ісламського мистецтва.
Так собі пам'ятка без гіда.
Будівля дуже гарна, але платний вхід.
У залах напівтемрява та повна тиша.
У музеї зібрано дуже багато стародавніх, дорогих експонатів із різних країн.
Подивилися всі, пофотографували деякі.
І все, ніхто нам не підказав про їх цінність та походження, а шкода. Цікаво не лише бачити, а й чути.
Зовсім поруч із музеєм знаменита набережна "Корниш" з її величезною раковиною з перлиною всередині.
Таке все сіре, непоказне, спляче начебто. Багато приставучих, але не нахабних азіатів, заманюють на свої старенькі човни, покатати по затоці.
Фото з інтернету small>
"Містер, мадам. . . тен доларз, тен мінетс" повторюють, для туристів, що дуже рідко проходять повз. Як можна 10 хвилин кататися? Відплив трохи і назад, нас не проведеш, знаємо, що мінімум 30 хвилин треба. Ні, кричимо, "сенком, сміттям, віри бід везу". Все зрозуміло! )
Отже, знаменита "Корниш", вдень зовсім не те, що ми мріяли побачити, розглядаючи картинки з інтернету. Потрібно ще ввечері їхати, може гарніший вигляд буде! ) Поїхали ввечері. . . і що? Прогулянкові човни в морі виблискували вогниками, хмарочоси відсвічували в небі загравою з різних кольорів.
Фото з інтернету
Людей немає, тільки зрідка пробігає одиночний бігун у навушниках. Нічого ми не побачили такого, щоб аж "вауу". Ось вам і "Корниш". А може, то ми "Галя балувана", вже бачили всякі набережні у мегаполісах світу.
Далі за планом поїздка на ринок Сук-Вакіф (Souq Waqif).
От, думаємо, сувенірів, подарунків для рідних усяких накупимо! Та не пощастило, а може, й пощастило. . . вибрали ми (не помітивши) день п'ятниці. Для нас це звичайний день, а у Катарі – це вихідний. Банки та обмінники закриті.
Дивний, старовинний арабський ринок.
З вузькими вуличками і де-не-де відкритими лавками-магазинчиками. З одного боку, це величні хмарочоси, і ніяк не вписується в нашому понятті цей ринок.
Фото з інтернету
Продавці на тачках, обв'язаних килимками, тягають між рядами свої товари. Продають все, що можна продати. І це вихідний, що ж тут відбувається у звичайний день.
Дуже багато магазинчиків із рулонами білих та чорних тканин. Клітини з пташками, щебет, запах не дуже, все перемішалося. Є сувеніри, госп. товари та продукти. Багато кафе та простої вуличної їжі.
Смажать незрозумілі коржики з незрозумілої субстанції. Запитую: "Вотч ізіт? Хау матч мані? ". "Віри наййс, сеті реал" - відповідає жінка. Скільки? 30 реал? А на вигляд і "ван долар" не дам, добре, що ми не голодні. А люди це їдять.
Ми ж шукали торговий магазин із соколами для полювання та площу з верблюдами. Просто заради інтересу та фото. Попетлявши між вузькими рядами, знайшли. І так мені стало шкода тих бідних пташок, сидять у шапках, всі чують і нічого не бачать.
Фото з інтернету
Чекають на свою долю. . . І верблюди, сплутані і. . .
. . . прив'язані за одну ногу в загоні, добре, хоч ситі. . . що за ставлення до тварин?
Так і не вигадавши, що тут можна купити на подарунки, накупили магнітиків (а як без них? ), рушили назад на метро.
Проїхавши свою станцію, вирішили вийти на наступну. Чому? Дуже нас цікавив вид із вікна нашого номера. . .
. . . вигляд на бухту та якісь будівлі.
Станція метро "Katara", а виявляється, там велика площа та парк.
Прогулянкова зона з фонтаном, кафе та пляжем.
Оскільки погода некупальна, багато місцевих поважних сірок і мадам просто прогулювалися.
Прогулялися і ми.
І прогулювалися ще до свого готелю. . . ворогові не побажаю. Бачимо готель, ось поряд.
Та пішли пішки, навіщо їхати? ! А в результаті. . . як у лабіринті Аріадни, петляли кругами. Досвідчували. . . бідні мої ніжки, натерпілися від босоніжок і "плакали" натертими водянками в різних місцях(((
)
Додана чергова країна на моїй карті подорожей, загалом дуже сподобалася! Країна розкішна, АЛЕ без жодного пафосу, проста і дуже зручно-зрозуміла.
Тепер переживаю за них, катарців, коли потоком попруть туристи, що з ними буде?
Поки що все ідеально! Катаре, я повернуся! )
Ось тепер дописала, чому ж помилки. Але вони суто нашої родини!
Помилка №1. Тур треба брати комбінований, 3-5 днів у Катарі та продовжити відпустку в іншій країні.
Помилка №2. Сезон для відпочинку в Катарі – вибираємо не літо та не зиму, а весну та осінь.
Помилка №3. Екскурсію, хоча б одну (і її достатньо), треба взяти з гідом, для оповідання-показу всього цікавого.
Помилка №4. В готелі можна купити пакет-меню з напоями для обіду або вечері, щоб не переплачувати майже вдвічі.
Помилка №5. Купити більше фініків у шоколаді (дуже смачних! ) і не повторювати перші 4 помилки)))