САРАНСЬК – незнайомий старий знайомий. Частина 1. Вступно-парадна

18 квітня 2019 Час поїздки: з 15 липня 2018 до 16 липня 2018
Репутація: +4847½
Додати до друзів
Написати листа

Ось багато чого є на Турправді, а про місто Саранськ ні правди, ні кривди немає : )). Нехай я буду першою!

Т. к. оповідь вийшла довгою (і нудноватою), то відразу озвучу основну думку: Звичайно, якоїсь туристичної цінності в Саранську немає, але якщо вже Вас занесло сюди, наприклад, у відрядження, то знайте, що в Саранську є куди вийти і де прогулятися. Ну, а чому б не приїхати на пару вихідних для різноманітності… Велкам!

Запрошую прогулятися разом містом, в якому народилася і виросла, але вже не живу. Спробувала зробити розповідь щось на кшталт «як було як стало». Приклала фото 80-х і 90-х років минулого століття, взяті звідси. Використані фото з особистого, так би мовити, архіву, зробленого в різні роки, на різну техніку.

У тексті немає історичних досліджень, практичних рекомендацій для потенційного туриста. Спробую показати місто зі стриманою гордістю за нього, але не без легкого бурчання, так по-родинному : )). І заздалегідь перепрошую за, можливо, зайві ностальгічні спогади.


Хто ж не знає зараз Саранська? … Звичайно не всі, але багато хто вже чув : ))

А ще років п'ятнадцять тому досить часто після відповіді на запитання, звідки я родом, часом доводилося давати пояснення, що Мордовія — це не Молдова, і що є таке місто — Саранськ — столиця Мордовії, Російського регіону за номером 13…

Мої шкільні та студентські роки випали на ті ж 90-ті роки минулого століття, тому мій дитячий Саранськ залишився в пам'яті сірим, похмурим, депресивним містом. Інакше, як у риму - Заср...ск - ми тоді місто не обзивали. У 2000 році ми з чоловіком поповнили ряди тих, що понаїхали в Москві. І весь процес перетворення на яскраве, майже листівкове місто пройшов повз нас.

Так, ми часто приїжджаємо, але якось усі на два-три дні, максимум на тиждень, усі якісь справи-турботи… Ні, так справа не піде, пора познайомитися заново : ))

Ідея створити хоч якийсь матеріал про Саранську виникла давно, але все ніяк. І ось саме ці таблички на будинках добили мене, спонукали-таки на розповідь про Саранськ, дуже вже несподівано було побачити англійський варіант у самому що не наїсти спальному районі міста. Пояснюю: у Мордовії нарівні з російською мовою державними (офіційними) є мови двох мордовських етносів — мокшанський та ерзянський, тому всі назви вулиць, установ та документи оформляються трьома мовами. Ну, а наявність англійської на вивісках та покажчиках – це вже віяння Чемпіонату.

Основні віхи історії міста передруковувати не буду, можна почитати тут. Заснований Саранськ у 1641 р. як сторожова фортеця на південно-східній околиці тодішньої Російської держави.

А основні віхи вже новітньої історії Саранська, завдяки яким місто отримало суттєві фінансові вливання коротко позначимо так:

Кінець 90-х років – активне відродження, становлення та розвинення Російської Православної Церкви (РПЦ), відновлюються будівлі церков, що збереглися, і будуються нові.

Початок 2000-х – будівництво одразу кількох спортивних споруд, на яких починають проводитися заходи як російського масштабу, так і міжнародні.

2007 р. – проведення міжнародного фестивалю фіно-угорських народів


2011 р. – пишні урочистості з нагоди 370-річчя міста

2012 р. – 1000-річчя єднання мордовського народу із народами Росії. Подія, звичайно, масштабна, але справа в тому, що в 1985 р. широко відзначалося 500-річчя входження мордовського народу до складу Російської імперії. Ну і добре, потоваришували 1000 років тому, а оформили стосунки 500 років тому : ))

2018 – Чемпіонат Світу з футболу.

От хто і як витратив, освоїв або вклав багато мільярдних сум – не мого розуму справа, для цього є спеціально навчені люди )). Подібні теми скільки завгодно можна обговорювати на кухнях та на форумах, а тут не будемо. Принаймні, й місту перепало від цих грошів — Саранськ помітно покрашав, розквіт! Можливо, щось незграбно, щось химерно, є якийсь перебір зі склом на фасадах, але все це життєрадісно і життєствердно. Знаєте, Саранськ – це оптиміст, у якого проблем вищий за дах, але він продовжує жити, прагнути кращого, воліє не смакувати свої проблеми, а посміхатися і жити далі : ))

Офіційно Саранськ поділений на три адміністративні райони – Ленінський, Жовтневий та Пролетарський. Але в народі про це багато хто і не знає, в побуті такі назви як Центр, у старшого покоління Місто, Низи – здебільшого приватний сектор, у нульових з'явилася точкова забудова, що поступово об'єднується в квартали, Південний Захід, Хіммаш, Посоп з Циганським (приватний сектор, що активно забудовується), Світлотехбуд, та й зовсім задвірки міста в період нашої молодості - ТЕЦ і Ремзавод. В останні десятиліття до міста приєднали прилеглі селища та села, і все тепер стало називатися міським округом Саранськ.


Як правило, гості Саранська починають знайомство з містом іззалізничного вокзалу, ось з нього і почнемо. Свою історію вокзал веде з 1893 р. Не дивлячись на те, що Саранськ – столиця, він не є великим залізничним вузлом, обслуговує максимум з десяток поїздів і не кожен день. Чи то саранська влада в ті часи (кінець 19 століття) взагалі не дуже й хотіла залізницю бачити в місті, чи дуже багато вимагала від залізничних чиновників, але так склалося, що паровозне депо було переведено з Саранська до сусідньої Рузаївки, яка тоді було просто селом, а тепер друге за значимістю місто Мордовії. Але так чи інакше, без залізниці не обійтися, тому вокзал є, і дуже симпатичний: не великий і не маленький, не химерний. До речі, саме через наявність залізниці у 30-х роках минулого століття при призначенні столиці регіону вибір упав саме на Саранськ, претендентом було ще найстаріше місто республіки — Темников (рік заснування 1536 р. ), але там не виявилося залізниці. Це версія 2009 року випуску.

Попередня будівля служила з 40-х років минулого століття.

Старий будинок залізничного вокзалу

Привокзальна площа останніми роками також зазнала змін, але пам'ятник стратонавтам залишився

Привокзальна площа після реконструкції

Привокзальна площа до реконструкції

Пам'ятник присвячений стратонавтам, які загинули на території Мордовії у 1934 р. під час випробувального польоту. Тоді пілоти на стратостаті "Росавіахім-1" піднялися на рекордну висоту 22 км.

У Саранську, як і в будь-якому місті, туристичному і не дуже, стародавньому чи молодому, основні краси сконцентровані в Центрі. Почнемо, мабуть, з 1-го корпусу МДУ.

Так-так, саме МДУ, і я ось ні крапельки не збрешу, сказавши, що навчалася в МДУ : )) – Мордівський державний університет імені Н. П. Огарьова.

Колись це виглядало так

1-ий корпус МДУ є зараз найвищою будівлею Саранська (90 м), є оглядовий майданчик, але там якось все складно з відвідуванням, потрібно записуватися по телефону… Відкриття нового будинку відбулося в 2016, присвячений 85-річчю Університету. Кажуть, побудований за найновішими сучасними супер-пупер вимогами, це добре, бо там такий гадюшник був : ))

Взагалі, МДУ ім. Н. П. Огарьова – це, звичайно, не тільки ось ця симпатична будівля, за нею ще цілий квартал навчальних корпусів та гуртожитків. Університетське господарство розкидане по всьому місту та його межам: 29 навчально-лабораторних корпусів, у яких працюють 10 факультетів та 7 інститутів. В один з корпусів ми з Вами заглянемо трохи пізніше для порівняння через мій шкідливий характер : )) (Частина 2) …

 Замість стадіону «Світлотехніка» тепер новий Палац спорту та площа Тисячоліття зі світломузичним фонтаном «Зірка Мордовії».

Самовно побачити цей фонтан не вдалося, чомусь саме тоді, коли ми приїхали спеціально подивитися на нього, він не працював. Місцеві хлопці посміювалися, мовляв, усе, чемпіонат закінчився – і вода також : )). Насправді, у понеділок профілактичний день, а нас потрапило бути там у понеділок. Але мені надіслали таке фото


Фонтан "Зірка Мордовії"

Наразі це улюблене місце вечірніх вигулів. Площа Тисячоліття у минулому, коли була Університетською

Площа Тисячоліття в минулому

Якщо піти від Університету на Більшовицькій вулиці,

Більшовицька вулиця. Пам'ятник М. П. Огарьову навпроти адміністративно-бібліотечного корпусу МДУ

То на перехресті з Комуністичною буде будівля Головпоштамту, зараз там ще й МФЦ

А так Пошта виглядала раніше

На другому фото добре видно білу будівлю - готель Саранськ, що знаходиться по вулиці Комуністичній. Сучасний вигляд такий, для ідентифікації: готель "Саранськ" став якийсь бежевий)).

перетин вулиці Комуністичної та проспекту Леніна

Навіть на моєму столітті цю вулицю «тисячу» вкотре розширювали та реконструювали. Зізнатися, вже сама і не пам'ятаю, що ж було на місці цього Будинку Фінансів (міністерство фінансів), на старих фото це виглядає так

А замість сучасних веселеньких красенів

У період мого студентства (20 років тому) стояли такі ось будиночки

Ой, відхилилися від маршруту, повернемося до Головпоштамту : ))

І ось ми вже підходимо до центру тяжіння міста - Катедрального собору св. Федора Ушакова, побудованому та освітленому у 2006 році

Годинник А. Невського, побудований і освітлений у 2000 р.

Пам'ятник «Героям Першої світової війни», відкритий у 2014 році.

Тут пам'ятник патріарху Никону. Чесно кажучи, не розумію, навіщо він тут, ну та гаразд

Існує версія, що Нікон - уродженець мордовської землі. Глибоко не вивчала, але перші запити в інтернеті видали, що він народився у "нижегородській селянській родині" у селі Вельдеманове. Можливо, він за національністю був мордвином, але знов-таки, за деякими даними, "батько Нікона був марійцем, а мати - російською".

От так виглядали ці місця до будівництва собору та реконструкції площі. Дивимося від Собору Ушакова: ліворуч будинок готелю знесено, праворуч один із перших кінотеатрів Саранська – Жовтень, який також знесено через старість

Тепер тут досить гарна прогулянкова зона. Фото безсніжного січня 2018 р.


У цьому місці раніше були дуже активні зсувні процеси, можливо, тому такі площі та в самому центрі так і залишилися без капітальних будов. Ось дуже премила оглядовий майданчик з Ротондою,

Звідки відкриваються краєвиди Саранська: парк ім. А. С. Пушкіна, краєзнавчий музей і, так звані, Низи

Але підемо далі… Площа Перемоги.

Військовий меморіал, присвячений Великій Вітчизняній війні з Вічним вогнем, реконструйований на початку 2000-х

Раніше було модним місцем для фотосесій молодят з обов'язковим покладанням квітів, прямо навпроти знаходиться Палац Шлюбів. Зараз не знаю, давненько не брала участі у весільних заходах, на мою думку, популярніші фото у ялинок і у Ротонди. Ну і, звичайно, тут відбувалися урочисті заходи з нагоди всіх державних свят.

Меморіальний музей бойового та ставкового подвигу 1941 – 1945 років, відкритий у 1995 р.

За будівлею музею невелика експозиція військової техніки просто неба і у вільному доступі до великої радості дітлахи.

Пам'ятник полеглим у локальних конфліктах, встановлений у 2005р. Зізнаюся, до свого сорому, про нього дізналася лише влітку 2018 р.

З одного боку пам'ятний напис «Мужності, стійкості та честі воїнів, які виконали свій священний обов'язок. 1952-1989», з іншого <Вічно в серцях нащадків подвиг синів твоїх, Росія. 1994-2003», зазначені прізвища загиблих хлопців.

А далі найбільше історичний і географічний центр міста Саранська – Радянська площа.

Саме тут колись були перші будови майбутнього міста. Пізніше тут кипіло і вирувало міське життя на Базарній площі. І зараз це місце проведення всіх міських заходів.

Зовнішність цієї площі не змінюється вже кілька десятиліть, знайдіть відмінності : )) Хіба що Леніна позолотили

Велика біла будівля, побудована у формі прапора, що розвивається (це я ще зі школи пам'ятаю) – це Будинок республіки, у простолюді «Білий дім» – резиденція Глави Республіки. Красива будівля червоного кольору, споруди початку 20 століття - адміністрація міста Саранська, у народі - мерія.

Від Радянської площі до ПКіО ім. А. С. Пушкіна йде гарний фонтанний спуск, який також, практично не змінюється багато років, щось чинять, латають. Пам'ятаю, був період, коли фонтани не працювали, все було занедбано, але не довго.

Внизу, наприкінці фонтанного спуску 2001 р. було встановлено пам'ятник А. С. Пушкіну


Пам'ятник продовжує (або починає) тематику Парку ім. А. С. Пушкіна, до якого ми йдемо

А так ці місця виглядали років 20 тому

Але про сам парк та інші визначні та не дуже примітні місця міста буде в наступних частинах

САРАНСЬК - незнайомий старий знайомий. Частина 2. Ностальгійна

САРАНСЬК - незнайомий старий знайомий. Частина 3. Музейно-театральна робота

САРАНСЬК - незнайомий старий знайомий. Частина 4. Про церкви

САРАНСЬК - незнайомий старий знайомий. Частина 5. Життєва

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Щоб додати або видалити фотографії в розповіді, перейдіть до альбом цієї розповіді
Привокзальная площадь после реконструкции
Старое здание железнодорожного вокзала
Привокзальная площадь до реконструкции
Ничего не напоминает? :))
Площадь Тысячелетия в прошлом
Фонтан
Большевистская улица. Памятник Н.П. Огареву напротив административно-библиотечного корпуса МГУ
пересечение улицы Коммунистической и проспекта Ленина когда-то
пересечение улицы Коммунистической и проспекта Ленина