Вот много про чего есть на Турправде, а про город Саранск ни правды, ни кривды нет : )). Пусть я буду первой !
Т. к. повествование получилось долгим (и нудноватым), то сразу озвучу основную мысль: Конечно, какой-то туристической ценности в Саранске нет, но если уж Вас занесло сюда, например, в командировку, то знайте, что в Саранске есть куда выйти и есть где прогуляться. Ну, а почему бы ни приехать на парочку выходных для разнообразия… Вэлкам!
Приглашаю прогуляться вместе по городу, в котором родилась и выросла, но уже не живу. Попробовала сделать рассказ что-то вроде « как было — как стало» . Приложила фото 80-х и 90-х годов прошлого века, взятые отсюда. Использованы фото из личного, как говорится, архива, сделанные в разные годы, на разную технику.
В тексте нет исторических изысканий, практических рекомендаций для потенциального туриста. Попытаюсь показать город со сдержанной гордостью за него, но не без легкого ворчания, так, по-родственному : )). И заранее прошу прощения за, возможно, излишние ностальгические воспоминания.
Кто же не знает сейчас Саранск? … Конечно не все, но многие уже слышали : ))
А еще лет пятнадцать назад довольно часто после ответа на вопрос, откуда я родом, порой приходилось давать пояснения, что Мордовия — это не Молдавия, и, что есть такой город — Саранск — столица Мордовии, Российского региона под номером 13…
Мои школьные и студенческие годы выпали на те самые 90-е годы прошлого столетия, поэтому мой детский Саранск остался в памяти серым, мрачным, депрессивным городом. Иначе, как в рифму — Заср… ск — мы тогда город не обзывали. В 2000 году мы с мужем пополнили ряды понаехавших в Москве. И весь процесс преобразования в яркий, почти открыточный город прошел мимо нас.
Да, мы часто приезжаем, но как-то все на два-три дня, максимум на неделю, все какие-то дела-заботы… Нет, так дело не пойдет, пора познакомиться заново : ))
Идея создать хоть какой-нибудь материальчик о Саранске возникла давно, но все никак. И вот именно эти таблички на домах добили меня, сподвигли-таки на рассказ о Саранске, очень уж неожиданно было увидеть английский вариант в самом что ни наесть спальном районе города. Поясняю: в Мордовии наравне с русским языком государственными (официальными) являются языки двух мордовских этносов — мокшанский и эрзянский, поэтому все названия улиц, учреждений и документы оформляются на трех языках. Ну, а наличие английского на вывесках и указателях — это уже веяние Чемпионата.
Основные вехи истории города перепечатывать не буду, можно почитать здесь. Основан Саранск в 1641 г. как сторожевая крепость на юго-восточной окраине тогдашнего Русского государства.
А основные вехи уже новейшей истории Саранска, благодаря которым город получил существенные финансовые вливания кратко обозначим так:
Конец 90-х годов – активное возрождение, становление и развитее Российской Православной Церкви (РПЦ), восстанавливаются сохранившиеся здания церквей и строятся новые.
Начало 2000-х – строительство сразу нескольких спортивных сооружений, на которых начинают проводиться мероприятия как российского масштаба, так и международные.
2007 г. – проведение международного фестиваля фино-угорских народов
2011 г. – пышные торжества по случаю 370-летия города
2012 г. – 1000-летие единения мордовского народа с народами России. Событие, конечно масштабное, но дело в том, что в 1985 г. широко отмечалось 500-летие вхождения мордовского народа в состав Российской империи. Ну и ладно, подружились 1000 лет назад, а оформили отношения 500 лет назад : ))
2018 г. – Чемпионат Мира по футболу.
Вот кто и как потратил, освоил или вложил много миллиардные суммы – не моего ума дело, для этого есть специально обученные люди )). Подобные темы сколько угодно можно обсуждать на кухнях и на форумах, а здесь не будем. Во всяком случае, и городу перепало от этих денежек – Саранск заметно похорошел, расцвел! Возможно, что-то аляповато, что-то вычурно, есть некий перебор со стеклом на фасадах, но все это жизнерадостно и жизнеутверждающе. Знаете, Саранск – это оптимист, у которого проблем выше крыши, но он продолжает жить, стремиться к лучшему, предпочитает не смаковать свои проблемы, а улыбаться и жить дальше : ))
Официально Саранск поделен на три административных района – Ленинский, Октябрьский и Пролетарский. Но в народе об этом многие и не знают, в обиходе такие названия как Центр, у более старшего поколения Город, Низы – в большинстве своем частный сектор, в нулевых появилась точечная застройка, постепенно объединяющаяся в кварталы, Юго-Запад, Химмаш, Посоп с Цыганским (частный сектор, активно застраиваемый), Светотехстрой, ну и совсем задворки города в период нашей юности – ТЭЦ и Ремзавод. В последние десятилетия к городу присоединили прилегающие поселки и деревни, и все теперь стало называться городским округом Саранск.
Как правило, гости Саранска начинают знакомство с городом с железнодорожного вокзала, вот с него и начнем. Свою историю вокзал ведет с 1893 г. Не смотря на то, что Саранск – столица, он не является крупным железнодорожным узлом, обслуживает максимум с десяток поездов и то не каждый день. То ли саранские власти в те времена (конец 19 века) вообще не очень-то и хотели железную дорогу видеть в городе, то ли очень много требовали от железнодорожных чиновников, но так сложилось, что паровозное депо было переведено из Саранска в соседнюю Рузаевку, которая тогда была просто деревней, а сейчас второй по значимости город Мордовии. Но так или иначе, без железной дороги не обойтись, поэтому вокзал есть, и очень даже симпатичный: не большой и не маленький, не вычурный. Кстати, именно из-за наличия железной дороги в 30-х годах прошлого века при назначении столицы региона выбор пал именно на Саранск, претендентом был еще старейший город республики — Темников (год основания 1536), но там не оказалось железной дороги. Это версия 2009 года выпуска.
Предыдущее здание служило с 40-х годов прошлого века.
Старое здание железнодорожного вокзала
Привокзальная площадь в последние годы также претерпела изменения, но памятник стратонавтам остался
Привокзальная площадь после реконструкции
Привокзальная площадь до реконструкции
Памятник посвящен стратонавтам, погибшим на территории Мордовии в 1934 г. во время испытательного полета. Тогда пилоты на стратостате « Росавиахим-1» поднялись на рекордную высоту 22 км.
В Саранске, как и в любом городе, туристическом и не очень, древнем и или молодом, основные красоты сконцентрированы в Центре. Начнем, пожалуй, с 1-го корпуса МГУ.
Да-да, именно МГУ, и я вот ни капельки не совру, сказав, что училась в МГУ : )) – Мордовский государственный университет имени Н. П. Огарева.
Когда-то это выглядело так
1-ый корпус МГУ является сейчас самым высоким зданием Саранска (90 м) , имеется смотровая площадка, но там как-то все сложно с посещением, нужно записываться по телефону… Открытие нового здание состоялось в 2016, приурочено к 85-летию Университета. Говорят, построен по самым новым современным супер-пупер требованиям, это хорошо, а то там такой гадюшник был : ))
Вообще, МГУ им. Н. П. Огарева – это, конечно, не только вот это симпатичное здание, за ним еще целый квартал учебных корпусов и общежитий. Университетское хозяйство разбросано по всему городу и его пределами: 29 учебно-лабораторных корпусов, в которых работают 10 факультетов и 7 институтов. В один из корпусов мы с Вами заглянем чуть позже для сравнения в силу моего вредненького характера : )) (Часть 2) …
Вместо стадиона « Светотехника» теперь новый Дворец спорта и площадь Тысячелетия со светомузыкальным фонтаном « Звезда Мордовии» .
Самолично увидеть этот фонтан не удалось, почему-то именно тогда, когда мы приехали специально посмотреть на него, он не работал. Местные ребята посмеивались, мол, все, чемпионат закончился – и вода тоже : )). На самом деле, по понедельникам профилактический день, а нас угораздило быть там в понедельник. Но мне прислали такое фото
Фонтан " Звезда Мордовии"
Сейчас это излюбленное место вечерних выгулов. Площадь Тысячелетия в прошлом, когда была Университетской
Площадь Тысячелетия в прошлом
Если пойти от Университета по Большевистской улице,
Большевистская улица. Памятник Н. П. Огареву напротив административно-библиотечного корпуса МГУ
То на перекрестке с Коммунистической будет здание Главпочтамта, сейчас там еще и МФЦ
А так Почта выглядела раньше
На втором фото хорошо просматривается белое здание - гостиница Саранск, находящееся по улице Коммунистической. Современный вид такой, для идентификации: гостиница " Саранск" стала какой-то бежевой )).
пересечение улицы Коммунистической и проспекта Ленина
Даже на моем веку эту улицу « тыщу» раз расширяли и реконструировали. Признаться, уже сама и не помню, что же было на месте этого Дома Финансов (министерство финансов), на старых фото это выглядит так
А вместо современных веселеньких красавцев
в период моего студенчества (20 лет назад) стояли такие вот домики
Ой, отклонились от маршрута, вернемся к Главпочтамту : ))
И вот мы уже подходим к центру притяжения города - Кафедральному собору св. Федора Ушакова, построенному и освещенному в 2006 году
Часовня А. Невского, построенная и освещенная в 2000 г.
Памятник « Героям Первой мировой войны" , открытый в 2014 г.
Здесь же памятник патриарху Никону. Честно говоря, не понимаю, зачем он здесь, ну да ладно
Существует версия, что Никон - уроженец мордовской земли. Глубоко не изучала, но первые запросы в интернете выдали, что он родился в " нижегородской крестьянской семье" в селе Вельдеманово. Возможно, он по национальности был мордвином, но опять-таки, по некоторым данным " отец Никона был марийцем, а мать — русской" .
Вот так выглядели эти места до строительства собора и реконструкции площади. Смотрим от Собора Ушакова: слева здание гостиницы снесено, справа один из первых кинотеатров Саранска – Октябрь, который также снесен из-за ветхости
Теперь здесь довольно красивая прогулочная зона. Фото бесснежного января 2018 г.
В этом месте раньше были очень активные оползневые процессы, возможно, поэтому такие площади да в самом центре так и остались без капитальных строений. Вот очень премилая смотровая площадка с Ротондой,
откуда открываются виды Саранска: парк им. А. С. Пушкина, краеведческий музей, и, так называемые, Низы
Но пойдем дальше… Площадь Победы.
Воинский мемориал, посвященный Великой Отечественной войне с Вечным огнем, реконструирован в начале 2000-х
Раньше было модным местом для фотосессий молодоженов с обязательным возложением цветов, прямо напротив находится Дворец Бракосочетаний. Сейчас не знаю, давненько не участвовала в свадебных мероприятиях, по-моему, более популярны фото у елочек и у Ротонды. Ну и, конечно же, здесь происходили торжественные мероприятия по случаю всех государственных праздников.
Мемориальный музей боевого и прудового подвига 1941 – 1945 годов, открытый в 1995 г.
За зданием музея небольшая экспозиция военной техники под открытым небом и в свободном доступе к великой радости детворы.
Памятник павшим в локальных конфликтах, установленный в 2005г. Признаюсь, к своему стыду, о нем узнала только летом 2018 г.
С одно стороны памятная надпись « Мужеству, стойкости и чести воинов, исполнивших свой священный долг. 1952— 1989» , с другой « Вечно в сердцах потомков подвиг сыновей твоих, Россия. 1994— 2003» , указаны фамилии погибших ребят.
А далее самый что ни наесть исторический и географический центр города Саранска – Советская площадь.
Именно здесь когда-то были первые строения будущего города. Позже здесь кипела и бурлила городская жизнь на Базарной площади. И сейчас это место проведения всех городских мероприятий.
Облик этой площади не меняется уже несколько десятилетий, найдите отличия : )) Разве что Ленина позолотили
Большое белое здание, построенное в форме развивающегося флага (это я еще со школы помню) – это Дом республики, в простонародье « Белый дом» – резиденция Главы Республики. Красивое здание красного цвета, постройки начала 20 века – администрация города Саранска, в народе - мэрия.
От Советской площади к ПКиО им. А. С. Пушкина идет красивый фонтанный спуск, который также, практически не меняется многие годы, что-то чинят, латают. Помню, был период, когда фонтаны не работали, все было заброшено, но не долго.
Внизу, в конце фонтанного спуска в 2001 г. был установлен памятник А. С. Пушкину
Памятник продолжает (или начинает) тематику Парка им. А. С. Пушкина, к которому мы идем
А так эти места выглядели лет 20 назад
Но про сам парк и другие достопримечательные и не очень примечательные места города будет в следующих частях
САРАНСК - незнакомый старый знакомый. Часть 2. Ностальгическая
САРАНСК - незнакомый старый знакомый. Часть 3. Музейно-театральная
САРАНСК - незнакомый старый знакомый. Часть 4. Про церкви
САРАНСК - незнакомый старый знакомый. Часть 5. Житейская
Ось багато чого є на Турправді, а про місто Саранськ ні правди, ні кривди немає : )). Нехай я буду першою!
Т. к. оповідь вийшла довгою (і нудноватою), то відразу озвучу основну думку: Звичайно, якоїсь туристичної цінності в Саранську немає, але якщо вже Вас занесло сюди, наприклад, у відрядження, то знайте, що в Саранську є куди вийти і де прогулятися. Ну, а чому б не приїхати на пару вихідних для різноманітності… Велкам!
Запрошую прогулятися разом містом, в якому народилася і виросла, але вже не живу. Спробувала зробити розповідь щось на кшталт «як було як стало». Приклала фото 80-х і 90-х років минулого століття, взяті звідси. Використані фото з особистого, так би мовити, архіву, зробленого в різні роки, на різну техніку.
У тексті немає історичних досліджень, практичних рекомендацій для потенційного туриста. Спробую показати місто зі стриманою гордістю за нього, але не без легкого бурчання, так по-родинному : )). І заздалегідь перепрошую за, можливо, зайві ностальгічні спогади.
Хто ж не знає зараз Саранська? … Звичайно не всі, але багато хто вже чув : ))
А ще років п'ятнадцять тому досить часто після відповіді на запитання, звідки я родом, часом доводилося давати пояснення, що Мордовія — це не Молдова, і що є таке місто — Саранськ — столиця Мордовії, Російського регіону за номером 13…
Мої шкільні та студентські роки випали на ті ж 90-ті роки минулого століття, тому мій дитячий Саранськ залишився в пам'яті сірим, похмурим, депресивним містом. Інакше, як у риму - Заср...ск - ми тоді місто не обзивали. У 2000 році ми з чоловіком поповнили ряди тих, що понаїхали в Москві. І весь процес перетворення на яскраве, майже листівкове місто пройшов повз нас.
Так, ми часто приїжджаємо, але якось усі на два-три дні, максимум на тиждень, усі якісь справи-турботи… Ні, так справа не піде, пора познайомитися заново : ))
Ідея створити хоч якийсь матеріал про Саранську виникла давно, але все ніяк. І ось саме ці таблички на будинках добили мене, спонукали-таки на розповідь про Саранськ, дуже вже несподівано було побачити англійський варіант у самому що не наїсти спальному районі міста. Пояснюю: у Мордовії нарівні з російською мовою державними (офіційними) є мови двох мордовських етносів — мокшанський та ерзянський, тому всі назви вулиць, установ та документи оформляються трьома мовами. Ну, а наявність англійської на вивісках та покажчиках – це вже віяння Чемпіонату.
Основні віхи історії міста передруковувати не буду, можна почитати тут. Заснований Саранськ у 1641 р. як сторожова фортеця на південно-східній околиці тодішньої Російської держави.
А основні віхи вже новітньої історії Саранська, завдяки яким місто отримало суттєві фінансові вливання коротко позначимо так:
Кінець 90-х років – активне відродження, становлення та розвинення Російської Православної Церкви (РПЦ), відновлюються будівлі церков, що збереглися, і будуються нові.
Початок 2000-х – будівництво одразу кількох спортивних споруд, на яких починають проводитися заходи як російського масштабу, так і міжнародні.
2007 р. – проведення міжнародного фестивалю фіно-угорських народів
2011 р. – пишні урочистості з нагоди 370-річчя міста
2012 р. – 1000-річчя єднання мордовського народу із народами Росії. Подія, звичайно, масштабна, але справа в тому, що в 1985 р. широко відзначалося 500-річчя входження мордовського народу до складу Російської імперії. Ну і добре, потоваришували 1000 років тому, а оформили стосунки 500 років тому : ))
2018 – Чемпіонат Світу з футболу.
От хто і як витратив, освоїв або вклав багато мільярдних сум – не мого розуму справа, для цього є спеціально навчені люди )). Подібні теми скільки завгодно можна обговорювати на кухнях та на форумах, а тут не будемо. Принаймні, й місту перепало від цих грошів — Саранськ помітно покрашав, розквіт! Можливо, щось незграбно, щось химерно, є якийсь перебір зі склом на фасадах, але все це життєрадісно і життєствердно. Знаєте, Саранськ – це оптиміст, у якого проблем вищий за дах, але він продовжує жити, прагнути кращого, воліє не смакувати свої проблеми, а посміхатися і жити далі : ))
Офіційно Саранськ поділений на три адміністративні райони – Ленінський, Жовтневий та Пролетарський. Але в народі про це багато хто і не знає, в побуті такі назви як Центр, у старшого покоління Місто, Низи – здебільшого приватний сектор, у нульових з'явилася точкова забудова, що поступово об'єднується в квартали, Південний Захід, Хіммаш, Посоп з Циганським (приватний сектор, що активно забудовується), Світлотехбуд, та й зовсім задвірки міста в період нашої молодості - ТЕЦ і Ремзавод. В останні десятиліття до міста приєднали прилеглі селища та села, і все тепер стало називатися міським округом Саранськ.
Як правило, гості Саранська починають знайомство з містом іззалізничного вокзалу, ось з нього і почнемо. Свою історію вокзал веде з 1893 р. Не дивлячись на те, що Саранськ – столиця, він не є великим залізничним вузлом, обслуговує максимум з десяток поїздів і не кожен день. Чи то саранська влада в ті часи (кінець 19 століття) взагалі не дуже й хотіла залізницю бачити в місті, чи дуже багато вимагала від залізничних чиновників, але так склалося, що паровозне депо було переведено з Саранська до сусідньої Рузаївки, яка тоді було просто селом, а тепер друге за значимістю місто Мордовії. Але так чи інакше, без залізниці не обійтися, тому вокзал є, і дуже симпатичний: не великий і не маленький, не химерний. До речі, саме через наявність залізниці у 30-х роках минулого століття при призначенні столиці регіону вибір упав саме на Саранськ, претендентом було ще найстаріше місто республіки — Темников (рік заснування 1536 р. ), але там не виявилося залізниці. Це версія 2009 року випуску.
Попередня будівля служила з 40-х років минулого століття.
Старий будинок залізничного вокзалу
Привокзальна площа останніми роками також зазнала змін, але пам'ятник стратонавтам залишився
Привокзальна площа після реконструкції
Привокзальна площа до реконструкції
Пам'ятник присвячений стратонавтам, які загинули на території Мордовії у 1934 р. під час випробувального польоту. Тоді пілоти на стратостаті "Росавіахім-1" піднялися на рекордну висоту 22 км.
У Саранську, як і в будь-якому місті, туристичному і не дуже, стародавньому чи молодому, основні краси сконцентровані в Центрі. Почнемо, мабуть, з 1-го корпусу МДУ.
Так-так, саме МДУ, і я ось ні крапельки не збрешу, сказавши, що навчалася в МДУ : )) – Мордівський державний університет імені Н. П. Огарьова.
Колись це виглядало так
1-ий корпус МДУ є зараз найвищою будівлею Саранська (90 м), є оглядовий майданчик, але там якось все складно з відвідуванням, потрібно записуватися по телефону… Відкриття нового будинку відбулося в 2016, присвячений 85-річчю Університету. Кажуть, побудований за найновішими сучасними супер-пупер вимогами, це добре, бо там такий гадюшник був : ))
Взагалі, МДУ ім. Н. П. Огарьова – це, звичайно, не тільки ось ця симпатична будівля, за нею ще цілий квартал навчальних корпусів та гуртожитків. Університетське господарство розкидане по всьому місту та його межам: 29 навчально-лабораторних корпусів, у яких працюють 10 факультетів та 7 інститутів. В один з корпусів ми з Вами заглянемо трохи пізніше для порівняння через мій шкідливий характер : )) (Частина 2) …
Замість стадіону «Світлотехніка» тепер новий Палац спорту та площа Тисячоліття зі світломузичним фонтаном «Зірка Мордовії».
Самовно побачити цей фонтан не вдалося, чомусь саме тоді, коли ми приїхали спеціально подивитися на нього, він не працював. Місцеві хлопці посміювалися, мовляв, усе, чемпіонат закінчився – і вода також : )). Насправді, у понеділок профілактичний день, а нас потрапило бути там у понеділок. Але мені надіслали таке фото
Фонтан "Зірка Мордовії"
Наразі це улюблене місце вечірніх вигулів. Площа Тисячоліття у минулому, коли була Університетською
Площа Тисячоліття в минулому
Якщо піти від Університету на Більшовицькій вулиці,
Більшовицька вулиця. Пам'ятник М. П. Огарьову навпроти адміністративно-бібліотечного корпусу МДУ
То на перехресті з Комуністичною буде будівля Головпоштамту, зараз там ще й МФЦ
А так Пошта виглядала раніше
На другому фото добре видно білу будівлю - готель Саранськ, що знаходиться по вулиці Комуністичній. Сучасний вигляд такий, для ідентифікації: готель "Саранськ" став якийсь бежевий)).
перетин вулиці Комуністичної та проспекту Леніна
Навіть на моєму столітті цю вулицю «тисячу» вкотре розширювали та реконструювали. Зізнатися, вже сама і не пам'ятаю, що ж було на місці цього Будинку Фінансів (міністерство фінансів), на старих фото це виглядає так
А замість сучасних веселеньких красенів
У період мого студентства (20 років тому) стояли такі ось будиночки
Ой, відхилилися від маршруту, повернемося до Головпоштамту : ))
І ось ми вже підходимо до центру тяжіння міста - Катедрального собору св. Федора Ушакова, побудованому та освітленому у 2006 році
Годинник А. Невського, побудований і освітлений у 2000 р.
Пам'ятник «Героям Першої світової війни», відкритий у 2014 році.
Тут пам'ятник патріарху Никону. Чесно кажучи, не розумію, навіщо він тут, ну та гаразд
Існує версія, що Нікон - уродженець мордовської землі. Глибоко не вивчала, але перші запити в інтернеті видали, що він народився у "нижегородській селянській родині" у селі Вельдеманове. Можливо, він за національністю був мордвином, але знов-таки, за деякими даними, "батько Нікона був марійцем, а мати - російською".
От так виглядали ці місця до будівництва собору та реконструкції площі. Дивимося від Собору Ушакова: ліворуч будинок готелю знесено, праворуч один із перших кінотеатрів Саранська – Жовтень, який також знесено через старість
Тепер тут досить гарна прогулянкова зона. Фото безсніжного січня 2018 р.
У цьому місці раніше були дуже активні зсувні процеси, можливо, тому такі площі та в самому центрі так і залишилися без капітальних будов. Ось дуже премила оглядовий майданчик з Ротондою,
Звідки відкриваються краєвиди Саранська: парк ім. А. С. Пушкіна, краєзнавчий музей і, так звані, Низи
Але підемо далі… Площа Перемоги.
Військовий меморіал, присвячений Великій Вітчизняній війні з Вічним вогнем, реконструйований на початку 2000-х
Раніше було модним місцем для фотосесій молодят з обов'язковим покладанням квітів, прямо навпроти знаходиться Палац Шлюбів. Зараз не знаю, давненько не брала участі у весільних заходах, на мою думку, популярніші фото у ялинок і у Ротонди. Ну і, звичайно, тут відбувалися урочисті заходи з нагоди всіх державних свят.
Меморіальний музей бойового та ставкового подвигу 1941 – 1945 років, відкритий у 1995 р.
За будівлею музею невелика експозиція військової техніки просто неба і у вільному доступі до великої радості дітлахи.
Пам'ятник полеглим у локальних конфліктах, встановлений у 2005р. Зізнаюся, до свого сорому, про нього дізналася лише влітку 2018 р.
З одного боку пам'ятний напис «Мужності, стійкості та честі воїнів, які виконали свій священний обов'язок. 1952-1989», з іншого <Вічно в серцях нащадків подвиг синів твоїх, Росія. 1994-2003», зазначені прізвища загиблих хлопців.
А далі найбільше історичний і географічний центр міста Саранська – Радянська площа.
Саме тут колись були перші будови майбутнього міста. Пізніше тут кипіло і вирувало міське життя на Базарній площі. І зараз це місце проведення всіх міських заходів.
Зовнішність цієї площі не змінюється вже кілька десятиліть, знайдіть відмінності : )) Хіба що Леніна позолотили
Велика біла будівля, побудована у формі прапора, що розвивається (це я ще зі школи пам'ятаю) – це Будинок республіки, у простолюді «Білий дім» – резиденція Глави Республіки. Красива будівля червоного кольору, споруди початку 20 століття - адміністрація міста Саранська, у народі - мерія.
Від Радянської площі до ПКіО ім. А. С. Пушкіна йде гарний фонтанний спуск, який також, практично не змінюється багато років, щось чинять, латають. Пам'ятаю, був період, коли фонтани не працювали, все було занедбано, але не довго.
Внизу, наприкінці фонтанного спуску 2001 р. було встановлено пам'ятник А. С. Пушкіну
Пам'ятник продовжує (або починає) тематику Парку ім. А. С. Пушкіна, до якого ми йдемо
А так ці місця виглядали років 20 тому
Але про сам парк та інші визначні та не дуже примітні місця міста буде в наступних частинах
САРАНСЬК - незнайомий старий знайомий. Частина 2. Ностальгійна
САРАНСЬК - незнайомий старий знайомий. Частина 3. Музейно-театральна робота
САРАНСЬК - незнайомий старий знайомий. Частина 4. Про церкви
САРАНСЬК - незнайомий старий знайомий. Частина 5. Життєва