По хвилі моєї пам'яті. "Великі Булгари". Частина 2
Продовження. Початок тут >>>
У Казані були, тому екскурсії не купуємо, а йдемо просто гуляти тими місцями, які намітили ще вдома. Але екскурсій було багато, і одна з них в Раїфський Богородицький чоловічий монастир. Це ще одна перлина у Золотому кільці Казані. У монастирі були, брали автобусну екскурсію. І ось трохи історії та фото з минулої поїздки.
Раїфський Богородицький чоловічий монастир розташований лише за 27 км від Казані. До пожежі 1689 року монастир був дерев'яний, сучасний вид обителі склався в 17-18 столітті. Засновником обителі був пустельник Філарет. Родом він був із багатої московської купецької сім'ї, після смерті батьків став пустельником, а потім і ченцем. В 1613 Філарет оселився на березі оточеного лісами Сумського (Раїфського) озера. Спочатку в самотній келії-хижі жив Філарет на самоті. Лише черемиси (предки сучасного марійського народу), приходячи на берег лісового озера для здійснення своїх язичницьких обрядів, порушували самотність Філарета. Можливо, що саме череми рознесли по околицях звістку про ченця-пустельника. Так, поруч із Філаретом стали селитися інші ченці, і виникло нове чернече поселення.
Церква преподобних отців – найстаріший храм монастиря.
Собор Святої Животворної Трійці – головний храм монастиря.
Софійська церква – одна з найменших у Європі (одночасно у церкві можуть бути максимум 7 осіб).
Собор в ім'я Грузинської ікони Божої Матері – храм, в якому зберігається головна святиня Раїфи – список із чудотворною Грузинською іконою Божої Матері.
Надворотна церква Архістратига Божого Михаїла з 60-метровою дзвіницею, яка називається "Раїфська свічка":
Зупинитись на нічліг можна в готелі "Будинок паломника", що належить обителі.
А тепер прогулянка по Казані. Так ми причалювали і милувалися на місто, що наближалося.
Казань – місто, розташоване на лівому березі річки Волга, столиця Республіки Татарстан, не тільки стародавнє місто з багатовіковою історією, але й місце зустрічі Європи та Азії, православ'я та ісламу. Є кілька легенд, пов'язаних із назвою міста. Але найвідоміша і найпоширеніша, що «Казань» походить від татарського «казан» – казан. За легендою, місто закладено на тому місці, де без вогню закипіла вода в казані, вкопаному в землю. Символом міста стала міфічна істота Зілант (казанський крилатий змій), дуже схожий на дракона.
Так понад 1000 років тому у Волзькій Булгарії збудували фортецю, в якій сходилися всі торгові шляхи давнини. Вік Казані визначили під час розкопок на території кремля, де було знайдено монету 929-930 р.
Сучасна Казань – дісталися центру на автобусі. Казанська пішохідна вулиця була подарована та зроблена пітерськими архітекторами.
Відразу проглядається Пітер: містки, ліхтарі.
Йдемо дивитися одну з найкрасивіших будівель Казані – Татарський державний театр ляльок "Екіят", який був заснований в 1934 році і відразу став популярним, а в 2012-му переїхав до нового розкішного будинку. І вже підходячи до будівлі, потрапляєш просто в казку.
Комплекс «Таган Авилим» (у перекладі «рідне село») відкрився до тисячоліття Казані у 2005 році. Знаходиться у самому центрі міста. Пройти повз просто неможливо, заходимо погуляти і покуштувати знаменитий ечпочмак.
Там багато лавок, де нам пропонують приміряти та купити прикрасу ручної роботи.
А ось так дбають про відвідувачів:
І ще ми потрапили на таку фотосесію:
Казань – гарне колоритне місто. І звичайно обов'язково з Казані веземо чак-чак, саме тут у Казані та взагалі у Татарії найсмачніший чак-чак. Гуляємо до вечора.
А це ще одна пішохідна вулиця Казані:
І, звичайно, знаменитий Казанський кремль і мечеть Кул Шаріф:
Нові будівлі та будинки дуже гармонійно вписуються в архітектуру міста.
А ввечері, гуляючи біля Річкового порту, виявили ось такий симпатичний кольоровий фонтан:
Продовження тут >>>
