Многие слышали шутку « Нет некрасивых женщин, есть мало водки недофинансированные» . Вот и с городами та же история.
Торжок… Название городка, как говорится, на слуху, наравне с другими малыми историческим городами, вроде Суздаля, Переславля-Залесского, хотя, они и в другой губернии. И название-то какое – ласковое, доброе, маленькое.
Это сейчас он крохотный провинциальный городок, потрепанный веками, забытый властями.
А когда-то Торжок, а ранее город Новый Торг – крупный торговый узел, скажем так, созданный новгородскими купцами в X-XI веках на пересечении речных и сухопутных торговых путей.
Площадь 9 января, в прошлом Торговая
Город был и защитником новгородских земель, и разменной монетой в княжеских междоусобицах. В результате чего неоднократно разорялся, но вновь и вновь восстанавливался благодаря своему удобному торговому расположению. Хоть и принято Торжок называть Торжком, но по сей день местные жители кличут себя новоторами, и в обиходе используется прилагательное « новоторжский» . Впрочем, дабы не заниматься перепечатыванием исторических справок, перенаправлю вас на сайт про Торжок. Он будет полезен и при планировании турпоездки в этот удивительный город.
Когда-то став счастливыми обладателями авто, мы периодически по выходным начали выезжать по городам и весям неподалеку от Москвы. Торжок все никак не попадал в наш маршрутный лист. Шли годы… Тут в Москве, вернее уже в Подмосковье, на пересечении МКАДа и Ленинградского шоссе началось бурное строительство ТРЦ « Торжок» , по центральным телеканалам шла активная реклама, веселая и задорная, яркая, нарядная. Муж все посмеивался, мол, если не ты в Торжок, то, вот, он сам пришел : )). Но увы и ах, так и не запущенное в эксплуатацию громадное разноцветное здание торгового центра уже многие годы стоит за строительным забором, ветшает, зарастает деревьями… Чуть позже станет понятно, почему мне вспомнилась эта история.
Так вот и в моих представлениях и видениях Торжок был этаким нарядным городком с картинки. Собственно, так оно и есть при правильных ракурсах.
Но все чаще и чаще стали попадаться туротзывы таких же, как и мы, рядовых созерцателей всевозможных красот и достопримов, о печальном состоянии города, о разрухе и запустении. Ехать туда как-то уже расхотелось.
Пару лет назад, народ на турсайтах стал рассказывать об активных работах по благоустройству и реставрации Торжка, что вот-вот, и город превратится в сказочную шкатулку, в музей под открытым небом. В СМИ периодически звучали громкие обещания о приведении богатого историко-архитектурного наследия города в надлежащий вид, озвучивались выделенные суммы. Вот же ж, дело-то пошло! И в нынешние лихие пандемические времена на выгул в майские праздники я дала направление семейству « На Торжок! » . Наверное уж привели в порядок мою давнюю мечту.
Вид на облагороженную Тверецкую набережную с ныне благоустраиваемой (надеюсь, еще не забросили) Новгородской набережной
Конечно, мы не ждали от крохотного Торжка какого-то прилизанного лоска и богатого блеска, даже с учетом наобещанного с экрана телевизора. Провинциальные городки как раз и привлекают к себе своей простотой, деревенским шармом, так любимым жителями шумных мегаполисов.
Когда-то на этом склоне был обустроен городской бульвар, излюбленное место для прогулок. Со скамейками и беседками
Надо отдать должное, кое-что, все-таки, достойно выглядит. Подчищено, подправлено…
Но… тут же рядом, нет, не на окраине где-то, а в самом что ни на есть центре города, полный разгром. Вот, например, комплекс Путевого дворца с прилегающей к ней площадью Революции, бывшей Дворцовой, который обозначен во всех путеводителях по Торжку. Дворец был построен по указу Екатерины II в 1776 г. Проект оказался настолько удачным, что он стал образцом для других подобных дворцов по Московско-Петербургскому тракту.
За забором в глубине прячутся руины Путевого дворца
Площадь Революции, в прошлом Дворцовая. Архитектурный ансамбль прилегающих зданий создавался одномоментно с Путевым дворцом
Создалось впечатление, что оно вроде как что-то в городе делается-делается...
Ул. Степана Разина
...и не доделывается.
Ул. Степана Разина
Вот тут-то и вспомнилась история с недостроенным ТРЦ « Торжок» . Совпадение? Линия судьбы? Карма?
И, все-таки, Торжок нам полюбился! Есть в нем какая-то аура сердечности что ли, доброжелательности.
Гостей там любят и ждут. Уж не знаю, что на нас так подействовало, но мы накупили всякой-всячины на сувенирном развале, чего с нами не случалось со времен первых турвылазок как по стране, так и в загранке. Ну, помните, когда по сувениру каждому родственнику, плюс только здесь производимого чего-нибудь, а еще вон ту симпатичную штучку и т. д. и т. п. : )). Сейчас из поездок домашнее хозяйство, как правило, пополняется лишь памятным магнитиком на холодильник. А тут, прямо-таки, разгулялись, не иначе, как колдовство какое. Да-да, наторговать поболее : ))
Есть в городе свой Топ достопримечательных мест, рекомендуемых к посещению.
Мы, конечно, все не осмотрели. Да, признаться, и не стремились. Семейство наше уже давно отошло от « постановки галочек» , мол, есть пункт – надо быть. Да и учитывать интересы нашей разношерстной компании по половому и возрастному признаку приходится (дочери 10 лет, сыну – 9). Ага, кому поесть, кому попить, кому денежку потратить… Ну, еще надо попрыгать-поскакать, камни-палки пособирать : ))
Вот, и в этот раз совсем не по музейному плану получилось: тема Торжокского золотного шитья моих спутников не заинтересовала, как и пушкинская (Пушкин, как известно, неоднократно бывал в Торжке), так что музеи остались за кадром. Ой, ну, и ладно. Мало что ли интересного я уже приметила : )). Мы просто пошли, куда глаза глядят. Мои глаза.
Ул. Бакунина
А мне хотелось поближе посмотреть на все эти возвышающиеся над городом церковные купола. Где-то маленькие и стройные, где- то огромные и величественные. О некоторых увиденных памятниках храмовой архитектуры я уже рассказала в отдельной заметке « Торжок. Великое в малом» .
Ул. Ломоносова
А мы заглянем в Новоторжский кремль. В нем мы зависли ой как надолго.
Кремль – это укрепленная часть города в средневековой Руси, за стенами которого в случае нападения врагов могли укрыться жители ближайших посадов; это место, откуда, как правило, и брал свое начало город, рос и ширился. Вот и в Торжке был свой кремль. До наших дней он не сохранился, деревянные стены кремля с 11 башнями полностью были уничтожены во время разрушительного пожара 1742 года. А то, что мы сейчас видим, это даже не восстановленные стены, а, скорее, имитация стародавних строений. Все это дело входит в состав Всероссийского историко-этнографического музея.
На территории кремля в настоящем проводятся самые разные мероприятия, как исторической направленности, так и развлекательной. Надо только знать расписание, что в современный век технологий легко сделать на официальном сайте, например. Стоимость входного билета 50 р. , дети до 16 лет бесплатно. Есть экскурсионное сопровождение, но мы обошлись.
Сначала меня было охватило некоторое недоумение, и чего это такого интересного на этом пустыре?
Ан нет, если приглядеться внимательнее, то очень даже много любопытного.
В общем, это оказалось то, что нужно для непоседливой братии.
А тут еще выставка доспехов и оружия. Конечно, все это не настоящее, не древне, а современные реплики. Зато можно все трогать, примерить и даже устроить бой. Круто! Мальчики наши, да и девочки тоже « навоевались» : )
За символические 100 р. можно пострелять из арбалета. Все, как полагается: инструктаж, меры безопасности.
И да, ребята-сотрудники – большие молодцы! Действительно увлеченные люди. Не устают каждому рассказывать, показывать, объяснять.
Детям « войнушка» , а маме? А маме красивые картинки:
Все прямо, склон косо : )
Кремли традиционно ставились на высоких местах для защиты, ну, и обзорности, конечно. Так что для современных любителей пейзажных фото на высоком холме древнего Новоторжского кремля просто раздолье. К тому же и смотровая площадка имеется:
И если по каким-то причинам вы не попали на смотровую площадку в Свечной башне Борисоглебского мужского монастыря, находящегося по соседству, через овраг, то и с кремлевских валов сможете насладиться красивыми видами.
Игры, бойни… А тем временем вечерело:
И пора было уже направляться в сторону ночлега. У меня в планах оставался заключительный штрих к прогулке – взглянуть на величественные здания бывшего Воскресенского женского монастыря, возвышающиеся на левом берегу Тверцы, поближе.
Ну, надо же, а тут такой милый сюрприз – пальмы:
Да-да, и в Торжке всречаются пальмы : )). Ай да, Торжок, ай да, затейник!
Вот на этой позитивной пальмово-закатной ноте мы и распрощаемся с очаровательным городком с таким уютным именем Торжок.
Желаю городу скорейшего дофинансирования и завершения реставрационно-восстановительных работ! Ведь нет некрасивых городов : )
P. S. Из той же поездки:
Краткие справки о некоторых храмах города « Торжок. Великое в малом» .
Багато хто чув жарт «Немає негарних жінок, є мало мало горілки недофінансовані». Ось і з містами та сама історія.
Торжок… Назва містечка, як кажуть, на слуху, нарівні з іншими малими історичними містами, на зразок Суздаля, Переславля-Залеського, хоч вони й у іншій губернії. І назва якась – ласкава, добра, маленька.
Це зараз воно крихітне провінційне містечко, пошарпане століттями, забуте владою.
А колись Торжок, а раніше місто Новий Торг – великий торговий вузол, скажімо так, створений новгородськими купцями у X-XI століттях на перетині річкових та сухопутних торгових шляхів.
Площа 9 січня, в минулому Торгова
Місто було і захисником новгородських земель, і розмінною монетою в князівських усобицях. Внаслідок чого неодноразово розорявся, але знову і знову відновлювався завдяки своєму зручному торговому розташуванню. Хоч і прийнято Торжок називати Торжком, але до цього дня місцеві жителі називають себе новоторами, і в побуті використовується прикметник «новоторзький». Втім, щоб не передрукувати історичні довідки, перенаправлю вас на сайт про Торжок. Він буде корисний і при плануванні туру до цього дивовижного міста.
Колись ставши щасливими власниками авто, ми періодично у вихідні почали виїжджати по містах і весях неподалік Москви. Торжок все ніяк не влучав у наш маршрутний лист. Минали роки… Тут у Москві, вірніше вже в Підмосков'ї, на перетині МКАДу та Ленінградського шосе почалося бурхливе будівництво ТРЦ «Торжок», центральними телеканалами йшла активна реклама, весела і задерикувата, яскрава, ошатна. Чоловік усе посміювався, мовляв, якщо не ти в Торжок, то ось він сам прийшов : )). Але на жаль і ах, так і не запущена в експлуатацію величезна різнокольорова будівля торговельного центру вже багато років стоїть за будівельним парканом, занепадає, заростає деревами… Трохи згодом стане зрозуміло, чому мені згадалася ця історія.
Так от і в моїх уявленнях і видіннях Торжок був таким собі ошатним містечком з картинки. Власне, так воно і є за правильних ракурсів.
Але все частіше й частіше стали траплятися турвідкликання таких самих, як і ми, рядових споглядачів усіляких краси та визначних пам'яток, про сумний стан міста, про розруху та запустіння. Їхати туди вже якось розхотілося.
Пару років тому, народ на турсайтах почав розповідати про активні роботи з благоустрою та реставрації Торжка, що ось-ось, і місто перетвориться на казкову скриньку, музей під відкритим небом. У ЗМІ періодично звучали гучні обіцянки про приведення багатої історико-архітектурної спадщини міста до належного вигляду, озвучувалися виділені суми. Ото ж, справа пішла! І за нинішніх лихих пандемічних часів на вигул у травневі свята я дала напрямок сімейству «На Торжок! ». Напевно вже привели до ладу мою давню мрію.
Вигляд на облагороджену Тверецьку набережну з нині благоустроюваної (сподіваюся, ще не закинули) Новгородської набережної
Звичайно, ми не чекали від крихітного Торжка якогось прилизаного блиску та багатого блиску, навіть з урахуванням наобіцяного з екрана телевізора. Провінційні містечка якраз і приваблюють себе своєю простотою, сільським шармом, так улюбленим жителями галасливих мегаполісів.
Колись на цьому схилі був облаштований міський бульвар, улюблене місце для прогулянок. З лавками та альтанками
Треба віддати належне, дещо таки гідно виглядає. Підчищено, підправлено…
Але… тут же поруч, ні, не на околиці десь, а в самому центрі міста, повний розгром. Ось, наприклад, комплекс дорожнього палацу з прилеглою до неї площею Революції, колишньої Палацової, який позначений у всіх путівниках Торжком. Палац був побудований за указом Катерини II в 1776 р. Проект виявився настільки вдалим, що він став зразком для інших подібних палаців Московсько-Петербурзьким трактом.
За парканом у глибині ховаються руїни Дорожнього палацу
Площа Революції, в минулому Палацова. Архітектурний ансамбль прилеглих будівель створювався одномоментно з путовим палацом
Створилося враження, що воно начебто щось у місті робиться-робиться. . .
Вул. Степана Разіна
. . . і не робиться.
Вул. Степана Разіна
Ось тут і згадалася історія з недобудованим ТРЦ «Торжок». Збіг? Лінія долі? Карма?
І, все-таки, Торжок нам полюбився! Є в ньому якась аура сердечності чи що доброзичливості.
Гостей там люблять і чекають. Вже не знаю, що на нас так подіяло, але ми накупили будь-якої на сувенірному розвалі, чого з нами не траплялося з часів перших турвилазок як по країні, так і за кордоном. Ну, пам'ятайте, коли по сувеніру кожному родичу, плюс тільки тут виробленого чогось, а ще ось ту симпатичну штучку і т. д. і т. п. : )). Зараз із поїздок домашнє господарство, як правило, поповнюється лише пам'ятним магнітиком на холодильник. А тут, прямо-таки, розгулялися, не інакше, як чаклунство якесь. Так-так, наторгувати більше : ))
Є у місті свій Топ визначних місць, рекомендованих до відвідування.
Ми, звісно, все не оглянули. Так, зізнатися, і не прагнули. Сімейство наше вже давно відійшло від «постановки галочок», мовляв, є пункт – треба бути. Та й враховувати інтереси нашої різношерстої компанії за статевою та віковою ознакою доводиться (дочці 10 років, синові – 9). Ага, кому поїсти, кому попити, кому гроші витратити...Ну, ще треба пострибати-поскакати, камені-палиці позбирати : ))
Ось і цього разу зовсім не за музейним планом вийшло: тема Торжокського золотого шиття моїх супутників не зацікавила, як і пушкінська (Пушкін, як відомо, неодноразово бував у Торжку), так що музеї залишилися за кадром. Ой, ну, і добре. Мало цікавого я вже помітила : )). Ми просто пішли, куди очі дивляться. Мої очі.
Вул. Бакуніна
А мені хотілося ближче подивитися на всі ці церковні куполи, що височіють над містом. Десь маленькі та стрункі, десь величезні та величні. Про деякі побачені пам'ятники храмової архітектури я вже розповіла в окремій замітці «Торжок. Велике у малому».
Вул. Ломоносова
А ми зазирнемо в Новоторзький кремль. У ньому ми зависли ой як надовго.
Кремль – це укріплена частина міста в середньовічній Русі, за стінами якого у разі нападу ворогів могли сховатися жителі найближчих посад; це місце, звідки, як правило, і брав свій початок місто, зростало і ширилося. Ось і у Торжку був свій кремль. До наших днів він не зберігся, дерев'яні стіни кремля з 11 вежами були повністю знищені під час руйнівної пожежі 1742 року. А те, що ми зараз бачимо, це навіть не відновлені стіни, а швидше імітація стародавніх будівель. Вся ця справа входить до складу Всеросійського історико-етнографічного музею.
На території кремля в даний час проводяться різні заходи, як історичної спрямованості, так і розважальної. Треба тільки знати розклад, що в сучасне століття технологій легко зробити на офіційному сайті, наприклад. Вартість вхідного квитка 50 р. , Діти до 16 років безкоштовно. Є екскурсійний супровід, але ми обійшлися.
Спочатку мене було охопило деяке подив, і чого це такого цікавого на цій пустирі?
Ан ні, якщо придивитися уважніше, то дуже багато цікавого.
Загалом це виявилося тим, що потрібно для непосидючої братії.
А тут ще виставка обладунків та зброї. Звичайно, все це не справжнє, не стародавнє, а сучасні репліки. Проте можна все чіпати, приміряти і навіть влаштувати бій. Круто! Хлопчики наші та й дівчатка теж «навоєвались» : )
За символічні 100 грн. можна постріляти із арбалета. Все, як належить: інструктаж, заходи безпеки.
І так, хлопці-співробітники – великі молодці! Дійсно захоплені люди. Не втомлюються кожному розповідати, показувати, пояснювати.
Дітям «війнушка», а мамі? А мамі красиві картинки:
Все прямо, схил косо : )
Кремлі традиційно ставилися на високих місцях для захисту, ну і оглядовості, звичайно. Так що для сучасних любителів пейзажних фото на високому пагорбі стародавнього Новоторзького кремля просто роздолля. До того ж оглядовий майданчик є:
І якщо з якихось причин ви не потрапили на оглядовий майданчик у Свічковій вежі Борисоглібського чоловічого монастиря, що знаходиться по сусідству, через яр, то і з кремлівських валів зможете насолодитися гарними краєвидами.
Ігри, бійні… А тим часом вечоріло:
І пора було вже прямувати у бік ночівлі. У мене в планах залишався заключний штрих до прогулянки – поглянути на величні будівлі колишнього Воскресенського жіночого монастиря, що височіють на лівому березі Тверці, ближче.
Ну, треба ж, а тут такий милий сюрприз – пальми:
Так-так, і в Торжці зустрічаються пальми : )). Ай так, Торжок, ай так, витівник!
Ось на цій позитивній пальмово-західній ноті ми й розпрощаємось із чарівним містечком з таким затишним ім'ям Торжок.
Бажаю місту якнайшвидшого дофінансування та завершення реставраційно-відновлювальних робіт! Адже немає некрасивих міст : )
P. S. З тієї ж подорожі:
Короткі довідки про деякі храми міста«Торжок. Велике у малому».
