Мы были в круизе на теплоходе «Башкортостан» с 10 по 13 июня 2011 года по маршруту Москва-Калязин-Углич-Рыбинск-Мышкин-Москва. К организации туристической программы особых претензий нет (если не считать, что анонсированная в Калязине экскурсия на катере к затопленной колокольне Николаевского собора не состоялась по непонятным нам техническим причинам). На стоянках экскурсоводы встречали группы вовремя, график движения теплохода по маршруту соблюдался. Культурная программа на борту была вполне традиционной (дискотеки, кино, развлекушки для детей, экскурсия по теплоходу, какие-то затеи баяниста-аниматора, обстоятельные радиокомментарии о достопримечательностях по ходу маршрута). Члены команды регулярно убирали палубы, опорожняли урны. На прогулочной палубе достаточное количество столиков и кресел. Но непосредственно от теплохода «Башкортостан» осталось удручающее впечатление. Не все каюты оборудованы санузлами, поэтому в коридорах средней и главной палуб находятся общественные туалеты и душевые (мужские и женские). Теплоход насквозь пропах канализацией. Неистребимый запах и в коридоре, и в каютах, и в каютных санузлах. Старая сантехника. . Каюты первого класса с двуспальными кроватями очень тесные. Кровать стоит в нише и подход к ней возможен только с одной стороны. Матрасы изношенные, боками чувствуешь пружины. Третье дополнительное спальное место (кресло-кровать) в собранном виде очень громоздкое, а уж если его разложить, то прохода в каюте просто не будет. Полотенца за 4 дня не меняли ни разу. Совершенно не удовлетворило питание: невкусно, порции маленькие. Выбор блюд (из двух вариантов) допускался только на завтрак. На обеды и ужины выбора блюд нет. Еда представляется совершенно неподходящей для детей. А их на борту было немало. На каждый ужин всегда подавали по бокалу красного вина. Но после ужина официантка собирала бокалы и сливала из них недопитое вино в термосы. Для кого? Этот вопрос мучает меня до сих пор, а спросить в лоб мне помешала скромность. Последний «капитанский» ужин оказался самым несъедобным. Капитан на него не пришёл, якобы стоял на вахте и проходил шлюзы, хотя к тому времени все шлюзы были пройдены. Не состоялись обещанный коктейль и знакомство с командой после отплытия из Москвы. В этом видится элемент неуважения к пассажирам. Я сознательно не описываю достопримечательности, т. к. их в Интернете достаточно. Специально делаю упор на бытовые подробности, т. к. они являются неотъемлемой составляющей хорошего отдыха. Имею опыт круизов на «Василии Сурикове» и «Иване Пирогове». Есть, с чем сравнивать. Никому не советую выбирать «Башкортостан» для путешествия. По крайней мере, в навигацию 2011 года.
Ми були в круїзі на теплоході «Башкортостан» з 10 по 13 червня 2011 року за маршрутом Москва-Калязін-Угліч-Рибінськ-Мишкін-Москва. До організації туристичної програми особливих претензій немає (якщо не вважати, що анонсована в Калязіні екскурсія катером до затопленої дзвіниці Миколаївського собору не відбулася з незрозумілих нам технічних причин). На стоянках екскурсоводи зустрічали групи вчасно, графік руху теплохода за маршрутом дотримувався. Культурна програма на борту була цілком традиційною (дискотеки, кіно, розваги для дітей, екскурсія теплоходом, якісь витівки баяніста-аніматора, ґрунтовні радіокоментарі про пам'ятки по ходу маршруту). Члени команди регулярно прибирали палуби, випорожнювали урни. На прогулянковій палубі достатньо столиків та крісел. Але безпосередньо від теплохода «Башкортостан» залишилося гнітюче враження. Не всі каюти обладнані санвузлами, тому в коридорах середньої та головної палуб знаходяться громадські туалети та душові (чоловічі та жіночі). Теплохід наскрізь пропах каналізацією. Невигубний запах і в коридорі, і в каютах, і в санвузлах. Стара сантехніка. . Каюти першого класу із двоспальними ліжками дуже тісні. Ліжко стоїть у ніші і підхід до нього можливий лише з одного боку. Матраци зношені, боки відчуваєш пружини. Третє додаткове спальне місце (крісло-ліжко) у зібраному вигляді дуже громіздке, а якщо його розкласти, то проходу в каюті просто не буде. Рушники за 4 дні не міняли жодного разу. Абсолютно не задовольнило харчування: несмачно, порції невеликі. Вибір страв (з двох варіантів) допускався лише на сніданок. На обіди та вечері вибору страв немає. Їжа є абсолютно непридатною для дітей. А їх на борту було чимало. Кожної вечері завжди подавали по келих червоного вина. Але після вечері офіціантка збирала келихи і зливала недопите вино в термоси. Для кого? Це питання мучить мене досі, а запитати в лоб мені завадила скромність. Остання «капітанська» вечеря виявилася найбільш неїстівною. Капітан на нього не прийшов, нібито стояв на вахті і проходив шлюзи, хоча на той час усі шлюзи були пройдені. Не відбулися обіцяний коктейль та знайомство з командою після відплиття з Москви. У цьому бачиться елемент неповаги до пасажирів. Я свідомо не описую пам'ятки, тому що їх в Інтернеті достатньо. Спеціально наголошую на побутових подробицях, тому що вони є невід'ємною складовою гарного відпочинку. Маю досвід круїзів на «Василії Сурікові» та «Івані Пирогові». Є з чим порівнювати. Нікому не раджу обирати Башкортостан для подорожі. Принаймні у навігацію 2011 року.
