На Німеччину!

23 жовтня 2021 Час поїздки: з 23 лютого 2021 до 27 лютого 2021
Репутація: +4847½
Додати до друзів
Написати листа

Короткі витримки з поїздки в Калінінградську область з дорожньо-організаційно-побутових питань і деяким незвичностям і незвичностям для нас, зустрінутим у тих краях. Ну, і трохи передвиїзних пристрастей.

Наблизився вже лютий…

Можна сказати, стало традицією в нашій сім'ї відзначати дні народження на виїзді. А цього разу з моєю Днюхою якось все незрозуміло. Так і довгі лютневі свята цього 2021 року випали не дуже вдало для мене. Той самий Мій день потрапив у міжвихідний простір, який начальство, більш впевнене в своїх силах і побажаннях, забило раніше. Самі винні, так і не змогли визначитися що і куди хочемо. Вірніше, хочемо скрізь, а, ось, можемо, чи це питання, звичайно.

Треба говорити, що в наші пандемічні часи вже настільки все настапикало і замукало, набридло, що хотілося поїхати куди-небудь. . . у. . . Європи чи на Німеччину. Але вільного доступу для нас туди немає.


Для довідки: у стародавні часи всі ненашенське, неросійське, називали німецькою, а іноземні європейські держави – Німеччиною.

Але є одна лазівка, є у нас своя власна російська Європа – Калінінградська область.

Острів Канта. Калінінград

Думаю,  основні віхи тасторії шматочка колишньої Східної Пруссії, а нині Калінінградської області, більшості відомі. Не буду вже ще раз передрукувати BD%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0% D1%81%D1%82%D1%8C#%D0%98%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F" target="_blank">Вікіпедію.

Десь в районі Амалієнау. Калінінград

Ой, і вартість перельоту дуже така приємна для наших скупих душ. Це, звичайно, у лютому, пізніше, влітку, цінник нам уже не сподобався. Ось туди і спрямували ми свій погляд і стопи для зміни навколишнього середовища. Б'ємо чолом у ніг начальства, погоджуємо з родичами нагляд дітей, беремо авіаквитки за рахунок депозиту, що залишився від не відбулася минулого літа Чорногорії. Усі, видихнули! З місця пропитки Днюхи визначилися.

Подарунки Балтійського моря

Спокій, тільки спокій! ©

На наступний день після того, як «видихнули», готую, значить, тихо-мирну вечерю для сімейства. Ось, щось не в моєму кухонному королівстві… Чорт! Я не відчуваю запахів! Ні, тільки не це. Адже легка закладеність носа не може бути тим самим страшним вірусом, заспокоювала я себе. . .


У нашій сім'ї, на жаль, трапилися коронавірусні втрати. Тому чоловік наполіг на зверненні до лікаря, незважаючи на мій легкий формат. Загалом, закрутилося і закрутилося. Діагноз підтверджено. Дітей одразу обчислили після мого позитивного тесту, відповідно теж взяли у них тести і «закрили» вдома незалежно від результату. Чоловік на віддаленні, до нього і санкцій застосовувати не довелося. Мене, наскільки це можливо у звичайній «двішці», ізолювали і дистанцювали. Протиралося, оброблялося, дотримувалося, але від готування мене ніхто не звільняв : )). Ага, в масці і рукавичках : )). Я все тяготи переносила відносно легко, температура трохи вище 37, без кашлю, але з великою слабкістю, яка мене супроводжувала ще дуже довго. "Політ" пройшов нормально. Як би дивно не було, але сім'я не отримала дози коронавірусних одиниць від мене. Чоловік пізніше здавав аналіз на наявність антитіл, раптом, безсимптомно переніс, але ні, не траплялося у нього контакту з вірусом, сказав аналіз. Хоча зі мною контачив аж до приходу мого позитивного результату, мабуть, штам якийсь слабенький попався, що не передається через обіймашки : )).

У перші дні хвороби, звичайно, у мене була паніка з приводу наміченої поїздки. Поки що виклик лікаря і взятие тесту, поки результат – а стандартні 14 днів вираховуються від дня результату. І вийшло так, що карантинні дні закінчуються якраз до моменту польоту. Начебто вдало все складається. А якщо я залишуся в списку карантинних, ну, бюрократія там, або технічні збої, і мене не пустять у літак, а чи взагалі такі списки, а передаються вони в авіакомпанії… А якщо, раптом, я … Ой, у запаленому мозку чого тільки не крутилося. Але поступово прийшов спокій і усвідомлення. За результатами обов'язкового тесту на 11 добу прийматимемо рішення: якщо хворію, то хворію і починаю процес повернення неповоротних авіаквитків, а якщо тест негативний, то тут вже і думати нічого.

Не зимова зима

Зірки встали так, як треба. І ми почали остаточні добори в Калінінград. Знаючи про підступність і непередбачуваності Балтійської погоди, ми збиралися, як на фронт в тундру, лютий, все-таки: зимова форма одягу і взуття і термос з дорожнім чайничком. До того ж у Москві в ті дні стояла досить морозна погода, а день вильоту, так взагалі – - мінус 25°C було.

Десь між Москвою та Калінінградом

Погодні сайти, звичайно, не показували таких морозів у Калінінградській області, і навіть плюси обіцяли. Але хто ж особливо вірить цим сайтам, та і вітру в тих краях знатні, при яких ці самі «плюси» не дуже допомагають. Отже, краще перестрахуватися : )).

У Зеленоградську

Оскільки у нас передбачалася тільки ручна поклажа, то термос природно залишився порожнім, але на догляді був ретельно вивчений: відкрити-закрити-струснути-постукати. Ех, даремно тільки його тягли. Калінінградська область зустріла навесні. Напевно, Ви стикалися з цим відчуттям, коли з холоду і відразу в тепло. Ось, прямо-таки, ТЕПЛО!

М'яко якось, сонцем пахне. Ні, не півдня, звичайно, але снігу немає, і сей факт після нинішньої зими в Москві вже радує : ).


Забігаючи вперед, скажу, ми навіть нарвалися на температурні рекорди з часів початку метеоспостережень у тих краях до +18°C. Ні, видався, все-таки один день мерзопакостий, з вітром і періодичною мокрістю з небес. Але ми його пережили шляхом дрібних перебіжок між популярними туристичними локаціями в Калінінграді з деякими народними методами для сугріву, так би мовити : )

Не аристократично, звичайно, зате зігрівально : ). Причому містечко обладнане прямо при алкомаркеті. Чистенько, акуратно. При оплаті шкаликів уточнили, чи можна. Відповіли, що обережно, і не смітити: )

Про оренду авто

Вся поїздка спочатку мною планувалося повільною такою, щоб без поспіху та термінового огляду всіх обов'язкових визначних пам'яток. Дві ночі в Зеленоградську для приморського релаксу.

Куршська коса

До речі, про Купську косу вже є фоторяд Зимові етюди Куршської коси. Версія «Інша сторона». І дві ночі вже в Калінінграді для більш активного проведення часу: ворота, форти та музеї.

Калінінград

І хомліни, звичайно ж.

Хтось вбрав дідуся в шапочку і укутав шарфиком. Але поривом вітру їх забрало. Вони опинилися під мостом

А уж що впала на мені млявість і слабкість після хвороби переконала в моїх провидницьких здібностях. Але мій вірний друг і соратник на радощах від благополучного результату ковидної історії вирішив, що раз пішла така п'янка, значить треба гуляти по повній, і буквально за добу до вильоту орендував авто. Ой, не мушу рулити, нехай буде. Послуга дуже затребувана у гостей Калінінграда, особливо на фоні підвищеної популярності в останній невиїзний рік. І навіть у лютому, начебто, не дуже туристичний сезон, знайти вільну машину економ-класу виявилося важко, але можливо.


Орендних контор досить багато. У когось є стійки в аеропорту, хтось підганяє до позначеного часу, десь вважається чітко по добі, і якщо ти взяв авто вранці, а здаєш через кілька днів до середини дня, наприклад, то оплату за цей годинник беруть усі -рівно за добу. Але часто йдуть на зустріч і розраховують вартість більш гнучко. Для прикладу наш випадок:  Фольксваген поло автомат, 1500р. добу, заставу 5000, за паркан в аеропорту 600, за повернення в будь-якому місці в Калінінграді 300, у нас у готелю забрали. Із застави повернули 4000.1000 на випадок штрафів, якщо всі бл, через місяць повернення на вказану картку. Про цю тисячу довелося нагадати, але ми не горді). Після дзвінка в контору через кілька годин гроші капнули на карту.

Наш вірний кінь

«А штрафи? » – найпоширеніше питання на дружніх посиденьках після нашого повернення. Що стосується штрафів: ми акуратні водії, намагаємося дотримуватися правил. Але і камер на дорогах мало. Якщо чесно, взагалі не пам'ятаю, але, мабуть, є. У населених пунктах все одно скидаєш. А на старих німецьких дорогах особливо й не розженешся, вузько, проте…

Про шляхи-дороги

Особлива пісня про дороги. В цілому вони хороші і навіть прекрасні.

Дорога з аеропорту в бік Зеленоградська

Збереглися старі німецькі шосе, як я вже згадувала. І, певно, вони навіть переважають.

Хоча, звичайно, мені важко судити. За три дні об'їздили лише прибережну ділянку, і, дуже частково. Покриття оновлено, але ширина! Ой ой ой! Особливо, коли дерева-велетні стоять уздовж узбіччя.

Так-то, ніби і нічого, але з незвички при зустрічних автобусах або вантажівках досить хвилююче. Благо, рух не дуже інтенсивний. Ось і занурилися в європейський колорит : )

Зустрічаються ще й такі ділянки. Ага, утруска і утряска внутрішнього вмісту організму гарантовані : ).

Звичайно, завжди і сюди знайдуться якісь трешові нетрі, де доведеться лавірувати на автомобілі між ям і колдобин. До подібних від частини можна віднести відрізок шляху від селища Бурштинового до оглядового майданчика кар'єру Приморський. Але це, все-таки, промзона, чого вже там, та й не так все страшно. Просто авто у нас...не для промзон. Найколоритнішою в плані покриття, вірніше, його відсутності, виявилися дороги напрямки на Балтійській косі.

Це так для попередження. Хоча, поки я добралася до «звітності» своєї, там могло все й змінитися на кращий бік. Що навряд чи…


Про дороги в самому Калінінграді вякого нічого не скажу, тому що ми тільки дісталися глибокого вечора на авто до готелю «Берлін» 3*, що знаходиться неподалік від Південного залізничного вокзалу, а по місту вже ніжками. Всі калінінградські туристичні цікавості розкидані по місту, не варто розраховувати на так зване «старе місто» або «історичний центр», як у більшості стародавніх міст, облюбованих туристами – оббіг і все. Доведеться поїздити і потопати. Тому наявність автомобіля під попою має бути плюсом, з одного боку. А з другий – новий незнайомий мегаполіс з невідомими перехрестями, розв'язками та путепроводами, пошуки паркувань тощо. У загальному, ми вирішили, що за кілька поїздок на таксі по Калінінграду ми не. Таксі нині - не розкіш, а засіб пересування. Та і пивкануть хоч можна буде : ) .

Ну, хто так будує ©

У цьому пункті не про архітектуру. З незвичайною і незвичною для нас нумерацією будинків у Калінінграді зіткнулися. Так, може, і не звернули увагу, просто одного разу йшли і вирішили викликати таксі до найближчого будинку. І тут і почалися непонятки з номером.

Справа в тому, що в спадщину від німецького минулого залишилася і стара німецька система нумерації багатопід'їздних будинків, коли номер присвоюється кожному під'їзду, з одного боку вулиця парна, з друга, відповідно, непарна. І в кожному цьому під'їзді рахунок квартир починається з № 1.

У цьому будинку під'їзди № 6.8, 10.12. І ще нюанс – справа наліво

Так, будинок у звичному розумінні для нас = під'їзд у Калінінграді , Ну, або навпаки : ). Для прикладу смикнула більш наочну картинку з інтернету

З інтернету

Т. е. в цій будівлі три під'їзди з номерами 17.19, 21, а на другій стороні вулиці будуть будівлі з парними під'їздами.

Лебедина краса та трагедія

Лебеді - це, звичайно, не дивина. Просто для нас, мешканців центральної смуги, входить у розряд чудес спостерігати цих прекрасних птахів на вільному випасі, так би мовити.

Не в зоопарку або якійсь закритій парковій території, а просто так, на ріці або навіть у морі. Ось як у нас, качки на кожному куті ставку.

І скрізь вони парами. Ах, чарівність яка!

Лебеді на зиму відлітають у теплі краї. Але в останні роки вони все частіше залишаються в місцях гніздування. За словами орнітологів пов'язано це і з загальним потеплінням зим, і з їх лебединою розбещеністю, скажімо так. Лебеді звикли до тому, що їх підгодовують і, загалом, особливого сенсу залишати хлібне місце для них немає.

Найбільше птахів зустрілося в Балтійську.

І саме там, поблизу Західного форту, були виявлені загиблі особини.

Не беруся судити, з чим це пов'язано. І як раз у Балтійську був помічений плакат із правилами годівлі лебедів.

Мабуть, одна з основних причин загибелі якраз ми, люди. Своїми добрими намірами, але не знаючи особливостей, губимо прекрасних птахів. Давайте тепер знатимемо.


Чудеса рослинного світу

Ще для нас із серії незвичайностей виявилася омела. Ми, хоч і дорослі, але такі діти, чеслово. Ми щиро думали, що ці самі кулі, ніби би, з гілочок, що зустрічаються на деревах – просто гнізда.

Так із окна авто здавалося. Дивні, звичайно, гнізда – зелені… Але тут стали траплятися на очі дерева, просто всипані цими «гніздами». Ні, щось тут не.

Зупинилися, подивилися, не гніздо це, а¦скупчення зелених листочків.

У парку Перемоги. Калінінград

Зрозуміло, гугл і вікіпедія нам на допомогу. Тут ми і дізналися для себе вічнозеленого напівпаразита омелу, яка, до речі, у багатьох народів є символом життя, захисницею від всяких напастей і чаклунства, і багато чого доброго вона несе людям. Загалом, позитивна така рослина, хоча і паразит.

І трохи про їжу

У кожній країні і навіть регіоні країни є свої смаколики, або гастрономічні спеціалісти, як модно зараз говорити. От і в Калінінградських краях є свої. На просторах інтернету легко і просто знайти список страв, рекомендованих до огляду проб для туриста.

Клопси, я б назвала котлетами, тефтелями. Обов'язкова умова – вершковий соус. Без нього котлети вже не клопи

Вуха з декількох видів риб

Свинячі вушка

Перш за все, звичайно, балтійський копчений вугор ісарган за компанію.

Вугор, звичайно смачніший, але і сарган нічого. Але вугор краще. Кажуть, багатьом рибка не за смаком через свою жирність. Так, є така справа. А нам сподобалася. Ось сарган, якраз, сухуватий. Ще й з зеленими кістками. Деякі, і ми в тому числі, вважають, що це через підвищений вміст фосфору. Ані, ні, у всьому винен| 80%D0%B4%D0%B8%D0%BD" target="_blank">білівердин. Але про це диво-речовина краще %80%D0%B4%D0%B8%D0%BD" target="_blank">почитати окремо : )


Є недолік у рибних ласощів – цінник божевільний. Найбюджетніший варіант, якщо так можна сказати, був виявлений на ринку в Зеленоградську. Чесно кажучи, я заплуталася в хитросплетіннях рибного господарства. Про вугор, наприклад: начебто, вид зникає, але ловити можна; промисловий промисел, здається, заборонений, але рибгоспи є, і як забезпечують потреби гостей регіону в такій кількості – ? Продавець на ринку нам поскаржилася, що мало вугра залишилося (лютий 2021), всього з'їли «москвичі» божевільним літом 2020 : ). "Москвичами", так розумію, обзиваються всі приїжджі.

Дуже мені сподобалася струганина з пеламіди.

У різних закладах подача своя, але суть одна: тонконашинкована заморожена пеламіда. Як пояснив офіціант, треба все ретельно переміщати, виделкою пом'яти, і все це місиво вже їсти. Але мені, якось, більше сподобалася нем'ята. А чоловік так і не зрозумів мого смакового пристрасті, як можна їсти сиру рибу : )). Ой, така смакота!

Ах, а які незрівнянні заварні палички (або трубочки, але без начинки) були в ларці у Медового мосту в Калінінграді! Фото немає, смакові рецептори спрацьовували швидше, ніж мозкові звивини здогадувалися про фотофіксацію для історії : ))

От, від місцевого пива, яке начебто є спадкоємцем прусського минулого, якихось яскравих емоцій не залишилося. Пиво, як пиво. Хіба що вартість у закладах за московськими мірками гуманна, що, безсумнівно, робить його смачнішим : ))

По господарській частині стисло, мабуть, все. У чомусь помилилася – поправляйте, будуть питання – ставте.

З тієї ж опери поїздки:  

Зимові етюди Куршської коси. Версія «Інша сторона» >>>

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Щоб додати або видалити фотографії в розповіді, перейдіть до альбом цієї розповіді
Остров Канта. Калининград
Где-то в районе Амалиенау. Калининград
Подарки Балтийского моря
Где-то между Москвой и Калининградом
В Зеленоградске
Не аристократично, конечно, зато согревательно :). Причем местечко оборудовано прямо при алкомаркете. Чистенько, аккуратненько. При оплате шкаликов уточнили, а можно ли. Ответили, что осторожно, и не мусорить :)
Куршская коса
Калининград
Кто-то нарядил дедушку в шапочку и укутал шарфиком. Но порывом ветра их унесло. Они оказались под мостом
Наш верный конь
Дорога из аэропорта в сторону Зеленоградска
В этом доме подъезды № 6, 8, 10, 12. И еще нюанс - справа налево
Из интернета
В парке Победы. Калининград
Уха из нескольких видов рыб
Свиные ушки
Клопсы, я бы назвала котлетами, тефтелями. Обязательное условие - сливочный соус. Без него котлеты уже не клопсы
Array