Хотелось снега, моря, камина и глинтвейна : -) Все это мы нашли в Светлогорске. Ездили втроем - я, муж и сын (2.5 года).
Я выбрала выбрала для семейного отдыха Дом сказочника по интернету. Подкупала необычно низкая цена, даже с учетом новогодних праздников. Примерно в 2-3 раза ниже аналогичных предложений других отелей все в том же Светлогорске. Еще я переживала, что из-за ребенка нам могли отказать (например, в Крыму далеко не всякий отель принимает деток до 3 лет), но мои опасения оказались напрасны.
Как мы и договаривались заранее, нас встретили в аэропорту, привезли. Мужчина, который нас вез (я приношу извинения, что не запомнила его имени), по дороге рассказывал нам много интересного, практически вместе с трансфером мы получили еще и экскурсию!
Место мне понравилось с первого взгляда. Могу сказать, что это была любовь! Два изящных коттеджа в сосновой роще, в окружении не менее симпатичных соседних домов - после Москвы с ее новостройками и после наших унылых пятиэтажек место мне показалось райским уголком.
Внутри все тоже оказалось на уровне. Со вкусом (но без вычурности) оформленный интерьер дополняют картины современных художников, в основном это пейзажи Светлогорска, и многие места узнаваемы во время прогулок по городу. Вообще внутри очень уютно. Мы были в люксе, очень красивый и удобно спланированный номер.
Так же отмечу прекрасную работу персонала отеля во всем: от организации питания до уборки номеров.
Питались мы в разных ресторанах, коих в Светлогорске множество, в отеле только завтракали. Завтрака на двоих с лихвой хватало, чтобы наесться самим и накормить ребенка, из меню можно было выбирать разнообразные блюда.
Новогодний ужин у нас был заказан в отеле. Вечер был организован очень интересно, Дед Мороз со Снегурочкой не давали нам скучать. Были забавные конкурсы, загадки, подарки. Каково же было наше удивление (я имею ввиду не только нас, а вообще всех гостей, праздновавших новый год), когда администратор объявила, что Дед Мороз - это уважаемый хозяин отеля Борис Нахимович, а Снегурочка, прекрасно игравшая на фортепьяно джаз - его дочь Саша! Вот это был сюрприз! вообще у меня создалось впечатление, что для Бориса Нахимовича отель не просто бизнес, а еще и любимое дело, в которое он вкладывает немалую часть души. Он очень интересный человек и прекрасный рассказчик - ученый, историк, очень многое знает об истории родного края, очень любит свой город. Написанная им книга лучше любого экскурсовода сопровождала меня в прогулках по городу. Еще отдельное огромное спасибо ему за небольшую, но очень интересную экскурсию по Калининграду.
Навсегда сохраню в сердце теплые воспоминания о Светлогорске и прекрасных людях, живущих в нем!
Хотілося снігу, моря, каміна та глінтвейну : -) Все це ми знайшли у Світлогорську. Їздили втрьох – я, чоловік та син (2.5 роки).
Я вибрала для сімейного відпочинку Будинок казкаря по інтернету. Підкуповувала надзвичайно низька ціна, навіть з урахуванням новорічних свят. Приблизно в 2-3 рази нижче за аналогічні пропозиції інших готелів все в тому ж Світлогорську. Ще я переживала, що через дитину нам могли відмовити (наприклад, у Криму далеко не кожен готель приймає діток до 3 років), але мої побоювання виявилися марними.
Як ми домовлялися заздалегідь, нас зустріли в аеропорту, привезли. Чоловік, який нас віз (я вибачаю, що не запам'ятала його імені), по дорозі розповідав нам багато цікавого, практично разом з трансфером ми отримали ще й екскурсію!
Місце мені сподобалося з першого погляду. Можу сказати, що це було кохання! Два витончені котеджі в сосновому гаю, в оточенні не менш симпатичних сусідніх будинків - після Москви з її новобудовами і після наших сумних п'ятиповерхівок місце мені здалося райським куточком.
Усередині все також виявилося на рівні. Зі смаком (але без химерності) оформлений інтер'єр доповнюють картини сучасних художників, в основному це пейзажі Світлогорська, і багато місць пізнаваних під час прогулянок містом. Загалом усередині дуже затишно. Ми були в люксі, дуже гарний та зручно спланований номер.
Також відзначу чудову роботу персоналу готелю у всьому: від організації харчування до прибирання номерів.
Харчувалися ми в різних ресторанах, яких у Світлогорську багато, в готелі тільки снідали. Сніданку на двох із лишком вистачало, щоб наїстися самим і нагодувати дитину, з меню можна було вибирати різноманітні страви.
Новорічна вечеря у нас була замовлена в готелі. Вечір був організований дуже цікаво, Дід Мороз зі Снігуронькою не давали нам нудьгувати. Були кумедні конкурси, загадки, подарунки. Яке ж було наше здивування (я маю на увазі не тільки нас, а взагалі всіх гостей, що святкували новий рік), коли адміністратор оголосила, що Дід Мороз – це шановний господар готелю Борис Нахімович, а Снігуронька, яка чудово грала на фортепіано джаз – його дочка Саша ! Оце був сюрприз! взагалі у мене склалося враження, що для Бориса Нахімовича готель не просто бізнес, а ще й улюблена справа, в яку він вкладає чималу частину душі. Він дуже цікава людина і прекрасний оповідач – вчений, історик, дуже багато знає про історію рідного краю, дуже любить своє місто. Написана ним книга краще за будь-якого екскурсовода супроводжувала мене в прогулянках містом. Ще окреме дякую йому за невелику, але дуже цікаву екскурсію по Калінінграду.
Назавжди збережу в серці теплі спогади про Світлогорськ та прекрасних людей, які живуть у ньому!