Наше путешествие по России началось с посещения Санкт-Петербурга, Москвы, а закончилось Суздалем. Отдельный рассказ будет посвящен Москве и Санкт-Петербургу, а в этом отзыве опишу Владимирско-Суздальское направление. Очень интересная и насыщенная поездка получилась. Моя сестра живет в г. Ковров Владимирской области. Она возила меня и дочь-подростка на машине в близлежащие к Коврову города- Владимир и Суздаль. Перед Владимиром останавливались возле Боголюбского монстыря и смотрели храм Покрова на Нерли. К нему проложена дорожка их плиток прямо по полю. Кругом цветущее поле. А весной , когда река разливается, церковь остается на острове. План посещения этих замечательных городов был составлен заранее. Но так как город не знаем, полагались на навигатор. Это не всегда надежно. Мы исколесили весь Владимир в поисках Патриарших садов, а они оказались рядом с Золотыми воротами. Зато город изучили. Смотрели Комплекс Храмов и смотровую площадку, памятник Андрею Рублеву, просто гуляли по городу. В следующий день ездили в новый город Доброград (его сначала хотели назвать ГУДВИЛЛ). Это- оздоровительно-развлекательный комплекс недалеко от г. Ковров. Он расположен в лесу. Там замечательная природа, сосны, озеро с лебедями, веревочный парк , велосипеды на прокат. В тот день проходили соревнования по велосипедному ориентированию, поэтому мы не катались на велосипедах. Но прогулялись по парку, отдохнули в гамаках. И поели в кафе, его название забыла, кажется " Гнездо Аиста" . После этого моя сестра повезла нас в замечательное место, которое называется Усадьба Танеевых. Это музей под открытым небом. Сюда любят приезжать молодожены, проводят познавательные экскурсии для школьников, а также юные художники воспроизводят на картинах элементы быта помещиков 17-19 веков. В самый длинный
день, в день начала Великой Отечественной войны, 22 июня мы поехали в древний город Суздаль. Погода не баловала, дождь и холодно. Вообще в этом году холодное лето. Суздаль меня покорил. Небольшой одноэтажный город настолько наполнен историей и экзотикой, что чувствуется присутствие древнего русского духа. Мы полюбовались видом города с высоты колокольни женского Ризоположенского монастыря. Прошлись пешком по улице Ленина ( что удивительно- памятник Ленину на площади перед городской администрацией, живет и здравствует). Посетили комплекс храмов. Обедали тем , что привезли с собой. В местных кафе это оказалось дорого. В общем наше двухнедельное турне по городам России нам удалось на славу. Особенно интересно это было моей дочери-подростку, она наконец отвлеклась от интернета.
Наша подорож Росією почалося з відвідування Санкт-Петербурга, Москви, а закінчилося Суздалем. Окрема розповідь буде присвячена Москві та Санкт-Петербургу, а в цьому відгуку опишу Володимирсько-Суздальський напрямок. Дуже цікава та насичена поїздка вийшла. Моя сестра живе у м. Килимів Володимирської області. Вона возила мене та доньку-підлітка на машині в сусідні до Коврова міста-Володимир і Суздаль. Перед Володимиром зупинялися біля Боголюбського монастиря та дивилися храм Покрови на Нерлі. До нього прокладено доріжку їхніх плиток прямо по полю. Навколо квітуче поле. А навесні, коли річка розливається, церква лишається на острові. План відвідування цих чудових міст було складено заздалегідь. Але оскільки місто не знаємо, покладалися на навігатор. Не завжди надійно. Ми знівечили весь Володимир у пошуках Патріарших садів, а вони опинилися поряд із Золотими воротами. Натомість місто вивчили. Дивилися Комплекс Храмів та оглядовий майданчик, пам'ятник Андрію Рубльову, просто гуляли містом. Наступного дня їздили до нового міста Доброград (його спочатку хотіли назвати ГУДВІЛ). Це-оздоровчо-розважальний комплекс неподалік м. Килимів. Він розташований у лісі. Там чудова природа, сосни, озеро з лебедями, мотузковий парк, велосипеди на прокат. Того дня проходили змагання з велосипедного орієнтування, тому ми не каталися на велосипедах. Але прогулялися парком, відпочили в гамаках. І поїли в кафе, його назву забула, здається "Гніздо Аїста". Після цього моя сестра повезла нас у чудове місце, яке називається Садиба Танєєвих. Це музей просто неба. Сюди люблять приїжджати молодята, проводять пізнавальні екскурсії для школярів, а також юні художники відтворюють на картинах елементи побуту поміщиків 17-19 століть. Найдовший
День, у день початку Великої Вітчизняної війни, 22 червня ми поїхали до стародавнього міста Суздаль. Погода не балувала, дощ та холодно. Загалом цього року холодне літо. Суздаль мене підкорив. Невелике одноповерхове місто настільки сповнене історією та екзотикою, що відчувається присутність стародавнього російського духу. Ми помилувалися краєвидом міста з висоти дзвіниці жіночого Ризоположенського монастиря. Пройшлися пішки вулицею Леніна ( що дивно- пам'ятник Леніну на площі перед міською адміністрацією, живе та живе). Завітали до комплексу храмів. Обідали тим, що привезли із собою. У місцевих кафе це виявилося дорого. Загалом наше двотижневе турне містами Росії нам вдалося на славу. Особливо цікаво це було моїй дочці-підлітку, вона нарешті відволіклася від інтернету.