Летели мы в Сингапур с острова Бали. Этот город мы оставили на окончания путешествия.
Прилетели мы в Сингапур в 11:45. Сразу почувствовали большие размеры аэропорта, взяли телегу для ручной клади и пошли в сторону выхода. Очень быстро прошли паспортный контроль. В Сингапуре мы должны были провести 84 часа. Пограничник попросил билеты на обратную дорогу и загибая пальцы несколько раз просчитал даты, чтоб убедится, что мы не нарушаем норму. На выходе из аэропорта стояла длинная очередь, которая очень быстро двигалась — это была очередь на такси. Такси подъезжали каждые 2 минуты, быстро грузили багаж людей и уезжали в нужном направлении. У нас не было налички, мы решили уточнить, возможно ли расплатиться карточкой — конечно. Когда подошла наша очередь, к нам подъехала машина — Мерседес.
И вот мы доехали до отеля, рассчитались мы карточкой прямо в автомобиле — 22 долл. США, водитель провел карточкой по терминалу и из подлокотника достал нам чек. Ну да, конечно, мы же Сингапур, и здесь везде можно рассчитаться карточкой! Мне это очень понравилось.
Первые 2 ночи мы остановились в гостинице Innotel hotel. Заселение произошло быстро, не пришлось ждать времени заселения 15:00.
Мы перекусили бутербродами с самолета, попили кофе и пошли исследовать город.
Отель находился возле парка — Fort Canning Park. Парк очень красивый и ухоженный. Все очень чисто. И чисто было до того момента, пока мы не увидели много молодежи, которая сидела группами на траве с едой и напитками. Мы шли через этот парк в центр. Дорога была извилистая, со ступеньками. И вот показались небоскребы.
Я очень люблю такой стиль домов. Стиль Хай-тек, стиль стекла, бетона, металла, холода. Он манит меня больше чем исторические европейские города, со своими старинными улицами. Не зря Дубай стал любимым городом, даже не Нью-Йорк. И вот думая о том, какое место займет у меня в сердце Сингапур
мы вышли из парка на Hill str. прошли по подземному переходу и пошли вдоль реки Сингапур. Река была коричневого цвета не очень широкая и по ней ходили туристические кораблики
Мы прошли мост Elgin. По правую руку по набережной шли кафе, бары и рестораны — это историческая набережная, она в прошлом была самым загруженным портом. Потом там были построены магазины, а сейчас работают кафе и рестораны.
За ресторанами уже красовались небоскребы, деловой бизнес -центр Сингапура. Далее сделали несколько фото этих же, моих любимых небоскребов посидели на лавочке, полюбовались городом с этого ракурса, а дальше перешли реку по Caveenagh bridge это пешеходный мост, самый старый в Сингапуре, открытый в 1870 году. Этот мост до сих пор остается в первозданном виде и форме. И тут муж посмотрел на мое все время довольное лицо и сказал: « Ты в Сингапуре! » — ДА! Конечно, я в Сингапуре! — я осознала, ведь у меня улыбка не сходила с губ. Я мечтала об этом городе и о Marina bay Sands — 4 года. Но я знала, я буду в этом городе и в этой гостинице. Ведь мечты сбываются.
С Caveenagh bridge открывался вид на Anderson Bridge, но это уже пешеходно-автомобильный мост.
И вот мы стоим на светофоре, переходим улицу и выходим на Jubilee Bridge и от туда открывается Marina Bay Sands — она потрясающая, она невероятной конструкции, она впечатляет.
Особенно когда ты знаешь, что уже ровно через 2 дня, ты будешь там жить. Делаем как и все остальные туристы множество фотографий, и крупным планом и чтоб колесо влезло, и чтоб лотос не закрывать и еще вот в такой и другой позе! Супер! Мы возвращаемся к Merlion Park и моему возмущению и расстройству нет предела. Merlion закрыт на реставрацию — просим прощения за… . Настроение подпортилось. Но есть выход — Сентоза, надеюсь его увидеть там.
А на последок этого дня у нас осталось колесо обозрения. Стоимость его была 33 Сингапурских долл. Высота 165 метров, оно выше Лондонского, но т. к. я в Лондоне не была, сравнить не с чем. Я не каталась на таких аттракционах. Вид с него открывался очень красивый. Людей в капсуле было много — человек 15 и как-то не уютно было внутри. Хотя кабина вмещает 28 человек, но уже при таком количестве невозможно подойти в то время которое ты хочешь к окну и снять видео или сделать фото. Фото не очень удачные получились, т. к. колесо подсвечивается и свет отражается в стекле
Я рада, что побывала на нем, впечатления остались замечательные. Возле колеса мы взяли такси и поехали в гостиницу. Нужно хорошо выспаться, чтоб с самого утра завтра продолжить прогулку по городу. Проснулись рано, собрались, вызвали Uber (во всех трех странах где мы им пользовались, его стоимость была ниже чем городское такси) и поехали в зоопарк.
Стоимость на двоих взрослых 64 Сингапурских долл. Ребенок до 3-ех лет бесплатно. Сразу выдали карту и мы пошли ко входу. Мы сразу свернули с центральной дороги и оказались в « Парке юрского периода» из-за каждого поворота на тебя смотрели динозавры, разных размеров и они все двигались и « рычали» — чувство обалденное, как-будто действительно находишься в джунглях с динозаврами. Муж посмеялся, чего я смотрю на искусственных животных — когда есть целый парк живых. Но мне было очень интересно, дочка боялась конечно, по-этому пришлось пойти быстрее.
Что могу сказать о зоопарке — мы обошли весь — за 4 часа.
Он очень красивый, ухоженный, нет высоких ограждений и создается чувство единения с животными.
Около многих больших животных — медведь, слоны, жирафы, обезьяны — есть лавочки, которые накрыты навесом и можно спрятаться от дождя.
Рядом кран с питьевой водой, набрала малышке водички и сели покушать мороженное
Как же быть в другой стране и не проехать на их общественном транспорте. Мы всегда ездим на метро или автобусе.
Здесь нам как раз подходил автобус, которым мы доехали до метро, проехали на метро и отправились в Китайский квартал. Огромный минус их автобусам, у них нельзя находится в салоне с разложенной коляской, при том, что водитель увидел, что ребенок спит, пришлось ее брать на руки.
Ехали мы быстро, и я восхищалась зеленью вокруг. Везде много деревьев и кустов. Это самый зеленый город, который я видела. Китайский квартал оказался очень чистый,
мы нашли улицу с сувенирами и кафе, прошлись по сувенирным лавкам, покушали снова утки и решили пешком идти к Марина бей. Я конечно планировала прогулку совершенно другую, хотела посетить храм, пройтись по большему количеству улиц, но находились мы сегодня много прошли.
Идти до набережной оказалось совсем не долго. Но шли мы вдоль небоскребов и я радовалась этому зрелищу. Они шикарны, на многих из них на верхних этажах расли деревья, некоторые из них были в лианах, а рядом расли пальмы.
На набережной собралось много людей чтоб посмотреть лазерное шоу. Сил идти к Marina bay Sands чтоб увидеть шоу уже не было. Мы решили остаться на другой стороне через реку и увидели лазерные лучи, которые светились с Марины бей.
Утро было пасмурным, моросил дождик, но температура воздуха не падала меньше 30 градусов.
После завтрака, мы вызвали Uber и поехали заселяться в Марину бей Сандс.
Эмоции переполняли! ! ! Один швейцар открыл дверь автомобиля, второй уже помогал доставать чемоданы с багажника, а третий открывал двери передо мной, т. к. ребенок сидел в коляске. Нам помогали 3 человека, а ведь мы подъехали не одни, впереди и сзади были также автомобили с посетителями. Внутри гостиницы было очень много людей.
Многие заселялись, кто-то уже выселялся. Мы подошли к стойке, где не было очереди, и дали свои распечатки с букинга. Мы знали заранее, что заселение у них происходит после 15:00, но мы не знали, что нам сразу выдадут карточки, чтоб мы могли подняться на крышу к бассейну. И вот наступает тот момент, когда мы все и ребенок тоже, прикладывает карточку-пропуск и мы видим этот потрясающий вид, этот нереальный бассейн
На крыше растут пальмы, немного людей лежат с коктейлем на шезлонге, некоторые плавают, а многие делают фото! Но до времени заселения остается еще 3– 4 часа. И чтоб не расстраиваться, что в данный момент мы не можем находится в этом бассейне (купальные принадлежности все в чемодане) мы идем смотреть сады Gardens by the Bay.
С Marina bay Sands туда можно попасть по мосту и спуститься вниз на лифте.
Какие же они огромные эти деревья с Аватара — это нереальный действительно футуристический пейзаж.
Marina bay Sands замечательно выглядит со всех ракурсов и со стороны садов так же
Я заранее знала что из двух оранжерей (Flower dome и Сloud forest) я выберу последнее. Я не настолько люблю цветы, а вот увидеть исскуственный самый высокий водопад я очень хочу, и прогуляться по мосту вокруг цветов, которые высажены в горшках, конечно же хочется.
Мы прошли через Chinese Garden и купили билеты на вход в Сloud forest, стоимость его 18 синг. долл. на человека. И вот мы заходим и видим огромный водопад
Да, его нельзя сравнить с настоящими природными. Но как искусственный он красив. Как всегда и везде в Сингапуре все сделано для людей и для таких как мы с коляской и ребенком, очень удобно подняться на лифте, и начать обзор сверхней точки. Там так же растут разные цветы,
так что я не пожалела, что мы взяли билет только в один парк.
Когда мы вышли на улицу шел ливень, и пришлось снимать эти огромные Супер деревья со стороны.
Наша мини экскурсия возле Marina bay Sands в садах у залива закончилась. Нам было необходимо поменять деньги, чтоб расплатиться за гостиницу и пообедать. мы в уже знакомый торговый центр прошлись ерез мост ДНК (Helix Bridge) сделали пару фото. С моста тоже открывается красивый вид на город, но любоваться времени не было ведь все время накрапывал дождик. Пообедав как всегда в том же месте, где и предыдущие дни, поменяв деньги, мы пошли заселяться.
Номер нам дали на 42 этаже с видом на сады. Номер был стандартный 39 метров,
но какое же все качественное, мебель из натурального дерева, столешница из мрамора. Все очень качественно сделано и со вкусом. а на маленьком балконе росли маленькие зеленые кусты
Мы с большим удовольствием выпили кофе в номере, покормили дочку и дальше в путь. В таком городе не хочется терять не минуты.
И как же быть в Сингапуре и не побывать на острове Сентоза. Вот туда мы и отправились. Т. к. прямо около гостиницы была остановка 97 автобуса, чтоб доехать до монорельса, мы решили воспользоваться именно этой дорогой. И канатную дорогу отложили снова на следующий раз, ведь смотровых площадок в этом путешествии у нас было достаточно и колесо обозрения, и сама Марина бэй сэндс.
Доехали мы до монорельса быстро, стоимость проезда составила 3.20 синг. долл. на семью. А стоимость монорельса 4.00 синг. долл на человека в обе стороны.
На Сентозу мы оставили пол дня, т. к. на настоящей Universal studios в Нollywood мы побывали в Лос Анджелесе. Ведь это не только парк развлечений, но и места где действительно проходят съемки известных фильмов, а съемки проходят именно в Лос- Анджелесе. Так что, в остальных городах, только копии известной студии (мое мнение)
Конечно, когда подрастет дочка и мы будем в каком-либо городе где есть Universal studios, то мы обязательно вместе с ней с большим удовольствием проведем там еще время. Но т. к. малышке еще не очень интересны подобные атракционы, а мы в подобных бывали, то нам были интересны другие места.
Одним из таких мест был Мерлион
Он очень большой, и красивый. Как здорово, что получилось его увидеть. Ведь это один из символов Сингапура. Я не ожидала, что он будет таких больших размеров. Все Сентоза в фонтанах и очень много людей. Мы прогулялись немного пешком
перекусили в Макдональдсе. Вечером я хотела увидеть 2 шоу, но конечно на оба мы не успели. Посетили мы одно из них. Wings of Time. За 2 билета муж заплатил 36 синг. долл. Как нам повезло, что дочка везде бесплатно.
Это лазерное шоу с огненными и водными эффектами, на фоне дисплея из воды, с красивой музыкой. Сели мы на первом ряду (билеты без мест) Ребенок смотрел не шевелясь все время.
Мне тоже понравилось шоу. Очень красочное, яркое.
Вернулись мы в гостиницу и сразу поднялись к бассейну. У нас качественные фото в темноте не получилось.
но можно представить какой шикарный вид открывается с крыши. Вода в бессейне прохладная, градусов 20. Для меня это холодно, 26 мне подходит больше. Но это наверно и к лучшему, люди не плавают часами, и есть возможность сделать фото. Мы досидели до закрытия, сдали полотенца и пошли спать. Утром была идея проснуться часов в 7, чтоб было меньше людей и тоже сделать себе фото на рассвете.
И вот наступил последний день в Сингапуре. Но еще целый день мы сможем наслаждаться красотой с Marina bay Sands.
Перед завтраком мы поднялись на крышу к бассейну. Вид потрясающий. Мы немного покупались, сделали несколько десятков фото, и пошли на завтрак.
Завтрак был включен в стоимость. Все было замечательно и вкусно и соответствовало уровню гостиницы. Так же тебя рассаживают за уже чистый столик, моментально предлагают чай или кофе, а дальше иди и наслаждайся всем чего душа пожелает. Рыба, мясо, фрукты, овощи, выпечка, гарниры, десерты — все очень вкусно.
Вид с джакузи открывается совершенно другой. На гавань, на множество кораблей, на сады.
Здорово, что можно сочетать холодную воду в бассейне с видом на город и горячую в джакузи с видом на Сингапурский пролив. Что мы позже и делали, грелись в джакузи и наслаждались прохладой в бассейне.
Пообедать конечно мы вышли за территорию гостиницы и решили ненадолго съездить на всем известную Orchard Rd.
Там ничего необычного, кроме торгового центра ION Orchard. Торговая улица, хорошо огорожена от проезжей части, большая пешеходная зона с лавочками. Когда возвращались в гостиницу, конечно же на такси, чтоб не терять время и провести больше времени в Marina bay Sands. Около входа заметили пару спортивных машин
Вечером до сумерок поднялись на смотровую Марины бэй сандс.
Как же красиво! Уезжать не хотелось. Мы молча гуляли по смотровой. Я пыталась запечатлеть в памяти все эти красоты.
За все наше путешествие мы сильно устали, много перелетов и 4 гостиницы. И сил не оставалось, чтоб снова идти в Gardens by the Bay и смотреть ночное шоу. Решили посмотреть с номера. Красиво, но его нужно увидеть внизу, стоя под этими высокими деревьями, слушать великолепную музыку. Я не влюбилась в Сингапур как влюбилась в Дубай, но в этот город я обязательно вернусь, только когда?......
А дальше ссылка на мое видео о Сингапуре.
https://youtu. be/WKGLWum3fhY
Летели ми до Сінгапуру з острова Балі. Це місто ми лишили на закінчення подорожі.
Прилетіли ми до Сінгапуру об 11:45. Відразу відчули великі розміри аеропорту, взяли віз для ручної поклажі та пішли у бік виходу. Дуже швидко пройшли паспортний контроль. У Сінгапурі ми мали провести 84 години. Прикордонник попросив квитки на дорогу назад і загинаючи пальці кілька разів прорахував дати, щоб переконатися, що ми не порушуємо норму. На виході з аеропорту стояла довга черга, яка дуже швидко рухалася — то була черга на таксі. Таксі під'їжджали кожні 2 хвилини, швидко вантажили багаж людей та їхали у потрібному напрямку. Ми не мали готівки, ми вирішили уточнити, чи можливо розплатитися карткою — звичайно. Коли підійшла наша черга, до нас під'їхала машина Мерседес.
І ось ми доїхали до готелю, розрахувалися карткою прямо в автомобілі — 22 дол. США, водій провів карткою по терміналу і з підлокітника дістав нам чек. Так, звичайно, ми ж Сінгапур, і тут скрізь можна розрахуватися карткою! Мені це дуже сподобалося.
Перші 2 ночі ми зупинилися у готелі Innotel hotel. Заселення сталося швидко, не довелося чекати на час заселення 15:00.
Ми перекусили бутербродами з літака, попили кави та пішли досліджувати місто.
Готель знаходився біля парку - Fort Canning Park. Парк дуже гарний та доглянутий. Все дуже чисто. І чисто було до того моменту, поки ми не побачили багато молоді, яка сиділа гуртами на траві з їжею та напоями. Ми йшли через цей парк до центру. Дорога була звивиста, зі сходами. І ось з'явилися хмарочоси.
Я дуже люблю такий стиль будинків. Стиль Хай-тек, стиль скла, бетону, металу, холоду. Він приваблює мене більше, ніж історичні європейські міста, зі своїми старовинними вулицями. Недаремно Дубай став улюбленим містом, навіть не Нью-Йорк. І ось думаючи, яке місце займе у мене в серці Сінгапур
Ми вийшли з парку на Hill str. пройшли підземним переходом і пішли вздовж річки Сінгапур. Річка була коричневого кольору не дуже широка і нею ходили туристичні кораблики.
Ми пройшли міст Elgin. Праворуч по набережній йшли кафе, бари та ресторани — це історична набережна, вона в минулому була найзавантаженішим портом. Потім там були збудовані магазини, а зараз працюють кафе та ресторани.
За ресторанами вже красувалися хмарочоси, бізнес-центр Сінгапуру. Далі зробили кілька фото цих же, моїх улюблених хмарочосів посиділи на лавочці, помилувалися містом з цього ракурсу, а далі перейшли річку Caveenagh bridge це пішохідний міст, найстаріший у Сінгапурі, відкритий у 1870 році. Цей міст досі залишається у первозданному вигляді та формі. І тут чоловік глянув на моє весь час задоволене обличчя і сказав: Ти в Сінгапурі! » - ТАК! Звісно, я в Сінгапурі! - Я усвідомила, адже у мене усмішка не сходила з губ. Я мріяла про це місто і про Marina bay Sands - 4 роки. Але я знала, я буду в цьому місті та в цьому готелі. Адже мрії справджуються.
З Caveenagh bridge відкривався вид на Anderson Bridge, але це вже пішохідно-автомобільний міст.
І ось ми стоїмо на світлофорі, переходимо вулицю і виходимо на Jubilee Bridge і від туди відкривається Marina Bay Sands - вона приголомшлива, вона неймовірної конструкції, вона вражає.
Особливо коли ти знаєш, що вже рівно через 2 дні, ти там житимеш. Робимо як і решта туристів безліч фотографій, і крупним планом і щоб колесо влізло, і щоб лотос не закривати і ще ось в такій і іншій позі! Супер! Ми повертаємось до Merlion Park та моє обурення та розлади немає межі. Merlion закрито на реставрацію – просимо вибачення за…. Настрій зіпсувався. Але є вихід Сентоза, сподіваюся його побачити там.
А наприкінці цього дня в нас залишилося колесо огляду. Вартість його була 33 Сінгапурських дол. Висота 165 метрів, воно вище Лондонського, але тому що я в Лондоні не була, порівняти нема з чим. Я не каталася на таких атракціонах. Вигляд з нього відкривався дуже гарний. Людей у капсулі було багато – чоловік 15 і якось не затишно було всередині. Хоча кабіна вміщує 28 людей, але вже за такої кількості неможливо підійти в той час, який ти хочеш до вікна і зняти відео або зробити фото. Фото не дуже вдалі вийшли, тому що колесо підсвічується і світло відбивається у склі.
Я рада, що побувала на ньому, враження залишилися чудові. Біля колеса ми взяли таксі та поїхали у готель. Потрібно добре виспатися, щоб із самого ранку завтра продовжити прогулянку містом. Прокинулися рано, зібралися, викликали Uber (у всіх трьох країнах де ми ним користувалися, його вартість була нижчою за міське таксі) і поїхали до зоопарку.
Вартість на двох дорослих 64 Сінгапурських дол. Дитина до 3 років безкоштовно. Відразу видали карту, і ми пішли до входу. Ми одразу згорнули з центральної дороги і опинилися в «Парку юрського періоду» через кожен поворот на тебе дивилися динозаври, різних розмірів і всі вони рухалися і «гарчали» — почуття шалене, ніби справді перебуваєш у джунглях з динозаврами. Чоловік посміявся, чого я дивлюся на штучних тварин, коли є цілий парк живих. Але мені було дуже цікаво, донька боялася звичайно, тому довелося піти швидше.
Що можу сказати про зоопарк – ми обійшли весь – за 4 години.
Він дуже гарний, доглянутий, немає високих огорож і створюється почуття єднання з тваринами.
Біля багатьох великих тварин - ведмідь, слони, жирафи, мавпи - є лавочки, які накриті навісом і можна сховатися від дощу.
Поряд кран з питною водою, набрала дитині водички і сіли поїсти морозиво
Як же бути в іншій країні і не проїхати на їхньому громадському транспорті. Ми завжди їздимо на метро чи автобусі.
Тут нам якраз підходив автобус, яким ми доїхали до метро, проїхали на метро та вирушили до китайського кварталу. Величезний мінус їхнім автобусам, у них не можна перебувати в салоні з розкладеним візком, при тому, що водій побачив, що дитина спить, довелося її брати на руки.
Їхали ми швидко, і я захоплювалася зеленню навколо. Скрізь багато дерев та кущів. Це найзеленіше місто, яке я бачила. Китайський квартал виявився дуже чистим,
Ми знайшли вулицю з сувенірами та кафе, пройшлися сувенірними лавками, поїли знову качки і вирішили пішки йти до Марина Бей. Я звичайно планувала прогулянку зовсім іншу, хотіла відвідати храм, пройтися більшою кількістю вулиць, але ми сьогодні багато пройшли.
Іти до набережної виявилося зовсім не довго. Але йшли ми вздовж хмарочосів, і я раділа цьому видовищу. Вони шикарні, на багатьох на верхніх поверхах росли дерева, деякі з них були в ліанах, а поруч росли пальми.
На набережній зібралося багато людей, щоб подивитися лазерне шоу. Сил йти до Marina bay Sands, щоб побачити шоу вже не було. Ми вирішили залишитися на іншому боці через річку і побачили лазерне проміння, яке світилося з Марини Бей.
Ранок був похмурим, морозив дощ, але температура повітря не падала менше 30 градусів.
Після сніданку, ми викликали Uber і поїхали заселятися до Марини бей Сандс.
Емоції переповнювали! Один швейцар відчинив двері автомобіля, другий уже допомагав діставати валізи з багажника, а третій відкривав двері переді мною, тому що дитина сиділа в колясці. Нам допомагали 3 людини, адже ми під'їхали не одні, попереду та ззаду були також автомобілі з відвідувачами. Всередині готелі було дуже багато людей.
Багато хто заселявся, хтось уже виселявся. Ми підійшли до стійки, де не було черги, і дали свої роздруківки з букінгу. Ми знали заздалегідь, що заселення у них відбувається після 15:00, але ми не знали, що нам одразу видадуть картки, щоб ми могли піднятися на дах до басейну. І ось настає той момент, коли ми всі і дитина теж, прикладає картку-перепустку і ми бачимо цей приголомшливий вигляд, цей нереальний басейн
На даху ростуть пальми, трохи людей лежать із коктейлем на шезлонгу, деякі плавають, а багато хто робить фото! Але до часу заселення залишається ще 3-4 години. І щоб не засмучуватися, що зараз ми не можемо перебувати в цьому басейні (купальні речі все в валізі) ми йдемо дивитися сади Gardens by the Bay.
З Marina bay Sands туди можна потрапити мостом і спуститися вниз на ліфті.
Які ж вони величезні ці дерева з Аватару — це нереальний футуристичний пейзаж.
Marina bay Sands чудово виглядає з усіх ракурсів і з боку садів так само
Я заздалегідь знала, що з двох оранжерів (Flower dome і Сloud forest) я виберу останнє. Я не настільки люблю квіти, а ось побачити штучний найвищий водоспад я дуже хочу, і прогулятися мостом навколо квітів, які висаджені в горщиках, звичайно ж хочеться.
Ми пройшли через Chinese Garden і купили квитки на вхід до Сloud forest, вартість його 18 синг. дол. на людину. І ось ми заходимо та бачимо величезний водоспад
Так, його не можна порівняти зі справжніми природними. Але як штучний він гарний. Як завжди і скрізь у Сінгапурі все зроблено для людей і для таких як ми з коляскою та дитиною, дуже зручно піднятися на ліфті та почати огляд найвищої точки. Там також ростуть різні квіти,
Отже я не пошкодувала, що ми взяли квиток тільки в один парк.
Коли ми вийшли на вулицю йшла злива, і довелося знімати ці величезні Супер дерева збоку.
Наша міні-екскурсія біля Marina bay Sands у садах біля затоки закінчилася. Нам потрібно було поміняти гроші, щоб розплатитися за готель і пообідати. ми вже знайомий торговий центр пройшлися через міст ДНК (Helix Bridge) зробили пару фото. З мосту теж відкривається гарний вид на місто, але милуватися часу не було, бо весь час накрапав дощ. Пообідавши як завжди в тому самому місці, де й попередні дні, помінявши гроші, ми пішли заселятися.
Номер нам дали на 42 поверсі з видом на сади. Номер був стандартний 39 метрів,
Але яке все якісне, меблі з натурального дерева, стільниця з мармуру. Все дуже якісно зроблено та зі смаком. а на маленькому балконі росли маленькі зелені кущі.
Ми з великою насолодою випили каву в номері, погодували доньку і далі в дорогу. У такому місті не хочеться гаяти не хвилини.
І як бути в Сінгапурі і не побувати на острові Сентоза. От туди ми й вирушили. Оскільки прямо біля готелю була зупинка 97 автобуса, щоб доїхати до монорейки, ми вирішили скористатися саме цією дорогою. І канатну дорогу відклали знову наступного разу, адже оглядових майданчиків у цій подорожі ми мали досить і колесо огляду, і Марину Бей Сендс.
Доїхали ми до монорейки швидко, вартість проїзду становила 3.20 синг. дол. на сім'ю. А вартість монорейки 4.00 синг. дол на людину в обидві сторони.
На Сентозу ми залишили пів дня, тому що на справжній Universal studios в Нollywood ми побували в Лос-Анджелесі. Адже це не тільки парк розваг, а й місця, де дійсно проходять зйомки відомих фільмів, а зйомки проходять саме в Лос-Анджелесі. Отже, в інших містах лише копії відомої студії (моя думка)
Звичайно, коли підросте донька і ми будемо в якомусь місті, де є Universal studios, то ми обов'язково разом із нею з великим задоволенням проведемо там ще час. Але тому, що малечі ще не дуже цікаві подібні аттракціони, а ми в подібних бували, то нам були цікаві інші місця.
Одним із таких місць був Мерліон
Він дуже великий і красивий. Як здорово, що вдалося його побачити. Адже це один із символів Сінгапуру. Я не очікувала, що він буде таких великих розмірів. Всі Сентоза у фонтанах і дуже багато людей. Ми прогулялися трохи пішки
перекусили у Макдональдсі. Увечері я хотіла побачити 2 шоу, але, звичайно, на обидва ми не встигли. Завітали ми до одного з них. Wings of Time. За 2 квитки чоловік заплатив 36 сингів. дол. Як нам пощастило, що донька скрізь безкоштовно.
Це лазерне шоу з вогненними та водними ефектами, на фоні дисплея з води, з гарною музикою. Сіли ми на першому ряду (квитки без місць) Дитина дивилася не рухаючись весь час.
Мені також сподобалося шоу. Дуже барвисте, яскраве.
Повернулися ми до готелю і одразу піднялися до басейну. У нас якісні фото у темряві не вийшло.
але можна уявити, який шикарний вигляд відкривається з даху. Вода в безсейні прохолодна, градусів 20. Для мене це холодно, мені підходить більше. Але це напевно і на краще, люди не плавають годинами, і можна зробити фото. Ми досиділи до закриття, здали рушники та пішли спати. Вранці була ідея прокинутися годині о 7, щоб було менше людей і теж зробити собі фото на світанку.
І ось настав останній день у Сінгапурі. Але ще цілий день ми зможемо насолоджуватись красою з Marina bay Sands.
Перед сніданком ми піднялися на дах до басейну. Вид приголомшливий. Ми трохи купувалися, зробили кілька десятків фото і пішли на сніданок.
Сніданок було включено у вартість. Все було чудово та смачно і відповідало рівню готелю. Так само тебе розсаджують за вже чистий столик, моментально пропонують чай або каву, а далі йди і насолоджуйся всім чого душа забажає. Риба, м'ясо, фрукти, овочі, випічка, гарніри, десерти – все дуже смачно.
Вигляд з джакузі відкривається зовсім іншим. На гавань, на багато кораблів, на сади.
Здорово, що можна поєднувати холодну воду в басейні з видом на місто та гарячу в джакузі з видом на Сінгапурську протоку. Що ми пізніше й робили, грілися в джакузі та насолоджувалися прохолодою у басейні.
Пообідати, звичайно, ми вийшли за територію готелю і вирішили ненадовго з'їздити на всьому відому Orchard Rd.
Там нічого незвичайного, окрім торгового центру ION Orchard. Торгова вулиця, добре обгороджена від проїжджої частини, велика пішохідна зона з лавками. Коли поверталися в готель, звичайно ж на таксі, щоб не гаяти часу і провести більше часу в Marina bay Sands. Біля входу помітили кілька спортивних машин
Ввечері до сутінків піднялися на оглядову Марини Бей Сандс.
Як гарно! Виїжджати не хотілося. Ми мовчки гуляли оглядовим. Я намагалася закарбувати в пам'яті всі ці краси.
За всю нашу подорож ми сильно втомилися, багато перельотів та 4 готелі. І сил не залишалося, щоб знову йти в Gardens by the Bay та дивитися нічне шоу. Вирішили подивитись з номера. Гарно, але його треба побачити внизу, стоячи під цими високими деревами, слухати чудову музику. Я не закохалася в Сінгапур, як закохалася в Дубай, але в це місто я обов'язково повернуся, тільки коли?......
А далі посилання на моє відео про Сінгапур.
https://youtu. be/WKGLWum3fhY
