Недавно я побывал в Сан-Марино и хочу немного рассказать об этом маленьком государстве, может кому-то это будет интересно, а может быть кто-то захочет там побывать. Разумеется, в данном рассказе я буду обращать внимание только на то, что может быть важно для туристов.
Итак. Республика Сан-Марино - это крошечное независимое государство на территории Италии, которое было образовано одним из христианских святых на горе Монте-Титано ещё в 4-м веке. Сейчас это главная гора этой страны, где располагаются все основные достопримечательности, и именно сюда везут всех туристов. Население страны составляют чуть больше 30 тысяч человек, которые именуют себя санмаринцами, хотя никакой особой национальной принадлежности они не имеют. Большинство санмаринцев это представители разных народов (в основном самой Италии), однако все они объединены общей идеей - свобода. В этом они чем-то напоминают американцев и также соорудили свою статую свободы, которая стоит перед зданием правительства на площади свободы. Более того, живут они хорошо и им там никто лишний не нужен, поэтому требования к кандидатам, которые хотят получить гражданство этой страны, очень высокие. Для того чтобы стать санмаринцем нужно прожить и проработать там более 30 лет, а потом ещё долго ждать разрешения властей. Ну может быть это и правильно, человек должен прожить в Сан-Марино всю жизнь, чтобы проникнуться идеями свободы! В общем, более подробно об этой республике можно почитать в Интернете, а я расскажу о самом путешествии туда.
В политическом плане Сан-Марино представляет собой часть Италии, поэтому въехать туда можно с итальянской (или шенгенской визой), документы нигде не проверяют и видимой границы как таковой у этой страны нет. То есть их независимость больше экономическая, нежели политическая. (У них зарплаты выше чем в Италии, а налоги ниже и поэтому многие итальянцы работают и покупают именно в Сан-Марино). Однако, для желающих получить визу именно республики Сан-Марино, правительство этой страны придумало специальную марку с красивым штампом, которую можно получить в секритариате правительства на площади свободы. Вход туда беспрепятственный, но виза стоит денег, целых 5 евро. Никаких преимуществ такая виза не даёт, это просто память о посещении данного государства (типа "я там был") и не более. Хотя для коллекции я себе эту марку всё-таки прилепил, на память.
Въезд в Сан-Марино можно осуществить только с территории Италии. Например, из города Римини туда ходит рейсовый автобус (каждый час), а также много экскурсий. Если ехать самостоятельно, то достаточно добраться до центрального Ж/Д вокзала и найти остановку данного автобуса. Билет можно купить у водителя, стоит около 5 евро. Кроме того, летом по набережной Римини проходит маршрут этого автобуса и его можно "поймать" на любой остановке, где есть надпись "Сан-Марино". Вернуться обратно можно на этом же автобусе (или таком же) с той же остановки в Сан-Марино, где он вас высадит. Кстати, там есть расписание движения рейсовых автобусов Сан-Марино - Римини. Лучше с ним сразу ознакомиться, чтобы не опоздать на последний автобус назад.
Брать экскурсию в Сан-Марино большого смысла не имеет, так как ничего путного там не расскажут. Обычно даётся очень краткая и поверхностная информация о стране (самому можно всё это почитать более подробно) и, самое главное, вас обязательно повезут в какой-нибудь лохотрон, где будут пытаться что-то впарить втридорога (покупать не советую! ) или ещё как-нибудь будут на деньги разводить. Да и стоит эта экскурсия намного дороже самостоятельной поездки и посмотреть сможете намного меньше, так как будете торопиться на обратный автобус. Обычно на весь осмотр государства даётся около полутора часов, а сама экскурсия занимает минут 20. Вот и думайте, нужна ли вам такая экскурсия...
Что же касается достопримечательностей, то в Сан-Марино их не так много. Дело в том, что сами же санмаринцы разрушили все свои древности и пустили их на строительный материал для домов и дорог (лень им было новые камни искать! ). То есть поступили они со своей историей как варвары. Однако, когда они одумались (уже в 20 веке), начали активно всё восстанавливать и сейчас их реконструкции даже внесли в фонд всемирного наследия ЮНЕСКО. Хотя, я лично не понимаю, как можно макеты крепостей причислить к фонду мирового культурного наследия. Однако в этой стране довольно много интересных музеев, которые настоятельно рекомендую посетить, особенно музей пыток. Плюс ко всему, здесь находится знаменитая международная академия, рабочим языком которой является Эсперанто. Кроме средневековых крепостей и музеев в Сан-Марино масса магазинчиков с различными товарами. Много действительно хороших вещей, но они довольно дорогие. А всё что дешёвое - это китайское барахло за огромные деньги (намного дороже чем у нас)!
Покупать в Сан-Марино рекомендуют только санмаринское вино (действительно хорошее), которое больше нигде не купишь, ну и драгоценности, они относительно дешёвые. Из сувениров обычно выбирают карты, с видами Сан-Марино, магнитики и санмаринскую визу.
А для истинных туристов, которые путешествуют не ради шопинга, а чтобы посмотреть мир, Сан-Марино просто находка. Здесь замечательные лесопарки, скалы и просто божественный вид с вершины горы на долину и окрестности. Для любителей природы тут много мелких кафушек, где можно посидеть отдохнуть и поесть итальянскую пиццу, вдыхая при этом аромат зелёного леса.
Так что, если будете в районе города Римини, рекомендую посетить эту крошечную и замечательную страну.
Нещодавно я побував у Сан-Марино і хочу трохи розповісти про цю маленьку державу, може комусь це буде цікаво, а може, хтось захоче там побувати. Зрозуміло, в даному оповіданні я звертатиму увагу тільки на те, що може бути важливим для туристів.
Отже. Республіка Сан-Марино - це крихітна незалежна держава на території Італії, яка була утворена одним із християнських святих на горі Монте-Титано ще в 4 столітті. Зараз це головна гора цієї країни, де розташовані всі основні визначні пам'ятки, і саме сюди везуть усіх туристів. Населення країни становлять трохи більше 30 тисяч людей, які називають себе санмаринцями, хоча жодної особливої національної власності вони не мають. Більшість санмаринців – це представники різних народів (в основному самої Італії), проте всі вони об'єднані загальною ідеєю – свобода. У цьому вони чимось нагадують американців і також спорудили свою статую свободи, що стоїть перед будівлею уряду на майдані свободи. Більше того, живуть вони добре і їм там ніхто зайвий не потрібен, тож вимоги до кандидатів, котрі хочуть отримати громадянство цієї країни, дуже високі. Для того, щоб стати санмаринцем, потрібно прожити і пропрацювати там понад 30 років, а потім ще довго чекати дозволу влади. Ну може бути це і правильно, людина повинна прожити в Сан-Марино все життя, щоб перейнятися ідеями свободи! Загалом, докладніше про цю республіку можна почитати в Інтернеті, а я розповім про саму подорож туди.
У політичному плані Сан-Марино є частиною Італії, тому в'їхати туди можна з італійською (або шенгенською візою), документи ніде не перевіряють і видимого кордону як такого у цієї країни немає. Тобто їхня незалежність більш економічна, ніж політична. (У них зарплати вищі ніж в Італії, а податки нижчі і тому багато італійців працюють і купують саме в Сан-Марино). Проте, для охочих отримати візу саме республіки Сан-Марино, уряд цієї країни вигадав спеціальну марку з гарним штампом, яку можна отримати у секритаріаті уряду на площі свободи. Вхід туди безперешкодний, але віза коштує грошей цілих 5 євро. Жодних переваг така віза не дає, це просто пам'ять про відвідання цієї держави (типу "я там був") і не більше. Хоча для колекції я собі цю марку таки приліпив, на згадку.
В'їзд до Сан-Марино можна здійснити лише з території Італії. Наприклад, із міста Ріміні туди ходить рейсовий автобус (кожну годину), а також багато екскурсій. Якщо їхати самостійно, то достатньо дістатися центрального залізничного вокзалу і знайти зупинку даного автобуса. Квиток можна купити у водія, що коштує близько 5 євро. Крім того, влітку набережною Ріміні проходить маршрут цього автобуса і його можна "зловити" на будь-якій зупинці, де є напис "Сан-Марино". Повернутися можна на цьому ж автобусі (або такому ж) з тієї ж зупинки в Сан-Марино, де він вас висадить. До речі, там є розклад руху рейсових автобусів Сан-Маріно – Ріміні. Краще з ним одразу ознайомитись, щоб не запізнитися на останній автобус назад.
Брати екскурсію в Сан-Марино великого сенсу не має, тому що нічого путнього там не розкажуть. Зазвичай дається дуже коротка і поверхова інформація про країну (самому можна все це почитати детальніше) і, найголовніше, вас обов'язково повезуть в який-небудь лохотрон, де намагатимуться щось впарити втридорога (купувати не раджу! ) або ще як- ні будуть на гроші розводити. Та й коштує ця екскурсія набагато дорожче самостійної поїздки і подивитися зможете набагато менше, тому що поспішатимете на зворотний автобус. Зазвичай на весь огляд держави дається близько півтори години, а сама екскурсія займає хвилин 20. Ось і думайте, чи потрібна вам така екскурсія.
Що ж до визначних пам'яток, то в Сан-Марино їх не так багато. Справа в тому, що самі ж санмаринці зруйнували всі свої старовини і пустили їх на будівельний матеріал для будинків і доріг (лінь їм було нове каміння шукати! ). Тобто надійшли вони зі своєю історією як варвари. Однак, коли вони схаменулися (вже в 20 столітті), почали активно все відновлювати і зараз їх реконструкції навіть внесли до фонду всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Хоча я особисто не розумію, як можна макети фортець зарахувати до фонду світової культурної спадщини. Проте в цій країні досить багато цікавих музеїв, які рекомендую відвідати, особливо музей тортур. Плюс до всього тут знаходиться знаменита міжнародна академія, робочою мовою якої є Есперанто. Крім середньовічних фортець та музеїв у Сан-Марино маса магазинчиків з різними товарами. Багато справді добрих речей, але вони досить дорогі. А все, що дешеве - це китайське барахло за величезні гроші (набагато дорожче, ніж у нас)!
Купувати в Сан-Марино рекомендують тільки санмаринське вино (справді хороше), яке більше ніде не купиш, та й коштовності, вони відносно дешеві. З сувенірів зазвичай вибирають карти, з видами Сан-Марино, магнітики та санмаринську візу.
А для справжніх туристів, які подорожують не заради шопінгу, а щоб побачити світ, Сан-Марино просто знахідка. Тут чудові лісопарки, скелі та просто божественний вид з вершини гори на долину та околиці. Для любителів природи тут багато дрібних кафушок, де можна посидіти відпочити та поїсти італійську піцу, вдихаючи при цьому аромат зеленого лісу.
Так що, якщо будете в районі міста Ріміні, рекомендую відвідати цю крихітну та чудову країну.
