Часть 2. В которой мы ездим по водопадам, ходим по джунглям и ночуем в избушке на курьих ножках.
20 ноября, вторник. Чианг Май - Doi Inthanon.
Планы на день:
-водопад Мае Я (самый красивый) Mae Ya waterfall
-водопад Мае Кланг Mae Klang Waterfall
-водопад Вачиритан Wachirathan waterfall
-пеший маршрут (тропа Анг Кха)
-пагоды The Great Holy Relics Pagoda Nabhapolbhumisiri
-водопад Siriphum waterfall
-деревня Mae Klang Luang, отель в парке, на рисовых террасах
Общий пробег 155 км
Утро начинается в 6:30. Я люблю в путешествиях просыпаться рано, чего нельзя сказать о моей обычной жизни. Как же можно спать? Впереди столько приключений! К восьми утра за нами приедет машина.
Завтрак не входит в стоимость нашего номера, но идти куда-то с самого утра совсем не хочется. Тем более, что собираюсь я медленно. Пакую чемоданы. Я вообще адепт упаковки) А теперь у меня два чемодана - свой и мужа. На это требуется больше времени, чем на один)
Завтракаем в отельном кафе. Цены не радуют. В общем и целом, север Таиланда - это именно то место, где можно есть дешево и очень вкусно, но преимущественно на макашницах, то есть, вечером. Кафе, в которых подают завтраки, готовят европейскую еду и ставят высокие цены. Вполне возможно, что мне просто не повезло, но я так и не нашла, где можно позавтракать недорого.
Наш завтрак проходит в чудеснейшем месте нашего отеля - возле прудика с карпами. Я обожаю такие места.
Наблюдаем душевную картину. Древнюю старушку, сухонькую, сморщенную, вывезли на коляске к прудику и кормят из ложечки. Она вряд ли понимает где она находится и, скорее всего, не может оценить ни красоту, которая ее окружает, ни заботу близких, но если бы я была древней старухой, то независимо ни от чего, я хотела бы завтракать в таком месте)
Чудесное утро. Нас уже ждет водитель. Впереди 2 дня на выезде, то есть, почти все время мы проведем в переездах.
Наверняка есть возможность добраться до парка на общественном транспорте, но автомобиль в этом смысле экономит самое главное – время. Я переживала как муж справится с правым рулем и серпантином, поэтому машину заказали с водителем.
Это микроавтобус. Там где мы заказывали, с водителем дают только микроавтобусы.
Я люблю переезды. Дорога для меня и есть путешествие. Для кого-то время, проведенное в дороге, может казаться даром потраченным временем. Многие люди предпочитают радиальные выезды кольцевым маршрутам и жилье в одном месте. Мое же шило в попе толкает меня на максимум переездов и даже радиальный выезд будет с ночевкой в национальном парке.
Часам к 10 добираемся до первого водопада - Mae Ya waterfall.
Он находится вне парка. Небольшой серпантин и автомобиль выезжает на стоянку. От стоянки авто нужно пройти 700 метров. По дороге встречаем большого паука.
Водопад очень красивый!
Мы здесь одни, я взбираюсь на большой камень. С удовольствием сижу и пялюсь на воду. Единственное, что мешает идеальности момента – на водопад нет прямого обзора. Но и сбоку он восхищает. Это лучший водопад, который мы видели.
В какую-то секунду в голову закрадывается мысль - пробраться по камушкам ближе к середине. Но это опасно. Вода несется с большой скоростью, вокруг камни. Убиться там - раз плюнуть.
Второй водопад - Mae Klang Waterfall - тоже вне парка. Вернее, у самого подножья горы Doi Inthanon.
К водопаду нужно пройти метров 300, не больше. Сам водопад ничего особенного не представляет. Он довольно мощный, но нет красивого обзора. Зато есть возможность подойти прямо к потокам воды, а это такая приятная изюминка.
Здесь мы не сидим. Едем к следующему.
Въезжаем внутрь парка Doi Inthanon National Park. Входные билеты стоят 300 бат, мы купили их еще на первом водопаде, видимо, несмотря на пути подъезда, все водопады относятся к парку.
Заезжаем еще на один водопад. Теперь автомобиль подвозит нас максимально близко к воде. Пару шагов по тропинке вверх и вот он – вечно сияющий в радуге водопад Wachirathan waterfall.
Здесь людей довольно много.
Дальше мы едем на самую вершину к тропе Ang Ka Nature Trail.
Когда я строила планы, то думала идти по длинному маршруту Kew Mae Pan. Но, трезво оценив свои силы, отказалась от этой идеи. Маршрут рассчитан на 2-4 часа, в моем случае может быть и больше. А день не резиновый)
Ang Ka Nature Trail - это тропа в дождевом лесу. Влажность невероятная. Разнообразные мхи покрывают деревья и болото. И даже поручни. Мхи превращают эту тропу в сказочный лес. Всего полчаса идем по круговому маршруту.
Мхи разного цвета и разной структуры.
Деревья даже на деревья не похожи. Как будто сказочные монстры шли-шли по лесу и остановились.
В маршруте есть небольшое ответвление, там мы находим маленький алтарь, думаю, здесь похоронен какой-то военный. Место мрачное.
Местами попадаются сухие участки. Кажется, что в этом месте волшебство закончилось. Но потом опять мхи-мхи. Я никогда не видела ничего подобного.
Следующая точка нашего маршрута – пагоды короля и королевы. The Great Holy Relics Pagoda Nabhapolbhumisiri.
Машину нужно оставить на стоянке. Дальше везет сонгтео. Это входит в стоимость посещения пагод, 40 бат.
Сонгтео - очень интересный тайский транспорт. Я бы сказала, что это грузовичок для перевозки людей. В переводе на русский Сонгтео (Сонгтэу) означает " Две лавки" и в кузове действительно две параллельные лавочки для пассажиров. Держаться нужно крепко) Никаких дверей или ремней безопасности нет. Иногда пассажиры просто висят на задней подножке. Мне показалось, что в Тае людей чаще перевозят на грузовиках, чем на легковушках)
Когда я смотрела фотографии пагод в интернете, то очень хотела увидеть все это своими глазами.
фотография из интернета.
В реальности нет такой точки обзора, чтобы увидеть именно так как на картинке. Кроме этого, клумбы были невзрачными, совсем серыми.
Я долго бродила там, все рассматривала, пыталась проникнуться.
Но нет. Это место было моим разочарованием.
Даже горы не спасали положение. Дымка и яркое солнце напротив размазывали картинку.
Справедливости ради, капусточка на клумбах мне очень понравилась)
И искусственный водопадик был довольно милым.
А вот Водопад Siriphum waterfall стал открытием. Сам водопад довольно скромный, он в два яруса и верхний видно очень плохо, расстояние слишком большое, а нижний совсем маленький.
Наверное, он не может конкурировать с другими водопадами. Слишком далеко до верхнего яруса. Пытаюсь максимально приблизить на фото.
Но дорога к нему!
Это совершенно невероятная тропа! Как будто мы опять попали в сказочный лес, только уже из другой сказки.
И ни одного человека! Это именно то, что хотелось получить от нацпарка – пустынные, красивые места)
Долго сидим в беседке, потом бродим по территории, нам здесь очень нравится, но акклиматизация дает свое. Мы устали.
Уставший турист не имеет морального права ходить по достопримечательностям и разочаровываться) Поэтому мы едем искать отель. Мы не бронировали ничего, но на карте отметили то место, которое было нам интересно.
https://www. google. com. ua/maps/place/Ma ... 98.5491235
Время близится к 5 вечера. Деревня Mae Klang Luang. Отель ????? ? ? ????????????? ? . Рецепшена нет. Есть маленькое кафе-магазинчик и книга регистрации брони. Девушка долго ищет нас в этой книге. По-английски не говорит.
Бегу к нашему водителю. Он понимает мой ломаный-переломаный английский и объясняет девушке, что мы от нее хотим.
Нас заселяют и обещают ужин. На всякий случай повторяю ей на трех языках:
Май пет! (на тайском)
Бу ла! (на китайском)
Но спайси! (на английском)
Тайцы часто понимают китайский, особенно там, где не понимают английский. А мой тайский могут и не понять. В любом случае, эти заветные слова Май пет (не остро) стоит запомнить.
Маленький отель на рисовых террасах стоил много денег и не имел особых удобств.
Почему же тогда мы выбрали его?
А посмотрите на этот вид! ) И может быть вы меня поймете)
Я бегала среди этих полей до темноты)
Рисовых террас я уже насмотрелась. На Бали, в Тегаллаланге, когда рис только-только посадили. В Китае, когда террасы Драконьего Хребта, в Дачжае, залили водой. И вот теперь - в Таиланде, в нацпарке Дой Интханон, когда рис уже убран. Эти террасы не похожи на те кружева, которые я видела раньше, но все равно рисовые террасы восхитительны даже в таком маленьком объеме.
Еще один вопрос может посетить вас – зачем вообще ночевать в нацпарке, если город Чианг Май находится совсем рядом? Ответ на этот вопрос вы узнаете завтра)
Частина 2. В якій ми їздимо водоспадами, ходимо по джунглях і ночуємо у хатинці на курячих ніжках.
20 листопада, вівторок. Чіанг травня - Doi Inthanon.
Плани на день:
-водоспад Травня Я (найкрасивіший) Mae Ya waterfall
-водоспад Май Кланг Mae Klang Waterfall
-водоспад Вачірітан Wachirathan waterfall
-піший маршрут (стежка Анг Кха)
-пагоди The Great Holy Relics Pagoda Nabhapolbhumisiri
-водоспад Siriphum waterfall
-село Mae Klang Luang, готель у парку, на рисових терасах
Загальний пробіг 155 км
Ранок починається о 6:30. Я люблю в подорожах прокидатися рано, чого не можна сказати про моє звичайне життя. Як можна спати? Попереду стільки пригод! До восьмої ранку за нами приїде машина.
Сніданок не входить у вартість нашого номера, але йти кудись із самого ранку зовсім не хочеться. Тим більше, що я збираюся повільно. Паку валізи. Я взагалі адепт упаковки) А тепер у мене дві валізи – свій і чоловіка. На це потрібно більше часу, ніж на один)
Снідаємо у готельному кафе. Ціни не тішать. Загалом, північ Таїланду - це саме те місце, де можна їсти дешево і дуже смачно, але переважно на макашницях, тобто ввечері. Кафе, в яких подають сніданки, готують європейську їжу та ставлять високі ціни. Цілком можливо, що мені просто не пощастило, але я так і не знайшла, де можна поснідати недорого.
Наш сніданок проходить у чудовому місці нашого готелю – біля ставка з коропами. Я люблю такі місця.
Чудовий ранок. На нас уже чекає водій. Попереду 2 дні на виїзді, тобто майже весь час ми проведемо у переїздах.
Напевно, є можливість дістатися парку на громадському транспорті, але автомобіль у цьому сенсі економить найголовніше - час. Я переживала як чоловік впорається з правим кермом та серпантином, тому машину замовили з водієм.
Це мікроавтобус. Там, де ми замовляли, з водієм дають тільки мікроавтобуси.
Я люблю переїзди. Дорога для мене є подорож. Для когось час, проведений у дорозі, може здаватися даремно витраченим часом. Багато людей вважають за краще радіальні виїзди кільцевим маршрутам та житло в одному місці. Моє ж шило в сідниці штовхає мене на максимум переїздів і навіть радіальний виїзд буде з ночівлею в національному парку.
Годині до 10 добираємось до першого водоспаду - Mae Ya waterfall.
Ми тут одні, я піднімаюсь на великий камінь. Із задоволенням сиджу і витріщаюся на воду. Єдине, що заважає бездоганності моменту – на водоспад немає прямого огляду. Але й збоку він захоплює. Це найкращий водоспад, який ми бачили.
Якоїсь секунди в голову закрадається думка - пробратися по камінчиках ближче до середини. Але це небезпечно. Вода мчить з великою швидкістю, навколо каміння. Вбитись там – раз плюнути.
Другий водоспад - Mae Klang Waterfall - теж поза парком. Вірніше, біля самого підніжжя гори Doi Inthanon.
До водоспаду потрібно пройти 300 метрів, не більше. Сам водоспад нічого особливого не уявляє. Він досить сильний, але немає прекрасного огляду. Зате є можливість підійти прямо до потоків води, а це така приємна особливість.
Тут ми не сидимо. Їдемо до наступного.
В'їжджаємо всередину парку Doi Inthanon National Park. Вхідні квитки коштують 300 бат, ми купили їх ще на першому водоспаді, мабуть, незважаючи на шляхи під'їзду, всі водоспади відносяться до парку.
Заїжджаємо ще на один водоспад. Тепер автомобіль підвозить нас максимально близько до води. Пару кроків по стежці вгору і ось він - вічно сяючий у веселці водоспад Wachirathan waterfall.
Тут людей чимало.
Далі ми їдемо на саму вершину до стежки Ang Ka Nature Trail.
Коли я будувала плани, то думала йти довгим маршрутом Kew Mae Pan. Але, тверезо оцінивши свої сили, відмовилася від цієї ідеї. Маршрут розрахований на 2-4 години, в моєму випадку може бути більше. А день не гумовий)
Мохи різного кольору та різної структури.
Дерева навіть на дерева не схожі. Наче казкові монстри йшли по лісу і зупинилися.
У маршруті є невелике відгалуження, там ми знаходимо маленький вівтар, гадаю, тут похований якийсь військовий. Місце похмуре.
Подекуди трапляються сухі ділянки. Здається, що в цьому місці чаклунство закінчилося. Але потім знову мохи-мхи. Я ніколи не бачила нічого подібного.
Наступна точка нашого маршруту – пагоди короля і королеви. The Great Holy Relics Pagoda Nabhapolbhumisiri.
Машину слід залишити на стоянці. Далі таланить сонгтео. Це входить у вартість відвідування пагод, 40 бат.
Сонгтео – дуже цікавий тайський транспорт. Я б сказала, що це вантажівка для перевезення людей. У перекладі на російську Сонгтео (Сонтеу) означає "Дві лавки" і в кузові дійсно дві паралельні лавочки для пасажирів. Триматися потрібно міцно) Ніяких дверей чи ременів безпеки немає. Іноді пасажири висять на задній підніжці. Мені здалося, що в Таї людей частіше перевозять на вантажівках, ніж на легковиках)
Коли я дивилася фотографії пагод в інтернеті, то дуже хотіла побачити все це на власні очі.
фотографія з Інтернету.
Насправді немає такої точки огляду, щоб побачити саме так, як на картинці. Крім цього, клумби були непоказними, зовсім сірими.
Я довго тинялася там, все розглядала, намагалася перейнятися.
Заради справедливості, капусточка на клумбах мені дуже сподобалася)
І штучний водоспад був досить милим.
А ось Водоспад Siriphum waterfall став відкриттям. Сам водоспад досить скромний, він у два яруси і верхній видно дуже погано, відстань дуже велика, а нижній зовсім маленький.
Але ж дорога до нього!
Це абсолютно неймовірна стежка! Наче ми знову потрапили до казкового лісу, тільки вже з іншої казки.
І жодної людини! Це саме те, що хотілося отримати від нацпарку – пустельні, гарні місця)
Часнаближаєтьсядо5-ївечора.СелоMaeKlangLuang.Готель?????????????????????.Рецепшенанемає.Ємаленькекафе-магазинчиктакнигареєстраціїброні.Дівчинадовгошукаєнасуційкнизі.Англійськоюнеговорить.
Біжудонашоговодія.Вінрозуміємоюламану-переламануанглійськуіпояснюєдівчині,щомивіднеїхочемо.
Насзаселяютьтаобіцяютьвечерю.Провсяквипадокповторююїйтрьомамовами:
Майпет!(тайською)
Була!(китайською)
Алеспайсі!(англійською)
Тайцічасторозуміютькитайську,особливотам,денерозуміютьанглійську.Амоятайськаможутьінезрозуміти.Убудь-якомувипадку,цізаповітнісловаМайпет(негостро)вартозапам'ятати.
Маленькийготельнарисовихтерасахкоштувавбагатогрошейінемавособливихзручностей.
Чому ж тоді ми його вибрали?
А подивіться цей вид! ) І може бути ви мене зрозумієте)
Ще одне питання може відвідати вас – навіщо взагалі ночувати у нацпарку, якщо місто Чіанг Май знаходиться зовсім поряд? Відповідь на це запитання ви дізнаєтесь завтра)