Неповноцінний відпочинок ...Тайланд - Пхукет - готель «Ansino Bukit» Звичайно, наш відпочинок насамперед залежить від нас самих. І цим я, як не парадоксально, втішала себе, придбавши тур на двох до Тайланду на о.
… Ще ▾
Неповноцінний відпочинок ...Тайланд - Пхукет - готель «Ansino Bukit»
Звичайно, наш відпочинок насамперед залежить від нас самих. І цим я, як не парадоксально, втішала себе, придбавши тур на двох до Тайланду на о. Пхукет у готель Ansino Bukit. У Тай хотілося (побувати в новій країні), все інше було прийнято з безвиході - вибору курорту, готелю та туроператора не було, як і часу на пошук (раптова відпустка і всього 2 тижні).
Отже, туроператор Анікс тур – ще раз переконалася, що це найогидніший туроператор. Цього разу заспокоїла себе, мовляв, хай мене тільки відвезуть-привезуть, більше нічого від цього Анус туру не треба… А ні, все не так просто, потрапили ми на овербукінг. Спочатку нас на 2 дні поселили до іншого готелю – Бразер. Теж непоганий, втім, і до моря там ближчий. Потім гід Джаміль повідомив, що ми залишаємось у Бразері.
Пройшло 4 дні, і ось ми на екскурсії, дзвонить Джаміль: «Ви переїжджаєте до Ансіно Букита, давайте ми зберемо ваші речі, повернетеся, все готове буде». Явна неповага, копання у нашій білизні, документах… звісно, ми відмовилися, попросили дочекатися нашого приїзду. Але коли приїхали з екскурсії, наші речі абияк були звалені в пакети і видворені з номерів. Причому, від дзвінка до нашого приїзду минуло 3-4 години, а вже й холодильники розморозили в номерах, і забралися...Ми зробили висновок, що Джаміль дзвонив уже після того, як вони зібрали всі.
Так, і ще. Виліт нам переносили двічі, вилетіти з Самари повинні були 22 січня о 22:30, в результаті вилетіли 23 січня о 14:00, тур був оплачений з 23 січня, а прилетіли ми в Тай о 4 годині ранку 24 січня.
Назад летіли з дозоправкою! У Новосибірську, разом замість 9 годин, дорога зайняла 12 годин.
Висновок – огидний туроператор Анікс Тур, недарма його прозвали Анус Туром.
Готель Ansino Bukit.
Звичайний, відповідає своїм 3м зіркам, у плані ремонту – свіженький. Персонал не розмовляє російською, але дуже привітний, прибирання – так собі, але ми не звертали на це увагу, у номер приходили лише поспати, переодягнутися. Чутність пристойна. Прибирання на поверсі починалося з нашого номера, незручно, пару разів ми були в номері, а покоївки вже пройшли далі, але без проблем - я підходила до них, говорила, що в такому номері потрібно забратися, обмінялися усмішками і - номер чистий. Чайові залишали за день по 20-30 батт.
Жили ми у 510-му номері, відповідно, 5 поверх. Вода гаряча була, іноді, щоправда, треба було зачекати кілька хвилин, але це не страшно. У «парних» номерах є балкон, де 2 стільці та столик, вид на готель навпроти (через дорогу). У «непарних» номерах балкона немає, але вони більше, є додаткові диванчик та столик, а ось вікно не відчиниш – на відстані витягнутої руки поруч ще один готель.
Мінуси номера: взагалі немає полиць, одяг просто нікуди було подіти. Ванна кімната маленька, душ від унітазу нічим не відгороджений, постійно мокра підлога, рушник стелили за дверима. Дивно, але тут ставили лише шампунь та гель для тіла, а руки чимось помити?
Плюси номера: кондиціонер розташований над вхідними дверима, тобто дме не на вас, коли лежите на ліжку, дуже зручно, не застудіться. На ніч ми ставили +26-28 градусів.
Ресепшен
Диванчики, столики. До речі, мабуть, у Таї більше люблять вентилятори, бо вони скрізь, двері навстіж і, типу, гуляє вітер. Кондиціонери лише у номерах.
Також тут є столик, де будь-якої доби можна налити чай-каву, поруч – три ПК, інет безкоштовний, але повільний. Ледве подалі - місце для сніданку, ще далі - невеликий, але затишний басейн, працює до 10 години вечора.
Сніданок
У Бразерсі був різноманітніший, але й тут непоганий.
Рис з овочами, тостери, масло, джем, чай-кава-молоко, пластівці, тушковані овочі з куркою, смажений бекон, свіжі овочі - капуста, огірки, помідори, глазурі, якийсь нитка супчик. Один раз давали картоплю із сосиськами. На десерт фрукти – ананас, іноді кавун та диня (несолодка).
Тайланд
Загалом – не вразив. Занадто багато росіян, екскурсії – заїжджені місця, природа гарна, але багато в чому завзята людиною. Перша екскурсія була на острови Пхі-Пхі, що розрекламовані як місце, де знімався фільм «Пляж» з Ді Капріо. Народу більше, ніж місця на острові, майданчик, з якого пірнав актор – 2х2 метри, нафік ми туди взагалі ходили. Лагуна вродлива, бірюзова вода, білий пісок, але навіть не сфоткатися. Спочатку хотіли відвідати всі острови (і Сіміланські, і Джеймса Бонда), але ця екскурсія відбила все полювання.
Друга екскурсія була в заповідник Као Лак, не надто екзотична, але насичена, тому сподобалася більше, +гід цікавий, таємниця Жасмін, добре розмовляє російською, розповідала нам про країну, звичаї – загалом нам з нею пощастило. Каталися на слонах, сподобався метал на бамбукових плотах. Слон у нас був Кео, він нам і фонтанчик пускав, і позував, погонич був відмінний, сам нас фотографував, спілкувався, дуже сподобався, залишили 100 бат чайових.
Сам Пхукет. Я була дещо готова до бруду на вулицях, але щоб кожен день бачити величезних, з палець, тарганів – це вище за мої сили. Причому, на Пхукеті (не беруся сказати, що в усьому Таї) поряд речей виставлені пакети зі сміттям прямо на тротуарах, тут же, вздовж парканів і біля стовпів - недоїдки їжі. А запахи це щось. Сморід. Втім, місцевих жителів це не бентежить. Як не бентежать і річки-смердючки, через які доводиться ходити до пляжу (з Бразера ходили).
Це річки, в які зливаються всі відходи, до речі, трохи далі вони впадають у море.
пляжі
Наш готель був на пляжі Патонг. Дуже брудний пляж, схожий на Чорне море, гарних фото з хвилями не вдасться, бо хвилі брудно-пісочного кольору. Пляж муніципальний, довгі, шезлонги стоять у 3 ряди, немає жодного туалету, зрозуміло, всі ходять у туалет у воду, жах. Прокат шезлонгу на 1 особу коштує 100 батт (включена тінь від парасольки). Був неприємний інцидент наприкінці заїзду. Прийшли на пляж 2-ма парами, дівчата вирішили позагорати на вечірньому сонці, тобто потрібно 2 шезлонги (прийшли на 2 години буквально). Той, хто здавав шезлонги, став наполягати, щоб брали 4 шезлонги, потім виганяти. З принципу пішли інші шезлонги (вони розділені за кольором, в кожного кольору типу свій наглядач). Тут прибіг взагалі нервовий таєць, аж затремтів став кричати «Гоу, гоу! », Ми й слова сказати не встигли. Виявилось, йому по рації передали.
Ми принципово пішли на пісок до моря, постелили рушники. Він ще хвилин 15 репетував, показував у наш бік фак, непристойні жести, за які, пардон, голову відкручують…так зігнав на пісок ще кілька туристів, потім нарешті заткнувся. Було дуже неприємно.
Тайці.
Загалом дуже сподобалися. Доброзичливий, усміхнений народ, продаючи товар, не чіпляються так, як араби або турки, з ними приємно мати справу. І загалом поспілкуватися було цікаво. Російська мова 99% не знають взагалі, деякі вивчили окремі фрази: "Давай, давай, наливай", "Базара немає", "Нахрен потрібно" (якщо ціна не влаштовує), "Руссо туристо", "Заходь, подивися". Лише позитивне враження.
Поїсти
Відразу скажу, що я зробила для себе одне з головних відкриттів у Таї: морепродукти – це не для мене. Ну там стандартні кальмари, риба - ще куди не йшло, але без ворожості, наприклад, не могла дивитися на восьминогів та іншу фігню, ну спробувала, не сподобалося.
Десь на 4-й день ми стали шукати у кафешках м'ясо. Знову ж таки, загальний смак на всіх – насолода+гострота… Поїсти можна по-різному – і на 1500 на двох, і на 350-400 батт. Російські ресторани дорогі, порції там невеликі.
Дуже сподобалися місцеві фреші (50-80 батт), особливо банановий та манго. Летіла до Тай – мріяла спробувати кокос (коконут), але він дуже не сподобався. А так я ще дуже люблю фрукти, на ринку купували місцеві та ялинки.
Так, у кафе немає хліба, але у магазинах продається тостовий. Раджу всім спробувати їжу у макашників, дуже непогано. Брали смажених сомиків по 50 батт за штуку, жирненькі, смачні - смакота. Також сподобався десерт – банан смажений у тонкому шарі тіста, политий зверху шоколадом та згущеним молоком.
Спиртне. Чоловіки перепробували там все місцеве спиртне – віскі, ром, ще щось… я не п'ю такі міцні напої, не можу судити, але ціни прийнятні. Сама пила в основному пиво та мартіні з дьютіфрі.
Загальний висновок – не екзотика. Плюс – із зими в літо (з -30 до +35). Швидше за все більше не поїду.
Звичайно, наш відпочинок насамперед залежить від нас самих. І цим я, як не парадоксально, втішала себе, придбавши тур на двох до Тайланду на о. Пхукет у готель Ansino Bukit. У Тай хотілося (побувати в новій країні), все інше було прийнято з безвиході - вибору курорту, готелю та туроператора не було, як і часу на пошук (раптова відпустка і всього 2 тижні).
Отже, туроператор Анікс тур – ще раз переконалася, що це найогидніший туроператор. Цього разу заспокоїла себе, мовляв, хай мене тільки відвезуть-привезуть, більше нічого від цього Анус туру не треба… А ні, все не так просто, потрапили ми на овербукінг. Спочатку нас на 2 дні поселили до іншого готелю – Бразер. Теж непоганий, втім, і до моря там ближчий. Потім гід Джаміль повідомив, що ми залишаємось у Бразері.
Пройшло 4 дні, і ось ми на екскурсії, дзвонить Джаміль: «Ви переїжджаєте до Ансіно Букита, давайте ми зберемо ваші речі, повернетеся, все готове буде». Явна неповага, копання у нашій білизні, документах… звісно, ми відмовилися, попросили дочекатися нашого приїзду. Але коли приїхали з екскурсії, наші речі абияк були звалені в пакети і видворені з номерів. Причому, від дзвінка до нашого приїзду минуло 3-4 години, а вже й холодильники розморозили в номерах, і забралися...Ми зробили висновок, що Джаміль дзвонив уже після того, як вони зібрали всі.
Так, і ще. Виліт нам переносили двічі, вилетіти з Самари повинні були 22 січня о 22:30, в результаті вилетіли 23 січня о 14:00, тур був оплачений з 23 січня, а прилетіли ми в Тай о 4 годині ранку 24 січня.
Назад летіли з дозоправкою! У Новосибірську, разом замість 9 годин, дорога зайняла 12 годин.
Висновок – огидний туроператор Анікс Тур, недарма його прозвали Анус Туром.
Готель Ansino Bukit.
Звичайний, відповідає своїм 3м зіркам, у плані ремонту – свіженький. Персонал не розмовляє російською, але дуже привітний, прибирання – так собі, але ми не звертали на це увагу, у номер приходили лише поспати, переодягнутися. Чутність пристойна. Прибирання на поверсі починалося з нашого номера, незручно, пару разів ми були в номері, а покоївки вже пройшли далі, але без проблем - я підходила до них, говорила, що в такому номері потрібно забратися, обмінялися усмішками і - номер чистий. Чайові залишали за день по 20-30 батт.
Жили ми у 510-му номері, відповідно, 5 поверх. Вода гаряча була, іноді, щоправда, треба було зачекати кілька хвилин, але це не страшно. У «парних» номерах є балкон, де 2 стільці та столик, вид на готель навпроти (через дорогу). У «непарних» номерах балкона немає, але вони більше, є додаткові диванчик та столик, а ось вікно не відчиниш – на відстані витягнутої руки поруч ще один готель.
Мінуси номера: взагалі немає полиць, одяг просто нікуди було подіти. Ванна кімната маленька, душ від унітазу нічим не відгороджений, постійно мокра підлога, рушник стелили за дверима. Дивно, але тут ставили лише шампунь та гель для тіла, а руки чимось помити?
Плюси номера: кондиціонер розташований над вхідними дверима, тобто дме не на вас, коли лежите на ліжку, дуже зручно, не застудіться. На ніч ми ставили +26-28 градусів.
Ресепшен
Диванчики, столики. До речі, мабуть, у Таї більше люблять вентилятори, бо вони скрізь, двері навстіж і, типу, гуляє вітер. Кондиціонери лише у номерах.
Також тут є столик, де будь-якої доби можна налити чай-каву, поруч – три ПК, інет безкоштовний, але повільний. Ледве подалі - місце для сніданку, ще далі - невеликий, але затишний басейн, працює до 10 години вечора.
Сніданок
У Бразерсі був різноманітніший, але й тут непоганий.
Рис з овочами, тостери, масло, джем, чай-кава-молоко, пластівці, тушковані овочі з куркою, смажений бекон, свіжі овочі - капуста, огірки, помідори, глазурі, якийсь нитка супчик. Один раз давали картоплю із сосиськами. На десерт фрукти – ананас, іноді кавун та диня (несолодка).
Тайланд
Загалом – не вразив. Занадто багато росіян, екскурсії – заїжджені місця, природа гарна, але багато в чому завзята людиною. Перша екскурсія була на острови Пхі-Пхі, що розрекламовані як місце, де знімався фільм «Пляж» з Ді Капріо. Народу більше, ніж місця на острові, майданчик, з якого пірнав актор – 2х2 метри, нафік ми туди взагалі ходили. Лагуна вродлива, бірюзова вода, білий пісок, але навіть не сфоткатися. Спочатку хотіли відвідати всі острови (і Сіміланські, і Джеймса Бонда), але ця екскурсія відбила все полювання.
Друга екскурсія була в заповідник Као Лак, не надто екзотична, але насичена, тому сподобалася більше, +гід цікавий, таємниця Жасмін, добре розмовляє російською, розповідала нам про країну, звичаї – загалом нам з нею пощастило. Каталися на слонах, сподобався метал на бамбукових плотах. Слон у нас був Кео, він нам і фонтанчик пускав, і позував, погонич був відмінний, сам нас фотографував, спілкувався, дуже сподобався, залишили 100 бат чайових.
Сам Пхукет. Я була дещо готова до бруду на вулицях, але щоб кожен день бачити величезних, з палець, тарганів – це вище за мої сили. Причому, на Пхукеті (не беруся сказати, що в усьому Таї) поряд речей виставлені пакети зі сміттям прямо на тротуарах, тут же, вздовж парканів і біля стовпів - недоїдки їжі. А запахи це щось. Сморід. Втім, місцевих жителів це не бентежить. Як не бентежать і річки-смердючки, через які доводиться ходити до пляжу (з Бразера ходили).
Це річки, в які зливаються всі відходи, до речі, трохи далі вони впадають у море.
пляжі
Наш готель був на пляжі Патонг. Дуже брудний пляж, схожий на Чорне море, гарних фото з хвилями не вдасться, бо хвилі брудно-пісочного кольору. Пляж муніципальний, довгі, шезлонги стоять у 3 ряди, немає жодного туалету, зрозуміло, всі ходять у туалет у воду, жах. Прокат шезлонгу на 1 особу коштує 100 батт (включена тінь від парасольки). Був неприємний інцидент наприкінці заїзду. Прийшли на пляж 2-ма парами, дівчата вирішили позагорати на вечірньому сонці, тобто потрібно 2 шезлонги (прийшли на 2 години буквально). Той, хто здавав шезлонги, став наполягати, щоб брали 4 шезлонги, потім виганяти. З принципу пішли інші шезлонги (вони розділені за кольором, в кожного кольору типу свій наглядач). Тут прибіг взагалі нервовий таєць, аж затремтів став кричати «Гоу, гоу! », Ми й слова сказати не встигли. Виявилось, йому по рації передали.
Ми принципово пішли на пісок до моря, постелили рушники. Він ще хвилин 15 репетував, показував у наш бік фак, непристойні жести, за які, пардон, голову відкручують…так зігнав на пісок ще кілька туристів, потім нарешті заткнувся. Було дуже неприємно.
Тайці.
Загалом дуже сподобалися. Доброзичливий, усміхнений народ, продаючи товар, не чіпляються так, як араби або турки, з ними приємно мати справу. І загалом поспілкуватися було цікаво. Російська мова 99% не знають взагалі, деякі вивчили окремі фрази: "Давай, давай, наливай", "Базара немає", "Нахрен потрібно" (якщо ціна не влаштовує), "Руссо туристо", "Заходь, подивися". Лише позитивне враження.
Поїсти
Відразу скажу, що я зробила для себе одне з головних відкриттів у Таї: морепродукти – це не для мене. Ну там стандартні кальмари, риба - ще куди не йшло, але без ворожості, наприклад, не могла дивитися на восьминогів та іншу фігню, ну спробувала, не сподобалося.
Десь на 4-й день ми стали шукати у кафешках м'ясо. Знову ж таки, загальний смак на всіх – насолода+гострота… Поїсти можна по-різному – і на 1500 на двох, і на 350-400 батт. Російські ресторани дорогі, порції там невеликі.
Дуже сподобалися місцеві фреші (50-80 батт), особливо банановий та манго. Летіла до Тай – мріяла спробувати кокос (коконут), але він дуже не сподобався. А так я ще дуже люблю фрукти, на ринку купували місцеві та ялинки.
Так, у кафе немає хліба, але у магазинах продається тостовий. Раджу всім спробувати їжу у макашників, дуже непогано. Брали смажених сомиків по 50 батт за штуку, жирненькі, смачні - смакота. Також сподобався десерт – банан смажений у тонкому шарі тіста, политий зверху шоколадом та згущеним молоком.
Спиртне. Чоловіки перепробували там все місцеве спиртне – віскі, ром, ще щось… я не п'ю такі міцні напої, не можу судити, але ціни прийнятні. Сама пила в основному пиво та мартіні з дьютіфрі.
Загальний висновок – не екзотика. Плюс – із зими в літо (з -30 до +35). Швидше за все більше не поїду.
Подобається
Вам подобається
• 6
Показати інші коментарі …
Відпочивали на Пхукет вперше, вибір готелів був невеликий, все було зайнято, довелося їхати в "двійку". Дуже переживали, що буде хлів. Даремно! Для двійки дуже гарний готель.
… Ще ▾
Відпочивали на Пхукет вперше, вибір готелів був невеликий, все було зайнято, довелося їхати в "двійку". Дуже переживали, що буде хлів. Даремно! Для двійки дуже гарний готель. Чистенький, акуратненький, персонал дуже душевний, хоч російською і не говорить. Номер скромний, але ж ми не в номері приїхали сидіти, WI-FI безкоштовний, сніданок рясний, цілодобово безкоштовно чай-кава, скромний, але непоганий басейн. Розташований поблизу торгового центру ДжангЦейлон, але далеко від моря. До пляжу Патонг ходить безплатний тук-тук. Один недолік - душ не відокремлюється від ванної кімнати нічим, навіть шторки немає. В цілому нам все сподобалося, відпочивала з дочкою, 8 років, вона взагалі їхати не хотіла. А ще хочу сказати, що відпочинок багато в чому залежить від настрою, тож будьте на позитиві.
Подобається
Вам подобається
