Решил написать отзыв о своем первом путешествии за пределы РФ…Около полугода назад задался целью осуществить давнюю мечту, поездку в Таиланд с супругой. Долгое время читал отзывы о Тайланде других путешественников, и почему то пожелал поехать в Паттайу. Выбор туроператора остановил на Пегасе, в принципе не пожалел, однако к тому времени когда мое благосостояние подошло к норме туры в Паттайу были уже раскуплены…выбора не оставалось, Пхукет!!! Изначально узнав, что в Паттайу я попасть не смогу откровенно говоря расстроился…мне уже было известно об этом курорте практически все, настолько помогло штудирование отзывов других путешественников. Но раз Пхукет, значит Пхукет! Принявшись за изучение информации об этом курорте, и выбирая отель я остановился на отеле Royal Crown 3*, располагающийся на пляже Патонг ( самый тур. центр острова Пхукет, и по отзывам в данном отеле не наблюдается большое скопление русских, что очень большой плюс. Сами поймете почему). Почитав отзывы о данном отеле, мы с супругой сделали вывод, что нам данный вариант подходит. Турпутевка на двоих обошлась в 75.000 р. 15.01. 2010 года вылет из Хабаровска, авиакомпанией Nordwind (между прочим полностью принадлежащей Пегасу). Отзывы о авиакомпании Nordwind которые я читал перед поездкой зачастую были отрицательными, ну что же, проверим!
15.01. 2010 года вылет из Хабаровска до г. Санья (Китай) высадка части пассажиров пожелавших отдыхать там и дальнейший полет до о. Пхукет. Вылет не задержали, самолет Боинг 757 – 200 (очень надежный самолет, между прочим) был немного староватым, обшарпанным, но это ерунда. Кормили нормально, персонал приветлив. Правда мне с ростом 185 см., было неудобно…ноги некуда деть, уж очень тесновато. Полет туда и обратно проходил нормально, правда от Саньи до Пхукета и наоборот самолет немного потряхивало (об этом говорили и другие туристы, с других рейсов…видать небо над Меконгом такое). Еще лучше полет прошел бы, если бы не было пьяных пассажиров. Откровенно говоря, часть туристов летевшая с нами, была из разряда «быдло или почему за границей не любят русских». Крик, гам, попытки курения в самолете…некрасиво просто. Посадка была мягкая, однако я был как выжатый лимон, видать плохо переношу перелеты. Как только мы вышли с самолета, то сразу ощутили переход «зима – лето». В лицо дал жар экваториальной страны. В аэропорту нас встретили сотрудники Пегас, рассадили по микроавтобусам и начали осуществлять трансфер до отелей. Как назло мы попали в микроавтобус с толпой пьяных тёток (иначе не назовешь) из г. Благовещенска, которые и были причиной беспорядка во время полета. В общем в микроавтобусе мы провели около часа, пока одних, других развезли, и нас в последнюю очередь. Кстати, для тех кто будет выезжать за пределы Родины впервые, в аэропорту багаж вы положите в отдельный авто, а он уже самостоятельно привезет его на ресепшен в Ваш отель. Просто я за это очень волновался, вдруг украдут…привык же к России, но на удивлении доставили багаж в целости и сохранности. Вернемся к предыдущему. Отель Royal Crown 3*, располагается на пляже Патонг, на 4й улице от побережья, а именно на холме! К моменту прибытия в отель я был очень уставший, раздражительный, и «до сих пор летел» (морская болезнь видать). Придя на ресепшен, мы отдали отельный ваучер (находится в пакете документов от Пегаса), взамен получив ключи от номера и сейфа. Номер нам попался 666 (чертовщинкой попахивает, однако подобного скажу сразу, ничего не было), после этого нас снова пригласили в микроавтобус, и повезли вверх по крутой дороге. Наш номер располагался в дополнительном 4х этажном здании, на первом этаже. Как только дверь в номер отварилась, а сопровождающий нас сотрудник отеля удалился, мы откровенно говоря расстроились…Почему? Да потому, что на фото все было иначе. На фото не было влажного запаха, разводов на стекле в ванной, старой бытовой техники…Но первое впечатление не всегда верно!
Приведя себя в порядок, мы решили пойти на ужин в отельный ресторан. Данный ресторан находится в отдельно стоящем здании на территории отеля. Ресторан открытый, с него открывается вид на весь Патонг. Первое, что нас обрадовало в данной стране, это персонал ресторана. К нам подошла милая тайка, с меню, которая одарила нас по-крайней мере тысячей улыбок. Меню в данном ресторане на русском языке. Ужин нам обошелся примерно в 1200 бат на двоих. Сразу сделаю предупреждение, тайская кухня очень своеобразна! (не путать с китайской, корейской и т. д) Содержание в блюдах непривычных для нас продуктов многих отталкивает стать ее поклонниками. Я заказал креветки в каком-то соусе, мне понравилось. Жена заказала луковый суп, по ее мнению, он был не очень. Хочется заметить, что креветки в блюдах всегда подают не до конца очищенные, т. е. хвостики у них находятся в панцире, и извлекать их приходится самостоятельно. Поужинав, мы решили приобрести тайское пиво в ресторане, что бы выпить его в номере. Бутылка пива Чанг обошлась нам 90 бат (об. 660 мл. ), пиво Сингха в таком же объеме 110 бат. Скажу лишь что, пиво Чанг из ВСЕХ сортов тайского пива мне показалось более вкусным.
Теперь, чтобы не томить Вас, хочу сразу рассказать об отеле. Отель располагается на холме, практически со всех уголков Патонга его можно увидеть. До моря пешком идти минут 15-20, не больше. Пляж довольно таки чистый, вода прозрачная, но есть рыбки которые кусаются (не больно конечно, просто могут остаться следы). Стоимость лежаков 100 бат. По пляжной линии ходят много торговцев, предлагающих услуги (массаж, тату хной и др. ) и товар (еда, напитки, одежда, сувениры). До центра Патонга также 15-20 минут. Территория отеля очень (! ) большая, и располагается от низа холма до его вершины. На территории отеля много зелени, различных помещений, которые в большинстве своем пустующие. Есть интернет кафе, конференц зал (для тех кто едет в Таиланд проводить конференции; ), магазин одежды, есть свой неплохой спа-салон (час тайского массажа 400 бат, час процедуры при солнечных ожогах 550 бат, кстати очень помогает). В ресторане отеля раз в неделю вечером проходит шведский стол, билет 300 бат с человека, и ешь от пуза. Есть два бассейна, которые имеют секции для детей. Лично мне понравилось, что один из бассейнов находился в четырех(!!! ) шагах от нашего номера, поэтому каждое утро, еще полу спящий я делал эти четыре шага, оказывался в прохладной водичке и просыпался окончательно. В номере было две односпальные кровати, холодильник, телевизор с одним русским каналом «Планета РТР», зеркало, стол и два деревянных кресла, центральный кондиционер ( на ночь не включали, так как и так прохладно было), ванная с душем, на улице возле номера два пластиковых кресла и столик. Был общий на несколько номеров поттер, в помещении рядом с бассейном, но необходимости в кипятке мы как то не ощущали. Живности внутри номеров не было, снаружи иногда замечали небольших ящериц. Пустых поборов данный отель не берет, т. е. запачканную кровью простынь ( был порезан палец на ноге) заменили бесплатно, хотя по рассказам, в других отелях это платно, вызов сантехника из-за протекающего душа тоже бесплатный, хотя за потерю ключа нашим русским соседям пришлось заплатить 1500 бат. Персонал очень приветливый. Каждый день мы в номере оставляли по 20 бат, просто за то, что наблюдали их, а они своей улыбкой поднимали настроение. Так же сразу скажу, что этот персонал, по-русски вообще ничего не понимает, по английски немного. В каждом номере есть сейф, есть аренда мотобайков возле главного здания отеля. Уборка в номере была каждый день, банные принадлежности тоже каждый день + две бутылки воды. Завтраки вполне хорошие. Каждый день фрукты, яичница, соки, тосты, масло, сосиски, ветчина, джем, чай, кофе, спагетти, овощи, мясные соусы и многое другое. Я не понимаю тех кто говорит, что это однообразие. Можно подумать, что у них дома завтраки плещут разнообразием. Каждый день жуют эти бутерброды и ничего, а тут вдруг однообразие. На вкус и цвет как говорится нет… Отельный гид от Пегаса Гулиза, тоже не дала повода к разочарованию. Добросовестно исполняла свою работу, за что ей большое спасибо. В отеле все хорошо, никаких минусов не было, и перебоев в электро и водоснабжении, кроме того, что подъем до нашего здания был трудноват…лестничный марш около 80 метров, но это окупается тем, что в отеле тишина и прохлада, в отличии от тех отелей которые находятся в центре Патонга, тем более физ. нагрузки полезны.
На следующее утро начались наши основные путешествия по увлекательной и дружелюбной стране Тайланд…стране тысячи улыбок!
Тайланд очень интересная страна. Читая отзывы других, я думал, что рассказы о том, что тебе везде рады и улыбаются преувеличены, но это не так. Тебе действительно рады, и рады не наигранно, а искренне. Мое мнение о Патонге…являясь самым дорогим и многолюдным местом о. Пхукета, он по праву имеет очень развитую инфраструктуру. Правильно нам сказала гид Гулиза «не спрашивайте меня где купить фрукты, покушать, сделать массаж, и обменять деньги! ». Это действительно можно сделать на каждом углу! На Патонге (как в прочем и на других пляжах) через каждые 100 метров расположены обменники (кстати наиболее выгодный курс был замечен в обменниках банка АТМ, тайский банк), через каждые 80 метров лавки с одеждой, через 60 аренда мотобайков, через 50 продажа бензина в литровых бутылках, через 40 салоны массажа, через 30 магазины продуктов (7елевен, фемилимарт), через 20 лотки с фруктами, через 10 кафе и «макошники» (торговцы готовыми продуктами питания типа хотдог, шаурма, шашлык с мини-лотков). Конечно данное сравнение в метрах считайте условным, но все это действительно на каждом углу, так же как и аптеки, салоны тату, отели, гостевые дома(миниотели). Есть так же отделы туристической полиции, и госпиталь Патонга. Вообщем покушать, купить продукты, снять мотобайк, сделать массаж и много другое можно на каждом углу. Собираясь в Тайланд мы думали сколько взять с собой денег, на расходы. Взяли по 2800 у. е. Хватило на все, кроме одного.
Изначально наши траты были в большинстве своем неразумны…мы не знали например, что можно торговаться (не в кафе конечно, а при покупке фруктов и одежды, торговаться так же можно в цокольном этаже ТЦ Джейн Цейлон), поэтому большинство товаров мы брали по завышенной цене. (видать в отзывах которые читал я, про это сказано не было). Кушали мы тоже в дорогих ресторанах, где ужин обходился в 1400 бат на двоих, но хорошо, что это продолжалось пару дней, потом мы «акклиматизировались». Потом например, мы узнали, что поужинать можно и за 500 бат, что кушать в недорогих тайских кафе, которые на вид европейцу будут непривлекательны, довольно таки вкусно и безопасно, что возле ТЦ «Джейн Цейлон» каждый вечер открывается рынок, где приезжие на мопедах с прицепами тайцы готовят разные вкусности. Есть конечно и Макдональсы, и другие мировые ресторанные бренды, но именно на этом рынке мы регулярно брали жареные куриные окорочка (которые могут оттолкнуть своим видом, так как зажарены с лапкой и коготками), по 45 бат штуку, мини шашлычки из свинины, куриных желудков или из морепродуктов, по 10 бат шт., суши и ролы, по 5 бат шт., различная рыба по 30 бат шт. Все это в большинстве своем приготовлено на углях, в твоем присутствии. Помимо этого в наличии были биточки из риса на гриле, всякие ракушки, зажаренные целиком ( с гребнем ) петухи, куриные яйца черного цвета (если варить очень долго, то белок станет черным), супы, лапша, и много, много другого за сущие копейки. К большинству блюд в комплект давали пакетик с самодельным острым соусом, кстати очень вкусным. ( данный соус состоит из соуса на основе ферментированной рыбы, и мелко порубленный перцев чили). Одев рюкзак за плечи, я с супругой часто ходил на этот рынок, брал еду и кушал все это в номере, хотя многие европейцы ели это прямо там, на близлежащих лужайках и ступеньках. Ужин на этом рынке на двоих обходился в 250.350 бат. Отравлений не было, поэтому не бойтесь! Так же днем работал крытый рынок, где можно найти морепродукты и мясо, и даже живых черепашек 30 бат штука. Так же в крытом дневном рынке продают цветы, 1 роза 5 бат. Кстати только на этом рынке я видел местных «попрошаек», пару тайцев с магнитофоном из которого играла местная музыка, и одну девушку с ребенком на руках. Рядом с ними были баночки для подношений. Больше такого я не встречал... Так же, как я уже говорил, мы кушали и в обычных, непривлекательных тайских кафе, где можно недорого и вкусно посидеть. Стоит отметить национальный суп Том Ям, который делают с основой из креветок или курицы, с добавлением больших кусков имбиря и лимонного дерева, и из всяких других неизвестных мне ингредиентов. Данный суп в оригинальном варианте подается очень острым, поэтому не рискуйте. Лучше произнести заветное «но спайси», и тогда это будет приемлемо для еды. Сам я любитель острого, но как то, читая меню в одном кафе, я заказал острый салат из креветок…осилить я смог всего пару кусочков. Настолько было остро, хотя даже не остро, а очень, очень…горячо! Суп Том Ям в меню обозначается как очень острый…Вывод за Вами. Фрукты так же в изобилии по приемлемым ценам, хотя стоит отметить, что цена на Патонге завышена, в не туристических уголках Пхукета все будет стоить в три раза дороже. Цены на все я не помню, помню что один кокос 20 бат, веточка бананов (ок. 10 штук) 30 бат, кг. манго 120 бат. Продукты питания в сетях мини-маркетов 7елевен, и фемилимарт тоже неплохие, там есть и хлеб по 10 бат., за нарезанную булку (хлеб исключительно белый, и не особо вкусный), есть масло, ветчина, сосиски (уже готовые), сыр плавленый в нарезке 55 бат 8. ломтиков, молоко и кисломолочные продукты, консервы типа «тушенка», «сайра», 20 бат банка, хот доги, напитки на разлив, кола, минералка, содовая 7 бат бутылка 333 мл. (тары объемом 0.5 л., 1л., 1.5л., привычных для нас, там нет, в основном 250.300, 330.660 мл). Наиболее вкусное пиво это Чанг, так же мне понравилось Арча и Чиза, цены на бутылку пива 660 мл. от 30 до 50 бат. Из европейского пива замечал только Хайнекен. Так же есть местно «непонятно что» называется «СиамСато» стоит 27 бат бутылка, об. 660 мл, по вкусу как шампанское, но не вкусное. Я предполагаю, что это, какое то рисовое вино. Бутылка водки Абсолют об. 220 мл. стоит 250 бат., бутылка местного рома об. 300 мл, 100 бат, но он не вкусный. Есть там и виски, и джин. Сигареты дорогие, лучше брать с собой. Пачка L&M 58 бат, поэтому многие тайцы курят самокрутки. Так же там есть бытовые товары, ножи, бритвы, кремы, ручки, спреи и др. Так же там можно пополнить счет на телефоне. Для этого достаточно подойти к продавцу, дать ему бумажку с Вашим номером телефона, сам телефон и 300 бат (минимальный платеж). Никакие слова при этом не нужны, он поймет, положит деньги и покажет на телефоне Ваш баланс, что деньги поступили. (кстати связь реально дешевая! 1.5 бат. минута с Россией) Продуктов питания наподобие сырого мяса, круп, овощей в данных мини-маркетах нет, но эти продукты есть в гипермаркете на первом этаже ТЦ «Джейн Цейлон» (название гипермаркета не помню). Там есть абсолютно все, привычное нашему глазу. Так же там при тебе могут приготовить морепродукты (они не дорогие, например цены на креветки от 150 бат за кг, креветки все крупные). Есть на Патонге и русский ресторан с придорожным названием «У Ксении». Примерно на 10й день, нам с супругой захотелось чего ни будь родного, домашненького, и мы направились в данный ресторан. Меню нас обрадовало изобилием блюд русской кухни. Мы заказали борщ, пельмени, салат «Милицейский» (название заинтересовало, тем более сам я сотрудник) и морс. Цены там конечно не дешевые. Когда же нам все это принесли, разочарованию не было предела. Борщ содержал такое количество уксуса, что можно было сделать вывод о том, что его варят раз в год и закатывают в банки, салат был из ветчины и фасоли (скудное содержание, видать с намеком на милицию), пельмени были с жестким тестом, единственное вкусное – это морс. В общем данный ресторан в качестве рекомендации предложен быть не может. На этом гастрономическое описание о. Пхукета с Вашего позволения я закончу..
Теперь о покупках путевок на различные экскурсии. Изобилие экскурсий дает возможность приобрести, что ни будь на свой «вкус и цвет». Есть экскурсии на различные острова, джунгли, рыбалки, квадроциклы, и многое, многое другое. Первые две экскурсии мы купили у пегасовского гида Гулизы, мы взяли путевку на Пхи-Пхи (3300 бат с человека) и путевку на Джеймса Бонда (3100 с человека), так же от Пегаса нам предоставили бесплатную обзорную экскурсию по Пхукету, с заездом на обед, ювелирную, латексную фабрику. Путевка была условно бесплатной, т. к. необходимо было взять по 350 рублей на оплату обеда. Путевки у Пегаса действительно дорогие, я об этом знал, но почему то боялся покупать туры у уличных продавцов, хотя зря. При покупке тура Вам выдадут ваучер с инициалами компании которая будет проводить тур, так же там будет указано время сбора на ресепшене. В назначенное время к отелю подъедет микроавтобус, тайский водитель будет спрашивать кто едет на данную экскурсию, к нему надо будет подойти посмотреть свою фамилию в его списке, после чего отдать ваучер и сесть в авто. Компания Пегас в данном случае выступает посредником, так как туры лично она не осуществляет, а приобретает их у тайских компаний. На остров Пхи-Пхи тур осуществляла тайская компания Phyket Adventure, на Джеймса Бонда компания LTP. Туры все интересные, их стоит посетить. Например, при поездке на Пхи-Пхи нам очень понравилась работа сопровождающего гида Сергея. Настолько был великолепный сервис! Он все объяснял, приносил фрукты и напитки, крутился вокруг нас с желанием быть полезным. При этой экскурсии будет оператор таец, который будет всех снимать на видео, по приезду это видео можно купить, стоимость 1600, мы купили, но качество некудышное. Тур на Джеймса Бонда так же произвел впечатление своими пещерами, через которые нужно было проплывать на каноэ, что бы попасть внутрь некоторых островов. Обед на экскурсии Пхи-Пхи осуществлялся на большом корабле, к которому мы подплыли на нашей скоростной лодке, обед был по системе «шведский стол». Обед на Джеймса Бонда проходил в мусульманской деревне на воде. На всех островных экскурсиях есть возможность поплавать с маской и посмотреть великолепный подводный мир. Так же можно было побродить по этой деревне, сделать покупки. Кстати стоит заметить, что если кто то страдает морской болезнью, то на нос скоростной лодки садиться не стоит, там больше всего укачивает. У своего гида или у членов экипажа лодки можно взять тайские таблетки от укачивания, помогают, или на крайний случай мазью «звездочкой» помазать под носом. В последующем мы брали туры на улице. Агентств предлагающих такие услуги очень много, но русскоговорящих работников в таких фирмах мало, поэтому скорее придется объясняться жестами или английским языком. Русский продавец туров например есть возле ТЦ Джейн Цейлон, там стоит ларек «Экскурсии русским». Цены в уличный агентствах всегда в три раза дешевле чем у туроператоров Пегаса, Тез Тура, Корала, Натали, например экскурсия на Джеймса Бонда в уличном агентстве, которое так же как и все вышеперечисленные фирмы покупает этот тур у тайской компании LTP составит 1100 бат с человека без русского гида, 1700 бат с гидом. Так же мы ездили на два дня в национальный парк Као Сок, тур покупали у Вадима за 3300 с человека. Ехать в данный парк с о. Пхукет около 3 часов на машине, поэтому ехать лучше на два дня, иначе у вас пол дня отнимет дорога, и лишь пол дня сама экскурсия. В данной экскурсии у нас был гид, русскоговорящий таец Саша. Очень прикольный! По-русски говорит не очень хорошо, но при желании понять его можно. 2х дневная программа в Као Сок довольно таки интересная, включает осмотр места где было цунами (хотя это впечатление не произвело, обычный участок суши, и там продают журналы с фотографиями последствий цунами 2004 года, так же там стоит корабль, который якобы принесло с моря), посещение горы обезьян, катание на слонах, обед в ресторане, где на цепи сидит ручной гибон, сплав по реке, остановка на тур. базе (мы ночевали в домике на высоких сваях, там была кровать с балдахином, душ, туалет, вентилятор, электричество есть, холодильника и телевизора нет), ужин на этой же турбазе, кстати из алкоголя там только пиво, и в два раза дороже, затем вечерняя прогулка на каноэ по реке, и на следующий день прогулка по джунглям к водопаду, купание, обед, отправление на Пхукет. В такую путевку лучше брать удобную закрытую обувь, т. к. в джунглях на земле много пиявок, которые могут незаметно прицепится к стопе, и средство от комаров. Так же на данной тур. базе есть канатная дорога, не высокая конечно, но долю экстрима она даст. Там же мы познакомились с англоговорящим гидом Брайном, он рассказал, что приехал из Австралии, т. к. ему надоело работать в офисе, а здесь он получает небольшие деньги, но работа доставляет удовольствие. Живет он на этой турбазе уже четыре месяца, помогает на кухне, каждый день водит англоговорящих туристов к водопаду, снимает и монтирует фильмы про свои прыжки в воду, с высоты. В общем довольно таки интересный собеседник. Кстати туристов желающих поехать в Као Сок на 2 дня не так уж много, с нами например на этой турбазе были только еще 2-е русских, 2-е израилитян, 4-е англичанина. Еще группой русских туристов мы арендовали на день яхту. Стоит это 11000 бат, в стоимость включен трансфер от отеля и обратно, тайская команда, обед на этой же яхте. Нас было 7 человек, поэтому с каждого мы заплатили примерно по 1600 бат, максимальное количество пассажиров 10 человек. На яхте мы рыбачили, потом совершили остановку на острове Рая…вот это действительно чудное место! Белоснежный песок, лазурная вода, снимая на камеру, мы не видели на дисплеи ничего, на столько все было белоснежное! Лишь на корабле мы посмотрели, что наснимали. Говорят, что еще очень красиво на Симиланских островах, но туда мы не попали т. к. сгорели на острове Рая. На Симиланские острова рекомендуют ехать в последние дни, т. к. там очень чистая вода, и в последующем пляжи о. Пхукет и других островов будут вызывать отвращение. Так же с супругой мы ходили на пинг-понг шоу. (шоу для взрослых, где тайки будут показывать способности своих интимных мест) Попасть туда, труда не составит, достаточно пройтись по главной улице Бангла роуд, там будут стоять тайцы с табличками приглашающими на это шоу. Вход бесплатный, но необходимо будет заказать хотя бы один напиток, а тут-то и подвох! Все напитки в таких заведениях по 800 бат! Впечатления после такого конечно были!
Теперь о транспорте. Движение левостороннее, пешеходных переходов и светофоров практически нет, поэтому дорогу приходится в прямом смысле перебегать. Брать мотобайк или нет, решать каждому самому. Хочу лишь заметить, что мы были свидетелями нескольких ДТП с участием мотобайков под управлением именно европейцев, часто видели перевернутые мотобайкии, лежащих рядом водителей с разбитыми головами, окруженных толпой прохожих. Тайские водители более внимательные и вежливые. Большее количество автомобилей, это новые Тойоты, стоят они там не так дорого, обусловлено это наличием заводов на территории Тайланда. В отличии от Паттаи тук-туки (мини грузовики с пассажирскими местами в кузове) по маршруту не ходят, работают по принципу такси «от места, до места», стоимость от 150 бат, поэтому разницы ехать непосредственно на такси или тук-туке нет. Стоимость от Патонга до центра о. Пхукет, -Пхукет сити 400 бат.
О тайском массаже. Салоны тайского массажа находятся на каждом углу, но не везде могут сделать качественный и профессиональный массаж. Мы не рисковали и делали тайский массаж в спа-салоне при отеле, переплачивая при этом вдвое больше. И вообще, тайский массаж не всем может быть полезен, у моей супруги после массажа всегда болела голова. На этом массаже тебя выкрутят как губку, все кости будут хрустеть, это довольно таки неприятно. Массаж ног мы делали в обычном уличном салоне, стоит 200 бат 1 час. Но все равно массажем только ног это не ограничится, они так же перейдут и на спину и на голову. При солнечных ожогах все салоны предлагают процедуры с алое-вера (можно купить и самостоятельно в любой аптеке, стоит тюбик около 200 бат), на этих процедурах кожу охладят с помощью влажных полотенец, а затем нанесут крем. Очень помогает!
О Тайланде можно писать еще долго, эта страна содержит еще много удивительного и сокровенного. Тайланд- страна контрастов цвета и запаха, уровня жизни бедняков и миллионеров, белоснежных пляжей и непроходимых джунглей. Люди там действительно добрые, заряжают тебя положительной энергией. Это место идеально подойдет для молодежного отдыха, отдыха с семьей, спокойного или экстремального отдыха. По возвращению домой я очень долго грустил, да и грущу до сих пор, что не смогу выйти на улицу и ощутить этот жаркий климат, что не смогу окунутся в морскую воду, что не услышу шум ночного Патонга со своим колоритом, что не увижу в России людей которые при твоем отказе купить у них что ни будь, все равно искренне тебе улыбнутся, и многого другого к чему наш менталитет еще не пришел. Единственное что мы решили для себя, это то, что вернемся туда еще не один раз! Тайланд действительно страна улыбок!
Вирішив написати відгук про свою першу подорож за межі РФ ...Близько півроку тому став на меті здійснити давню мрію, поїздку до Таїланду з дружиною. Довгий час читав відгуки про Тайланд інших мандрівників, і чомусь побажав поїхати в Паттайу. Вибір туроператора зупинив на Пегасі, в принципі не пошкодував, однак на той час коли мій добробут підійшов до норми туру в Паттайу були вже розкуплені ...вибору не залишалося, Пхукет! Спочатку дізнавшись, що в Паттайу я потрапити не зможу відверто засмутився ...мені вже було відомо про цей курорт практично все, настільки допомогло штудування відгуків інших мандрівників. Але якщо Пхукет, значить Пхукет! Взявшись за вивчення інформації про цей курорт, і вибираючи готель, я зупинився на готелі Royal Crown 3*, що знаходиться на пляжі Патонг (самий тур).
Центр острова Пхукет, і за відгуками в цьому готелі не спостерігається велика кількість росіян, що дуже великий плюс. Самі зрозумієте чому). Почитавши відгуки про цей готель, ми з дружиною прийшли до висновку, що нам даний варіант підходить. Турпутівка на двох обійшлася у 75.000 грн. 15.01. 2010 виліт з Хабаровська, авіакомпанією Nordwind (між іншим повністю належить Пегасу). Відгуки про авіакомпанію Nordwind, які я читав перед поїздкою, часто були негативними, ну що ж, перевіримо!
15.01. 2010 року виліт з Хабаровська до Санья (Китай) висадка частини пасажирів побажали відпочивати там і подальший політ до о. Пхукет. Виліт не затримали, літак Боїнг 757 - 200 (дуже надійний літак, між іншим) був трохи старуватим, обшарпаним, але це нісенітниця. Годували нормально, персонал привітний. Правда мені зі зростом 185 см. , було незручно ...ноги нікуди подіти, дуже вже тісно.
Політ туди і назад проходив нормально, правда від Саньї до Пхукета і навпаки літак трохи трусило (про це говорили й інші туристи, з інших рейсів ...бачити небо над Меконгом таке). Ще краще політ пройшов би, якби не було п'яних пасажирів. Відверто кажучи, частина туристів, що летіла з нами, була з розряду «бидло або чомусь за кордоном не люблять росіян». Крик, гам, спроби куріння в літаку ...негарно просто. Посадка була м'яка, проте я був як вичавлений лимон, мабуть погано переношу перельоти. Щойно ми вийшли з літака, то одразу відчули перехід «зима – літо». В обличчя дав жар екваторіальної країни. В аеропорту нас зустріли співробітники Пегас, розсадили мікроавтобусами і почали здійснювати трансфер до готелів. Як на зло ми потрапили в мікроавтобус з натовпом п'яних тіток (інакше не назвеш) з м. Благовіщенська, які і були причиною безладу під час польоту.
Загалом у мікроавтобусі ми провели близько години, поки одних, інших розвезли і нас в останню чергу. До речі, для тих хто виїжджатиме за межі Батьківщини вперше, в аеропорту багаж ви покладете в окремий авто, а він вже самостійно привезе його на ресепшен до Вашого готелю. Просто я за це дуже хвилювався, раптом вкрадуть ...звик же до Росії, але на подив доставили багаж в цілості і безпеці. Повернемося до попереднього. Готель Royal Crown 3*, розташований на пляжі Патонг, на 4-й вулиці від узбережжя, а саме на пагорбі! До моменту прибуття в готель я був дуже втомлений, дратівливий, і досі летів (морська хвороба мабуть). Прийшовши на ресепшен, ми віддали готельний ваучер (перебуває в пакеті документів від Пегаса), натомість отримавши ключі від номера та сейфа. Номер нам попався 666 (чортівником пахне, проте подібного скажу відразу, нічого не було), після цього нас знову запросили в мікроавтобус, і повезли вгору крутою дорогою.
Наш номер розташовувався в додатковому 4-поверховому будинку, на першому поверсі. Як тільки двері в номер відварилися, а співробітник готелю, що супроводжував нас, пішов, ми відверто кажучи засмутилися ...Чому? Та тому що на фото все було інакше. На фото не було вологого запаху, розлучень на склі у ванній, старої побутової техніки ...Але перше враження не завжди вірно!
Привівши себе в порядок, ми вирішили піти на вечерю в готельний ресторан. Цей ресторан знаходиться в окремій будівлі на території готелю. Відкритий ресторан з видом на Патонг. Перше, що нас втішило в цій країні, це персонал ресторану. До нас підійшла мила тайка, з меню, яка обдарувала нас щонайменше тисячею посмішок. Меню у цьому ресторані російською мовою. Вечеря нам обійшлася приблизно 1200 бат на двох. Відразу зроблю застереження, тайська кухня дуже своєрідна! (Не плутати з китайською, корейською тощо.
д) Зміст у стравах незвичних нам продуктів багатьох відштовхує стати її шанувальниками. Я замовив креветки у якомусь соусі, мені сподобалося. Дружина замовила цибульний суп, на її думку, він був не дуже. Хочеться зауважити, що креветки у стравах завжди подають не до кінця очищені, тобто хвостики у них знаходяться в панцирі, і витягувати їх доводиться самостійно. Повечерявши, ми вирішили придбати тайське пиво в ресторані, щоб випити його в номері. Пляшка пива Чанг обійшлася нам 90 бат (об. 660 мл. ), Пиво Сінгха в такому ж обсязі 110 бат. Скажу тільки що, пиво Чанг із ВСІХ сортів тайського пива мені здалося смачнішим.
Тепер, щоб не мучити Вас, хочу відразу розповісти про готель. Готель розташований на пагорбі, практично з усіх куточків Патонга його можна побачити. До моря пішки йти хвилин 15-20, не більше. Пляж досить чистий, вода прозора, але є рибки які кусаються (не дуже звичайно, просто можуть залишитися сліди).
Вартість лежаків – 100 бат. По пляжній лінії ходять багато торговців, що пропонують послуги (масаж, тату хною та ін. ) та товар (їжа, напої, одяг, сувеніри). До центру Патонга також 15-20 хвилин. Територія Оцінка: 4 Територія готелю дуже (! ) Велика, і розташовується від низу пагорба до його вершини. На території готелю багато зелені, різних приміщень, які здебільшого порожні. Є інтернет кафе, конференц-зал (для тих хто їде до Таїланду проводити конференції; ), магазин одягу, є свій непоганий спа-салон (година тайського масажу 400 бат, година процедури при сонячних опіках 550 бат, до речі дуже допомагає). У ресторані готелю раз на тиждень увечері проходить шведський стіл, квиток 300 бат з особи, і їж від пуза. Є два басейни, які мають секції для дітей. Особисто мені сподобалося, що один із басейнів знаходився в чотирьох (!!! )
) кроках від нашого номера, тому щоранку, ще підлозі сплячий я робив ці чотири кроки, опинявся в прохолодній водичці і прокидався остаточно. У номері було два односпальні ліжка, холодильник, телевізор з одним російським каналом «Планета РТР», дзеркало, стіл та два дерев'яні крісла, центральний кондиціонер (на ніч не включали, так як і так прохолодно було), ванна з душем, на вулиці біля номери два пластикових крісла та столик. Був загальний на кілька номерів поттер, у приміщенні поруч із басейном, але потреби в окропі ми якось не відчували. Живлення всередині номерів не було, зовні іноді помічали невеликі ящірки. Порожніх поборів даний готель не бере, тобто забруднене кров'ю простирадл (був порізаний палець на нозі) замінили безкоштовно, хоча за розповідями, в інших готелях це платно, виклик сантехніка через душу теж безкоштовний, хоча за втрату ключа нашим російським сусідам довелося заплатити 1500 батів.
Персонал дуже привітний. Щодня ми в номері залишали по 20 бат, просто за те, що спостерігали їх, а вони своєю усмішкою піднімали настрій. Так само відразу скажу, що цей персонал, російською взагалі нічого не розуміє, англійською небагато. У кожному номері є сейф, оренда мотобайків біля головної будівлі готелю. Прибирання в номері було щодня, банне приладдя теж щодня + дві пляшки води. Сніданки цілком добрі. Щодня фрукти, яєчня, соки, тости, олія, сосиски, шинка, джем, чай, кава, спагетті, овочі, м'ясні соуси та багато іншого. Я не розумію тих, хто каже, що це одноманітність. Можна подумати, що в них удома сніданки хлюпають різноманітністю. Щодня жують ці бутерброди і нічого, а тут раптом одноманітність. На смак і колір взагалі немає ...Готельний гід від Пегаса Гуліза, теж не дала приводу для розчарування. Добросовісно виконувала свою роботу, за що їй дякую.
У готелі все добре, ніяких мінусів не було, і перебоїв в електро і водопостачанні, крім того, що підйом до нашої будівлі був важкуватий ...сходовий марш близько 80 метрів, але це окупається тим, що в готелі тиша і прохолода, на відміну від тих готелів які знаходяться в центрі Патонга, тим більше фіз. навантаження корисні.
Наступного ранку почалися наші основні подорожі захоплюючою та дружелюбною країною Тайланд…країні тисячі посмішок!
Тайланд є дуже цікавою країною. Читаючи відгуки інших, я думав, що розповіді про те, що тобі скрізь раді та посміхаються перебільшені, але це не так. Тобі справді раді, і раді не награно, а щиро. Моя думка про Патонг ...будучи найдорожчим і багатолюдним місцем о. Пхукет, він має дуже розвинену інфраструктуру. Правильно нам сказала гід Гуліза «не питайте мене, де купити фрукти, поїсти, зробити масаж і обміняти гроші! ».
Взяли по 2800 у. е. Вистачило на все, крім одного.
Спочатку наші витрати були здебільшого нерозумні ...ми не знали наприклад, що можна торгуватися (не в кафе звичайно, а при покупці фруктів і одягу, торгуватися так само можна на цокольному поверсі ТЦ Джейн Цейлон), тому більшість товарів ми брали за завищеною ціною . (мабуть у відгуках які читав я, про це сказано не було). Їли ми теж у дорогих ресторанах, де вечеря обходилася в 1400 бат на двох, але добре, що це тривало кілька днів, потім ми «акліматизувалися». Потім наприклад, ми дізналися, що повечеряти можна і за 500 бат, що їсти в недорогих тайських кафе, які на вигляд європейцю будуть непривабливі, смачно і безпечно, що біля ТЦ «Джейн Цейлон» щовечора відкривається ринок, де приїжджі на мопедах з причепами тайці готують різні смаколики.
Є звичайно і Макдональси, та інші світові ресторанні бренди, але саме на цьому ринку ми регулярно брали смажені курячі стегенця (які можуть відштовхнути своїм виглядом, бо засмажені з лапкою та кігтиками), по 45 бат штуку, міні шашлички зі свинини, курячих шлунків або з морепродуктів, по 10 бат шт. , Суші та роли, по 5 бат шт. , Різна риба по 30 бат шт. Все це здебільшого приготовлено на вугіллі, у твоїй присутності. Крім цього в наявності були биточки з рису на грилі, всякі мушлі, засмажені повністю (з гребенем) півні, курячі яйця чорного кольору (якщо варити дуже довго, то білок стане чорним), супи, локшина, і багато, багато іншого за існуючі копійки . До більшості страв у комплект давали пакетик з гострим саморобним соусом, до речі дуже смачним. (Цей соус складається з соусу на основі ферментованої риби, і дрібно порубаний перців чилі).
Одягнувши рюкзак за плечі, я з дружиною часто ходив на цей ринок, брав їжу і їв все це в номері, хоча багато європейців їли це прямо там, на прилеглих галявинах і сходах. Вечеря на цьому ринку на двох обходилася 250.350 бат. Отруєнь не було, тож не бійтеся! Так само вдень працював критий ринок, де можна знайти морепродукти та м'ясо, і навіть живих черепашок 30 бат штука. Також у критому денному ринку продають квіти, 1 троянда 5 бат. До речі тільки на цьому ринку я бачив місцевих жебраків, пару тайців з магнітофоном з якого грала місцева музика, і одну дівчину з дитиною на руках. Поруч із ними були баночки для підношень. Більше такого я не зустрічав...Так само, як я вже казав, ми їли і у звичайних, непривабливих тайських кафе, де можна недорого та смачно посидіти.
Варто відзначити національний суп Том Ям, який роблять з основою з креветок або курки, з додаванням великих шматків імбиру та лимонного дерева, і з інших невідомих мені інгредієнтів. Цей суп в оригінальному варіанті подається дуже гострим, тому не ризикуйте. Краще вимовити заповітне "але спайсі", і тоді це буде прийнятно для їжі. Сам я любитель гострого, але якось, читаючи меню в одному кафе, я замовив гострий салат з креветок ...здолати я зміг всього пару шматочків. Так було гостро, хоча навіть не гостро, а дуже, дуже… гаряче! Суп Том Ям у меню позначається як дуже гострий… Висновок за Вами. Фрукти так само вдосталь за прийнятними цінами, хоча варто зазначити, що ціна на Патонге завищена, в не туристичних куточках Пхукет все буде коштувати втричі дорожче. Ціни на все я не пам'ятаю, що один кокос 20 бат, гілочка бананів (бл. 10 штук) 30 бат, кг. манго 120 бат.
Продукти харчування в мережах міні-маркетів 7елевен, і фемілімарт теж непогані, там є і хліб по 10 бат. у нарізці 55 бат 8. скибочок, молоко та кисломолочні продукти, консерви типу «тушонка», «сайра», 20 бат банку, хот доги, напої на розлив, кола, мінералка, содова 7 бат пляшка 333 мл. (Тари об'ємом 0.5 л. , 1л. , 1.5л. , звичних для нас, там немає, в основному 250.300, 330.660 мл). Найсмачніше пиво це Чанг, так само мені сподобалося Арча та Чиза, ціни на пляшку пива 660 мл. від 30 до 50 бат. З європейського пива помічав лише Хайнекен. Також місцево «незрозуміло що» називається «СіамСато» коштує 27 бат пляшка, про. 660 мл, до смаку як шампанське, але не смачне. Я припускаю, що це якесь рисове вино. Пляшка горілки Абсолют про. 220 мл. коштує 250 бат. , пляшка місцевого рому про. 300 мл, 100 бат, але він не смачний. Є там і віскі, і джин.
Цигарки дорогі, краще брати із собою. Пачка L&M 58 бат, тому багато тайців курять самокрутки. Також там є побутові товари, ножі, бритви, креми, ручки, спреї та ін. Також там можна поповнити рахунок на телефоні. Для цього достатньо підійти до продавця, дати йому папірець з номером телефону, сам телефон і 300 бат (мінімальний платіж). Ніякі слова при цьому не потрібні, він зрозуміє, покладе гроші та покаже на телефоні Ваш баланс, що гроші надійшли. (До речі зв'язок реально дешевий! 1.5 бат. хвилина з Росією) Продуктів харчування на кшталт сирого м'яса, круп, овочів у даних міні-маркетах немає, але ці продукти є в гіпермаркеті на першому поверсі ТЦ «Джейн Цейлон» (назва гіпермаркету не пам'ятаю). Там є абсолютно все, звичне для нашого ока. Так само там при тобі можуть приготувати морепродукти (вони не дорогі, наприклад, ціни на креветки від 150 бат за кг, креветки всі великі).
Є на Патонзі і російський ресторан із придорожньою назвою «У Ксенії». Приблизно на 10-й день, нам з дружиною захотілося що-небудь рідного, домашнього, і ми попрямували в цей ресторан. Меню нас втішило достатком страв російської кухні. Ми замовили борщ, пельмені, салат «Міліцейський» (назва зацікавила, тим більше сам я співробітник) та морс. Ціни там звичайно не дешеві. Коли ж нам усе це принесли, розчаруванню не було меж. Борщ містив таку кількість оцту, що можна було зробити висновок про те, що його варять раз на рік і закочують у банки, салат був з шинки та квасолі (мізерне утримання, мабуть з натяком на міліцію), пельмені були з жорстким тестом, єдине смачне - Це морс. Загалом цей ресторан як рекомендація запропонований бути не може. На цьому опис гастронома о. Пхукет з Вашого дозволу я закінчу.
Тепер про покупки путівок на різноманітні екскурсії.
Достаток екскурсій дає можливість придбати, що не будь на свій «смак і колір». Є екскурсії на різні острови, джунглі, риболовлі, квадроцикли, та багато, багато іншого. Перші дві екскурсії ми купили у пегасівського гіда Гулізи, ми взяли путівку на Пхі-Пхі (3300 бат з особи) та путівку на Джеймса Бонда (3100 з особи), так само від Пегаса нам надали безкоштовну оглядову екскурсію Пхукетом, із заїздом на обід , ювелірну, латексну фабрику Путівка була умовно безкоштовною, тому що необхідно було взяти по 350 рублів на оплату обіду. Путівки у Пегаса справді дорогі, я про це знав, але чомусь боявся купувати тури у вуличних продавців, хоча дарма. При покупці туру Вам видадуть ваучер з ініціалами компанії, яка проводитиме тур, так само там буде вказано час збору на ресепшені.
У призначений час до готелю під'їде мікроавтобус, тайський водій запитуватиме хто їде на цю екскурсію, до нього треба буде підійти подивитися своє прізвище в його списку, після чого віддати ваучер і сісти в авто. Компанія Пегас у разі виступає посередником, оскільки тури особисто вона здійснює, а купує в тайських корпорацій. На острів Пхі-Пхі тур здійснювала тайська компанія Phyket Adventure, на Джеймса Бонда компанія LTP. Тури всі цікаві, їх варто завітати. Наприклад, під час поїздки на Пхі-Пхі нам дуже сподобалася робота супроводжуючого гіда Сергія. Так був чудовий сервіс! Він усе пояснював, приносив фрукти та напої, крутився довкола нас із бажанням бути корисним. При цій екскурсії буде оператор таєць, який зніматиме всіх на відео, по приїзді це відео можна купити, вартість 1600, ми купили, але якість некудишне.
Тур на Джеймса Бонда так само справив враження своїми печерами, через які потрібно було пропливати на каное, щоб потрапити всередину деяких островів. Обід на екскурсії Пхі-Пхі здійснювався на великому кораблі, до якого ми підпливли на нашому швидкісному човні, обід був за системою «шведський стіл». Обід на Джеймса Бонда проходив у мусульманському селі на воді. На всіх острівних екскурсіях можна поплавати з маскою і подивитися чудовий підводний світ. Так само можна було поблукати цим селом, зробити покупки. До речі варто помітити, що якщо хтось страждає на морську хворобу, то на ніс швидкісного човна сідати не варто, там найбільше заколисує. У свого гіда або членів екіпажу човна можна взяти тайські пігулки від заколисування, допомагають, або на крайній випадок маззю «зірочкою» помазати під носом. Надалі ми брали тури на вулиці.
Агентств, що пропонують такі послуги дуже багато, але російськомовних працівників у таких фірмах мало, тому швидше доведеться пояснюватися жестами або англійською мовою. Російський продавець турів, наприклад, є біля ТЦ Джейн Цейлон, там стоїть скринька «Екскурсії російським». Ціни у вуличних агентствах завжди втричі дешевші ніж у туроператорів Пегаса, Тез Тура, Корала, Наталі, наприклад екскурсія на Джеймса Бонда у вуличному агентстві, яке так само як і всі вищеперелічені фірми купує цей тур у тайської компанії LTP складе 1100 бат з особи без російського гіда, 1700 бат із гідом. Також ми їздили на два дні в національний парк Као Сік, тур купували у Вадима за 3300 з особи. Їхати в цей парк з о. Пхукет близько 3 годин на машині, тому їхати краще на два дні, інакше у вас пів дня забере дорога, і лише пів дня сама екскурсія. У цій екскурсії у нас був гід, російськомовний таєць Саша. Дуже прикольний!
Російською говорить не дуже добре, але за бажання зрозуміти його можна. 2х денна програма в Као Сік досить таки цікава, включає огляд місця, де було цунамі (хоча це враження не справило, звичайна ділянка суші, і там продають журнали з фотографіями наслідків цунамі 2004 року, так само там стоїть корабель, який нібито принесло з моря) , відвідування гори мавп, катання на слонах, обід у ресторані, де на ланцюгу сидить ручний гібона, сплав по річці, зупинка на тур. базі (ми ночували в будиночку на високих палях, там було ліжко з балдахіном, душ, туалет, вентилятор, електрика є, холодильника і телевізора немає), вечеря на цій же турбазі, до речі з алкоголю там тільки пиво, і вдвічі дорожче, потім вечірня прогулянка на каное річкою, і наступного дня прогулянка джунглями до водоспаду, купання, обід, відправлення на Пхукет. У таку путівку краще брати зручне закрите взуття, т. к.
у джунглях на землі багато п'явок, які можуть непомітно причепитися до стопи, та засіб від комарів. Так само на даному турі. В основі є канатна дорога, не висока звичайно, але частку екстриму вона дасть. Там же ми познайомилися з англомовним гідом Брайном, він розповів, що приїхав з Австралії, тому що йому набридло працювати в офісі, а тут він отримує невеликі гроші, але робота приносить задоволення. Живе він на цій турбазі вже чотири місяці, допомагає на кухні, щодня водить англомовних туристів до водоспаду, знімає та монтує фільми про свої стрибки у воду, з висоти. Загалом досить цікавий співрозмовник. До речі туристів бажаючих поїхати в Као Сок на 2 дні не так вже й багато, з нами наприклад на цій турбазі були тільки ще 2-е росіян, 2-е ізраїльтян, 4-е англійця. Ще групою російських туристів ми орендували на день яхту.
Але все одно масажем тільки ніг це не обмежиться, вони так само перейдуть і на спину, і на голову. При сонячних опіках всі салони пропонують процедури з алое-вера (можна купити і самостійно в будь-якій аптеці, коштує тюбик близько 200 бат), на цих процедурах охолодять шкіру за допомогою вологих рушників, а потім нанесуть крем. Дуже допомагає!
Про Тайланд можна писати ще довго, ця країна містить ще багато дивовижного та потаємного. Тайланд - країна контрастів кольору і запаху, рівня життя бідняків і мільйонерів, білих пляжів і непрохідних джунглів. Люди там справді добрі, заряджають тебе позитивною енергією. Це місце ідеально підійде для молодіжного відпочинку, відпочинку із сім'єю, спокійного чи екстремального відпочинку.
Після повернення додому я дуже довго сумував, та й сумую досі, що не зможу вийти на вулицю і відчути цей спекотний клімат, що не зможу поринути у морську воду, що не почую шум нічного Патонга зі своїм колоритом, що не побачу в Росії людей які при твоїй відмові купити у них будь що, все одно щиро тобі посміхнуться, і багато чого іншого до чого наш менталітет ще не прийшов. Єдине, що ми вирішили для себе, це те, що повернемося туди ще не один раз! Тайланд є дійсно країна посмішок!
