Мы с мужем провели незабываемую неделю в Тунисе. Готовились тщательно, особо благодарны сайтам turpravda и jj tours. ru.
Планировали путешествия по древнеримским руинам, по столице, не пляжный отдых. Поэтому поехали в начале октября, жара спала, но ещё не начались осенние дожди. Выбрали Хаммамет, поближе к столице, откуда и начинали свои экскурсии. Отель Mirage Beach Club 4* , очень понравился. Может, потому, что отзывы о Тунисе и его отелях чаще негативные , были приятно удивлены и самой страной, и отелем, и пляжем, и питанием. Если делать поправку на арабский менталитет, не придираться, не посещать некоторые места типа медин, некоторые районы , , старого, , города, не реагировать на многочисленные , , разводы, , то Тунис просто Эльдорадо для любителей древнеримской культуры. Пляж и море тоже прекрасны, широкая береговая линия без перегородок, можно часами бродить по колено в волнах вдоль берега. Но мы ехали с целью побродить практически в одиночестве по раскопанным древнеримским городам, которых в стране огромное количество, и мы этим насладились от души, получив огромное удовольствие. Немного печально только , что руинами мало кто интересуется из туристов, они иногда заброшены и зарастают травой, а между колоннами пасутся овцы.
Добирались мы самостоятельно, пользуясь сведениями, добытыми с многочисленных сайтов. Огромное спасибо всем, кто описывал свои квесты по Тунису так подробно и понятно. Нам очень пригодилось. В отеле предлагаются экскурсии, но , видимо, из за отсутствия желающих, нас никуда не свозили. Была только двухдневная поездка в Сахару через Эль Джем. Нам жалко было терять два дня, не поехали.
Поскольку описания достопримечательностей, особенности передвижения , всякие бытовые необходимые сведения очень подробно изложены на jj tours. ru , то не буду повторяться , опишу только наши личные путешествия и впечатления.
Тем, кто не интересуется историей, не знает хотя бы немного арабский или французский, моя история не пригодится. Путешествовать самостоятельно на общественном транспорте или такси вы не сможете. Английский немного знают только кассиры или молодежь.
Итак, за 6 полных дней мы посетили столицу, музей Бардо, Уфину=Удну, Дуггу, Пуппут в Хаммамете. Не успели в Карфаген , тк. , не поверите, попали на забастовку тунисских таксистов, в метро была давка, мы пошли пешком, немного заблудились, в итоге просто побродили по городу.
Выезжали из отеля на такси в старый Хаммамет (5 динар) до Бас Стейшн Тунис или гарэ ройте Тунис, садились на автобус 105 (4.2 динара) ехали до бас стейшн зюд 1 час. Автобус едет каждый час с 6.30 до 20.00. Очень удобный. Справа от автобусной кассы, метрах в 10 находится муниципальное экскурсбюро , обязательно зайдите, там вам бесплатно дадут карты и расскажут как доехать или что рекомендуют посмотреть.
В стране развито и автобусное сообщение, и железные дороги, метро-трамвай в столице, маршрутки-луанжи довезут куда угодно, но лучше всего, конечно, такси. Все очень дёшево. На железке мы не рискнули. Планировали заказывать такси или луанжи с ресепшена отеля, но там такая услуга отсутствовала (?? ? ). Приходилось подьезжать до столицы на автобусе. Выходили в 7 утра, иногда успевали к обеду, чаще к ужину.
Возвращались тем же автобусом с бас стейшн зюд или говорили таксисту гарэ ройте Хаммамет.
Если расположить наши экскурсии по степени полноты впечатлений, то впереди с большим отрывом идёт Дугга, потом музей Бардо, Удна, Пуппут , прогулка по центру города.
Музей Бардо, Тунис. В 100 метрах от автобусной станции находится станция метро-трамвая Баб Олив (Bab Aliuoa), номером 1 или 6 до площади Барселоны одна остановка, пересадка на номер 4, встаете на 8 остановке , , Bardo, , . По дороге активно переспрашивали горожан. Доброжелательно всегда отвечали. Музей просто огромный, некоторые артефакты уникальны, например, выставлены металлические статуэтки, римские ложа, поднятые с утонувшего античного корабля. Нигде подобного не видела. Нечеловеческое количество мозаик, восхитительное само помещение музея, бывшего бейского дворца 16 века. Потолки сказочной красоты и разнообразия. Билет 11 динар, фото 1 д. С 9 до 16.30. Провели там почти 4 часа. Счастливы.
Эта первая поездка прибавила нам уверенности, удовлетворения, что вот, получилось, смогли. На волне этой эйфории мы и дальше по максимуму использовали общественный транспорт. Сейчас же мы , конечно, поступили бы по другому. Советуем ездить на такси. Это очень недорого - полдинара за км.
Удна. С автобусной станции в Тунисе на автобусе 840 полчаса (30км) до Удны. Билет 1.04 динара. По дороге увидите грандиозные остатки римского акведука. Дальше местное такси до самих руин. С ним же договорились о возвращении за 30 динар в Тунис. Тут надо отметить , что мы сразу же купили местную сим карту. Обменивались телефонами с таксистами, вызывали его , когда готовы были возвращаться, общались с отельным гидом. Обязательно нужна. Стоит динар 8. Нам повезло, была акция - получили бесплатно , ещё и 100 динар на счёту. Радовались как дети. В Удне сохранилось немного. Но стоит посмотреть. Впечатляет цирк типа Колизея. Но если вы планирует только одну дальнюю поездку, то выбирайте Дуггу! Это как С-Петербург против Новгорода.
В воскресенье в Тунисе выходной. Мы побоялись нарваться на закрые двери. Остались в отеле и, наконец, покупались в теплом ласковом море, немного водорослей не портили купания. В октябре людей немного, лежаков, матрасиков навалом, море безлюдное. Изредка пройдёт погонщик с верблюдом, предложит покататься. Не хотите, отвернитесь, просто не вступайте в разговор. За руки не хватают. После обеда решили добраться до местных руин Пуппута. Просто пошли по береговой линии, дошли минут за сорок. За ярко оранжевым отелем проход перпендикулярно морю. Справа увидите забор из металлических прутьев это ограждение руин Пуппута. Идите вдоль него до входа. Там дедушка сторож, запустение и ни одной души. Билет 5 динар. Сильно разрушен, но все же есть своя изюминка , помимо мозаик, остатков бань и довольно большого дома, увидели множество надгробных плит с мозаиками времён раннего христианства. Поразили огромные амфоры, никогда их не видела в натуре, вещь хрупкая, мало где сохранились. Интересно, что в них хранили ? Вино? Масло? Зерно? Потрясает, что только ты, молчаливые руины и над этим синее небо, такое как и две тысячи лет назад.
И, наконец, Дугга! ! ! Это очень далеко. После безуспешных попыток нанять луанж в отеле, или купить тур, рискнули поехать сами. С автобусной станции на метро едем как в Бардо, но встаем на станции Баб Саадун, там язык доводит до станции луанжей, там повторяя , , Дугга Теборсук, , , попадаем в луанж, который за 9 динар 1.5 часа везёт нас в городок Теборсук. По дороге водитель луанжа вызывает таксиста, который и доставляет нас в сами руины, а потом по звонку везёт назад на станцию местную луанжей. Сам городок показался очаровательным, чистенький, красивые домики, приветливые люди, улицы вьются по очень крутым горам. Очень понравился.
В Дугге поражает все. Город расположен на горе, вокруг оливковые и апельсиновые рощи, виноградники. От красоты захватывает дух. Билет 7 динар, фото 1 динар. Тех 3 почти часов , что мы там были не хватило, чтобы подробно осмотреть все. Территория раскопанная обширна, а ещё копать и копать. Множество хорошо сохранившихся сооружений. Поразил театр, впервые видела сохранившийся пол с мозаикой на сцене, очень высокая чаша с зрительским местами. Дух захватывает. Впервые видела сохранившийся портик на храме Меркурия. Волнующее ощущение - ты ступаешь по мраморным плитами дорог, здесь ходили финикийские купцы, нумидийские цари, римские патриции. Для любителей отлично сохранившийся туалет с умывальником в здании терм. И , конечно, мозаики, правда, копии, оригиналы - в Бардо. Потрясающе, хотелось там остаться навсегда.
Осталось только рассказать о прогулках по столице. Это проспект Хабиба Бугриба, ворота Медины Баб эль бахр (были под сеткой), и прилегающие улицы, собор Сен Винсент де Поль, французское посольство. Целые кварталы в французском стиле, кафешки на улице, французское влияние, похоже, очень велико. Молодежь одевается по европейски, говорят по французски все, замотанных женщин мало. Здания зачастую обшарпаны, пованивает мусором, очень много людей, берегитесь карманников, но все дружелюбны. Колоритно, не жалеем, что прошлялись целый день. Рискнули перекусить в кафе типа макД шаурмой и кофе. Там было много местных приличного вида. Очень вкусно. Шаурма 5.5 динара, кофе 3.
Накануне отъезда обнаружили, что не купили подарков. В Жасмин Хаммамете ничего не понравилось ни в Коста Моле, ни рядом. Махнули в Набель, это центр гончарного ремесла. Такси от отеля 17 динар и мы на базаре Сук Джума. Огромный выбор всяких местных керамик и кожаных изделий. Не Китай. Дёшево. Конечно, надо знать цены, но там нетрудно найти магазины и с ценниками. Накупили плошек! ! ! Тажин, блюда, тарелки! Кожаный кошелек с орнаментом. Шопингом удовлетворены!
В итоге, нам очень понравилось! Не пожалели ни разу.
Всем отличного отдыха и оправдания ваших ожиданий!
Ми з чоловіком провели незабутній тиждень у Тунісі. Готувалися ретельно, особливо вдячні сайтам turpravda та jj tours. ru.
Планували подорожі давньоримськими руїнами, столицею, не пляжним відпочинком. Тому поїхали на початку Жовтня, спека спала, але ще не почалися осінні дощі. Вибрали Хаммамет, ближче до столиці, звідки й розпочинали свої екскурсії. Готель Mirage Beach Club 4* дуже сподобався. Може, тому, що відгуки про Туніс і його готелі частіше негативні, були приємно здивовані і самою країною, і готелем, і пляжем, і харчуванням. Якщо робити поправку на арабський менталітет, не чіплятися, не відвідувати деякі місця типу медін, деякі райони, старого міста, не реагувати на численні розлучення, то Туніс просто Ельдорадо для любителів давньоримської культури. Пляж і море також прекрасні, широка берегова лінія без перегородок, можна годинами блукати по коліна в хвилях уздовж берега. Але ми їхали з метою поблукати практично на самоті розкопаними давньоримськими містами, яких у країні величезна кількість, і ми цим насолодилися від душі, отримавши величезне задоволення. Трохи сумно тільки, що руїнами мало хто цікавиться з туристів, вони іноді занедбані і заростають травою, а між колонами пасуться вівці.
Добиралися ми самостійно, користуючись відомостями, здобутими з багатьох сайтів. Велике дякую всім, хто описував свої квести по Тунісу так докладно і зрозуміло. Нам дуже знадобилося. У готелі пропонуються екскурсії, але, мабуть, через відсутність бажаючих, нас нікуди не звозили. Була лише дводенна поїздка в Сахару через Ель Джем. Нам шкода було гаяти два дні, не поїхали.
Оскільки опис визначних пам'яток, особливості пересування, всякі побутові необхідні відомості дуже докладно викладені на jj tours. jw. org uk, то не буду повторюватися, опишу лише наші особисті подорожі та враження.
Тим, хто не цікавиться історією, не знає хоча б трохи арабської чи французької, моя історія не знадобиться. Подорожувати самостійно громадським транспортом або таксі ви не зможете. Англійську трохи знають лише касири чи молодь.
Отже, за 6 повних днів ми відвідали столицю, музей Бардо, Уфіну=Удну, Дуґу, Пуппут у Хаммаметі. Не встигли в Карфаген, т. к. , не повірите, потрапили на страйк туніських таксистів, у метро була тиснява, ми пішли пішки, трохи заблукали, у результаті просто поблукали містом.
Виїжджали з готелю на таксі в старий Хаммамет (5 динар) до Бас Стейшн Туніс або гаре ройте Туніс, сідали на автобус 105 (4.2 динари) їхали до бас стейшн зюд 1 год. Автобус їде щогодини з 6.30 до 20.00. Дуже зручний. Праворуч від автобусної каси, метрів за 10 знаходиться муніципальне екскурсбюро, обов'язково зайдіть, там вам безкоштовно дадуть карти і розкажуть як доїхати або що рекомендують подивитися.
У країні розвинене і автобусне сполучення, і залізниці, метро-трамвай у столиці, ¦маршрутки-луанжі довезуть куди завгодно, але найкраще, звичайно, таксі. Все дуже дешево. На залізці ми не ризикнули. Планували замовляти таксі або луанжі з ресепшену готелю, але там така послуга була відсутня (?? ? ). Доводилося під'їжджати до столиці автобусом. Виходили о 7-й ранку, іноді встигали до обіду, частіше до вечері.
Поверталися тим же автобусом з бас стейшн зюд або говорили таксисту гаре ройте Хаммамет.
Якщо розташувати наші екскурсії за рівнем повноти вражень, то попереду з великим відривом йде Дугга, потім музей Бардо, Удна, Пуппут, прогулянка центром міста.
Музей Бардо, Туніс. У 100 метрах від автобусної станції знаходиться станція метро-трамваю Баб Олів (Bab Aliuoa), номером 1 або 6 до площі Барселони одна зупинка, пересадка на номер 4, встаєте на 8 зупинці, Bardo, , . Дорогою активно перепитували городян. Доброзичливо завжди відповідали. Музей просто величезний, деякі артефакти унікальні, наприклад, виставлені металеві статуетки, римські ложа, підняті з античного корабля, що потонув. Ніде такого не бачила. Нелюдська кількість мозаїк, чудове саме приміщення музею, колишнього бейського палацу 16 століття. Стелі казкової краси та різноманітності. Білет 11 динар, фото 1 д. З 9 до 16.30. Провели там майже 4 години. Щасливі.
Ця перша поїздка додала нам впевненості, задоволення, що ось, вийшло, змогли. На хвилі цієї ейфорії ми й далі максимально використовували громадський транспорт. Зараз ми, звичайно, вчинили б інакше. Радимо їздити на таксі. Це дуже недорого – півдинара за км.
Удну. З автобусної станції у Тунісі на автобусі 840 півгодини (30км) до Удні. Квиток 1.04 динари. Дорогою побачите грандіозні залишки римського акведука. Далі місцеве таксі до самих руїн. З ним же домовилися про повернення за 30 динар до Тунісу. Тут треба зазначити, що ми відразу ж купили місцеву сім карту. Обмінювалися телефонами з таксистами, викликали його, коли були готові повертатися, спілкувалися з готельним гідом. Обов'язково потрібна. Коштує динар 8. Нам пощастило, була акція – отримали безкоштовно, ще й 100 динар на рахунку. Раділи, як діти. В Удні збереглося небагато. Але варто подивитися. Вражає цирк типу Колізею. Але якщо ви плануєте лише одну далеку подорож, то вибирайте Дуггу! Це як Санкт-Петербург проти Новгорода.
У неділю у Тунісі вихідний. Ми побоялися нарватися на зачинені двері. Залишилися в готелі і, нарешті, купувалися в теплому лагідному морі, трохи водоростей не псували купання. У жовтні людей небагато, лежаків, матрациків навалом, море безлюдне. Зрідка пройде погонич із верблюдом, запропонує покататися. Не хочете, відверніться, просто не вступайте у розмову. За руки не вистачає. Після обіду вирішили дістатися місцевих руїн Пуппута. Просто пішли береговою лінією, дійшли хвилин за сорок. За яскраво-оранжевим готелем прохід перпендикулярно морю. Справа побачите паркан із металевих прутів це огорожу руїн Пуппута. Ідіть уздовж нього до входу. Там дідусь сторож, запустіння і жодної душі. Квиток 5 динар. Сильно зруйнований, але все ж таки є своя родзинка, крім мозаїк, залишків лазень і досить великого будинку, побачили безліч надгробних плит з мозаїками часів раннього християнства. Вразили величезні амфори, ніколи їх не бачила в натурі, річ тендітна, мало де збереглися. Цікаво, що у них зберігали? Вино? Масло? Зерно? Вражає, що тільки ти, мовчазні руїни і над цим синє небо, таке, як і дві тисячі років тому.
І, нарешті, Дугга! Це дуже далеко. Після невдалих спроб найняти луанж в готелі, або купити тур, ризикнули поїхати самі. З автобусної станції на метро їдемо як у Бардо, але встаємо на станції Баб Саадун, там мову доводить до станції луанжів, там повторюючи, Дугга Теборсук, , , потрапляємо в луанж, який за 9 динар 1.5 години везе нас у містечко Теборсук . Дорогою водій луанжа викликає таксиста, який і доставляє нас у самі руїни, а потім по дзвінку везе назад на місцеву місцеву луанжу. Саме містечко здалося чарівним, чистеньке, гарненькі будиночки, привітні люди, вулиці в'ються по дуже крутих горах. Дуже сподобався.
У Дуге вражає все. Місто розташоване на горі, навколо оливкові та апельсинові гаї, виноградники. Від краси захоплює дух. Квиток 7 динар, фото 1 динар. Тих 3 майже години, що ми там були не вистачило, щоб докладно оглянути все. Територія розкопана велика, а ще копати і копати. Безліч споруд, що добре збереглися. Вразив театр, вперше бачила підлогу з мозаїкою на сцені, дуже висока чаша з глядацьким місцями. Перехоплює подих. Вперше бачила портик, що зберігся, на храмі Меркурія. Хвилююче відчуття - ти ступаєш мармуровими плитами доріг, тут ходили фінікійські купці, нумідійські царі, римські патриції. Для любителів добре зберігся туалет з умивальником в будівлі Терм. І, звичайно, мозаїки, щоправда, копії, оригінали – у Бардо. Надзвичайно, хотілося там залишитися назавжди.
Залишилося лише розповісти про прогулянки столицею. Це проспект Хабіба Бугріба, ворота Медіни Баб ель Бахр (були під сіткою), та прилеглі вулиці, собор Сен Вінсент де Поль, французьке посольство. Цілі квартали у французькому стилі, кафешки на вулиці, французький вплив, схоже, дуже великий. Молодь одягається по-європейськи, говорять по-французьки всі, замотаних жінок мало. Будинки часто обшарпані, повалює сміттям, дуже багато людей, бережіться кишенькових злодіїв, але всі дружелюбні. Колоритно, не шкодуємо, що минули цілий день. Ризикнули перекусити в кафе типу макД шаурмою та кавою. Там було багато місцевих пристойного вигляду. Дуже смачно. Шаурма 5.5 динара, кава 3.
Напередодні від'їзду виявили, що не купили подарунків. У Жасмін Хаммамет нічого не сподобалося ні в Коста Моле, ні поруч. Махнули на Набель, це центр гончарного ремесла. Таксі від готелю 17 динар і ми на ринку Сук Джума. Величезний вибір будь-яких місцевих керамік та шкіряних виробів. Чи не Китай. Дешево. Звичайно, треба знати ціни, але там неважко знайти магазини і з цінниками. Накупили плошок! Тажин, блюда, тарілки! Шкіряний гаманець з орнаментом. Шопінгом задоволені!
У результаті нам дуже сподобалося! Не пошкодували жодного разу.
Усім чудового відпочинку та виправдання ваших очікувань!
