Поехали мы в Тунис вообще случайно. 128 тыр. на четверых (половину в кредит). Попали по "Фортуне".
Что хочется сразу сказать: народ мы непритязательный. Несколько дней до выезда были очень нервенные, так как "Анекс" никак не мог подтвердить вылет в Турцию, потом потребовал доплатить за Тунис. А потому мы поехали с настроением, что будем получать удовольствие от каждого мгновения, проведенного там.
Заселение:
Заселили довольно быстро. 10 долларов в паспорте были приняты со словами "Спасибо". На ресепшене женщина говорит довольно сносно на русском, мужчина сурового вида - тоже немного говорит. Молодой парень в очках по-русски не общается. Сразу предупрежу: с вас в Тунисе возьмут налог на туризм: ) С нас четверых взяли около 1200 рублей в сумме. Заселяли с портье. То есть он довел до номера, всё рассказал, на чаевые не намекал. В течение часа нам принесли еще две кровати, добавили полотенец.
Номера:
Мы так поняли, что все номера в отеле - с балкончиками. Говорят, есть старый фонд и есть новый. Старый фонд – третий корпус (в котором мы жили), новый – второй. Мы одним глазом видели номера второго корпуса. Они и правда – с большой плазмой на стене, стеклянными современными дверьми на балкон. Говорят, там душевая кабина. Но мы тоже не жаловались. У нас была ванна, небольшой телевизор TFT на стене, где был даже ТНТ (но мы его не смотрели). Мягкие кровати, неяркий свет, центральный кондиционер (хватало с лихвой). Выход на балкон через деревянные двери, которые закрывались на защелку.
Вид с балкона – на внутренний двор с дискотекой. Ночью шумно было. Но вид красивый. Мебель деревянная, с резьбой. Да, можно было отметить, что ванна облупившаяся, держатель для душа не держит, где-то не докручены винты, слив в ванной работает плохо. Но это такие мелочи. Вход в номер по цифровой карте, которую вставляют в кармашек (и только после этого работает электрическая сеть внутри, включая кондер). Есть платный сейф. На балконе даже добивает иногда вай-фай, поэтому мы сидели иногда на стульчиках на балконе со столиком.
Еда:
Вот, от чего мы были в восторге – так это от еды. Мы просто объедались. Да, к концу десятых суток еда начала приедаться, но всегда было многообразие. Были крабы, жареная рыба, много видов гарнира, всегда пицца, по утрам пончики, всевозможные соленья, йогурт, два вида супа, из которых один суп – национальная чорба (я ел только ее). Всегда можно было брать в ресторане белое-розовое-красное вино, пиво, спрайт-колу-фанту. Всегда был виноград, арбуз, дыня, давали персики, сливу, даже яблоки. Сладости – на высоте. Пять дней подряд было мороженое. Часть столов было на улице – иногда ужинали там. Под столами шныряли симпатичные кошки. Да, иногда (редко) не хватало мест, но с этим вопросом местные старались разобраться оперативно.
Анимация:
Выше всяких похвал. Анимационная команда отрабатывала по полной. Весь день. И водное поло, и йога, и гимнастика. И с детьми возились. Вечернюю программу отрабатывали на всю. Даже водное представление (напомнило нашу «День Нептуна») было. И сами – и фокусники, и йоги, и факиры, и певцы, и акробаты. И к детям очень нежно и с улыбкой относятся. В общем, всем им огрмное спасибо и УВАЖЕНИЕ! Они просто МОЛОДЦЫ!
Вай-фай:
Бесплатный. Всегда есть на лобби, но не всегда работает. Но нам хватало.
Бассейны:
Главный бассейн не очень большой, но нам всем хватало. Он очень тёплый. Есть прохладный крытый бассейн (но кому он нужен? : )) Есть лягушатник для детей. ОЧЕНЬ внимательные, вежливые и ответственные спасатели. Шезлонги и матрасы бесплатные. Да, их иногда не хватало и приходилось в 7 утра просыпаться и топать занимать лучшие места (лайфхак! ). Есть полотенца, которые можно брать за залог (стандартно – залог меняется на карточку, карточка – на полотенца). ВНИМАНИЕ: меняйте карточки на залог загодя. Не перед отъездом, а то могут и не поменять. У них там время сдачи карточек ограничено.
Пляж:
До пляжа топать минут 7 по не очень чистой улочке. Но мы не парились. Раз в 45 минут туда возит паровозик. Иногда ради интереса катались и им. Сам пляж не очень большой, зонтики, шезлонги и матрасы бесплатно. В часы пик иногда не хватало мест. Ну, почти впритык. Очень зоркие спасатели. На глазах вытащили пьянющего мужика из воды. Море само ооочень тёплое. Вход – песок. Но грязное от водорослей, еще приплывает всяческий мусор. Один день были медузы – черный кружочек с бахромой. Секутся как крапива. Мне попало. На пляже есть бесплатные газировки, пиво и вино. Постоянно бродят и предлагают парашют, банан, таблетку. Но мы не катались.
Всё включено:
Как-то гид сказал нашим туристам, что если бы тунисцы знали, сколько едят русские, они бы никогда не сделали программу «всё включено». Из спиртных напитков были: пиво (весьма сносное), белое-розовое-красное вино, спрайт-кола-фанта-тоник, джин, ром, виски, буха (местный самогон-водка). Наливали и в стекло, и в пластик, и в картонные стаканчики. За небольшую плату делали свежевыжатые соки.
Города:
Полчаса до Монастира в одну сторону, полчаса до Сусса – в другую. Автобус номер 52. Остановка прямо около отеля. Ездят раз в полчаса. Проезд 0.66 динара (14 рублей примерно). Из отеля налево – Сусс, направо – Монастир. Едете до конечной. («Медина» - и там, и там – это старый город). В Суссе – очень насыщенный рынок. Но Сусс поменьше и погрязнее. Медина побольше и почище, но рынок там не обрадовал. В автобус входим сзади, там есть кассир, обычно хорошо говорит по-русски и подсказывает, где выходить. Выезжайте в город обязательно в браслетах, мы еще с собой загранпаспорта брали. Местные очень доброжелательны. На рынке зазывают, но никакой агрессии.
Турпоездки:
Сами не ездили, но люди были в зоопарке, в Сахаре, в трех городах. Без восторгов, но говорят интересно.
Общее впечатление:
Друзья, мы кайфовали все 10 дней. Мы отдыхали в тени пальм на этой потрясающей зеленой территории. Мы тащились от горячего моря. Мы объедались едой и восхищались работой аниматоров. Спасибо, «Неролиа», за этот отпуск.
Поїхали ми до Тунісу взагалі випадково. 128 тир. на чотирьох (половину у кредит). Потрапили по "Фортуні".
Що хочеться одразу сказати: народ ми невибагливий. Декілька днів до виїзду були дуже нервовані, тому що "Анекс" ніяк не міг підтвердити виліт до Туреччини, потім зажадав доплатити за Туніс. А тому ми поїхали з настроєм, що отримуватимемо задоволення від кожної миті, проведеної там.
Заселення:
Заселили досить швидко. 10 доларів у паспорті було прийнято зі словами "Спасибі". На ресепшені жінка говорить досить непогано російською, чоловік суворого вигляду - теж трохи говорить. Молодий хлопець в окулярах російською мовою не спілкується. Відразу попереджу: з вас у Тунісі візьмуть податок на туризм: ) З нас четверо взяли близько 1200 рублів у сумі. Заселяли з портьє. Тобто він довів до номера, все розповів, на чайові не натякав. Протягом години нам принесли ще два ліжка, додали рушників.
Номери:
Ми так зрозуміли, що всі номери у готелі – з балкончиками. Говорять, є старий фонд і є новий. Старий фонд – третій корпус (у якому ми мешкали), новий – другий. Ми одним оком бачили номери другого корпусу. Вони й справді – з великою плазмою на стіні, скляними сучасними дверима на балкон. Говорять, там душова кабіна. Але ми також не скаржилися. Ми мали ванну, невеликий телевізор TFT на стіні, де був навіть ТНТ (але ми його не дивилися). М'які ліжка, неяскраве світло, центральний кондиціонер (вистачало з лишком). Вихід на балкон через дерев'яні двері, що зачинялися на клямку.
Вид з балкона – на внутрішній двір із дискотекою. Вночі було шумно. Але вигляд гарний. Меблі дерев'яні, з різьбленням. Так, можна було відзначити, що ванна облупилася, тримач для душу не тримає, десь не докручені гвинти, слив у ванній працює погано. Але це такі дрібниці. Вхід у номер по цифровій карті, яку вставляють у кишеньку (і лише після цього працює електрична мережа всередині, включаючи кондер). Є платний сейф. На балконі навіть іноді добиває вай-фай, тому ми сиділи іноді на стільчиках на балконі зі столиком.
Їжа:
Ось, від чого ми були в захваті – то це від їжі. Ми просто об'їдалися. Так, до кінця десятиї доби їжа почала приїдатися, але завжди було різноманіття. Були краби, смажена риба, багато видів гарніру, завжди піца, вранці пончики, всілякі соління, йогурт, два види супу, з яких один суп – національна чорба (я їв тільки її). Завжди можна було брати у ресторані біле-рожево-червоне вино, пиво, спрайт-колу-фанту. Завжди був виноград, кавун, диня, давали персики, сливу, навіть яблука. Солодощі – на висоті. П'ять днів поспіль було морозиво. Частину столів було на вулиці – іноді вечеряли там. Під столами шастали симпатичні кішки. Так, іноді (рідко) не вистачало місць, але із цим питанням місцеві намагалися розібратися оперативно.
Анімація, розваги
Вище всяких похвал. Анімаційна команда відпрацьовувала на повну. Весь день. І водне поло, і йога, і гімнастика. І з дітьми порались. Вечірню програму відпрацьовували на всю. Навіть водне уявлення (нагадало нашу «День Нептуна») було. І самі – і фокусники, і йоги, і факіри, і співаки, і акробати. І до дітей дуже ніжно та з усмішкою ставляться. Загалом, усім їм величезне спасибі та ПОВАГА! Вони просто МОЛОДЦІ!
Вай-фай:
Безкоштовний. Завжди їсти на лобі, але не завжди працює. Але нам вистачало.
Басейни:
Головний басейн не дуже великий, але нам усім вистачало. Він дуже теплий. Є прохолодний критий басейн (але кому він потрібен? ) Є жабник для дітей. ДУЖЕ уважні, ввічливі та відповідальні рятувальники. Шезлонги та матраци безкоштовні. Так, їх іноді не вистачало і доводилося о 7-й ранку прокидатися і тупотіти займати кращі місця (лайфхак! ). Є рушники, які можна брати за заставу (стандартно застава змінюється на картку, картка на рушники). УВАГА: змінюйте картки на заставу заздалегідь. Не перед від'їздом, бо можуть і не поміняти. У них там час здачі карток обмежений.
Пляж:
До пляжу тупотіти хвилин 7 по не дуже чистій вуличці. Але ми не парилися. Раз на 45 хвилин туди возить паровозик. Іноді заради інтересу каталися і їм. Сам пляж не дуже великий, парасольки, шезлонги та матраци безкоштовно. У години пік іноді не вистачало місць. Ну, майже впритул. Дуже пильні рятувальники. На очах витягли п'яного чоловіка з води. Море саме дуже тепле. Вхід – пісок. Але брудне від водоростей, ще припливає всіляке сміття. Один день були медузи – чорний кружечок із бахромою. Сікнуться як кропива. Мені потрапило. На пляжі є безкоштовні газування, пиво та вино. Постійно тиняються і пропонують парашут, банан, таблетку. Але ж ми не каталися.
Все включено:
Якось гід сказав нашим туристам, що якби тунісці знали скільки їдять росіяни, вони б ніколи не зробили програму «все включено». Зі спиртних напоїв були: пиво (дуже стерпне), біле-рожево-червоне вино, спрайт-кола-фанта-тонік, джин, ром, віскі, буха (місцевий самогон-горілка). Наливали і в скло, і в пластик, і картонні стаканчики. За невелику плату робили свіжі соки.
Міста:
Півгодини до Монастира в один бік, півгодини до Суса – в інший. Автобус номер 52. Зупинка біля готелю. Їздять раз на півгодини. Проїзд 0.66 динара (14 рублів приблизно). З готелю ліворуч – Сусс, праворуч – Монастир. їдете до кінцевої. («Медіна» – і там, і там – це старе місто). У Суссі – дуже насичений ринок. Але Сус менше і брудне. Медина більша і чистіша, але ринок там не порадував. В автобус входимо ззаду, там є касир, зазвичай добре розмовляє російською мовою і підказує, де виходити. Виїжджайте до міста обов'язково у браслетах, ми ще із собою закордонні паспорти брали. Місцеві дуже доброзичливі. На ринку закликають, але жодної агресії.
Тури:
Самі не їздили, але люди були у зоопарку, у Сахарі, у трьох містах. Без захоплення, але кажуть цікаво.
Загальне враження:
Друзі, ми кайфували усі 10 днів. Ми відпочивали у тіні пальм на цій приголомшливій зеленій території. Ми тяглися від гарячого моря. Ми об'їдалися їжею та захоплювалися роботою аніматорів. Спасибі, "Нероліа", за цю відпустку.