Отдыхали в период с 18 сентября по 01 октября 2010 года в Турции в г. Авсаллар (22 км от Алании). Отель «ARABELLA WORLD HOTEL» 4 звездочки – но не тут-то было, так как 2 из них можно смело отнимать за сервис, представленный в отеле:
- Питание: ресторана в «Arabella world» нет. Еще вопросы? Единственный ресторан расположен в соседнем отеле «Arabella» (у них один хозяин, который как впрочем, и весь персонал ни русского, ни английского, ни, простите, даже немецкого языка не разумеет). Если вы изволите откушать в первые 20 минут после открытия ресторана, то простоите очередь из 100 человек и то совершенно напрасно, потому что мяса и рыбы в меню данного ресторана нет. В наличии только рис, холодные разваренные макароны, иногда картофель фри, иногда полуфабрикаты в виде котлет (и те разрезаны пополам), иногда куриные субпродукты (печень и сердце) в тушеном виде и стоящий рядом повар, который строго следит, чтобы кто-либо из отдыхающих не взял лишнего и сам лично раскладывает на тарелки по одному кусочку. Если вы пришли немного позже, то можете садиться на пол, поскольку мест свободных в ресторане, рассчитанном на 200 человек, нет, а в двух отелях 650 отдыхающих – вот так хитро! На завтрак за 2 недели нашего пребывания яичницу жарили 3 раза, на ужин молодой повар Мехмед, спасибо ему большое, пек лепешки – единственное съедобное из всего предложенного, но опять же за ними была очередь! Посуда грязная, кружек не хватало, отдыхающие наливали чай в пластиковые стаканы, пожилые немецкие фрау вообще приходили со своими кружками. Чайных ложек не было в принципе, чай или кофе можно было размешать пластмассовой палочкой. Иногда на обед и ужин был неплохой суп-пюре (с лепешкой неплохо шел знаете ли! )
- Проживание: номер с видом на море, конечно, было слышно трассу с грузовыми автомобилями и экскурсионными автобусами, но это мелочи по сравнению с тем, что видимо, в рамках какой-то социальной программы дня три в нашем отеле отдыхали дети из малообеспеченных турецких семей, а потом на дней на 9 в наш отель привезли отдыхать пациентов из психбольницы (особи мужского пола турецкого происхождения разного возраста, не буйные, конечно, но с явными психическими отклонениями по типу олигофрении). Таковых было 15 человек и с ними 2 воспитателя. На море их, разумеется, не пускали дабы не утопли и они весь день весело и шумно оздоравливались в бассейне, катались на водных горках и в драку пили газировку в баре, а однажды, простите, наблевали в детский бассейн, не считая того, что они периодически мыли там свои одинаковые голубые сланцы. Кстати питались они также с остальными отдыхающими в ресторане. Отдельная тема – освещение в номере: по четырем углам комнаты по одной лампочке на 15 ват и все. Не то, что почитать не удастся, так и собственного отражения в зеркале не разглядите! Уборку в номере производила женщина, если это можно назвать уборкой: пол не мыла, из постельного белья два раза поменяла простыни и полотенца (наволочки и простыни, которыми мы укрывались – ни разу), кстати, полотенца для ног тоже сначала не дали, потом принесли одно на двоих, но через два дня его забрали навсегда.
- На пляж нужно было топать достаточно далеко – метров 400 и (о чудо!! ! ) по пути нам дважды предстояло проходить мимо зловонных мусорных баков! Пляж небольшой – лежаков на 120, если учитывать, что на нем загорают отдыхающие опять же из двух отелей (любители поспать по утрам подольше принимали солнечные ванны стоя). Море чистое, берег песчаный. Отдельная тема - бар на пляже, а точнее его служащий, если язык повернется таковым его назвать: злобное существо, бегающее и зыркающее по сторонам, охраняющее кулер с водой и инвайтом, да автомат с кофе (больше там нет ничего), ставящее свою обувь прямо на посудную полку (видимо чтобы песок не попал) и хамящее отдыхающим. Причем, услугами бара можно было воспользоваться с 10-00 до 18-00. Матрасы с лежаков злобный «бичбой» начинал собирать в 17-30, видать, хотел пораньше уйти домой. И народ, приходящий на пляж попозже, матрасов добиться не мог.
Спешу заметить, что в Турции мы отдыхали уже далеко не в первый раз, но такого безобразия как в этом отеле еще не видели!
Відпочивали в період з 18 вересня до 01 жовтня 2010 року в Туреччині в м. Авсаллар (22 км від Аланії). Готель «ARABELLA WORLD HOTEL» 4 зірочки - але не тут було, тому що 2 з них можна сміливо віднімати за сервіс, представлений в готелі:
- Харчування: ресторану в Arabella world немає. Ще питання? Єдиний ресторан розташований у сусідньому готелі «Arabella» (у них один господар, який, як втім, і весь персонал ні російської, ні англійської, ні, вибачте, навіть німецької мови не розуміє). Якщо ви бажаєте відїсти в перші 20 хвилин після відкриття ресторану, то простоїте чергу зі 100 чоловік і то даремно, тому що м'яса та риби в меню даного ресторану немає. В наявності тільки рис, холодні розварені макарони, іноді картопля фрі, іноді напівфабрикати у вигляді котлет (і ті розрізані навпіл), іноді курячі субпродукти (печінка і серце) в тушкованому вигляді і кухар, який суворо стежить, щоб хтось із відпочиваючих не взяв зайвого та сам особисто розкладає на тарілки по одному шматочку. Якщо ви прийшли трохи пізніше, то можете сідати на підлогу, оскільки місць вільних у ресторані, розрахованому на 200 осіб, немає, а у двох готелях 650 відпочиваючих – так хитро! На сніданок за 2 тижні нашого перебування яєчню смажили 3 рази, на вечерю молодий кухар Мехмед, дякую йому велике, пек коржика – єдине їстівне з усього запропонованого, але знову ж таки за ними була черга! Посуд брудний, кухлів не вистачало, відпочиваючі наливали чай у пластикові склянки, літні німецькі фрау взагалі приходили зі своїми кухлями. Чайних ложок не було в принципі, чай чи кава можна було розмішати пластмасовою паличкою. Іноді на обід і вечерю був непоганий суп-пюре (з коржом непогано йшов чи знаєте! )
- Проживання: номер з видом на море, звичайно, було чутно трасу з вантажними автомобілями та екскурсійними автобусами, але це дрібниці порівняно з тим, що, мабуть, у рамках якоїсь соціальної програми три дні в нашому готелі відпочивали діти з малозабезпечених турецьких сімей , А потім на днів на 9 в наш готель привезли відпочивати пацієнтів з психіатричної лікарні (особини чоловічої статі турецького походження різного віку, не буйні, звичайно, але з явними психічними відхиленнями на кшталт олігофренії). Таких було 15 чоловік і з ними 2 вихователі. На морі їх, зрозуміло, не пускали щоб не втопли і вони весь день весело і галасливо оздоровлювалися в басейні, каталися на водних гірках і в бійку пили газовану воду в барі, а одного разу, вибачте, наблювали в дитячий басейн, крім того, що вони періодично мили там свої однакові блакитні сланці. До речі, харчувалися вони також з рештою відпочиваючих у ресторані. Окрема тема – освітлення в номері: за чотирма кутами кімнати по одній лампочці на 15 ват і все. Не те, що почитати не вдасться, так і свого відображення в дзеркалі не роздивіться! Прибирання в номері робила жінка, якщо це можна назвати прибиранням: підлога не мила, з постільної білизни двічі поміняла простирадла та рушники (наволочки та простирадла, якими ми ховалися – жодного разу), до речі, рушники для ніг теж спочатку не дали, потім принесли одне на двох, але за два дні його забрали назавжди.
- На пляж потрібно було тупотіти досить далеко - метрів 400 і (о диво !! ! ) по дорозі нам двічі потрібно було проходити повз смердючих сміттєвих баків! Пляж невеликий - лежаків на 120, якщо враховувати, що на ньому засмагають відпочиваючі знову ж таки з двох готелів (аматори поспати вранці довше приймали сонячні ванни стоячи). Море/пляж Оцінка: 5 Море чисте, берег піщаний. Окрема тема - бар на пляжі, а точніше його службовець, якщо мова повернеться таким його назвати: злісне істота, що бігає і зиркає на всі боки, охороняє кулер з водою та інвайтом, та автомат з кавою (більше там немає нічого), що ставить своє взуття прямо на посудну полицю (мабуть, щоб пісок не потрапив) і хамить відпочиваючим. Причому послугами бару можна було скористатися з 10-00 до 18-00. Матраци з лежаків злісний «бічбою» починав збирати о 17-30, мабуть, хотів раніше піти додому. І народ, що приходить на пляж пізніше, матраців добитися не міг.
Поспішаю зауважити, що в Туреччині ми відпочивали вже далеко не вперше, але такого неподобства, як у цьому готелі, ще не бачили!