Відпочинок для екстрималів

Написано: 4 жовтня 2017
Час поїздки: 20 — 27 вересня 2017
Ваша оцінка готелю:
6.0
з 10
Оцінки готелю за критеріями:
Номери: 5.0
Сервіс: 5.0
Чистота: 7.0
Харчування: 7.0
Інфраструктура: 4.0
Почну з того, що бронювала та сплатила тур у зовсім інший 5-зірковий готель. Бронювали за місяць з гаком, Pegas підтвердив наявність вільних номерів у певні дні у вибраному готелі. Ми відразу оплатили тур, вартість перельоту бортом «Туркіш аїр», яка виявилася вдвічі дорожчою за вітчизняні чартери, зате без затримок і пристойним сервісом обслуговування (з урахуванням неблизької дороги навіть нормальний обід на борту має значення). Крім того, заздалегідь купили квитки на поїзд до Москви. А за тиждень до початку туру Pegas раптом повідомив, що у них чомусь стався збій у програмі, в оплаченому готелі немає місць і як альтернатива запропонував за ту ж ціну Hedef Resort & Spa Hotel. То був знак. Але оскільки з не легко отриману відпустку чекати не буде, а на пошук інших варіантів і на тяганину зі здаванням викуплених квитків часу вже не залишалося, погодилася летіти в Hedef.
"Сюрпризи" почалися вже в аеропорту Аланії. Представники Pegas довго не могли визначитися, яким автобусом нас доставляти до готелів. Мало того, що на дорогу потрібно 2.5 години, так нас ще традиційно завозять не зрозуміти куди, де водієві, нібито, треба неодмінно перекусити (а так за весь день у нього не було на це часу). У результаті ми, заплативши за день відпочинку, який по суті зник, оскільки літак прилетів майже о 17.00, а з урахуванням усіляких тяганини навіть на вечерю, яка до 21.00, елементарно не встигаємо дістатися готелів. Гід Pegas, зобов'язаний супроводжувати всіх туристів до ресепшен, серед дороги повідомив, що далі їхати не зручно, т. к. його потім ніхто не відвезе до місця проживання, мовляв, водій (який не знає ні англійської, ні тим паче – російської) все одно якось усіх розвезе. Зрештою, сілися ми самостійно. Благо в Hedef на той час чергував знаючий російську мову адміністратор. До номера кожен у незнайомому готелі теж має дістатися самостійно. І справність електроприладів та сантехніки ніхто при заселенні не перевіряє. Мені ще пощастило з номером. Меблі не нові, але пристойно збереглася, сантехніка теж майже справна. Тільки пульт від допотопного телевізора виявився зламаним і батарейки в ньому розряджені. Адміністратор милостиво замінив батарейки і через 20 хвилин знайшовся майстер, який полагодив роздовбаний пульт. Щодо ліфта. У першому 5-поверховому (по суті – там 7 поверхів, включаючи +лобі та цокольний, де базується їдальня та спа) корпусі замість двох із горем навпіл працював лише один. Другий за тиждень мого перебування так і не полагодили. А з урахуванням величезної кількості «відпочиваючих» користування ліфтом щоразу оберталося міні-пригодою.
Обіцяний wi-hi ніде не підключався. Адміністратор пояснив, мовляв, дуже багато народу, через перевантаження поєднання погано відбувається. Загалом про нормальний зв'язок – забудьте!

У номері прибирали щодня, підкладаючи пляшечки з шампунем, бальзамом, гелем для душу, шматочки мила. Використані рушники (варто було їх кинути на підлогу у ванній) міняли на чисті, і щодня з вафельного простирадла «малювали» різні візерунки.
Із їжею проблем не виникало. Було навіть що вибрати на свій смак. Обмовлюся, що я зазвичай намагалася потрапити до початку трапези, тому чистий посуд був, і страви в асортименті. Навіть з урахуванням величезної кількості туристів нестачі їжі та пиття не виявлялося.
Заступлюся на користь співробітників готелю – вони здебільшого намагаються задовольнити запити гостей. Хоча, помітно, що багато готелів сильно б/у. Але деякі гості поводяться, треба визнати, по-свинськи. Безкоштовний алкоголь окремими індивідами споживається добу безперервно. Думаю, не варто описувати результат подібних ливань із дармовим нелімітованим закусом, особливо в барі біля басейну. Тому там не лише брудно, а й відповідні «аромати».
Зазвичай я не плаваю в курортних басейнах із хлорованою водою, якщо поряд живе море. Але оскільки під час нашого «відпочинку» море штормило, один раз ризикнула поринути у басейн. Поки плавала, поруч гралися якісь огрядні турецькі юнаки. Потім вони вискочили на «сушу», помчали по перекинутому через басейн місткам, і під одним з хлопців звалилася дерев'яна дошка разом із металевою опорою. Герой дивним чином тільки злякався, але нічого собі не зламав. Ну і при надлишку народу, зрозуміло, вільне місце біля басейну знайти складно.

Але більшість, треба думати, летять до Туреччини саме поплавати у теплому морі. І тут якраз «облом». Море є. Але до нього не підступитися. Пляжна територія Hedef у відверто гнітючому стані. У іншого готелю, правіше – чистий пісочок, а у Hedef – брудний з різнокаліберною галькою та недопалками (знову ж таки, «дякую» деяким гостям). Захід у море екстремально нерівний і кам'янистий. Понтон де-юре є. Але де-факто з пірсу вниз обладнані не нормальними сходами, а дві металеві типи сільських сходів з геть-чисто проржавілими перекладинами. І щоразу, користуючись цими сходами, навіть у штиль ризикуєш доглядати кров. А якщо є хвилі, то краще взагалі триматися подалі. Але у фінальний день «відпочинку» прикро не скупатися, тим більше, якщо чекаєш бажаного відпускати, щоб потрапити на море весь рік. Як народно, море розбушувалася. Однак за бажання можна підгадати і проскочити між хвилями. Якщо на сходах ненароком не застрягне хтось із «товаришів по нещастю». Співвітчизник, що гальмів не вчасно, не дав мені швидко видертися сходами. В результаті хвиля так пришила, що я почула, як вийшло повітря з подушки, яка на щастя опинилася у мене в руках, інакше страшно уявити, наскільки іржаві скалки продірявили б живіт. Вибравшись на берег, виявила, що вся ліва нога в кривавих саднах. Спасибі, сусідка на пляжі допомогла зупинити кровотечу. Ще одного чоловіка за такого заходу шпурнуло на прибережні валуни. В результаті – перелом.
Лежаки і матраци абсолютно «убиті» і точно жодного разу не милися з моменту відкриття готелю, навіть якщо які-небудь придатні до використання, все в пилу «вікової давності».
Загалом, якщо комусь потрібно екстремального адреналіну – вам у Hedef.
Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал