Кохання з першого погляду
Ви вірите у кохання? А в кохання з першого погляду? Я вірю! Ось таке зі мною й сталося. Про вибір готелю я вже писала, а тепер трохи про всю подорож. Після поселення в номер ми вирушили до моря. Воно чудове, тепле, лагідне та прозоре! І навіть коли трохи "хвилює"! Басейни теж чудові. Один глибокий та прохолодний. У ньому дуже зручно поплавати до сніданку. Другий – ближче до пляжу та бару. Він теплий, бо майже до вечора на сонці. І третій, найдрібніший – з морською водою, маленькими гірками. Я так докладно описую "воду", тому що я дуже люблю плавати. Море, звісно, на першому місці! Весь перший день я просто не вилазила з нього!
Наступного дня ми мали зустріч із готельним гідом. Збиралися взяти дві екскурсії. Відразу взяли одну – "Оглядова екскурсія Анталією", і правильно зробили. Було дуже жарко! Я хотіла до мощей Св. Миколи, але чоловік відмовив. Гід запропонував безкоштовний трансфер до торгового центру, із заїздом у магазин шкіри, і ми чомусь погодилися. Вдень жарко, робити нічого, погуляємо по торговому центру годинник і в готель! Старі, але наииивыыие! ))). Вона не мала вайбера. Нам потрібно було їй самим дзвонити та з'ясовувати, коли і коли їхати. Дивно якось. Я вважала, що це вона нам має дзвонити! Загалом, розібралися. На оглядову екскурсію виїхали о 9.00 на мінівені. Був вітер і канатна дорога на гору Тюнектепе була закрита, нас спочатку повезли в акваріум Анталії. Ну що сказати, чисто, красиво, але рибок обмаль. Деякі акваріуми були порожні. Заповнять, мабуть, колись! Дуже сподобалися манти та схили. А ще там був чи музей, чи кімната з восковими фігурами. Я і в Амстердамі до нього не ходила, а тут взагалі якась профанація. Отримавши кумедне фото з рибами та акулами за 18$ (повний комплект з фото на тарілці, магнітами тощо коштує 29$).
Вітер ще не закінчився і нас пощастило дивитися Старе місто. Красиво! Можна було зайти до мечеті, потім подивитися килими та сувеніри. Пройшли зовсім небагато й опинилися біля старого порту. Зробили ну зовсім маленький гурток. Навіть ворота Адріана не показали! А чому? Тому що в програмі обід. У певному ресторані. І нічого, що на годиннику 12.00, і турист ще й сніданок не забув, і до чого тут ворота Адріана! Скромненький такий, дивний обіди, і – о, радість! – ми їдемо на канатку! Швидко піднімаємось, по 4 особи в кабінці, нагору. Мені сподобалося! Гарно, але спекотно, як і знизу! Гірки та нескінченне море! Спускаємося вниз, і в нас ще презентація фруктових вин і солодощів якоїсь дружини султана (потім дійшло, що Роксолани). Фруктові вина як якісь домашні. Хвалили з дині, але нам не сподобалося. Купили для мами-тещі ожинове та гранатове. Усі присутні на дегустації "кривилися і крутили носами". Підозрюю, що вони стостосотий раз в Анталії і двотисячний на цій дегустації. Що ж, їм довелося почекати! Ми ж в Анталії вперше! Відразу купили чай, каву, та й солодощі Роксолани, та ще якесь оливкове масло. Солодощі Роксолани мені сподобалися! Не такі вбивчо солодкі, а мамі (при приїзді) дуже сподобалося ожинове вино.
Останньою зупинкою екскурсії були Дюденські водоспади. Теж красиво, А чому ж весь простір за парканом закидано недопалками? Ну дуже неприємна картина! Нас знову відокремили від групи, посадили до мінівену та привезли о 18.00 до готелю. Коштувало це по 60 $ на ніс. Окрім спеки під 40, сподобалося. У заході сонця помчали до моря і басейнів. Більше на екскурсії ми не рвалися. Приїхали ж до моря та пісочку! "Води" повно, шампанського теж! Чи не Дейц, звичайно, але холодне. Настав час безкоштовного трансферу до торгового центру. Нас відвезли до магазину шкіри. Це вже була друга подорож. Перший раз ми поїхали з представником цеху у готелі. Вони нам за перші півдня так набридли, що вирішили поїхати ввечері, щоб відстали. Напрочуд вдало купили чоловікові куртку. Тут магазин був інший, пропонували якусь фігню із золотим розписом, але випадково знайшла й собі обнову. На це пішла 1 година.
Виїхали з готелю о 14.00 год. Везуть нас до ТРЦ Агора та залишають до 17.00. Попереджаю, не робіть цього. ТРЦ напівпорожній. Ні подивитися, ні купити нічого! Хотіла подивитися на срібні прикраси, але вони так дивилися на моє ексклюзивне кільце з лабрадором, що ми швиденько пішли. 40 хвилин пили каву у кафешці. О 17.00 вийшли на стоянку. Машинки, звісно, немає. Подзвонили готельному гіду. Сказав чекайте. Так набридла спека! Та ще й нудно. Сіли ми на таксі і за 7$ приїхали до готелю. Як виховані люди зателефонували гіду та сказали, що ми поїхали. Ще раз виходили з готелю в Мігрос, аптеку та за дрібними сувенірами. Готель знаходився неподалік аеропорту і великої кількості сувенірних крамниць не було, але нам вистачило.
Довго вибирали ресторан, щоб відзначити ДР чоловіка, а потім купили шампанське та влаштували нічний пікнік біля басейну з морською водою. Він працює до 2:00. Лежиш у теплій воді, а над тобою зоряне небо! Усі залишилися задоволені! І про кохання. Я закохалася в Анталію з першого погляду! Особливо у її морі! Не знаю, чи приїду я ще сюди (у Ріміні я ще не була), але мало місць, які ось так відразу закохують у себе.
