Архітектор Сусесі був амбітний, але молодий! Це видно по балках які стирчать зі стін, по «підвішених» поверхах між корпусами, по засклених частинах кеімнат що дивно випинаються з будівлі, і по затяжних похилих переходах в коридорах. А ще по японських кабінках, поставлених на сваях просто посеред двору, і в них чомусь мексиканський ресторан. Шлях до номеру виглядає так: від лобі ви йдете за кутом праворуч, далі до _третьої_ групи ліфтів і на _другому_ ліфті піднімаєтесь на поверх :-)
Амбітність архітектора також помітна по купі навігації — стрілочок і вказівників, розставлених всюди по готелю. При цьому все одно знайти конференц-зал чи спа без допомоги дуже складно. А ще Сусесі просто потопає в купі мілких басейнів, розкиданих вздовж корпусу. Ці декоративні басейни заходять з вулиці в лобі готелю, потім виходять через патісерію і заогруглюються між корпусами. Але все це не працює, басейн сухий, і вкритий товстим шаром пилу.
Готель брудний. Менеджер готелю не вважає за потрібне мити вікна в коридорах, або прибирати дахи, на які виходять вікна з номерів. Колеги з іншого номеру відмічали, що в ньому все вкрите шаром пилу.
Щодо переваг: хороший шведський стіл. Завжди є щось смачне й оригінальне. Вишуканим не назвеш, але достойно. Наприклад, цікаве меню чаїв, коли ти сам можеш заміксувати собі чай з м’яти, липи, троянди, гвоздики, чорного чи зеленого чаю тощо. Ніде такого не бачив раніше
Номери нормальні. Дизайн не надто стильний, але дерево, метал, темні фарби, килими — приємно та затишно. У всіх номерах досить зроблена лоджія, і, крім ліжка, є також оттоманка. На ній можна напівлежати, що дуже сприяє спілкуванню, читанню, або перегляду інстаграмів. Рідкісна меблина, яку я не зустрічав в інших готелях.
Пляж як пляж: сіро-коричневий пісочок, чистенький. Море — ну, як турецке море, не Єгипет. Лежаки, понтон якраз ремонтували. Вода в цей час була не крижана — градусів 16 — прохолодно, але купатися можна. Я би навіть сказав, що купатися потрібно!
Розкішної зелені немає. Територія нормальна, доглянута, є де сховатися в тіні, але зеленню не пишається. Рушники, лежаки, парасольки, басейни — все гаразд, достойний рівень хорошого п'ятизіркового готелю.
В номері зручно працювати: нормальний широкий стіл і зручне крісло. Загалом номери я би оцінив між вісім і дев'ять за десятибальною шкалою. Матраци трохи продавлені, але все одно комфортні.
А от лобі-бар дурацький. Скільки я туди не заходив, а він щоразу — не радував. Алкогольні коктейлі, в яких насправді немає алкоголю. Текіла, в якій нема текіли. Та і обстановочка дивна, не зручна
Архітектор Сусесі був амбітний, але молодий! Це видно по балках які стирчать зі стін, по «підвішених» поверхах між корпусами, по засклених частинах кеімнат що дивно випинаються з будівлі, і по затяжних похилих переходах в коридорах. А ще по японських кабінках, поставлених на сваях просто посеред двору, і в них чомусь мексиканський ресторан. Шлях до номеру виглядає так: від лобі ви йдете за кутом праворуч, далі до _третьої_ групи ліфтів і на _другому_ ліфті піднімаєтесь на поверх : -)
Амбітність архітектора також помітна по купі навігації — стрілочок і вказівників, розставлених всюди по готелю. При цьому все одно знайти конференц-зал чи спа без допомоги дуже складно. А ще Сусесі просто потопає в купі мілких басейнів, розкиданих вздовж корпусу. Ці декоративні басейни заходять з вулиці в лобі готелю, потім виходять через патісерію і заогруглюються між корпусами. Але все це не працює, басейн сухий, і вкритий товстим шаром пилу.
Готель брудний. Менеджер готелю не вважає за потрібне мити вікна в коридорах, або прибирати дахи, на які виходять вікна з номерів. Колеги з іншого номеру відмічали, що в ньому все вкрите шаром пилу.
Щодо переваг: хороший шведський стіл. Завжди є щось смачне й оригінальне. Вишуканим не назвеш, але достойно. Наприклад, цікаве меню чаїв, коли ти сам можеш заміксувати собі чай з м’яти, липи, троянди, гвоздики, чорного чи зеленого чаю тощо. Ніде такого не бачив раніше
Номери нормальні. Дизайн не надто стильний, але дерево, метал, темні фарби, килими — приємно та затишно. У всіх номерах досить зроблена лоджія, і, крім ліжка, є також оттоманка. На ній можна напівлежати, що дуже сприяє спілкуванню, читанню, або перегляду інстаграмів. Рідкісна меблина, яку я не зустрічав в інших готелях.
Пляж як пляж: сіро-коричневий пісочок, чистенький. Море — ну, як турецке море, не Єгипет. Лежаки, понтон якраз ремонтували. Вода в цей час була не крижана — градусів 16 — прохолодно, але купатися можна. Я би навіть сказав, що купатися потрібно!
Розкішної зелені немає. Територія нормальна, доглянута, є де сховатися в тіні, але зеленню не пишається. Рушники, лежаки, парасольки, басейни — все гаразд, достойний рівень хорошого п'ятизіркового готелю.
В номері зручно працювати: нормальний широкий стіл і зручне крісло. Загалом номери я би оцінив між вісім і дев'ять за десятибальною шкалою. Матраци трохи продавлені, але все одно комфортні.
А от лобі-бар дурацький. Скільки я туди не заходив, а він щоразу — не радував. Алкогольні коктейлі, в яких насправді немає алкоголю. Текіла, в якій нема текіли. Та і обстановочка дивна, не зручна