Многие опытные туристы взахлеб расхваливают самостоятельные путешествия, Европу, дальние экзотические страны, морские круизы и т. п. , и с пренебрежением отзываются о пакетных турах « Всё включено» в Турцию и Египет. Типа – ну что там делать? Объедаться, валяться на пляже, пить водку – фи, совсем неинтересно! А я люблю пакетные туры. В них действительно можно отдохнуть по-настоящему, и душой и телом, и набраться впечатлений.
В турецкий отель Синатра я приехала отдыхать уже во второй раз – уж очень понравилось первое посещение. Прекрасная кухня, внимательный обслуживающий персонал, дискотека, караоке – что еще нужно заядлому « матраснику» ? Сразу же нашла себе подружку, и, чтобы не « залежаться» на пляже, мы решили отправиться на экскурсию в горы.
Стартовали рано утром, компанией человек 20.3 видавших виды джипа с открытым верхом повезли нас в Таврические горы. Поначалу едва проспавшиеся с похмелья туристы вели себя тихонечко, но через часок оживились, врубили музыку и стали приплясывать прямо в джипе, держась за трубы-поручни. Виды открывались потрясающие – горные массивы, минареты, сосны-ели. Ну, и солнце, конечно, куда ж его девать. Жара стояла градусов под 50, на горных же дорогах тенечка предусмотрено не было, поэтому охлаждались тем, что исподтишка обливали соседние джипы водой, а они в отместку поливали нас.
Первая остановка – возле горной речки. Почти вся группа полезла купаться, температура воды 12-13 градусов никого не испугала. После такой адской жары самое то оказалось. Я даже кота потискала, люблю я их)))
Далее поехали рассматривать огромные деревья странного вида. Показали нам клен 200-летний, которого и 15 человек совместно не обхватит, и « веселенькое» дерево, чем-то напоминающее фаллос. На ослах решили не кататься – на джипах комфортнее.
Потом по программе была смотровая площадка на вершине горы и обед. Форель оказалась очень вкусной, вино и вода – за дополнительную плату.
К слову - о еде. Кормили-поили-угощали практически на каждой остановке. Пили чай, слушали турецкие песни о любви, беседовали с гидом и его семьей. Турецкие женщины очень веселые, постоянно посмеиваются над своими мужиками, особенно когда видят, как те ухлестывают за туристками. Прямо-таки заливаются хохотом. Когда мы спросили о законе, который позволяет мусульманским мужчинам иметь 4-х жен, дамы со смехом ответили, что закон-то позволяет, но возможности мужские – материальные и физические – довольно-таки ограниченные, дескать, кишка тонка. Да еще требуется официальное разрешение первой жены, а его тоже не так-то просто получить. Вот и утешаются турецкие мужчины распитием чая и игрой в шахматы. Чай во всех турецких кафе подается бесплатно в неограниченном количестве, поэтому турки пьют его без меры (с большим количеством сахара), а к старости начинают страдать диабетом. Чашка чая по-турецки – « бардак» , остановка – « дурак» . Вот так и происходит – по три « бардака» на каждом « дураке» , и - привет, диабет!
Форель ооочень вкусная!
Злополучный бардак, вернее - " бадрагы" , но все равно бардак))
Ознакомились мы с жизнью горных кочевников. Высоко в горах 9 месяцев в году, без воды и электричества, эти самоотверженные люди разводят овец и коз. Заезжают они туда в феврале, а к октябрю весь приплод режут на мясо или распродают. Как правило, это уже старенькие бабушки и дедушки, а еду, воду и батарейки для радиоприемника им привозят их дети и внуки, примерно раз в неделю.
Конечно, не жизнь, а сказка! Овцы-козы в загонах, везде горы навоза. Этот навоз расклевывают ощипанные куры, бегают-попрошайничают собаки… Хоть бы экскурсовод сказал, что надо бы взять для собачек пару сосисок, а то совсем бедные псинки исхудали, прям велосипедики. После созерцания фекалий, коз и кочевников нас отвезли к какому-то козьему арыку. Вокруг этого места паслись коровы, и тоже гадили – коровьих куч на дороге было не счесть. Экскурсовод предложил нам отведать огромных турецких арбузов, предварительно охлажденных в козьем арыке, но нам они уже не лезли. За время экскурсии мы не просто объелись, мы тупо обожрались. Поэтому арбузы практически все скормили коровам, а те в благодарность разродились новыми коричневыми лепешками. Одна из туристок, обжимавшаяся с турецким парнем, тоненьким голосом пропела: « Ой, дерьмо, везде дерьмо! » « А как будет дерьмо по-турецки? » - спросила она у своего спутника. Тот долго ломался, пытаясь выглядеть культурным, пока я на него не рявкнула: « Быстро сказал, как говно по-турецки! » . « Рыг» - ответил парень, и засмущался еще больше. Сие волшебное слово я записала на бумажке, и на каждой остановке озвучивала его всем, кто запамятовал, как турецкое дерьмо называется. По настоятельным просьбам, разумеется.
Вот такими видами мы любовались
Собачка на фоне навоза
Курочки кушают
Курочки кушают
А это корова поблагодарила за арбуз
Далее по программе был пляж, купание в красивой бухте возле горы Олимпус. Едва завидев море, измученные жарой, обжорством и созерцанием фекалий туристы ринулись на пляж, не обращая внимания на слабые протесты гидов. Фотографировать бухту не было сил, просто хотелось окунуться в море.
После купания потащились на Олимпус. Солнце уже клонилось к закату, а путь вверх пролегал по отполированным каменным ступеням. Я дошла до полдороги и решила вернуться вниз – сказалась усталость, да и больная нога дала о себе знать. Спустившись, я улеглась в гамаке, оставшаяся внизу семья гида угостила меня чаем (бесплатно, фигле). Через час вернулась наша группа, с криками: « Мы тебя ненавидим, мы такое там пережили, было очень темно и страшно! »
Вот такая вот веселая поездка получилась. На обратном пути заехали в ресторан на ужин, отведать форели, выпили, разговорились. О чем говорили? Ну конечно же, о том, как будет дерьмо по-турецки)))
Тем не менее, вернулись мы домой в превосходном настроении.
А вот, собственно говоря, и конкурсное фото. Не специально, так получилось))
Это мы еще на одну экскурсию поехали, на кораблике покататься. Было очень весело, пенная дискотека, хороший обед, а главное - нам станцевал зажигательный турецкий танец сам капитан корабля!
Наш капитан нам станцевал!
Так что в пакетном туре отдохнула я прекрасно, чего и вам всем желаю!
Багато досвідчених туристів захлинаючись розхвалюють самостійні подорожі, Європу, далекі екзотичні країни, морські круїзи тощо, і з зневагою відгукуються про пакетні тури «Все включено» до Туреччини та Єгипту. Типу – ну що там робити? Об'їдатися, валятись на пляжі, пити горілку – фі, зовсім нецікаво! А я люблю пакетні тури. У них справді можна відпочити по-справжньому, і душею і тілом, і набратися вражень.
У турецький готель Сінатра я приїхала відпочивати вже вдруге – дуже вже сподобалося перше відвідування. Прекрасна кухня, уважний обслуговуючий персонал, дискотека, караоке - що ще потрібно затятому «матраснику»? Відразу ж знайшла собі подружку, і щоб не «залежатися» на пляжі, ми вирішили вирушити на екскурсію в гори.
Стартували рано-вранці, компанією чоловік 20.3 джипа, що бачили, з відкритим верхом повезли нас у Таврійські гори. Спочатку туристи, що ледь проспалися з похмілля, поводилися тихенько, але через годинку пожвавилися, врубали музику і стали танцювати прямо в джипі, тримаючись за труби-поручні. Види відкривалися чудові - гірські масиви, мінарети, сосни-ялинки. Ну, і сонце, звичайно, куди ж його подіти. Спека стояла градусів під 50, на гірських же дорогах тінечка передбачено не було, тому охолоджувалися тим, що тишком-нишком обливали сусідні джипи водою, а вони в помсту поливали нас.
Перша зупинка біля гірської річки. Майже вся група полізла купатися, температура води 12-13 градусів нікого не злякала. Після такої пекельної спеки те саме виявилося. Я навіть кота потискала, я люблю їх)))
До слова - про їжу. Годували-поїли-частували практично на кожній зупинці. Пили чай, слухали турецькі пісні про кохання, розмовляли з гідом та його родиною. Турецькі жінки дуже веселі, постійно посміюються над своїми мужиками, особливо коли бачать, як ті хльостають за туристками. Прямо-таки заливаються сміхом. Коли ми запитали про закон, який дозволяє мусульманським чоловікам мати 4-х дружин, дами зі сміхом відповіли, що закон дозволяє, але можливості чоловічі – матеріальні та фізичні – обмежені, мовляв, кишка тонка. Та ще потрібен офіційний дозвіл першої дружини, а його теж не так просто отримати. От і втішаються турецькі чоловіки розпиванням чаю та грою у шахи. Чай у всіх турецьких кафе подається безкоштовно в необмеженій кількості, тому турки п'ють його без міри (з великою кількістю цукру), а до старості починають страждати на діабет. Чашка чаю по-турецьки - "бардак", зупинка - "дурень". Отак і відбувається – по три «бардаки» на кожному «дурні», і - привіт, діабет!
Форель дуже смачна!
Злополучний бардак, точніше - "бадраги", але все одно бардак))
Ознайомилися ми з життям гірських кочівників. Високо в горах 9 місяців на рік, без води та електрики, ці самовіддані люди розводять овець та кіз. Заїжджають вони туди у лютому, а до жовтня весь приплід ріжуть на м'ясо або розпродують. Як правило, це вже старенькі бабусі та дідусі, а їжу, воду та батарейки для радіоприймача їм привозять їхні діти та онуки приблизно раз на тиждень.
Звичайно, не життя, а казка! Вівці-кози в загонах, скрізь гори гною. Цей гній розкльовують обскубані кури, бігають-жебрачають собаки… Хоч би екскурсовод сказав, що треба б взяти для собачок пару сосисок, а то зовсім бідні псинки схудли, прям велосипедики. . Навколо цього місця паслися корови, і теж гадили – коров'ячих куп на дорозі не злічити. Екскурсовод запропонував нам скуштувати величезних турецьких кавунів, заздалегідь охолоджених у козиному арику, але нам вони вже не лізли. За час екскурсії ми не просто об'їлися, ми тупо обіжралися. Тому кавуни практично всі згодували коровам, а ті на подяку розродилися новими коричневими коржиками. Одна з туристок, що стискалася з турецьким хлопцем, тоненьким голосом заспівала: «Ой, лайно, скрізь лайно! » "А як буде лайно по-турецьки? " — спитала вона у свого супутника. Той довго ламався, намагаючись виглядати культурним, поки я на нього не гаркнула: «Швидко сказав, як говно по-турецьки! ». "Риг" - відповів хлопець, і збентежився ще більше. Це чарівне слово я записала на папірці, і на кожній зупинці його озвучувала всім, хто забув, як турецьке лайно називається. На прохання, зрозуміло.
Ось такими видами ми милувалися
Собачка на тлі гною
Курочки їдять
Курочки їдять
А це корова подякувала за кавун
Далі за програмою був пляж, купання у гарній бухті біля гори Олімпус. Щойно побачивши море, змучені спекою, обжерливістю і спогляданням фекалій туристи кинулися на пляж, не зважаючи на слабкі протести гідів. Фотографувати бухту не було сил, просто хотілося поринути у море.
Після купання потяглися на Олімпус. Сонце вже хилилося до заходу сонця, а шлях вгору пролягав по відполірованим кам'яним сходам. Я дійшла до півдороги і вирішила повернутися вниз - далася взнаки втома, та й хвора нога дала про себе знати. Спустившись, я лягла в гамаку, сім'я гіда, що залишилася внизу, пригостила мене чаєм (безкоштовно, фігле). Через годину повернувся наш гурт, з криками: «Ми тебе ненавидимо, ми таке там пережили, було дуже темно та страшно! »
От така весела поїздка вийшла. По дорозі назад заїхали в ресторан на вечерю, скуштувати форелі, випили, розговорилися. Про що розмовляли? Ну звичайно, про те, як буде лайно по-турецьки)))
Проте ми повернулися додому у чудовому настрої.
А ось, власне, і конкурсне фото. Не спеціально, так вийшло))
Це ми ще на одну екскурсію поїхали, корабликом покататися. Було дуже весело, пінна дискотека, гарний обід, а головне – нам станцював запальний турецький танець сам капітан корабля!
Наш капітан нам станцював!
Так що в пакетному турі я відпочила чудово, чого і вам усім бажаю!
