Ну что же, этот отпуск по праву можно назвать одним из самых желанных.
Выбор стран был в зависимости от цветовой дифференциации заболеваемости COVID-19, прямо как в фильме « Кин-дза-дза! » :
« Когда у общества нет цветовой дифференциации штанов, то нет цели! » .
Выбрали Турцию, чтобы туда безопасно и назад без 14-дневного карантина.
Вопрос, конечно, был и по ценовой политике путешествия и вылета из дома – Одессы.
Хотя, нам уже стало казаться, что и цена, и направление уже не сильно имеют значение – просто хотелось съездить хоть куда-то…
Итак, новый терминал аэропорта Одессы встретил нас на входе строгим блюстителем порядка, который сразу разделил нашу пару – вместе нельзя: только по одному через 1.5 метра.
Потом ожидание внутри и поиск по давно соскучившемуся Duty free, который оказался вполне работоспособным и принимающим в оплату карты (на первом этаже аэропорта принимают только наличные).
В магазине цены на все почему-то прибавили к себе по 1 евро, но экономить на себе любимых, да и еще в первый день отпуска – последнее дело.
Поскольку мы очень спешили заранее приехать в аэропорт и пройти регистрацию, то ждать до вылета оказалось около 2 часов, то мы занялись поисками чем себя занять в зале ожидания.
Чтобы уединиться, мы засели внутри зоны IQOS.
Удивительно, что находившиеся до нас туристишки не смогли отыскать мусорный ящик и разбрасывали мусор просто вокруг себя. С одной стороны, не каждый сразу догадается, что мусор нужно оставлять в выдвижном ящике под стойкой, но, с другой стороны, ведь не обязательно мусорить!
Поэтому специально для них размещаем фото мусорки:
И тут праздник пришел сам: у туристки Елены в это день был день рождения, нас без спросу пригласили на именины за праздничный стол – и началось!
Туристки-именинницы летели в Анталию, летели в первый раз и стали интересоваться, что можно прикупить и привезти из путешествия.
Это был просто рахат-лукум для нашей души – мы то ого-го какие опытные ребята и еще немножечко фантазеры, поэтому к поздравлениям за праздничным столом мы добавили презентацию турецких товаров, которые обязательно нужно привезти домой, и мест Турции, которые обязательно нужно посетить в отпуске.
Итак, перелет в салоне самолета очень похож на лекцию студентов-медиков в какой-нибудь поликлинике – у всех горят глаза и все поголовно в масках.
Стюардессы раздали всем анкеты, сказали заполнить, чтобы передать их кому-то в Турции.
К слову, ситуация с превентивными действиями по борьбе з заболеваниями в Турции сводится к постоянному самостоятельному заполнению анкет на каждом этапе путешествия. То есть не проверка температуры или опрос туристов, а просто заполнение анкет и передача их в самолете, на стойке встречающей стороны, в автобусе из Анталии до Кемера, в отеле и на встрече с гидом.
У нас сложилось впечатление, что неважно как ты себя чувствуешь – главное, чтобы у всех были подписанные анкеты, где сам турист указал, что не кашляет и за последние 14 дней нигде не был…
Прямо как в том анекдоте про секрет изготовления скрипичным мастером Антонио Страдивари музыкальных инструментов:
« В скрипке главное лак, а будет она играть, не будет… » .
Далее нас ждала стандартная процедура: паспортный контроль с что-то по типу селфи таможенником и извержение поклажи туристов на транспортер.
Кстати, еще в аэропорту Анталии мы заметили первые звоночки, что кризис туристической отрасли докатился и до Турции.
Как-то все стало неухоженное, отсутствуют признаки текущего ремонта и так далее.
С такой ситуацией мы столкнулись в Египте, когда был резкий спад количества туристов несколько лет назад.
По приезду в Кемер наши опасения подтвердились: туристов было очень мало, в ранние часы улицы были вообще пустыми, на пляже были свободные места, а прилегающая территория к отелям и пляжам в запустении, в магазинах то, что дешевое, подорожало в 2 раза, а на то, что дорогое, были реальные скидки в разы.
Точная такая ситуация была в Египте…
Кстати, что касается мобильной связи, то в нашем случае мы столкнулись с аналогичной ситуацией, что и в Египте.
В этот раз почему-то деньги списывались с мобильного телефона в геометрической прогрессии, точно так же как в Египте.
Поэтому будьте бдительны за состоянием своего счета на оплату мобильной связи, чтобы быть доступным своим друзьям и родственникам: все-таки вдали от дома или решите что-то прикупить, а фото отправить не сможете…
Да, что еще хочется отметить, так это то, что когда мы ранее в своих отзывах сравнивали путешествие в Шарм-эль-Шейх, Египет, и, например, тот же Кемер, Турция, то преимуществом Турции было то, что продавцы игнорировали покупателей, пока те не обратятся к ним – не то что в Египте!
А теперь стандартный набор словоблудия при приставании египетских продавцов к туристам распространился и на турецких коллег – пройти просто мимо магазина невозможно, практически хватают за руки, типа: « Ну отдайте нам свои деньги! » .
Но на общем фоне ограничения поездок за последнее время такими мелочами нас, туристов, не проймешь – мы приехали отдыхать и отдохнем, чего и всем желаем!
Путешествие из аэропорта Анталии до Кемера сопровождается стандартными вопросами гида, кто был и сколько раз в Турции, рассказом про Черепаший остров и истории про три туннеля.
У Черепашьего острова несколько названий – они все неофициальные.
Два из них связаны с древними легендами. По преданию, когда-то давным-давно недалеко от острова потерпел крушение торговый корабль. Его экипаж обратил внимание, что крысы (мыши) бежали с корабля и организованно взяли курс в одном направлении. Моряки вплавь отправились вслед за крысами и таким образом спаслись, оказавшись на этом острове. Так остров получил название Сычан (Мышиный).
По другой версии остров носит название Неверных жен. Берет оно начало со времен Османской империи. Как-то раз султан заподозрил одну из своих жен в измене. Он велел жене надеть на себя все, что раньше ей подарил, и в этом наряде из золотых украшений плыть к острову. Мол, если доплывет, значит, верна, а нет – так что ж… Есть, правда, мнение, что такие испытания устраивали в принципе турецкие мужья своим женам. Доплывшие считались невинно обвиненными.
Но самое популярное название – Черепаший остров. В устье реки Дальян приходят откладывать яйца черепахи Каретта Каретта. А обитают они в большом количестве как раз на острове.
Одно из объяснений названия острова именно как Черепашьего – это то, что с определенного ракурса сам остров похож на черепаху.
Итак, КЕМЕР!
Это курортный и портовый город на средиземноморском побережье Турции провинции Анталия. Расположен в 42 километрах к юго-западу от города Антальи у подножия Таврских гор.
С предыдущего путешествия на центральной площади перед Белой башней убрали фонтан, который бил из земли.
Остальное, вроде, на месте.
Как мы сказали ранее, туристов почти нет. Местные сказали, но не будем за них поручаться, что количество туристов уменьшилось в 20 раз.
Нам это только на руку – свободные пляжи и можно прикупить кожаные куртки по 70 долларов.
ОТЕЛЬ: PARK MARINA HOTEL (Кемер, Турция).
Скажем сразу, что с учетом падения интереса встречающей стороны из-за уменьшения туристического потока, то, по крайней мере, ближайшие пару лет нужно брать только отели 5 звезд и отдыхать в своё удовольствие.
Или ехать отдыхать в более спокойные удаленные места и наслаждаться дикой природой, а скупаться кататься или в Кемер или в Анталию – благо маршрутки ходят регулярно.
Этот отель мы выбрали как твердую тройку. Почитали отзывы. Выбирали по цене и расположению.
После посещения можем рассказать всю правду: положительные и отрицательные стороны.
РАСПОЛОЖЕНИЕ:
Отель расположен вблизи парка и пляжа, в начале бульвара Аттатюрка. Здесь же располагается стоянка такси и остановка общественного транспорта (маршрутки). Это, наверное, единственное преимущество этого Отеля.
ОБЩАЯ ОЦЕНКА: 5 (ОТЛИЧНО).
НОМЕРА:
Нам достался небольшой трехместный номер на третьем этаже с видом на улицу, что очень плохо – шум на улице не прекращался никогда.
Наличие кондиционера не радовало, так как поток холодного воздуха из-за места размещения кондиционера напротив кровати был направлен не просто в голову, а задувало под веки.
Холодильник был, но он не работал.
Сейф был, но за него нужно платить 1 доллар в день.
Wi-Fi в отеле есть, но до третьего этажа не доходил.
А наличие Wi-Fi в этот раз для нас было очень актуально, так как уже сказано, деньги с мобильного счета просто исчезали!
Отсутствие лифта тоже сказывалось. Нам, конечно, было не очень тяжело взбираться по лестнице, не то, чтобы крутой, но все-таки хотелось получить больше сервиса.
Телевизор есть, но все передачи на турецком языке. Абсолютно все. Ни тебе английского, ни тебе русского.
При этом постельное белье в номере было идеальной чистоты – совершенно новое.
УБОРКА:
Сейчас в отеле уборка только по требованию туристов, но почему-то всю неделю нам не меняли полотенца и не предлагали туалетную бумагу (может, потому что еды в отеле-то нет – см. ниже).
ОБЩАЯ ОЦЕНКА: 2 (НЕУД).
ТЕРРИТОРИЯ:
На ресепшн нет кондиционера. Находиться невозможно – жарко, но зато работает Wi-Fi.
Перед столовой расположен небольшой бассейн. Столовая небольшая. Тут же расположен бар.
Перед входом в отель слева есть небольшой продуктовый магазин. К слову, в этот раз в магазинах появился алкоголь. К набору турецких фруктовых вин добавились более тяжелые напитки. Цены просто космос. Например, 1 литр Мартини примерно 30 долларов.
ОБЩАЯ ОЦЕНКА: 3 (УДОВЛЕТВОРИТЕЛЬНО).
СТОЛОВАЯ:
Сразу нужно сказать, что если вы намерены похудеть на пару килограмм, что ранее в Турции на отдыхе было просто невозможно, то смело покупайте тур именно в этот отель. Мы были голодные постоянно. Еда есть, но она невкусная и не сытная. Сейчас сам набрать себе пропитание не можешь – вся еда закрыта прозрачным пластиком.
ЗАВТРАК:
ОБЕД:
Нужно стоять в очереди и показывать на блюдо, которое тебе за стеклом сервируют и выдают через небольшую прорезь. Мясо было один раз, и то обрезки от курицы.
Вот почему, наверное, в номере не обновляли запасы туалетной бумаги (см. выше).
В баре отеля предлагают газированный сладкие напитки и вино. Пива нет (жаль, что нельзя в тексте передать интонацию, что пива НЕТ).
Стоя в очереди за едой находишься возле гриля. Поэтому при отсутствии вентиляции воздуха, несмотря на два громадных вентилятора, прогреваешься не хуже, чем в хамаме, градусов до 100!
Столовые приборы (вилки и ножи) дают каждому упакованными в отдельный пакет, типа стерильные, а потом приносят ложки и гамузом сваливают на общий поднос.
ОБЩАЯ ОЦЕНКА: 0 (ЕДЫ НЕТ ВООБЩЕ).
Нас спасало только одно – перед входом в отель справа располагается шаурмичная, где за 20-30 лир (3-4 доллара) можно очень сытно и вкусно поесть.
Итого ОБЩАЯ ОЦЕНКА отеля: 0 (ЗА ЧТО ВООБЩЕ ПЛАТИТЬ ДЕНЬГИ или пусть пишут честно: еды, Wi-Fi, лифта, холодильника и уборки нет, зато близко к морю).
ПЛЯЖ:
Пляж расположен в непосредственной близости к отелю. Идя по парку проходите через ряд новых бутиков – железные ящики с продажей бусинок и изделий из бисера. Выбор очень ограниченный – у всех идентичные товары. Зато цены очень демократичные – все примерно по 5 долларов.
Пляжи условно можно разделить на три зоны, примерно, как в сказке про Илью Муромца:
Прямо пойдешь – на центральный пляж попадешь. Лежаки по 4 доллара (плюс 2 доллара к цене прошлого года), зато приветливый персонал. Работают аниматоры. Раздают бесплатно фрукты и жаренную кукурузу. Туристам из отеля, к которому относится этот пляж, дополнительно бесплатно предлагают воду. Цены на напитки, например, алкогольное Махито, 30 лир (7 долларов). Этот пляж имеет еще одно преимущество – практически пустой, поэтому легко найти место. В итоге мы ходили именно сюда.
Налево пойдешь – найдешь пляж по 2 доллара (плюс 1 доллар к цене прошлого года). Этот пляж забит туристами и сборщиками подати. Последние не отходили от нас пока мы не заплатили за лежак. Сервиса нет. Свободных мест, кстати, наверное, из-за его дешевизны по сравнению с остальными пляжами, практически нет.
Направо пойдешь – будешь платить 20 долларов за лежак и 50 долларов за беседку. Официанты хамят. Цены на напитки тоже высокие.
Вид с берега на море на всех пляжах идентичный – красота неописуемая. Мы наслаждались великолепием чистейшей морской воды, пахнущей свежим арбузом, и прекрасным видом на уютную бухту, обрамленную темно сине серо зелеными горами в легкой дымке.
ОБЩАЯ ОЦЕНКА: 5 (ОТЛИЧНО).
Погуляв по Кемеру и сходив на море всем рекомендуем взять несколько экскурсий или совершить самостоятельное путешествие в Анталию.
АНТАЛИЯ:
Анталья – это курортный город, который славится своей Старой гаванью, где швартуются яхты, и пляжами, окруженными огромными отелями. Он расположен на Турецкой Ривьере – участке средиземноморского побережья Турции, который привлекает туристов благодаря прозрачным голубым водам.
Самое интересное, что расстояние из аэропорта Анталии до нашего отеля в Кемере примерно 40-45 км, а вот путешествие из Кемера в Анталию займет более 1.5 часа и по ощущениям более 100 км – маршрутка объезжала все перекрестки и прилегающие села, собирая туристов и подвозя местных жителей.
Ранее через Кемер, насколько мы знаем, ходили 2 вида маршруток: просто маршрутное такси (автобус) и маршрутка экспресс.
Маршрут первой проходил через место расположения Белой башни на центральной площади Кемера, а чтобы проехаться на экспресс автобусе нужно было выходить на трассу.
Сейчас точно можем сказать по-нашему опыту: просто выходишь из отеля и перед парком, что идет в сторону моря, переходишь улицу и идешь на остановку автобуса.
Тут же расположена стоянка такси. Стоимость такси из Кемера в Анталию составляет 500 лир (около 70 долларов).
Стоимость проезда в маршрутке из Кемера в Анталию – 12 лир (1.7 доллара).
Поэтому рекомендуем из Кемера в Анталию добраться на маршрутке за 3.5 доллара за пару туристов, а вернуться на такси – с нас взяли по счетчику всего 189 лир (27 долларов).
Доехать предлагаем в Анталии до торгового центра Мигрос и пересесть на такси, чтобы доехать до Ворот Адриана за 20 лир (3 доллара).
Ворота Адриана – это триумфальная арка, возведённая в честь римского императора Адриана, посетившего Анталию в 130 году. Это единственные сохранившиеся входные ворота стен, окружавших город и гавань.
Как мы уже писали в своих отзывах Ворота Адриана находятся перед входом в старую часть города / Старый город, а также в другой стороны находится замечательный Караалшуглу парк (Karaalioglu Park).
Находясь возле Ворот Адриана понимаешь, что никакие фотографии и чужие рассказы не предадут атмосферы города и теплоты, замшевого на вид камня и тех замечательных ощущений от знакомства с частью истории, поэтому всем обязательно нужно побывать в Анталии и обязательно посетить достопримечательность Ворота Адриана, тем более – это один из символов города!
Здесь у вас будет выбор – или пойти через Ворота Адриана в Старый горд, или идти в Караалшуглу парк (Karaalioglu Park).
Мы решили пройтись по уже известным нам тропкам сквозь узкие улочки и смотровую площадку над портом.
В этот раз и в этот час в Анталии в Старом городе было всего два туриста, то есть мы. Больше не было никого – только официанты в кафешках и продавцы в магазинах.
Дойдя для смотровой площадки, к своему изумлению, мы открыли небольшую лестницу в сторону гавани и решили рискнуть спуститься по ней. И не ошиблись!
В прошлый раз, чтобы спуститься на набережную порта, мы обошли весь Старый город, а сейчас всего несколько ступенек и мы в порту.
Здесь находятся кафе с которых открывается изумительный вид на гавань.
Идем дальше, и попадаем в ПОРТ.
Сердцем Старого города является очень красивый порт (Kaleici Marina). Когда-то он был главным портом в Анталии. Для защиты города от внешних врагов возле порта были построены мощные крепостные стены, которые очень хорошо сохранились до наших дней. В наше время уже построен новый главный причал Анталии, но порт в Старом городе является действующим, его используют сейчас только для услады туристов. Стоит пройти мимо нарядных яхт и кораблей на любой вкус и размер, и сразу же получите множество предложений прокатиться вдоль берегов Анталии, увидеть несколько расположенных рядом водопадов.
ЛИФТ (Elevator Kaleici) – площадка над Старым городом с видом на залив и есть смотровая площадка со стеклянным полом и можно по 1 лире посмотреть на кораблики через зрительную трубу. Вот опять зачем Вам лиры в Турции.
ЛИФТ – бесплатно (две кнопки: вверх и вниз).
На смотровой площадке (вверху лифта) такие виды, аж дух захватывает! ! ! Красные кирпичные крыши домов на фоне голубого неба и синего моря, корабли в порту, старинные крепостные стены – красота неописуемая!! !
Тут же можно отдохнуть от неимоверной жары в многочисленных кафе.
ЭКСКУРСИИ:
Вопрос у кого и за сколько брать экскурсии на отдыхе – вопрос чисто риторический.
Мы всегда берем экскурсии в Кемере у туроператора Ginza, уже как-то исторически сложилось.
Что можем сказать сразу – не берите хаммам. Сейчас это сомнительное удовольствие, как и раньше стоит 10 долларов с человека, но вы не получите и половины удовольствия, что было раньше.
Сейчас это больше ознакомительная экскурсия как делается хаммам, а не сама процедура.
Поскольку мы уже были практически на всех предлагаемых экскурсиях, в этот раз мы выбрали путешествие на так называемые Турецкие Мальдивы (Остров Сулу Ада).
ТУРЕЦКИЕ МАЛЬДИВЫ:
Стоимость экскурсии 20-25 долларов с человека.
Перед вылетом мы много прочитали отзывов и просмотрели огромное количество фотографий, так что не поехать туда мы не могли.
Это красивейший остров с двумя белоснежными пляжами и прозрачной необычайно голубой водой под названием Сулу Ада, что в переводе означает Водный остров. Свое имя остров получил благодаря источнику кристально чистой родниковой воды. Однако туристы, побывавшие там и оценившие по достоинству красоты местной природы, выбрали для него другое название – Турецкие Мальдивы. Остров находится в провинции Анталья, неподалеку от известного Олимпоса в районе Кумлуджа.
Попасть в райский уголок можно только на лодке, которая отплывает от причала в курортном поселке Адрасан.
Дух захватывает от цвета чистейшей воды.
Название острова Сулу Ада переводится как “ Водный остров” . И это имя он получил неспроста. На острове вулканического происхождения помимо замечательных бухт для купания есть минеральный источник с целебной водой. Именно за ней на остров часто приезжают жители окрестных деревень и поселков. Местные жители утверждают, что тот, кто будет регулярно пить эту воду натощак, сможет избавиться от болезней почек и кишечника.
Мы, конечно, тоже доплыв с нашего кораблика до берега напились из этого источника.
Катание на кораблике занимает несколько часов и пару остановок для купания.
Советуем постараться первыми добраться на кораблик и стащить матрацы, поскольку нежиться на шезлонгах без матрасов будет не так комфортно.
Во время путешествия кормят два раза: рыба плюс макароны с салатом и второй раз чай и кусочек арбуза.
Поэтому рекомендуем взять с собой побольше воды и что-то на перекус.
При покупке этого тура сразу уточняйте и гида количество пассажиров на корабле – лучше соглашаться на небольшие лодки.
Возвращаясь назад в Кемер мы предвкушали походы по магазинам бульвара Аттатюрка.
И тут оказалось, что по пятницам в Кемере проходит выездной базар. Вся улица перед нашим Отелем была перекрыта и завешена шатрами, под которыми мы как будто оказались дома в Одессе на промрынке « 7 км» .
Цены были действительно ниже, чем в магазинах Кемера, а качество не выше, чем на рынке « 7 км» .
Посмотрев на представленные товары, в виде конечно же оригиналов футболок известнейших мировых брендов, и кожаных сумок, которыми можно пугать грабителей в темном переулке или, по крайней мере вызывать у них сострадание, мы решили направить свои усилия по транжирству отложенных денег на покупки все же в магазинах Кемера.
ШОПИНГ:
Как мы уже сказали из-за отсутствия туристов в прежних количествах, цены на всякую полезность в виде сувениров и прочих пылесборников выросли, а вот некоторые обязательные атрибуты любого шопера в Турции, как кожаные куртки, стали стоить действительно дешевле.
Кожаная обувь, сумки и куртки можно сторговать с такими сладкими для сердца и кошелька туриста низкими ценами, что мы прикупили не только себе кожаных курток и обуви, но и привезли друзьям и родным, проводя при этом видеоконференции по мобильному телефону – устраивали фотоссесию!
Цены на кожаную обувь от 10 до 20 долларов. Хорошего качества. Ручная работа.
Кожаные куртки примерно 100 долларов, можно сторговаться, как мы, за 70 долларов.
Кожаные сумки стоят в пределах 30 долларов.
И как обычно, покупая, две вещи в одном магазине, например, к сумке еще и кошелек обе вещи можно купить за 50 долларов.
Серебро и золото не подешевели, как и изделия с султанитом.
Цены на наборы сладостей, типа все по 3 доллара, и цены на кофе 1 доллар за пакет остались на старом уровне.
Единственное, что в супермаркете Сarrefour Кемера можно купить дешевле, например, пакет кофе за 5.95 лир, что при курсе 7 лир за доллар, будет дешевле, чем в магазинах на бульваре.
Так же в супермаркете Сarrefour можно прикупить воды или соков на время отдыха, что будет дешевле в 1.5-2 раза, чем покупать по пути на пляж.
Супермаркете Сarrefour расположен недалеко от центральной площади Кемера с Белой башней в сторону горы (противоположную сторону от моря).
При этом цены в Duty free в аэропорту Анталии при вылете порадовали – скидки практически на все от 30 до 50 процентов. Поэтому каждый пассажир в нашем самолете назад в Одессу грузился на борт с занятыми руками – в каждой было по кульку с покупками.
Возвращаясь назад, мы с холодной тоской прощались с теплой, нет, даже горячей водой моря пляжей Кемера.
Хотя грусть расставания с Турцией немного скрасили скидки в магазинах Duty free в аэропорту Анталии и просмотр фотографий во время ожидания перед рейсом.
Желаем ВСЕМ прекрасного отдыха!
СПАСИБО ЗА ОЦЕНКУ ОТЗЫВА!! !
Ну що ж, ? цю відпустку по праву можна назвати одним із найбажаніших.
Вибір країн був залежний від колірної диференціації захворюваності COVID-19, як у фільмі «Кін-дза-дза! »:
«Коли у суспільства немає колірної диференціації штанів, то немає мети! ».
Обрали Туреччину, щоб туди безпечно та назад без 14-денного карантину.
Питання, звичайно, було і щодо цінової політики подорожі та вильоту з дому – Одеси.
Хоча, нам уже почало здаватися, що і ціна, і напрямок вже не мають значення – просто хотілося з'їздити хоч кудись…
Отже, новий термінал аеропорту Одеси зустрів нас на вході суворим охоронцем порядку, який одразу розділив нашу пару – разом не можна: лише по одному через 1.5 метра.
Потім очікування всередині і пошук по Duty free, що давно скучив, який виявився цілком працездатним і приймаючим в оплату картки (на першому поверсі аеропорту приймають тільки готівку).
У магазині ціни на все чомусь додали до себе по 1 євро, але економити на собі коханих та й ще в перший день відпустки – остання справа.
Оскільки ми дуже поспішали заздалегідь приїхати в аеропорт і пройти реєстрацію, то чекати до вильоту виявилося близько 2 годин, то ми зайнялися пошуками, чим себе зайняти в залі очікування.
Щоб усамітнитися, ми засіли всередині зони IQOS.
Дивно, що туристишки, які знаходилися до нас, не змогли відшукати сміттєву скриньку і розкидали сміття просто навколо себе. З одного боку, не кожен відразу здогадається, що сміття потрібно залишати у висувній ящику під стійкою, але, з іншого боку, не обов'язково смітити!
Тому спеціально для них розміщуємо фото сміття:
І тут свято прийшло саме: у туристки Олени цього дня був день народження, нас без попиту запросили на іменини за святковий стіл – і почалося!
Туристки-іменинниці летіли до Анталії, летіли вперше та почали цікавитися, що можна прикупити та привезти з подорожі.
Це був просто рахат-лукум для нашої душі – ми то ого-го якісь досвідчені хлопці та ще трішки фантазери, тому до привітань за святковим столом ми додали презентацію турецьких товарів, які обов'язково потрібно привезти додому, та місць Туреччини, які обов'язково потрібно відвідати у відпустці.
Отже, переліт у салоні літака дуже схожий на лекцію студентів-медиків у якійсь поліклініці – у всіх горять очі і все поголовно в масках.
Стюардеси роздали всім анкети, сказали заповнити, щоб передати їх комусь у Туреччині.
До речі, ситуація з превентивними діями щодо боротьби із захворюваннями в Туреччині зводиться до постійного самостійного заповнення анкет на кожному етапі подорожі. Тобто не перевірка температури або опитування туристів, а просто заповнення анкет та передача їх у літаку, на стійці сторони, що зустрічає, в автобусі з Анталії до Кемера, в готелі і на зустрічі з гідом.
У нас склалося враження, що неважливо як ти почуваєшся – головне, щоб у всіх були підписані анкети, де сам турист вказав, що не кашляє і за останні 14 днів ніде не був…
Прямо як у тому анекдоті про секрет виготовлення скрипичним майстром Антоніо Страдіварі музичних інструментів:
«У скрипці головне лак, а вона гратиме, не буде…».
Далі на нас чекала стандартна процедура: паспортний контроль із щось на кшталт селфі митником та виверження поклажі туристів на транспортер.
До речі, ще в аеропорту Анталії ми помітили перші дзвіночки, що криза туристичної галузі докотилася і до Туреччини.
Якось усе стало недоглянутим, відсутні ознаки поточного ремонту тощо.
З такою ситуацією ми зіткнулися в Єгипті, коли був різкий спад кількості туристів кілька років тому.
По приїзді в Кемер наші побоювання підтвердилися: туристів було дуже мало, в ранні години вулиці були взагалі порожніми, на пляжі були вільні місця, а прилегла територія до готелів і пляжів у запустінні, в магазинах те, що дешеве, подорожчало рази, а те, що дороге, були реальні знижки в рази.
Точна така ситуація була в Єгипті. . .
До речі, щодо мобільного зв'язку, то в нашому випадку ми зіткнулися з аналогічною ситуацією, що і в Єгипті.
Цього разу чомусь гроші списувалися з мобільного телефону в геометричній прогресії, так само як і в Єгипті.
Тому будьте пильні за станом свого рахунку на оплату мобільного зв'язку, щоб бути доступним своїм друзям та родичам: все-таки далеко від дому або вирішіть щось придбати, а фото відправити не зможете…
Так, що ще хочеться відзначити, так це те, що коли ми раніше у своїх відгуках порівнювали подорож до Шарм-ель-Шейху, Єгипту, і, наприклад, той же Кемер, Туреччина, то перевагою Туреччини було те, що продавці ігнорували покупців, поки ті не звернуться до них – не те, що в Єгипті!
А тепер стандартний набір словоблуддя при приставанні єгипетських продавців до туристів поширився і на турецьких колег – пройти просто повз магазин неможливо, практично хапають за руки, типу: «Ну віддайте нам свої гроші! ».
Але на загальному тлі обмеження поїздок останнім часом такими дрібницями нас, туристів, не проймеш – ми приїхали відпочивати та відпочинемо, чого й усім бажаємо!
Подорож з аеропорту Анталії до Кемеру супроводжується стандартними питаннями гіда, хто був і скільки разів у Туреччині, розповіддю про Черепаший острів та історію про три тунелі.
У Черепашого острова кілька назв – вони всі неофіційні.
Два з них пов'язані із давніми легендами. За переказами, колись давним-давно неподалік острова зазнав аварії торговий корабель. Його екіпаж звернув увагу, що щури (миші) втекли з корабля та організовано взяли курс в одному напрямку. Моряки вплавь вирушили за пацюками і таким чином врятувалися, опинившись на цьому острові. Так острів отримав назву Сичан (Мишин).
За іншою версією острів має назву Невірних дружин. Бере воно початок із часів Османської імперії. Якось султан запідозрив одну зі своїх дружин у зраді. Він наказав дружині надіти на себе все, що раніше подарував, і в цьому вбранні із золотих прикрас плисти до острова. Мовляв, якщо допливе, значить, вірна, а ні – так що ж… Є, щоправда, думка, що такі випробування влаштовували, в принципі, турецькі чоловіки своїм дружинам. Допливлі вважалися безневинно звинуваченими.
Але найпопулярніша назва – Черепаший острів. У гирлі річки Дальян приходять відкладати яйця черепахи Каретта. А мешкають вони у великій кількості якраз на острові.
Одне з пояснень назви острова саме як Черепашого – це те, що з певного ракурсу сам острів схожий на черепаху.
Отже, КЕМЕР!
Це курортне і портове місто на середземноморському узбережжі Туреччини провінції Анталія. Розташований за 42 кілометри на південний захід від міста Анталії біля підніжжя Таврських гір.
З попередньої подорожі на центральній площі перед Білою вежею прибрали фонтан, який бив із землі.
Інше начебто на місці.
Як ми сказали раніше, туристів майже немає. Місцеві сказали, але не будемо за них доручатися, що кількість туристів зменшилась у 20 разів.
Нам це тільки на руку – вільні пляжі і можна придбати шкіряні куртки по 70 доларів.
ГОТЕЛЬ: PARK MARINA HOTEL (Кемер, Туреччина).
Скажімо відразу, що з урахуванням падіння інтересу сторони, що зустрічає, через зменшення туристичного потоку, то, принаймні, найближчі пару років потрібно брати тільки готелі 5 зірок і відпочивати на своє задоволення.
Або їхати відпочивати в спокійніші віддалені місця і насолоджуватися дикою природою, а скуповуватися кататися або в Кемер або в Анталію - благо маршрутки ходять регулярно.
Цей готель ми вибрали як тверду трійку. Почитали відгуки. Вибирали за ціною та розташуванням.
Після відвідування можемо розповісти всю правду: позитивні та негативні сторони.
Розташування:
Готель розташований поблизу парку та пляжу, на початку бульвару Аттатюрка. Тут же знаходиться стоянка таксі і зупинка громадського транспорту (маршрутки). Це, мабуть, єдина перевага цього готелю.
ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА: 5 (ВІДМІННО).
НОМЕРИ:
Нам дістався невеликий тримісний номер на третьому поверсі з видом на вулицю, що дуже погано – шум на вулиці ніколи не припинявся.
Наявність кондиціонера не тішила, оскільки потік холодного повітря через місце розміщення кондиціонера навпроти ліжка був спрямований не просто в голову, а задувало під повіки.
Холодильник був, але він не працював.
Сейф був, але за нього треба платити 1 долар на день.
Wi-Fi є, але до третього поверху не доходив.
А наявність Wi-Fi цього разу для нас була дуже актуальною, тому що вже сказано, гроші з мобільного рахунку просто зникали!
Відсутність ліфта теж давалася взнаки. Нам, звичайно, було не дуже важко підніматися сходами, не те щоб крутий, але все-таки хотілося отримати більше сервісу.
Телевізор є, але всі передачі турецькою мовою. Абсолютно всі. Ні тобі англійської, ні тобі російської.
При цьому постільна білизна в номері була ідеальною чистотою – абсолютно нове.
ПРИБИРАННЯ:
Зараз у готелі прибирання тільки на вимогу туристів, але чомусь весь тиждень нам не змінювали рушники та не пропонували туалетний папір (може, тому що їжі в готелі немає – див. нижче).
ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА: 2 (НЕУД).
ТЕРИТОРІЯ:
На ресепшн немає кондиціонера. Перебувати неможливо – спекотно, зате працює Wi-Fi.
Перед їдальнею розташований невеликий басейн. Їдальня невелика. Тут же розташований бар.
Перед входом в готель зліва є невеликий продуктовий магазин. До речі, цього разу у магазинах з'явився алкоголь. До набору турецьких фруктових вин додалися тяжкі напої. Ціни просто космос. Наприклад, 1 літр Мартіні приблизно 30 доларів.
ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА: 3 (ЗАДОВОЛЬНО).
Столова:
Одразу потрібно сказати, що якщо ви маєте намір схуднути на кілька кілограмів, що раніше в Туреччині на відпочинку було просто неможливо, то сміливо купуйте тур саме в цей готель. Ми були голодні постійно. Їжа є, але вона несмачна і не ситна. Зараз сам набрати собі їжу не можеш – вся їжа закрита прозорим пластиком.
Сніданок:
ОБІД:
Потрібно стояти в черзі та показувати на блюдо, яке тобі за склом сервірують та видають через невеликий проріз. М'ясо було один раз, та й то обрізки від курки.
От чому, мабуть, у номері не оновлювали запаси туалетного паперу (див. вище).
У барі готелю пропонують газовані солодкі напої та вино. Пива немає (шкода, що не можна в тексті передати інтонацію, що пива НІ).
Стоячи в черзі за їжею знаходишся біля гриля. Тому за відсутності вентиляції повітря, незважаючи на два величезні вентилятори, прогріваєшся не гірше, ніж у хамамі, градусів до 100!
Столові прилади (вилки та ножі) дають кожному упакованими в окремий пакет, типу стерильні, а потім приносять ложки та гамузом звалюють на загальну тацю.
ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА: 0 (ЇЖНІ НЕМАЄ ЗАГАЛЬНО).
Нас рятувало лише одне – перед входом до готелю праворуч розташовується шаурмічна, де за 20-30 лір (3-4 долари) можна дуже ситно та смачно поїсти.
Разом ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА готелю: 0 (ЗА ЩО ВЗАГАЛІ ПЛАТИТИ ГРОШІ або нехай пишуть чесно: їжі, Wi-Fi, ліфта, холодильника та прибирання немає, зате близько до моря).
ПЛЯЖ:
Пляж розташований в безпосередній близькості до готелю. Ідучи парком проходьте через ряд нових бутиків – залізні ящики з продажем бусинок та виробів з бісеру. Вибір дуже обмежений – всі ідентичні товари. Проте ціни дуже демократичні – все приблизно по 5 доларів.
Пляжі умовно можна розділити на три зони, приблизно, як у казці про Іллю Муромця:
Прямо підеш – на центральний пляж потрапиш. Лежаки по 4 долари (плюс 2 долари до ціни минулого року), натомість привітний персонал. Працюють аніматори. Роздають безкоштовно фрукти та смажену кукурудзу. Туристам із готелю, до якого належить цей пляж, додатково безкоштовно пропонують воду. Ціни на напої, наприклад, алкогольне Махіто, 30 лір (7 доларів). Цей пляж має ще одну перевагу практично порожній, тому легко знайти місце. Зрештою ми ходили саме сюди.
ліворуч підеш - знайдеш пляж по 2 долари (плюс 1 долар до ціни минулого року). Цей пляж забитий туристами та збирачами податі. Останні не відходили від нас, поки ми не заплатили за лежак. Сервісу немає. Вільних місць, до речі, напевно, через його дешевизну, порівняно з іншими пляжами, практично немає.
Направо підеш - платитимеш 20 доларів за лежак і 50 доларів за альтанку. Офіціанти хамлять. Ціни на напої також високі.
Вигляд з берега на морі на всіх пляжах ідентичний - краса невимовна. Ми насолоджувалися пишнотою чистої морської води, що пахла свіжим кавуном, і прекрасним видом на затишну бухту, обрамлену темно-синьо-сіро-зеленими горами в легкому серпанку.
ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА: 5 (ВІДМІННО).
Погулявши Кемером і сходивши на море всім рекомендуємо взяти кілька екскурсій або здійснити самостійну подорож до Анталії.
АНТАЛІЯ:
Анталья – це курортне місто, яке славиться своєю Старою гаванню, де швартуються яхти, та пляжами, оточеними величезними готелями. Він розташований на Турецькій Рів'єрі – ділянці середземноморського узбережжя Туреччини, який приваблює туристів завдяки прозорим блакитним водам.
Найцікавіше, що відстань з аеропорту Анталії до нашого готелю в Кемері приблизно 40-45 км, а ось подорож з Кемера в Анталію займе понад 1.5 години і за відчуттями більше 100 км - маршрутка об'їжджала всі перехрестя та прилеглі села, збираючи туристів та підвозячи місцевих жителів.
Раніше через Кемер, наскільки ми знаємо, ходили 2 види маршруток: просто маршрутне таксі (автобус) та маршрутка експрес.
Маршрут першою проходив через місце розташування Білої вежі на центральній площі Кемера, а щоб проїхатися експрес автобусом потрібно було виходити на трасу.
Тепер можемо сказати по-нашому досвіду: просто виходиш з готелю і перед парком, що йде у бік моря, переходиш вулицю і йдеш на зупинку автобуса.
Тут же розташована стоянка таксі. Вартість таксі з Кемера до Анталії становить 500 лір (близько 70 доларів).
Вартість проїзду в маршрутці з Кемера в Анталію - 12 лір (1.7 долара).
Тому рекомендуємо з Кемера до Анталії дістатися на маршрутці за 3.5 долари за пару туристів, а повернутися на таксі - з нас взяли по лічильнику всього 189 лір (27 доларів).
Доїхати пропонуємо в Анталії до торгового центру Мігрос та пересісти на таксі, щоб доїхати до Воріт Адріана за 20 лір (3 долари).
Ворота Адріана - це тріумфальна арка, зведена на честь римського імператора Адріана, який відвідав Анталію в 130 році. Це єдині вхідні ворота стін, що оточували місто і гавань.
Як ми вже писали у своїх відгуках Ворота Адріана знаходяться перед входом у стару частину міста / Старе місто, а також з іншого боку знаходиться чудовий парк Караалшуглу (Karaalioglu Park).
Перебуваючи біля Воріт Адріана розумієш, що жодні фотографії та чужі розповіді не зрадять атмосфери міста та теплоти, замшевого на вигляд каменю та тих чудових відчуттів від знайомства з частиною історії, тому всім обов'язково потрібно побувати в Анталії та обов'язково відвідати пам'ятку Ворота Адріана, тим більше – це один із символів міста!
Тут у вас буде вибір - або піти через Ворота Адріана в Старий гордий, або йти в Караалшуглу парк (Karaalioglu Park).
Ми вирішили пройтися вже відомими нам стежками крізь вузькі вулички та оглядовий майданчик над портом.
Цього разу і в цей час в Анталії у Старому місті було лише два туристи, тобто ми. Більше не було нікого – лише офіціанти у кафешках та продавці у магазинах.
Дойшовши для оглядового майданчика, на свій подив, ми відкрили невеликі сходи в бік гавані і вирішили ризикнути спуститися ним. І не помилились!
Минулого разу, щоб спуститися на набережну порту, ми обійшли все Старе місто, а зараз лише кілька сходинок і ми в порту.
Тут знаходяться кафе, з яких відкривається дивовижний вид на гавань.
Йдемо далі і потрапляємо в ПОРТ.
Серцем Старого міста є дуже гарний порт (Kaleici Marina). Колись він був головним портом в Анталії. Для захисту міста від зовнішніх ворогів біля порту було збудовано потужні фортечні стіни, які дуже добре збереглися до наших днів. В наш час вже збудовано новий головний причал Анталії, але порт у Старому місті є чинним, його використовують зараз лише для насолоди туристів. Варто пройти повз нарядні яхти і кораблі на будь-який смак і розмір, і відразу ж отримайте безліч пропозицій прокотитися вздовж берегів Анталії, побачити кілька розташованих водоспадів.
ЛІФТ (Elevator Kaleici) – майданчик над Старим містом з видом на затоку і є оглядовий майданчик зі скляною підлогою і можна по 1 лірі подивитися на кораблики через зорову трубу. Ось знову навіщо Вам ліри у Туреччині.
ЛІФТ – безкоштовно (дві кнопки: вгору та вниз).
На оглядовому майданчику (вгорі ліфта) такі види, аж дух захоплює! Червоні цегляні дахи будинків на тлі блакитного неба та синього моря, кораблі в порту, старовинні стіни фортеці – краса невимовна! ! !
Тут же можна відпочити від неймовірної спеки у численних кафе.
ЕКСУРСІЇ:
Питання у кого та за скільки брати екскурсії на відпочинку – питання чисто риторичне.
Ми завжди беремо екскурсії у Кемері у туроператора Ginza, вже якось історично склалося.
Що можемо сказати одразу – не беріть хаммам. Зараз це сумнівне задоволення, як і раніше, коштує 10 доларів з людини, але ви не отримаєте і половини задоволення, що було раніше.
Зараз це більш ознайомча екскурсія, як робиться хаммам, а не сама процедура.
Оскільки ми вже були практично на всіх пропонованих екскурсіях, цього разу ми вибрали подорож на так звані турецькі Мальдіви (Острів Сулу Ада).
ТУРЕЦЬКІ МАЛЬДИВИ:
Вартість екскурсії 20-25 доларів з особи.
Перед вильотом ми багато прочитали відгуків і переглянули величезну кількість фотографій, тому не поїхати туди ми не могли.
Це красивий острів з двома білосніжними пляжами та прозорою надзвичайно блакитною водою під назвою Сулу Ада, що в перекладі означає Водний острів. Своє ім'я острів отримав завдяки джерелу кришталево чистої джерельної води. Однак туристи, які побували там і оцінили гідно краси місцевої природи, вибрали для нього іншу назву - Турецькі Мальдіви. Острів розташований у провінції Анталья, неподалік від відомого Олімпосу в районі Кумлуджа.
Потрапити до райського куточку можна лише на човні, який відпливає від причалу у курортному селищі Адрасан.
Дух захоплює від кольору чистої води.
Назва острова Сулу Ада перекладається як “Водний острів”. І це ім'я він отримав недарма. На острові вулканічного походження, крім чудових бухт для купання, є мінеральне джерело з цілющою водою. Саме за нею на острів часто приїжджають жителі навколишніх сіл та селищ. Місцеві жителі стверджують, що той, хто регулярно питиме цю воду натще, зможе позбутися хвороб нирок та кишечника.
Ми, звичайно, теж допливши з нашого кораблика до берега, напилися з цього джерела.
Катання на кораблику займає кілька годин і кілька зупинок для купання.
Радимо постаратися першими дістатися на кораблик і стягнути матраци, оскільки ніжитися на шезлонгах без матраців буде не так комфортно.
Під час подорожі годують двічі: риба плюс макарони з салатом та вдруге чай та шматочок кавуна.
Тому рекомендуємо взяти з собою більше води і щось на перекушування.
При покупці цього туру відразу уточнюйте і кількість пасажирів на кораблі – краще погоджуватися на невеликі човни.
Повертаючись назад у Кемер, ми передчували походи по магазинах бульвару Аттатюрка.
І тут виявилося, що щоп'ятниці в Кемері проходить виїзний базар. Вся вулиця перед нашим готелем була перекрита і завішана наметами, під якими ми ніби опинилися вдома в Одесі на промринку «7 км».
Ціни були дійсно нижчими, ніж у магазинах Кемера, а якість не вища, ніж на ринку «7 км».
Подивившись на представлені товари, у вигляді, звичайно ж, оригіналів футболок найвідоміших світових брендів, і шкіряних сумок, якими можна лякати грабіжників у темному провулку або, принаймні викликати у них співчуття, ми вирішили направити свої зусилля з марнотратства відкладених грошей на покупки все ж таки в магазинах Кемера.
ШОПІНГ:
Як ми вже сказали через відсутність туристів у колишніх кількостях, ціни на будь-яку корисність у вигляді сувенірів та інших пилозбірників виросли, а ось деякі обов'язкові атрибути будь-якого шопера в Туреччині, як шкіряні куртки стали коштувати дійсно дешевше.
Шкіряне взуття, сумки та куртки можна торгувати з такими солодкими для серця та гаманця туриста низькими цінами, що ми прикупили не тільки собі шкіряних курток та взуття, а й привезли друзям та рідним, проводячи при цьому відеоконференції по мобільному телефону – влаштовували фотосесію !
Ціни на шкіряне взуття від 10 до 20 доларів. Хорошої якості. Ручна робота.
Шкіряні куртки приблизно 100 доларів, можна торгуватися, як ми, за 70 доларів.
Шкіряні сумки коштують близько 30 доларів.
І як завжди, купуючи, дві речі в одному магазині, наприклад, до сумки ще й гаманець обидві речі можна купити за 50 доларів.
Срібло та золото не подешевшали, як і вироби із султанітом.
Ціни на набори солодощів, на кшталт всі по 3 долари, і ціни на каву 1 долар за пакет залишилися на старому рівні.
Єдине, що в супермаркеті Сarrefour Кемера можна купити дешевше, наприклад, пакет кави за 5.95 лір, що за курсу 7 лір за долар буде дешевше, ніж у магазинах на бульварі.
Так само в супермаркеті Сarrefour можна прикупити води або соків на час відпочинку, що буде дешевше в 1.5-2 рази, ніж купувати дорогою на пляж.
Супермаркеті Сarrefour розташований неподалік центральної площі Кемера з Білою вежею у бік гори (протилежний бік від моря).
При цьому ціни на Duty free в аеропорту Анталії при вильоті порадували - знижки практично на все від 30 до 50 відсотків. Тому кожен пасажир у нашому літаку назад до Одеси вантажився на борт із зайнятими руками – у кожній було по кульку з покупками.
Повертаючись назад, ми з холодною тугою прощалися з теплою, ні, навіть гарячою водою моря пляжів Кемера.
Хоча сум розставання з Туреччиною трохи прикрасили знижки у магазинах Duty free в аеропорту Анталії та перегляд фотографій під час очікування перед рейсом.
Бажаємо ВСІМ чудового відпочинку!
ДЯКУЄ ЗА ОЦІНКУ ВІДГУКУ! ! !
