Queen's Park Turkiz Kemer – відпочинок у жовтні 2015 р.

Написано: 11 травня 2016
Час поїздки: 4 — 15 жовтня 2015
Кому автор радить готель: Для спокійного відпочинку
Ваша оцінка готелю:
7.0
з 10
Оцінки готелю за критеріями:
Номери: 9.0
Сервіс: 6.0
Чистота: 7.0
Харчування: 8.0
Інфраструктура: 5.0
У Queen's Park Turkiz Kemer відпочивали вдвох з 4 по 15 жовтня 2015 Туроператор PEGAS. А/к "Норд Вінд". Виліт із Шереметьєво вночі. Все чітко, без затримок і проблем, ще, що у літаку місця багатьом, зокрема. нам, дісталися у різних кінцях салону. У готель приїхали рано-вранці, відразу заселилися. Номер майже над центральним входом з видом на дорогу та гори.
Географічно готель дуже зручно розташований: у центрі Кемера поряд з портом, вулицею Ліман (місцевий Бродвей) та парком Мустафи Ертугрула. Неподалік також Moonlight Park. Готель міського типу, тобто власна територія обмежується п'ятиповерховою будівлею самого готелю, невеликою зоною зі столиками, дуже скромним басейном, де, на мою думку, більше чотирьох людей ніколи не збиралося, і пляжем, що знаходиться через невеликий променад.
Готель не відноситься до категорії childfree, але через повну відсутність дитячих розваг, малюків тут зовсім небагато. У період нашого перебування їх було лише кілька. Анімації як такої також не було. Щопонеділка біля входу в будівлю виступав вокаліст: непогано співав, акомпануючи собі на електрогітарі.

Інтер'єр у стилі мінімалізму. Мабуть, при черговій зміні господарів проводився косметичний ремонт, проте деякі елементи декору безнадійно застаріли, будівлі, на мій погляд, не завадила б повна реновація. На першому (тут він нульовий) поверсі крім рецепшна та лобі-бару знаходиться зона відпочинку. Над нею химерний дерев'яний каркас, що візуально замикає простір. Виглядає ця конструкція дуже потужно і грубувато, зовсім не вписується в загальний вигляд атріуму, і швидше обтяжує інтер'єр, ніж надає йому декоративності. Вечорами тут збиралася публіка, насолоджувалася звуками рояля за келихом вина, коктейлю чи чогось міцнішого.
Приміщення основного ресторану за своїм дизайном більше нагадувало їдальню в недорогому радянському пансіонаті, все дуже аскетично, стіни пофарбовані у світлий колір без найменшого натяку на індивідуальність.
НОМЕРИ. Це, мабуть, одна з головних переваг готелю. Кімнати прості, оформлені без жодного пафосу, але великі та світлі з гарною звукоізоляцією, ламінатом на підлозі, у зоні коридору та санвузла плитка. Зручні шафи з великою кількістю вішалок, поличок, висувних скриньок. Є одноразові капці.
На стіні РК телевізор є російські канали. Сейф безкоштовний, мінібар поповнювався щодня бутильованою водою (простою, мінеральною, газованою) та двома бляшаними 300-грамовими баночками солодкого газування (пепсі, фанта). Були склянки, чайник, чашки, блюдця, цукор, кава, трав'яний та фруктовий чай у пакетиках.
Полуторні ліжка забезпечені цілою купою різноформених подушечок. На стіні картина, написана маслом у незрозумілій техніці, (неподалік готелю дельфінарій, мабуть дельфіни у вільний від виступів час і писали))).
У ванній всі необхідні дрібниці: ватяні диски та палички, мило рідке, шапочки для душу, шампунь та гель для душу в дозаторах (до речі, є напис російською мовою), гребінець, пилка для нігтів. Рушники та постільна білизна чисті. Усього вистачало, все змінювалося, хоч і не щодня.
Балкон просторий. Оснащений невеликим дерев'яним столиком, двома стільцями, є попільничка та сірники, сушарка для речей.
Додатковим бонусом було те, що від номера дають 2 карти-ключи. Залишивши одну в комірки, можна заряджати гаджети, не побоюючись, що відключиться електрика, якщо вам потрібно покинути номер. Кількість розеток теж тішила.

Ложкою дьогтю можна вважати центральний кондиціонер, який чудово працював перші пару днів, а потім просто ганяв тепле повітря по приміщенню. Очевидно, адміністрація готелю вирішила, що календарна осінь дає право на його роботу в режимі повної економії. Чули, як на рецепції люди теж скаржилися на роботу системи охолодження, але прохолоднішим стало тільки коли пройшов дощ. Тут виявилося, що дерев'яні рейки на балконі, що умовно утворюють дах-козирок, захищають від сонця, але не від дощу. Зливою залило всі речі, вивішені для просушування. На нестачі електроосвітлення у вечірній час великий акцент робити не буду, це доля більшості готелів (і не тільки в Туреччині).
З харчування можна сказати так: стандартний набір страв економ-п'ятірки. Вишукувань не було, але й непритомність від голоду явно не спостерігалося. Завжди можна було знайти щось до смаку.
На сніданок суп; яйця варені, смажені, омлет, на грилі з начинкою; ковбаса та сосиски; тушковані, відварені та свіжі овочі (помідори, огірки, паприка, броколі, цвітна капуста, кабачки, квасоля, оливки); мюслі та пластівці; кілька видів сиру. На десерт курага, рахат-лукум, сушений інжир, шоколадну пасту, варення в асортименті. Радував великий вибір печених борошняних виробів (булочки, рогалики, ватрушки та ін. ). На вулиці часто пекли не зовсім смачні оладки. Вдень і ввечері до цього хлібобулочного достатку додавалися піца, бьорек… Бачили, як люди виносили зі їдальні фрукти та булочки. Ніхто не зупиняв та зауважень не робив.
Обід та вечеря були представлені двома видами супу, м'ясом у різних варіантах, в основному індичка та курка, іноді яловичина та баранина. Картопля (шматочками, рідше пюре), рис, паста, пропонувалися і як гарнір у чистому вигляді, і як складні самостійні страви (плів, рагу тощо). Як у всіх готелях вечорами м'ясо чи риба готувалися у вуличній частині ресторану на ґратах.
Оригінальністю, мабуть, відзначився рибний день, у вівторки прилавки були оформлені з особливою елегантністю. Риба, кальмари, морепродукти в тушкованому, солоному, смаженому, відвареному вигляді і на грилі, в салатах і паштетах, суші, роли. . . Завдання було спробувати всього трохи, не вдалося.
З фруктів у зазначений період були кавуни, дині, яблука, апельсини, зелені мандарини, грейпфрути, виноград.
Ну і звичайно ж яка вечеря може обійтися без традиційних турецьких смакота: тортики, пирожки (заварні, бісквіт, суфле, пахлава, кадаїф (тонка вермішелька, залита сиропом)).
Зі спиртного в основному ресторані можна було замовити біле та червоне вино, пиво. Все, що міцніше (раки, текіла, віскі та ін. , Welcome у лобі).

На 4 поверсі, а по суті на даху, знаходився А la carte. Не можу сказати, що нам сподобалось. Було вітряно, страви підносили із затримкою, охололі. Асортименти на любителя, наприклад, млинці могли піти на «ура», якби були начинені м'ясом, а не спаржею. На середину трапези частина столів спорожніла. Загалом, нічого особливого - манірно і нудно. Прийти сюди варто лише заради виду на море та акваторію порту. Він просто приголомшливий.
Пляж.
Досить широким. Розділений дерев'яним настилом, що веде до пірсу, на дві частини. Ліва частина піщана. Щоправда пісок насипний і до кінця сезону вже добряче набрид і чітко проступала галька, прихована під ним. Справа суцільний дерев'яний настил, покладений великими квадратами на кшталт паркету. У цій частині ширші парасольки із щільного білого матеріалу, праворуч по краю пляжу ростуть дерева. Все це разом створювало хорошу тіньову зону. Основна маса відпочиваючих намагалася потрапити саме сюди, тому якщо прийти після десятої години, гарного місця можна не знайти. У той час як ліва зона завжди була порожня. У районі обіду більшість лежаків з обох боків звільнялися.
Між кромкою води та пляжною зоною «Туркіза», метрів 5-7 суцільна галька. Ця частина біля смуги прибою не належить до готелю, тому сюди приходили і туристи інших готелів, і місцеві жителі. Лежали на своїх рушниках. Часто й відпочиваючі «Туркіза» переміщали свої лежаки ближче до моря.
Якщо з ранку ви розслабитеся на шезлонгу, готуйтеся до того, що рівно о 10-00 ваш сон перерве вже призабута на пострадянському просторі пісенька про хлопчика, який мріє побувати в Тамбові. Під цю невигадливу мелодію з порту щодня виходив караван прогулянкових яхт, стилізованих під героїв піратських фільмів. Роззяви, що стовпилися на пірсі, охоче знімали це видовище на фото і відео.
Зона пляжу відділена від порту бетонним парапетом та величезними валунами. Мазутних плям та інших яхтових викидів не спостерігалося. Вода чиста, прозора та дуже тепла, дно чудово проглядалося навіть на глибині. Але напружувала одна деталь: час від часу в морі чітко відчувався якийсь неприємний запах чи каналізації, чи гниючих водоростей. Знавці стверджували, що у попередні роки подібного не спостерігалося.
Годинника об 11-й на пляжі з'являлася турчанка, яка продає смачну кукурудзу по 2 долари за штуку. Це дуже нагадало Крим.

На пляжі був відкритий душ, кабінки для перевдягання та бич-бар. У ньому завжди можна було взяти чай, каву, холодне пиво, вино, воду, айран, соки-юппі. Був непоганий томатний сік. В обід можна було перекусити. Крім піци та булочок з основного ресторану приносили зелень (помідори, огірки, паприку в нарізці та салатах), різні нагетси, кебаби, печінкові котлетки, картопляні кульки, гарнір (макарони, рис). Щодня у певний годинник з'являлося морозиво (тягуче козяче з різними наповнювачами).
Тут же, навпроти бару у спеціальному наметі міняли пляжні рушники. Дуже зручно, що вони за бажанням змінювалися на картки або чисті рушники, причому обмін міг здійснюватися протягом усього дня необмежену кількість разів.
Ну і насамкінець. Температура повітря з 4 по 15 жовтня 2015 р. варіювалася від 20 градусів рано-вранці до 28-33 в денні години. Вечорами +24-26. Вода у морі 27-28 градусів. Кілька разів були дощі, один раз сильний затяжний. А в ніч із 6 на 7 жовтня нас розбудив землетрус, епіцентр якого знаходився в районі м. Демрі. Пару не найприємніших хвилин потім згадували як невелику пригоду.
Загалом, готель на тверду четвірку. Важливу роль зіграло співвідношення ціни/якості. Нам турпакет зі знижкою за 11 ночей коштував 1020 доларів (при курсі 72 руб. ), тобто. трохи більше 73 тис. руб. Незадовго до від'їзду в пошуковій системі побачила ціну на ці ж дати на 40 з лишком тис. вище (! ). Охоче ​ ​ вірю, що заплативши таку суму, люди чекатимуть більшого. За адекватної вартості сміливо рекомендую Queen's Park Turkiz Kemer для спокійного відпочинку тим, кому не потрібна гучна анімація, хто не робить трагедії через недоставлені в міні-бар банки пепсі і для кого розкіш у всьому не є пріоритетною складовою.
Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал