Отель. Место сказочное – мыс между двумя бухтами (Мармарис и Ичмелер). Все утопает в соснах и пальмах. Вот, решили второй раз посетить.
Заселение. Сэкономили и взяли бунгало. Переселились с доплатой в главный корпус в тот же день. Страшилка в виде номеров 3668 и соседних сработала. Вход от жуткой стены, подпирающей проезжую часть в самой дальней точке отеля, две мрачные комнатенки с окошком без вида. Отсутствие террасы, места для сушки. Позорный номер для 5*. В корпусе отлично. См. фото.
Пляж. Одну из теневых террас отдали под платную кальянную, т. е. места в тени стало на 50 топчанов меньше. Зато весь день оттуда играет негромкая релакс-музыка. Один из пляжных баров теперь платный со скучающим барменом. Зато построили нормальный , пардон, сортир. Айран в пляжном снек-баре опять из-под полы. В остальном все прекрасно: ласковое море, удобный спуск, чистота, цикады еще не в голосе))), вечером приплывает черепаха…
Ресторан. Чуток слабее, чем в 2018. Оценили в этот раз роскошный мед (3 вида). Который можно купить (есть витрина с образцами и ценами). Кондитерка улучшилась. Хлеба разнообразные и вкусные. Появились тематические дни. В японский день стоит небольшая очередь за роллами. Баранина была редко, а дораду не давали вообще.
Персонал. Выше всяких похвал. Все стараются, улыбаются. Приятно.
Развлечения. Бар Султан расширили. Сцену вынесли, стало просторно и удобно. Практически каждый вечер там зависали: караоке, живая музыка, ди-джей, турецкая ночь и т. д. Мероприятия в закрытых залах не посещали. Сходили в последний вечер на «акробатов из Кении». Забавно и напомнило фильм «Цирк» 1938 года.
Контингент. Вот пишут люди: «ищите тагил в себе». Может, для кого то и я тагил. Но, извините, появляться на ресепшн в плавках, в ресторане вечером в парео и занимать 3 топчана на одно тело – это, без сомнения, высокий уровень культуры.
Променад. Это незабываемо. По пути в Ичмелер все в цветущих кустах. С каждой точки отличные виды. В Ситилер тоже ходили ради сувенирных магазинчиков.
Отъезд. Вылет в 7-00, печаль. Ночь пропала. Зато пообщались с соседями по трансферу и поняли, что Лабранда Марес – не худший вариант.
Готель. Місце казкове – мис між двома бухтами (Мармаріс та Ічмелер). Все потопає у соснах та пальмах. Ось вирішили вдруге відвідати.
Заселення. Зекономили та взяли бунгало. Переселилися з доплатою до головного корпусу того ж дня. Страшилка у вигляді номерів 3668 та сусідніх спрацювала. Вхід від моторошної стіни, що підпирає проїжджу частину в найдальшій точці готелю, дві похмурі кімнатки з віконцем без виду. Відсутність тераси, місця для сушіння. Ганебний номер для 5*. У корпусі чудово. Див. фото.
Пляж. Одну з тіньових терас віддали під кальянну платну, тобто. місця в тіні стало на 50 тапчан менше. Проте весь день звідти грає тиха релакс-музика. Один із пляжних барів тепер платний із нудним барменом. Зате збудували нормальний, пардон, сортир. Айран у пляжному снек-барі знову з-під підлоги. В іншому все чудово: ласкаве море, зручний спуск, чистота, цикади ще не в голосі))), увечері припливає черепаха.
Ресторан. Трохи слабше, ніж у 2018 році. Оцінили цього разу розкішний мед (3 види). Який можна купити (є вітрина зі зразками та цінами). Кондитерка покращала. Хліби різноманітні та смачні. З'явилися тематичні дні. У японський день стоїть невелика черга за ролами. Баранина була рідко, а дорад не давали взагалі.
Персонал. Вище всяких похвал. Усі намагаються, усміхаються. Приємно.
Розваги. Бар Султан розширили. Сцену винесли, стало просторо та зручно. Майже кожного вечора там зависали: караоке, жива музика, ді-джей, турецька ніч тощо. Заходи у закритих залах не відвідували. Сходили в останній вечір на акробатів з Кенії. Смішно і нагадало фільм «Цирк» 1938 року.
Контінгент. Ось пишуть люди: «шукайте тагіл у собі». Може, для когось і я тагіл. Але, вибачте, з'являтися на ресепшн у плавках, у ресторані ввечері в парео і займати 3 тапчани на одне тіло – це, без сумніву, високий рівень культури.
Променад. Це незабутньо. Дорогою до Ічмелера все в квітучих кущах. З кожної точки чудові види. У Сітлер теж ходили заради сувенірних магазинчиків.
Від'їзд. Виліт о 7-00, сум. Ніч зникла. Натомість поспілкувалися із сусідами по трансферу та зрозуміли, що Лабранда Марес – не найгірший варіант.