Напої: чай, кава, юппі; вино: червоне, рожеве, біле; пепсі, фанта, спрайт і т. д. Ввічливий, приємний персонал швидко вирішує питання, що виникають, є російськомовні. Лазня в готелі дуже дорога (невиправдано), крім цього просто неможливо зайти і погрітися - відразу накидається персонал лазні з різними пропозиціями чогось придбати (починаючи від лазневих послуг і закінчуючи шопінгом). Лежаків як на пляжі, так і біля басейну вистачало, але якщо хочеш краще місце потрібно займати раніше (мене це напружувало). На пляжі хотілося б пісочка, а не вхід у море з пірсу та декоративні плити. Море дуже чисте, можна проплисти до пластикових пантонів і там лежати, засмагати прямо в морі. Увечері анімація для дітей та жива музика в барі для дорослих.
Не замовляйте екскурсії в готелі - на вулиці набагато дешевше, та й вибір більше. Eїздили в Памуккале та Дальян (індивідуально).
Брали в місцевій агенції Ічмелера у приємної жінки Ірини, яка там працює. Також побували від агентства у трьох різних шкіряних центрах Мармаріса, купили кілька курток. До речі від готельних гідів теж в один із шкіряних центрів їздили - залишилися в жаху від цін та якості! Знайти агентство можна якщо йти в Ічмелер до пам'ятника рибки, після нього згорнути вглиб селища, через метрів 50 це агентство, перше від моря. Якщо не хочеться шукати агенцію. можна по Whats App або Viber все дізнатися, замовити та сплатити при посадці в екскурсійному автобусі, який забирає Вас від готелю. Телефони агенції можна знайти в Yandex та Maps. me.
Сам Ічмелер - спокійне і красиве туристичне село, думаю немає людини, якій вона б не сподобалася! Їздили на великих і в Мармаріс, але Ічмелер сподобався більше. Перед готелем в обидва боки чудовий променад, можна пройтися пішки або покататися велосипедом.
Дорогою променаду багато кафешок, де можна посидіти милуючись морем, горами, пальмами. До Ічмелера та Мармаріса можна дістатися і на маршрутці з помаранчевою смугою. Проїзд коштує близько долара з людини. У середу можна відвідати овочевий базар у Ічмелері, який працює до вечора. Залишилися дуже задоволені Мармарисом, готелем та екскурсіями. Усім приємного відпочинку!
Мінуси:
- найбільший мінус це не чистий посуд, склянки, виделки, ножі та тарілки не ретельно вимиті
- на пляжі та басейні після 11.00 важко знайти вільний шезлонг
- пляжні парасольки не допомагають сховатися від сонця, маленькі солом'яні
- рушники не змінюють на сухі протягом дня
- Номери маленькі, балкони великі
- шампунь і кондиціонер не доставляють протягом тижня.
- у міні барі тільки вода
Плюси:
- красива природа, вид з балконів та терас, багато зелені
- Чуйний персонал
- тепла, прозора вода в морі
Не зважаючи на мінуси, відпочинок був класним.
Природа хороша – море, сосни.
Дуже багато цикад і співати вони починають із 11 до 19.
На пляжі не вистачає місць, постійні пошуки лежаків. О 9-10 ви прийдете на пляж і засмагатимете стоячи. Парасольки від сонця не рятують, т. к. їх немає. Вони із соломи, діаметром 1 метр, без регулювання нахилу. Зараз сонце активно з 10% і ризик згоріти 100%.
Їжа на 3 бали. Голодними не залишитеся, але вибору особливо немає. У турецькому готелі немає турецьких солодощів, солодощів взагалі немає.
Постійно 4 види пирога та крем-брюле.
Фрукти – яблука, нектарин, апельсин, лише увечері кавун. Усі ріжуть.
Кава та соки розчинні.
Нормальний вай-фай лише у головному корпусі, на пляжі його немає.
Прибирання номерів – 3.
Номерний фонд дуже втомлений, гадаю років 10 нічого не робили.
Заміна пляжних рушників двічі на тиждень.
Вдруге не приїду. Через закриті кордони особливо їхати нікуди, турки цим і користуються.
Заселення. Зекономили та взяли бунгало. Переселилися з доплатою до головного корпусу того ж дня. Страшилка у вигляді номерів 3668 та сусідніх спрацювала. Вхід від моторошної стіни, що підпирає проїжджу частину в найдальшій точці готелю, дві похмурі кімнатки з віконцем без виду. Відсутність тераси, місця для сушіння. Ганебний номер для 5*. У корпусі чудово. Див. фото.
Пляж. Одну з тіньових терас віддали під кальянну платну, тобто. місця в тіні стало на 50 тапчан менше. Проте весь день звідти грає тиха релакс-музика. Один із пляжних барів тепер платний із нудним барменом. Зате збудували нормальний, пардон, сортир. Айран у пляжному снек-барі знову з-під підлоги. В іншому все чудово: ласкаве море, зручний спуск, чистота, цикади ще не в голосі))), увечері припливає черепаха.
Ресторан. Трохи слабше, ніж у 2018 році. Оцінили цього разу розкішний мед (3 види). Який можна купити (є вітрина зі зразками та цінами). Кондитерка покращала. Хліби різноманітні та смачні. З'явилися тематичні дні. У японський день стоїть невелика черга за ролами. Баранина була рідко, а дорад не давали взагалі.
Персонал. Вище всяких похвал. Усі намагаються, усміхаються. Приємно.
Розваги. Бар Султан розширили. Сцену винесли, стало просторо та зручно. Майже кожного вечора там зависали: караоке, жива музика, ді-джей, турецька ніч тощо. Заходи у закритих залах не відвідували. Сходили в останній вечір на акробатів з Кенії. Смішно і нагадало фільм «Цирк» 1938 року.
Контінгент. Ось пишуть люди: «шукайте тагіл у собі». Може, для когось і я тагіл. Але, вибачте, з'являтися на ресепшн у плавках, у ресторані ввечері в парео і займати 3 тапчани на одне тіло – це, без сумніву, високий рівень культури.
Променад. Це незабутньо. Дорогою до Ічмелера все в квітучих кущах. З кожної точки чудові види. У Сітлер теж ходили заради сувенірних магазинчиків.
Від'їзд. Виліт о 7-00, сум. Ніч зникла. Натомість поспілкувалися із сусідами по трансферу та зрозуміли, що Лабранда Марес – не найгірший варіант.