Очень много букв, прямо-таки «роман» получился. Как правило, большинство отзывов – это либо «хорошо», либо «плохо». Об Aria Claros Beach & Spa Resort 5*, в общем-то, положительная направленность. А у меня и не «хорошо», и не «плохо». Попробую просто описать отельное хозяйство и обратить внимание на некоторые нюансы. А уж кому что «плюс», а что «минус», решайте сами.
Вот, даже и не знаю, с чего начать… Наверное, с конца.
Если рассматривать отдельно отель без привязки к оплаченной суммой за турпакет, то вполне себе нормальный такой отель среднего пошиба с пометкой 5*. Не лакшери, конечно, но и не заброшенная ночлежка. Если соизмерять стоимость с имеющимися и не имеющимися благами в отеле, то дорого. Здесь безусловно влияние современных пандемических времен: цены растут, все дорожает и т. д. и т. п. Да-да, все понятно. В общем, не осталось послевкусия удовольствия от проведенного отпуска, нет радости и удовлетворения.
Прошлогодний отпуск в эти же даты в том же составе (2 взр. + 2 реб. 11 и 10 лет) был проведен в TUI Blue Tropical 5* в Даламане. Я тогда отмечала, что турпакет на тот момент побил рекорды по стоимости в семейной истории (потробнее в отзыве о нем
https://www.turpravda.com/tr/sarygerme/TUI_Family_Life_Tropical_Resort_Hotel-h18800-r473677.html ) . Но не смотря на это никаких сожалений о потраченной сумме нет, почти восторг (просто совсем-совсем уж идеального ничего нет, особенно при моем противненьком характере). Хотели повторить в этом году, но увы и ах, как говорится, цена для нас была совершенно неприличная. Это я к тому, что осознаю и, даже, наверное, понимаю, положение дел, но принять не могу : )). Кстати, этот отпуск опять получился рекордно дорогим. Просто безобразие какое-то! Нищаем.
Так вот, Aria Claros Beach & Spa Resort 5* был в разряде самых низких по стоимости на нужные даты и по желательному набору услуг: хотелось большую территорию и с Wi-Fi, водные горки для детей и питание без битв за кусок курицы. Понятно, что самые бюджетные варианты остаются в уже «охладевших» к тому времени (конец сентября – начало октября) районах Эгейщины. С температурой воздуха для нас нормально, а моря – ну, уж как повезет : )). Предыдущие годы, во всяком случае, было вполне комфортно. И даже в районе греческих Салоник, что еще севернее Кушадасского турецкого края. А в этот раз не все так гладко. Нет, сама погода была шикарная, особенно поначалу. Солнце жарит, на небе ни облачка. И море было +25 С. Дня через три задул ветер очень сильный, и море быстренько остыло до +21С. Пришлось отказаться от утренних заплывов, так как на улице совершенно было некомфортно находиться часов до 10 утра из-за этого сумасшедшего ветра пока солнце не начинало пригревать. Бассейны тоже остыли, но там на градус, все же, было теплее.
Территория отеля велика. Совсем бескрайней она кажется из-за всех этих горок и пригорков, спусков и подъемов. Но эта дополнительная пешеходная нагрузка – хорошая возможность сжечь лишние калории, невольно нахватавшиеся за трапезой, плавно перетекающей в перекус, и затем трансформирующийся в следующий прием пищи по расписанию. И, все-таки, эту особенность отеля обязательно нужно учитывать. Если Вы не можете много и долго ходить, если больные колени, сюда точно не надо.
Между ресепшн и пляжем ходит автобусик. Но в район бунгало он не заезжает, а там еще прилично так в горку. Иногда может подкинуть сотрудник на электрокаре.
В общем, если что забыл в номере, то вот так вот запросто не метнешься. И забытая вещь становится не очень-то и нужной : )).
Зелено, без буйства цветов и прочих садоводческих изощрений, местами не стрижено. Что создает вид, не сказать, что неухоженный, скорее простоватый.
Инфраструктура заметно поношена. Где-то ступени отколоты, где-то покрытие надо менять, причем срочно, ржавчина и потеки…
Пляж хорош. Песок, мелко. Песок не рыхлый, плотный, совершенно не мутит воду. Вот, про мелко – может, кому и не очень-то по душе, потому что долго мелко. А еще местами островки водорослей. Говорят, в них морские ежи бывают. У камней по обе стороны от пляжа их точно полно. Да и так, когда к телу дотрагивается какая водоросль, не приятно, однако.
Вода чистая и прозрачная. Конечно, прибивает к берегу те же самые водоросли, листья и пластиковую посуду. Ну, с посудой сами отдыхающие в большинстве своем виноваты, да и ветер помогает, сдувает со столов пляжной едальни и лежаков.
Лежаки самые простенькие пластиковые, частенько поломанные. Для придания мягкости предлагаются матрасы. Но, их явно меньше, чем лежаков. Да и вид у них весьма потрепанный. Мы обходились без них.
Мест для возлежаний предостаточно как на самом пляже, так и на прибассейновой территории, и под соснами, и на зеленой травке.
Зонтики, может, и симпатичные, но не очень удобные в использовании. Достаточной тени не получается, да и низкие они, что для высоких личностей создает некоторые проблемы : ). Впрочем, как я уже говорила, всегда можно найти местечко под кронами деревьев или натянутым тентом.
Изначально полотенца выдают по карточкам. Потом никто ничего не отслеживает при обмене: грязные бросил, сколько попросил, столько и дали.
Очень приличный такой аквапарк. Малышковая зона работает без перерыва в течении дня. Так называемые, взрослые горки по графику, не скажу какому. У детей показания разнятся, то ли 10.00-13.00 и 14.00-17.00, то ли с 11 и 15 соответственно. Думаю, не суть важно, для интересующихся на месте не сложно будет разобраться. Просто водные горки – не моя стихия, не интересовалась, а дети уже подрощенные, достаточно самостоятельные, сами как-то все отслеживали. Судя по спущенным бассейнам где-то там наверху, парочка горок не работала, но граждане особо сильно от этого не страдали, имеющихся вполне хватало.
Детский клуб есть. Он работал не в помещении, а в тенечке неподалеку. Я думала, что моим детенышам уже не интересно. Но они как-то сами нарвались на клуб, познакомились с девушкой-сотрудницей и регулярно туда бегали, в силу их возраста позволительно уже самостоятельно приходить и уходить. Что-то подельничали, рисовали, аква-грим, игра «уно»…
Еще одна детская радость – мороженка. В определенные часы в середине дня. Поначалу было несколько видов. Ванильное очень даже вкусненькое. Но постепенно не стало шоколадного, потом исчезло ванильное, и на раздачу остался только фруктовый лед к великому расстройству детей. Лед этот тоже неплох, но ванильное вкуснее. Понравился маленький формат порций, растаять на жаре не успевало. И в индивидуальной упаковке.
Не было обнаружено никаких детских лазилок. Нам особо уже и не надо. Но для деток помладше место совершенно необходимое.
Теперь про еду. Без кулинарных шедевров. Что-то вкусно, что-то не очень. Мясо с овощами, овощи с мясом, а так, чтобы отдельно кусок мяса – было, но один раз, и вкусно. Рыба всегда в наличии, опять-таки, то с желанием добавки, то неудобно как-то оставлять в тарелке, но и давиться не хочется. Удивительно, но вообще не было котлет и прочих кебабов. Застекольный режим обслуживания был, какой-то пофигистский, иногда трансформировался в стандартный «набери сам».
Вечером частенько приходилось искать посадочное место, когда нашел, следующий этап – добудь приборы. Ой, а однажды случился заезд конференции. Гостей много, суета, официанты бегают, со столов хватают неиспользованные приборы, гости раздраженные с тарелками мечутся. То тут, то там стали слышаться возмущения. Назревал бунт, не меньше. Дело в том, что часть залов была перекрыта. Понятно, при уменьшении сезонного трафика вполне нормальная ситуация. Но тут-то нашелся-таки сообразительный менеджер и дал-таки команду к открытию всеобщего доступа. И жизнь сразу наладилась.
С великими очередями за едой не сталкивались. Так, немного за тем, что готовится прямо сейчас, омлет, например, или вечером от шеф-повара.
При проживании более 7 ночей, позволительно единожды посетить а ля карт ресторан на выбор: итальянский, турецкий и азиатский, могу ошибаться. Бронирование и одновременный выбор блюд происходит у Guest Relation. Мы посетили итальянский. Говядина великолепна, рыба под названием лосось странная какая-то, генномодифицированная что ли… совершенно безвкусная субстанция.
На пляже предлагается фастфуд, овощи-фрукты, маринады. Уж не знаю, какие такие усилители вкуса присутствуют в наггетсах, но, черт возьми, вкусные заразы : )). Выпечку гезлеме и пончиков мы застали только в день приезда. Потом эту точку закрыли.
Вообще, многое не работало. Сложно сказать с чем это связано: с завершением сезона или с ковидными ограничениями. Такое ощущение, что эти бары и в сезон не открывались. Ну да ладно, нам-то хватило имеющегося.
Про напитки. Стандартный набор газированных и алкогольных напитков местного производства. Про вкусовые характеристики скажу так: когда свои запасы закончились, а выпить страсть, как хочется, то почему бы и не выпить. Алкоголь разливается из огромных бутылей, в которые вставляется насос, ну как на кулеры с питьевой водой. Хорошо или плохо, сложно сказать. Вроде нормально. Однажды, по случаю торжества было принято чуть больше, чем следовало бы, ничего, даже голова не болела. Ну да-ну да, болеть не чему : )).
Вино, правда, из нормальных стеклянных бутылок… объемом литра по два : )). Э-эх, и не было никакого шампусика к великому моему расстройству.
Делают коктейли разные. Мы не по коктейлям, поэтому не расскажу. Дети пробовали парочку разноцветных жидкостей, не, чистоган приятнее. Ну, в смысле, кола, спрайт там.
Про развлечения. Платных всяческих полно, вроде боулинга, бильярда, игровых автоматов и прочих моторных плавсредств. Но есть и бесплатный настольный теннис. Можно так же бесплатно поплавать на каяках и педальных таких катамаранах, педали, правда, переломанные. Волейбол, боча, наверное, аква- аэробика – не интересовалась.
Вечерние мероприятия есть, куда ж без мини-диско и прочих шоу. Кстати, имеются удобные подпопные подушечки, можно взять при входе в амфитеатр.
СПА-центр в наличии, говорят, большой. Вот что неприятно поразило, так это платная сауна и хамам. Честно, я уже перестала изучать эту опцию при предварительном виртуальном знакомстве с отелем. Как-то для меня в разряде само собой разумеющегося в турецком отеле, работающем по системе «Все включено»… Ан нет, оказывается не само собой : )).
Да, еще одна платная безделушка, которая всегда была у нас бесплатной. Во всяком случае, так нам попадалось. Это комплемент по случаю дня рождения. Так вот в данном отеле он стоит 25 евро. Я подумала, что день рождения мужа – это бесспорно праздник, но 25 евро за кусок торта (если еще это торт будет) муж мне не простит. Сладкое он все равно не ест. Информация об этой платности как-то бросилась в глаза в описаниях отеля. А про сауну нет, хотя она там есть, конечно, сейчас посмотрела. Будем знать.
Про Wi-Fi. В номере был средней паршивости, но был. В лобби просто отлично. И все! На остальной территории, только если где какую волну поймаешь случайно, и телефон начинает неуверенно попискивать уведомлениями. Дети говорили, что в районе детского клуба есть. Оно, конечно, понятно, надо отдыхать, а не в интернетах сидеть. Но нам нужно было для общения между собой, подавать сигнал, кто где есть. Да и в интернетах, сидючи на пляже, тоже можно было бы побаловаться, турсайты там всякие, новости : )).
Увлеклась тут описательством, чуть было не забыла про важную составляющую – про номер. Естественно, раз уж мы выбрали самый дешевый отель, то и вариант проживания тоже был самым экономом. Это стандартный номер в бунгало на первом этаже. Со стороны улицы, скажем так, это будет даже минус первый. Выше стандартов нет, там уже фемели. С видами, понятно, особо не разгуляешься. Можно выбрать только по принципу поближе-подальше от жизни, так сказать (см. схему)
Вполне себе такой приличный номер, явно после недавних ремонтных работ. Даже не тесный. Думала, что толкаться будем, нет, вполне комфортно разместились.
Кондиционер и холодильник древние. Изначально холодильник не холодил. На все просьбы о замене отреагировали только на третьи сутки, заменили. Бутерброды, оставшиеся с дороги, к тому моменту пропали. Колбаску, конечно, жалко, в Турции такой нет )). Кондиционер работал, пару раз включали, когда днем оказывались в комнате. Телевизор не включали.
В описание отеля на сайте оператора есть фраза, что бар заполнен. Ну, не знай-не знай, никаких барных дел не было. Пополнение ежедневное по две полуторалитровые бутылки воды.
Чайная станция есть, расходники пополнялись нами самостоятельно из тележки горничного. Да, у нас убирался молодой человек. Как-то он про эти мелочи забывал. Да и полотенца «накрывал» на троих только. А так, вроде все нормально, полы протирались, мусор выносился. Под кровать точно не заглядывалось : )). Да у нас тапок комнатный, одноразовый который, как туда залетел в первый день, так там и оставался. Очень может быть, что до конца сезона он там и будет.
Кстати, про тапки. Наверное, они не полагаются, что странно для 5-ти звездочной гостиницы. 5-ти или не очень 5-ти – я не сильно разбираюсь, но так обозначено. Так вот, в тележке они были. Будем считать, что их тоже забыли разложить : ))
Санузел без нареканий. Что-то подмазано, затерто, но чисто, без плесневелой бахромы. Все работало, не засорялось.
Первый этаж нас не смущает. В данном случае для нас не очень комфортно отсутствие приватности. Ну, не любим, когда со всех сторон смотрят, как семки грызешь, например. И в труселях не выскочишь потянуться с утреца. Собственно, и на втором и третьем в бунгало тоже все на виду. Разглядев этот нюанс уже после бронирования тура, хотела поменять на основное здание с доплатой, что было уже очень больно для выделенного на отпуск бюджета, точнее, уже выход далеко за его пределы. Но цена в очередной раз поднялась, к тому же куратор в ТО предложила это дело провернуть только через отмену существующей брони и составление новой заявки, а там уже остались перелеты на регулярке. Сами понимаете, другая арифметика. Гарантии, что наши подтвержденные места на чартере удастся выловить, нет. Я не знаю все эту туроператоровскую кухню, но думаю, девушке просто не хотелось возиться. Ну, и ладно, решили, что попробуем на месте разобраться с этим делом. В самом отеле поначалу нам сказали, что все забито до отказа, и могут предложить только какой-то супер сьют с доплатой в 500 евро. Ну, на фиг, лучше уж на газончике остаться. В другой день поинтересовались, был большой выезд гостей, предложили переезд в стандарт в основном здании за 200 евро. И за 200 не очень-то готовы, но посмотреть пошли ради любопытства. Абсолютно такая же комната, только полноценный изолированный балкон, и с видом на подъездную группу. Для информации, если кто читает мой «роман» в попытках выбора или не выбора отеля, там же, со стороны главного входа в отель находятся и все технические службы, мощная фабрика прачечной, подвоз продуктов и всякое такое прочее. В общем, движуха постоянная и шумная.
Так мы и остались при изначальном выборе.
Вот еще один минусик главного здания – лифты. Их несколько, но всегда стояли толпы рядом с ними. Вернее, в часы трапез, т. к. основной пищеблок на минус втором этаже от ресепшн. Однажды лишь воспользовалась лифтом и то с приключением. Побежала в основной ресторан за водой, только там в бутылках, в остальных барах можно взять в запечатанных пластиковых стаканчиках по 100 мл. Так вот, пробегаю в лобби мимо лифта к лестнице. Тут дверцы открываются, лифт пустой. Дай, думаю проедусь, раз уж так распахнул объятия. В момент закрытия втиснулась пара, им надо было наверх, на третий этаж. И лифт, зараза такая, поехал туда, а не вниз, как надо было мне. А я-то первая кнопочку нажала : )). Высадив пару, лифт отправился, черт возьми, на пятый! Захватив пассажиров на пятом, мы наконец-то отправились вниз, предварительно остановившись опять на нулевом (лобби) для пополнения. Ох, и накаталась же я : )).
Жить в главном здании бесспорно удобнее со стратегической точки зрения, все рядышком. Да и посидеть иногда в красивой обстановке, опять-таки, приятственно.
На стенах в здании развешены интересные постеры. Как в картинной галерее прогуливаешься.
Лобби приятно оформлен в современных тенденциях. Ну, и лобби-бар прекрасен своим местоположением и видами. Мебель и барное хозяйство старовастенькие уже, потрепанное. Но все можно простить за закаты.
И рассветы тоже хороши. Видели в день отъезда, но запечатлеть забылось.
Не могу сказать, что отель Aria Claros Beach & Spa Resort 5* плох, не могу сказать, что великолепен. Просто у нас не сошлись ауры, наверное. Или цена имеет значение : )). Не оставил после себя никаких эмоций, все ровно, один из многих. Дети наши, кстати, в восторге. Единственное, по поводу чего они бурчали, это когда закончилось ванильное мороженое.
Надеюсь, мой «роман» об Aria Claros Beach & Spa Resort 5*кому-нибудь пригодится : ))
Дуже багато букв, прямо-таки «роман» вийшов. Як правило, більшість відгуків - це або "добре", або "погано". Про Aria Claros Beach & Spa Resort 5 *, загалом, позитивна спрямованість. А в мене і не «добре», і не «погано». Спробую просто описати готельне господарство та звернути увагу на деякі нюанси. А вже кому що плюс, а що мінус, вирішуйте самі.
Ось, навіть не знаю, з чого почати… Напевно, з кінця.
Якщо розглядати окремо готель без прив'язки до оплаченої сумою за турпакет, то цілком нормальний такий готель середнього штибу з позначкою 5*. Не лакшері, звичайно, але й не занедбана нічліжка. Якщо порівнювати вартість з наявними та не наявними благами в готелі, то дорого. Тут, безумовно, вплив сучасних пандемічних часів: ціни зростають, все дорожчає і т. д. і т. п. Так-так, все зрозуміло. Загалом, не залишилося після смаку задоволення від проведеної відпустки, немає радості та задоволення.
Торішня відпустка в ці ж дати в тому ж складі (2 дор. + 2 дит. 11 і 10 років) була проведена в TUI Blue Tropical 5 * в Даламані. Я тоді зазначала, що турпакет на той момент побив рекорди за вартістю в сімейній історії (докладніше у відгуку про нього
https://www.turpravda.Але не дивлячись на це ніяких жалю про витрачену суму немає, майже захоплення (просто зовсім зовсім ідеального нічого немає, особливо при моєму деко характері). Хотіли повторити цього року, але на жаль і ах, як кажуть, ціна для нас була зовсім непристойна. Це я до того, що усвідомлюю і, навіть, мабуть, розумію, стан справ, але прийняти не можу : )). До речі, ця відпустка знову вийшла рекордно дорогою. Просто неподобство якесь! Злидня.
Так ось, Aria Claros Beach & Spa Resort 5* був у розряді найнижчих за вартістю на потрібні дати та за бажаним набором послуг: хотілося велику територію і з Wi-Fi, водні гірки для дітей та харчування без битв за шматок курки.
Зрозуміло, що найбюджетніші варіанти залишаються в районах Егейщини, які вже «охолодніли» на той час (кінець вересня – початок жовтня). З температурою повітря для нас нормально, а моря – ну, як пощастить : )). Попередні роки, принаймні, було цілком комфортно. І навіть у районі грецьких Салонік, що ще на північ від Кушадаського турецького краю. А цього разу не все так гладко. Ні, сама погода була розкішна, особливо спочатку. Сонце жарить, на небі ні хмарки. І море було +25 С. Дня через три задув вітер дуже сильний, і море швиденько охололо до +21С. Довелося відмовитися від ранкових запливів, так як на вулиці було некомфортно знаходитися годин до 10 ранку через цей божевільний вітер поки сонце не починало пригрівати. Басейни теж охолонули, але там на градус все ж таки було тепліше.
Територія Оцінка: 5 Територія готелю велика. Зовсім безкраї вона здається через всі ці гірки і пагорки, спусків і підйомів.
Але це додаткове пішохідне навантаження - хороша можливість спалити зайві калорії, що мимоволі нахопилися за трапезою, що плавно перетікає в перекус, а потім трансформується в наступний прийом їжі за розкладом. І все-таки, цю особливість готелю обов'язково треба враховувати. Якщо Ви не можете багато і довго ходити, якщо хворі на коліна, сюди точно не треба.
Між ресепшном і пляжем ходить автобус. Але в район бунгало він не заїжджає, а там ще пристойно так у гору. Іноді може підкинути працівник на електрокарі.
Загалом, якщо що забув у номері, то ось так просто не кинешся. І забута річ стає не дуже й потрібною : )).
Зелено, без буйства квітів та інших садівницьких хитрощів, місцями не стрижено. Що створює вигляд, не сказати, що недоглянутий, скоріше простакуватий.
Інфраструктура помітно зношена. Десь сходинки відколоті, десь покриття треба міняти, причому терміново, іржа та потіки.
Пляж гарний.
Пісок, дрібно. Пісок не пухкий, щільний, зовсім не каламутить воду. Ось, про дрібно – може, комусь і не дуже до душі, бо довго дрібно. А ще місцями острівці водоростей. Кажуть, у них морські їжаки бувають. Біля каміння по обидва боки від пляжу їх точно повно. Та й так, коли до тіла торкається якась водорість, не приємно, однак.
Вода чиста та прозора. Звичайно, прибиває до берега ті самі водорості, листя і пластиковий посуд. Ну, з посудом самі відпочиваючі здебільшого винні, та й вітер допомагає, здмухує зі столів пляжної едальні та лежаків.
Лежаки найпростіші пластикові, часто поламані. Для надання м'якості пропонуються матраци. Але їх явно менше, ніж лежаків. Та й вигляд у них дуже пошарпаний. Ми обходилися без них.
Місць для лежань достатньо як на самому пляжі, так і на прибасейновій території, і під соснами, і на зеленій траві.
Парасольки, можливо, і симпатичні, але не дуже зручні у використанні. Достатня тінь не виходить, та й низькі вони, що для високих особистостей створює деякі проблеми : ). Втім, як я вже говорила, завжди можна знайти місце під кронами дерев або натягнутим тентом.
Спочатку рушники видають за картками. Потім ніхто нічого не відстежує під час обміну: брудні кинув, скільки попросив, стільки й дали.
Дуже пристойний такий аквапарк. Малишковая зона працює без перерви протягом дня. Так звані дорослі гірки за графіком, не скажу якому. У дітей показання різняться, чи то 10.00-13.00 і 14.00-17.00, чи то з 11 та 15 відповідно. Думаю, не має значення, для тих, хто цікавиться на місці, не складно буде розібратися. Просто водні гірки – не моя стихія, не цікавилася, а діти вже подрощені, досить самостійні, якось усе відстежували.
Судячи зі спущених басейнів десь там нагорі, парочка гір не працювала, але громадяни особливо сильно від цього не страждали, наявних цілком вистачало.
Дитячий клуб є. Він працював не в приміщенні, а в тіночку неподалік. Я думала, що моїм дитинчатам уже не цікаво. Але вони якось самі нарвались на клуб, познайомилися з дівчиною-співробітницею і регулярно туди бігали, через їх вік можна вже самостійно приходити і йти. Щось поділяли, малювали, аква-грим, гра «уно»…
Ще одна дитяча радість – морозива. У певний годинник у середині дня. Спочатку було кілька видів. Ванільне дуже смачненьке. Але поступово не стало шоколадного, потім зникло ванільне, і на роздачу залишився лише фруктовий лід до великого розладу дітей. Лід цей теж непоганий, але ванільне смачніше. Сподобався маленький формат порцій, розтанути на спеку не встигало. І в індивідуальному впакуванні.
Не було виявлено жодних дитячих лазівок. Нам особливо вже не треба. Але для дітей молодше місце абсолютно необхідне.
Тепер про їжу. Без кулінарних шедеврів. Щось смачно, щось не дуже. М'ясо з овочами, овочі з м'ясом, а так, щоб окремо шматок м'яса було, але один раз, і смачно. Риба завжди в наявності, знову ж таки, то з бажанням добавки, то незручно якось залишати в тарілці, але й не хочеться давитися. Дивно, але взагалі не було котлет та інших кебабів. Засклений режим обслуговування був, якийсь пофігістський, іноді трансформувався у стандартний «набери сам».
Увечері частенько доводилося шукати посадкове місце, коли знайшов, наступний етап – дістань прилади. Ой, а одного разу трапився заїзд конференції. Гостей багато, метушня, офіціанти бігають, зі столів хапають невикористані прилади, гості роздратовані з тарілками кидаються. То тут, то там почали чути обурення. Назрівав бунт, не менше.
Справа в тому, що частину залів було перекрито. Зрозуміло, що при зменшенні сезонного трафіку цілком нормальна ситуація. Але тут знайшовся кмітливий менеджер і дав команду до відкриття загального доступу. І життя одразу налагодилося.
З великими чергами по їжу не стикалися. Так, трохи за тим, що готується прямо зараз, омлет, наприклад, або ввечері від шеф-кухаря.
При проживанні більше 7 ночей, можна одного разу відвідати а ля карт ресторан на вибір: італійський, турецький і азіатський, можу помилятися. Бронювання та одночасний вибір страв відбувається у Guest Relation. Ми відвідали італійську. Яловичина чудова, риба під назвою лосось дивна якась, генномодифікована чи… абсолютно несмачна субстанція.
На пляжі пропонується фаст-фуд, овочі-фрукти, маринади. Вже не знаю, які такі підсилювачі смаку присутні в наггетсах, але, чорт забирай, смачні зарази : )).
Випічку гезлеме та пончиків ми застали лише у день приїзду. Згодом цю точку закрили.
Взагалі, багато чого не працювало. Складно сказати з чим це пов'язано: із завершенням сезону чи з ковидними обмеженнями. Таке відчуття, що ці бари і сезону не відкривалися. Ну та гаразд, нам вистачило наявного.
Про напої. Стандартний набір газованих та алкогольних напоїв місцевого виробництва. Про смакові характеристики скажу так: коли свої запаси закінчилися, а випити пристрасть, як хочеться, чому б і не випити. Алкоголь розливається з величезних суліїв, у які вставляється насос, ну як на кулери з питною водою. Добре чи погано, складно сказати. Начебто нормально. Одного разу, з нагоди урочистостей було прийнято трохи більше, ніж слід, нічого, навіть голова не хворіла. Ну так-ну так, хворіти не чому : )).
Вино, щоправда, із нормальних скляних пляшок...об'ємом літра по два : )).
Е-ех, і не було ніякого шампусика до мого великого розладу.
Роблять різні коктейлі. Ми не з коктейлів, тому не розповім. Діти пробували парочку різнокольорових рідин, не чистоган приємніше. Ну, себто, кола, спрайт там.
Про розваги. Платних усіляких повно, на кшталт боулінгу, більярду, ігрових автоматів та інших моторних плавзасобів. Але є безкоштовний настільний теніс. Можна також безкоштовно поплавати на каяках і педальних таких катамаранах, педалі, щоправда, переламані. Волейбол, боча, мабуть, аква-аеробіка – не цікавилася.
Вечірні заходи є, куди ж без міні-диско та інших шоу. До речі, є зручні підпопні подушечки, можна взяти при вході в амфітеатр.
СПА-центр є, кажуть, великий. Ось що неприємно вразило, так це платна сауна та хамам. Чесно, я вже припинила вивчати цю опцію при попередньому віртуальному знайомстві з готелем.
Якось для мене в розряді, що само собою зрозуміло в турецькому готелі, що працює за системою «Все включено» ...Ан ні, виявляється не само собою : )).
Так, ще одна платна дрібничка, яка завжди була у нас безкоштовною. Принаймні так нам траплялося. Це комплемент із нагоди дня народження. Так ось у цьому готелі він коштує 25 євро. Я подумала, що день народження чоловіка – це безперечно свято, але 25 євро за шматок торта (якщо це торт буде) чоловік мені не пробачить. Солодке він все одно не їсть. Інформація про цю платність якось впала в очі в описах готелю. А про сауну немає, хоча вона там є, звісно, зараз подивилася. Знатимемо.
Про Wi-Fi. У номері був середньої паршивості, але був. У лобі просто чудово. І все! На решті території, тільки якщо де якусь хвилю спіймаєш випадково, і телефон починає невпевнено попискувати повідомленнями. Діти казали, що у районі дитячого клубу є.
Воно, звичайно, зрозуміло, треба відпочивати, а не сидіти в інтернетах. Але нам потрібно було спілкуватися між собою, подавати сигнал, хто де є. Та й в інтернетах, сидячи на пляжі, теж можна було б побалуватись, турсайти там всякі, новини : )).
Захопилася тут описом, мало не забула про важливу складову – про номер. Звичайно, якщо ми вже вибрали найдешевший готель, то і варіант проживання теж був самим економом. Це стандартний номер у бунгало на першому поверсі. З боку вулиці, скажімо, це буде навіть мінус перший. Вище стандартів немає, там уже фемелі. З видами, зрозуміло, особливо не розгуляєшся. Можна вибрати тільки за принципом ближче від життя, так би мовити (див. схему)
Цілком собі такий пристойний номер, явно після недавніх ремонтних робіт. Навіть не тісний. Думала, що будемо штовхатися, ні, цілком комфортно розмістилися.
Кондиціонер та холодильник стародавні. Спочатку холодильник не холодив.
Напевно, вони не сподіваються, що дивно для 5-ти зіркового готелю. 5-ти або не дуже 5-ти - я не сильно знаюся, але так позначено. Так ось, у візку вони були. Вважатимемо, що їх теж забули розкласти : ))
Санвузол без нарікань. Щось підмазано, затерто, але чисто, без цвілої бахроми. Все працювало, не засмічувалося.
Перший поверх нас не бентежить. У цьому випадку для нас не дуже зручно відсутність приватності. Ну, не любимо, коли з усіх боків дивляться, як сімки гризеш, наприклад. І в труселях не вискочиш потягнутися з ранку. Власне, і на другому і третьому в бунгало теж все на увазі. Розглянувши цей нюанс вже після бронювання туру, хотіла поміняти на основну будівлю з доплатою, що було вже дуже боляче для виділеного на відпустку бюджету, точніше вже вихід далеко за його межі.
Але ціна вкотре піднялася, до того ж куратор у ТО запропонувала цю справу провернути лише через скасування існуючої броні та складання нової заявки, а там уже залишилися перельоти на регулярні. Самі розумієте інша арифметика. Гарантії, що наші підтверджені місця на чартері вдасться виловити, немає. Я не знаю всі цієї туроператорівської кухні, але думаю, дівчині просто не хотілося возитися. Ну, і гаразд, вирішили, що спробуємо на місці розібратися із цією справою. У самому готелі спочатку нам сказали, що все забито вщент, і можуть запропонувати тільки якийсь супер сьют з доплатою в 500 євро. Ну, на фіг, краще вже на газонку залишитися. Другого дня поцікавилися, чи був великий виїзд гостей, запропонували переїзд до стандарту в основному будівлі за 200 євро. І за 200 не дуже готові, але подивитися пішли заради цікавості. Абсолютно така ж кімната, тільки повноцінний ізольований балкон, та з видом на під'їзну групу.
Для інформації, якщо хтось читає мій «роман» у спробах вибору чи не вибору готелю, там же, з боку головного входу в готель знаходяться і всі технічні служби, потужна фабрика пральні, підвіз продуктів і таке інше. Загалом, движуха постійна та галаслива.
Так ми й залишилися за початкового вибору.
Ще один мінусик головної будівлі – ліфти. Їх кілька, але завжди стояли юрби поруч із ними. Вірніше, в годинник трапез, тому що основний харчоблок на мінус другому поверсі від ресепшн. Якось лише скористалася ліфтом і то з пригодою. Побігла до основного ресторану за водою, тільки там у пляшках, в решті барів можна взяти у запечатаних пластикових стаканчиках по 100 мл. Так ось, пробігаю в лобі повз ліфт до сходів. Тут дверцята відчиняються, ліфт порожній. Дай, думаю проїдусь, раз так розкрив обійми. У момент закриття втиснулася пара, їм треба було нагору, на третій поверх.
І ліфт, зараза така, поїхав туди, а не вниз, як треба мені. А я перша кнопочку натиснула : )). Висадивши пару, ліфт вирушив, чорт забирай, на п'ятий! Захопивши пасажирів на п'ятому, ми вирушили вниз, попередньо зупинившись знову на нульовому (лобі) для поповнення. Ох, і накаталася я : )).
Жити в головному будинку безперечно зручніше зі стратегічного погляду, все поряд. Та й посидіти іноді в гарній обстановці, знову ж таки, приємно.
На стінах у будівлі розвішані цікаві постери. Як у картинній галереї ходить.
Лобі приємно оформлений у сучасних тенденціях. Ну, і лобі-бар чудовий своїм місцем розташування та видами. Меблі та барне господарство старовастенькі вже, пошарпане. Але все можна вибачити за заходи сонця.
І світанки теж добрі. Бачили в день від'їзду, але забути.
Не можу сказати, що готель Aria Claros Beach & Spa Resort 5 * поганий, не можу сказати, що чудовий.
Просто у нас не зійшлися аури, мабуть. Або ціна має значення: )). Не залишив по собі жодних емоцій, все одно, один із багатьох. Діти наші, до речі, у захваті. Єдине, з чого вони бурчали, це коли закінчилося ванільне морозиво.
Сподіваюся, мій «роман» про Aria Claros Beach & Spa Resort 5* комусь знадобиться : ))