Культурно-історичний, гастро-алко, екстремальній тур. День 3: Львів, переїзд до Мукачево.
Культурно-історичний, гастро-алко, екстремальній тур. День 3: Львів, переїзд до Мукачево.
«Хай доля хитро шкіриться,
Глузує день при дні,
Та доки пиво піниться -
До біса все мені! »
Погано поспавши через шум та задуху, йдемо снідати на площу Ринок. На сніданок обрали легендарну ресторацію «Медівня», яка працює з 1979 року. Спокусилися на «Хмільний сніданок» (яйця, овочі та медовуха) та «Макрон у Львові» (омлет та овочі). Сніданок сервували в маленькому затишному внутрішньому дворику. Тут наскільки все напитано тематикою меду, навіть здається, що повітря має солодкий присмак.
Зібрали речі, здали номер.
Знаходимо в 7 хвилинах від нашого готелю «Львіварню» - сучасний музейний комплекс, присвячений виникненню та розвитку пивоваріння. Музей знаходиться поруч з заводом «1715».
Придбали квитки, взяли аудіогід і пішли далі культурно-історично збагачуватися. Я навіть не уявляла, що музей пива може містити стільки експонатів. Здається ми дізналися про пиво все, починаючи від стародавніх шумерів та Єгипту до сьогодення.
Дуже сподобалася інтерактивна кімната: ти ніби знаходишся середні пива в самому процесі його виробництва від замішування інгредієнтів до розливу готового напою. Після екскурсії взяли дегустаційні сети, щоб оцінити на смак предмет нашого вивчення.
Ну що тут сказати, порівнювати смак пива, яке розлито щойно на заводі з пляшковим, яке стоїть на полиці кілька місяців, це теж саме, що порівнювати молоко «з-під корівки» з «пакетованим» молоком.
Маємо час для обіду. Знову площа Ринок!
Завітали у «Гясову лямпу» - ресторацію-музей, що має другу найбільшу колекцію гасових лямп у Європі, яка нараховує 528 екземплярів. Дуже цікавий ресторан, також там є алхімічні напої. Але нажаль було дуже спекотно, і ми пішли шукати інший заклад.
Знайшли «П'яте підземелля» - це середньовічна ресторація, яка зустрічає своїх гостей у самому серці Львова, на площі Ринок. Заклад знаходиться у підземеллях старої кам'яниці 16-го сторіччя. У ресторації 5 тематичних зал, кожна зі своєю цікавинкою – «Меч обраного», «Вільний престол» та «Дракон жадібності». Коронною стравою вважається м'ясо на кілках, яке подають у глиняних горщиках зі спеціальним димарем і розпеченим вугіллям. Але у нас вже немає часу для очікування. Обравши овочі та періг, швидко обідаємо.
Поспішаємо на залізничний вокзал. Як і майже все в Галицькій столиці це місце має дуже цікаву історію. 4 листопада 1861 року з Відня до Львова прибув перший поїзд. Це ознаменувало початок залізничного руху на теренах сучасної України.
Сідаємо в наш «Інтерсіті» 2-й клас (1-й не передбачено), в задушливому, повному людей вагоні рушаємо за Карпати до Мукачево. Тільки несамовито гарні краєвиди за вікном допомогли перетерпіти незручні умови подорожі.
В Мукачево прибули пізно, повечеряли в достойній піцерії «Колізей» та спробували національній закарпатський напій палиночку. Це фруктова горілка, що має безліч різновидів (слива, груша, персик, яблуко, абрикос, виноград, горіх та інші плоди), раджу спробувати для глибшого розуміння веселої відкритої душі закарпатських мешканців. Після вечері зупинилися на ніч в міні-готелі «Вільні кімнати».
Далі буде....
