Екскурсія в Маріїнський палац у Києві
Всі кияни та гості нашого міста завжди із задоволенням гуляють у Маріїнському парку на Печерських пагорбах Києва. Саме в цьому парку розташований найкрасивіший царський палац, вхід до якого до останнього часу було закрито.
Але часи змінюються, і Маріїнський палац відчинив свої двері для охочих помилуватися його оновленими інтер'єрами.
Історія палацу починається з середини XVIII століття і припадає на правління Російської імператриці Єлизавети Петрівни.
Імператриця Єлизавета Петрівна
У 1744 році Єлизавета поїхала на прощу до Києво-Печерської Лаври, де провела два тижні. Для наступних приїздів до Малоросії вона веліла розпочати в Києві будівництво царського палацу, нині іменованого Маріїнським, і власноруч заклала перший камінь в основу Андріївської церкви.
Серед сучасників була поширена думка, що Єлизавета була у таємному церковному шлюбі з Олексієм Разумовським – братом останнього гетьмана України Кирила Разумовського. Жодних документів щодо цього не збереглося.
Олексій Розумовський
(Палац Розумовських у Батурині ми відвідали в рамках одноденної екскурсії з Києва – «Козелець-Батурин »). У петербурзькому суспільстві кінця XVIII століття ходили чутки, що у Єлизавети були син від Олексія Разумовського та дочка від Івана Шувалова. У зв'язку з цим після смерті Єлизавети Петрівни з'явилося чимало самозванців, іменували себе дітьми від шлюбу з Разумовським; найбільш відома серед них так звана княжна Тараканова.
Правління Єлизавети Петрівни відзначено відродженням традицій та ідеалів Петровського періоду, відновленням Урядового Сенату, установою Московського університету, будівництвом грандіозних палаців та розкішшю.
У період її правління величезні кошти виділялися із скарбниці на облаштування царських резиденцій. Придворним архітектором Бартоломео Растреллі були збудовані Зимовий палац у Петербурзі, який служив з тих пір головною резиденцією російських монархів, і Катерининський палац у Царському Селі. Ґрунтовно перебудовані петровські резиденції на березі Фінської затоки – Стрельна та Петергоф.
Будівництво такого розмаху не лише залучало до Росії майстрів з-за кордону. Пишний, мажорний стиль будівель Растреллі отримав в історії архітектури найменування Єлизаветинського бароко.
Завдяки Олексію Розумовському, при дворі імператриці була «мода» на все українське.
Проект київського царського палацу також розроблено Растреллі.
Загальний вигляд Маріїнського палацу
Вважається, що взірцем для київського царського палацу став палац Олексія Разумовського у Перові під Москвою.
Головний двоповерховий корпус палацу з двох боків з'єднаний з одноповерховими флігелями. Спочатку перший поверх був кам'яним, а другий дерев'яним. Типова для бароко та кольорова гама – блакитні стіни, біле оздоблення, ліпнина та золото. Пишно прикрашений палац як усередині, так і зовні: маскарони та колони, сходи та карнизи.
Стеля у залі для переговорів
Все це надає палацу додаткового шику.
Відкриття палацу відбулося 1752 року. Одночасно з будівництвом царського палацу в Києві за проектом Растреллі зводилася і Андріївська церква, яка до наших днів збереглася практично в первісному вигляді.
Андріївська церква в Києві
Замовниця не встигла відвідати палац. Через 25 років першою царською особою, що зупинилася в Маріїнському палаці, була Катерина II, яка відвідала Київ у 1787 році.
З кінця XVIII століття тут мешкали київські генерал-губернатори.
Камін у залі для переговорів
У 1819 році велика пожежа повністю знищила другий дерев'яний поверх палацу, також був пошкоджений і перший. У частково відремонтованому приміщенні було влаштовано казарми.
У 1835-му приміщення палацу орендувало Товариство штучних мінеральних вод, яке вело інтенсивне виробництво лікувальних вод та влаштувало у палаці санаторій із курортною залою. За весь час існування суспільство змогло пролікувати понад 3 тисячі осіб. Бізнес виявився прибутковим, суспільство змогло вкласти значні кошти у реставрацію палацу.
Свого теперішнього вигляду палац набув у 1870 році, коли російський архітектор Карл Маєвський, звіряючись зі старими планами палацу, добудував другий кам'яний поверх та терасу з сходами в сад.
Другий фасад
А також біля палацу було розбито новий парк. Саме з того часу палац і став називатися Маріїнським – на честь імператриці Марії Олександрівни. З того часу на кованих ґратах огорожі, а також на портьєрах та предметах інтер'єру став з'являтися вензель з переплетеними літерами М та А.
Ковані решітки
Під час Першої світової війни в Маріїнський палац переїжджає мати імператора Миколи II – вдовствуюча імператриця Марія Федорівна, яка курирує відправлення санітарних поїздів та лікування поранених, що прибули. Вона проводить там два роки аж до зречення свого сина імператора Миколи II, про що дізнається в палаці. Вдова імператриця виїхала до Могильова, щоб побачитися з «дорогим Ніки», а потім перебралася до Криму. У квітні 1919 року на борту британського лінкора евакуювалася до Великобританії, звідки незабаром переїхала до рідної Данії.
Після революції в будівлі палацу розміщувалися всілякі поради, військове командування, штаб та сумнозвісне ЧК. Палац став в'язницею, чекісти чинили тут своє правосуддя. Парк поряд із палацом став місцем розстрілів та поховань.
У 1934 році столиця повернулася з Харкова до Києва, і будівлю палацу було вирішено використати для засідань Верховної Ради. Проте будівля явно не відповідала такому призначенню, і 1939 року поряд вирішено було збудувати будівлю Верховної Ради.
У роки німецької окупації під час бомбардування радянською авіацією одна з бомб потрапила до палацу. Лише 1949 року, після закінчення ремонтно-реставраційних робіт, будівля перейшла у розпорядження Верховної Ради.
З 1991 року, після відновлення незалежності України, палац став офіційною резиденцією президента України. Тут проводяться саміти, офіційні прийоми на рівні, церемонії вручення вірчих грамот послами іноземних країн, нагородження, зустрічі на рівні. У різний час у палаці побували президенти США Річард Ніксон, Джордж Буш, Білл Клінтон, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та інші відомі політики.
З 2003 до 2018 року палац перебував на реконструкції, після чого був урочисто відкритий.
І ось з вересня 2020 року всі громадяни України, за попереднім записом, можуть потрапити туди на 45-хвилинну екскурсію.
Записи тут: m-palace. com. ua.
Під час запису на екскурсію потрібно вказати свої паспортні дані, а при відвідуванні обов'язково пред'явити паспорт. Вартість для дорослого 150 гривень, для студентів та пенсіонерів – 75 гривень. Екскурсії проводяться у п'ятницю, суботу та неділю.
Екскурсія починається у правому флігелі палацу, проходить красивими коридорами. . .
. . . і напівкруглими галереями. . .
Один з коридорів палацу
. . . з яких ми можемо побачити внутрішні дворики.
Внутрішній дворик
У галереях зараз експонують пам'ятні подарунки президентові України.
Далі ми піднімаємося парадними сходами. . .
Парадні сходи
. . . і потрапляємо до Зали зустрічі офіційних делегацій.
Зала зустрічі офіційних делегацій
Як розповіла нам екскурсовод, паркет у цьому залі складається з 11 цінних порід дерева.
З цього залу переходимо до зали переговорів.
Зала для переговорів
Потрібно сказати, що картини у Маріїнському палаці є виключно роботою українських художників.
Картини в залі для переговорів
Після Залу переговорів ми оглядаємо кілька кімнат для відпочинку. . .
Кімната відпочинку
. . . і плавно переміщуємося до їдальні.
Їдальня
На цьому екскурсія закінчується.
Не знаю, наскільки після реконструкції змінено внутрішні інтер'єри.
Зала на першому поверсі палацу
Це питання до фахівців. Але оглянути Маріїнський палац все ж таки цікаво.
P. S. Весною маршрут по палацу обіцяють розширити. У тому числі додадуть вихід до палацового саду.
