Я очень люблю мечтать, и как же прекрасно, когда мечты воплощаются в жизнь. Например, одна из моих грёз – это фраза " Да они уже полмира объездили" , которая звучит в прямом, а не в переносном смысле о нас. И я вижу, что для нас это вполне посильная задача. После восьми лет незабываемых и фантастических приключений мы можем смело о себе говорить, что видели треть нашей планеты! За плечами 177 перелетов и сотни переездов, 1800 посещенных достопримечательностей, парков или просто интересных мест в 336 городах мира. К счастью, наше стремление путешествовать не смогли остановить ни отмены рейсов, ни закрытые отели, ни сломанные автобусы, ни вспышка чумы, ни вирус Зика, ни встречи со змеями, ни жесткая инфляция валют, ни летящий в нас коктейль Молотова, ни встреча с недоброжелательными ребятами, вооруженными мачете, ни кражи денег. Это все только добавляет драгоценные камушки приключений в наши бесценные воспоминания. Даже всемирный локдаун позволил нам изменить подход к нашим странствиям и провести не менее насыщенный на путешествия год, чем предыдущие. И да, мы действительно очень благодарны этому миру, что спустя сотни тысяч километров сейчас сидим целые и здоровые. А как же круто, что в эпоху интернета легко делиться всеми моментами с другими туристами! С одной стороны такой рассказ можно расценивать как хвастовство, но я точно знаю, что есть люди, которые радуются вместе с нами и вдохновляются на приключения!
С каждой открытой страной мы все больше переживаем, что все меньше стран, которые будут кардинально отличаться от уже увиденных. А ведь мы уже глубоко зависимы от эмоций, которые мы испытываем, открывая все новые и новые места. Но пока что, как ни странно, восторг только растет. Вот, казалось бы, чем нас мог удивить очередной остров – Занзибар? Но нет же, он удивлял по несколько раз в день! А теперь вдумайтесь, каждый день на остров прилетает больше тысячи туристов и практически все будут испытывать такой вау-эффект – разве не прекрасен этот мир?
А ещё мы безумно гордимся, что можем себя называть экспертами по направлению Азии и экзотическим островам. Это наши любимые направления и, к счастью, именно они больше всего нами исследованы. Там вообще всегда все идет как по маслу, легко и насыщено. Мне очень нравится удивлять людей направлениями, в которых мы были и в красках рассказывать о них, в надежде, что слушатели тоже полетят и смогут разделить с нами наши впечатления. Пускай даже и не в те поездки, которые были запланированы на 2020-й год. Пускай отменилась Ницца, Монако и Рим, но ведь какие прекрасные путешествия пришли им на замену. А открытые новые места Украины в этом году превзошли все ожидания по количеству и по красоте. Карантин только развязал наши руки, предоставив нам возможность удаленной работы. И самый главный подарок карантина – Занзибар, которого и близко не было в планах. Я проводил целые опросы туристам о том, как они оказались на этом райском острове, в основном ответ был один: " Мы сюда лететь не планировали, но так как было все закрыто, выбор был очевиден" .
На этом острове мы встретили других таких же вечно путешествующих людей, как и мы. Было поразительно, насколько у нас с ними совпадали мысли во время путешествий. Например, когда что-то происходит не по плану и возможно не самый приятный опыт, первая мысль – вот это будет что рассказать по прилету. Другие туристы даже свадьбу повторно играют через время, как и мы. Так что за Занзибар, которого и у нас не было в планах, карантину отдельное спасибо. Правда, теперь все сложнее и сложнее возвращаться домой, ведь ты знаешь, что можно остаться в стране и жить в формате бесконечного путешествия. Но если не возвращаться, то не будет путешествий в другие страны, а так нельзя. Одна пара на острове нам рассказала, что оказалась на Занзибаре, так как проплатила тур на остров Хайнянь и в этот же день началась эпидемия и закрыли китайский остров, оператор в итоге перенес деньги за тур в пользу Занзибара. Ирония тут заключается в том, что тем зимним вечером мы тоже решили, что будем завтра брать пакет на Хайнянь, а когда я на следующий день хотел его забронировать, то выяснил, что остров только что закрыли и просто не успел сделать бронь и отправить деньги. Так бы нас ждало ещё больше приключений с перепиской по возврату денег.
В целом часть этого года у нас только и состояла из бесконечных переписок со всеми сервисами, кто успел у нас отменить билеты. Это были 10 пар авиабилетов, 5 автобусов и просто неприличное количество отелей, в том числе проплаченных и тех, по которым нельзя отменить бронирование. По итогу вернулись абсолютно все деньги от всех сервисов и отелей, и даже те отели, у которых была не разрешена отмена также вернули деньги. В совокупности мы потеряли 3 евро по мелким комиссиям и вошли в большой плюс на разнице курсов в нашу пользу. Что только подкрепило мои убеждения о том, что за год со скидками билеты покупать можно продолжать. Пусть теперь только границы откроют.
Ещё у нас подрастает юный путешественник, который в свои девять лет ставит себе цели и, как ни странно, успешно их достигает. Например, недавно он ликовал, что был в Египте больше меня по количеству раз. Мы с Дашей сначала не поверили, так как практически во всех пакетных путешествиях он с нами. Но потом Миша расписал детальнее все свои поездки и у нас отняло дар речи. А последние его заявления, когда он ест что-то острое на вкус: " Я готов лететь с вами в Азию! " . И, судя по всему, очень жалеет, что, когда ему было меньше двух лет, бабушка отговорила нас брать его в Гонконг и мы сдали билеты на инфанта. По некоторым дальнемагистральным направлениям я Мише уже даже рассказал в каком именно возрасте он полетит туда сам. Например, очень хочу, чтоб у Миши был опыт " Work and travel" , жалею, что у меня такого опыта не было. Помню, как у нас в институте вернулся одногруппник, летавший по этой программе, на паре английского свободно начал говорить. Я с того дня начал говорить так же уверенно и свободно, как и он. Пусть даже неправильно, но этого уже было достаточно для путешествия и работы. Тут уверенность взяла верх над безграмотностью. Дальше мы с Дашей начали набивать практику разговорного английского как раз в поездках. Помню, как когда-то давно мы мечтали о дальних странах, которые также уже давно позади. Причем чем ярче прошла поездка, тем свежее её воспоминания кажутся.
Буквально только вчера мы были в самом сложном путешествии по Южной Америке, но на самом деле уже прошло больше 6 лет! И снова мечтаем туда вернуться. К сожалению, вернуться во все места, которые хочется, просто физически не хватит жизни, зато есть возможность хотя бы по разу посмотреть все и вернуться в самые-самые! Кстати, по сложности Южная Америка долгое время держала абсолютное лидерство, позже она разделила первое место с Китаем. Если в Южной Америке сложность заключается в языковом барьере и физической нагрузке на организм, а также проблемы со здоровьем из-за перепадов высоты, то Китай – это изоляция от средств связи и все тот же непробиваемый языковой барьер. Китай нужно вообще идеально распланировать из Киева, а потом его так же идеально повторить, ведь права на ошибку там не будет. А Южную Америку вообще невозможно полностью спланировать до мелочей, как минимум из-за отсутствия расписания поездов и автобусов. Но, с другой стороны, если едешь куда-нибудь в Польшу, где максимально все легко, то уже получаешь эмоции в десятки раз меньше, чем от труднодоступной Мачу Пикчу.
Относительно недавно мы для себя составили список всех мест планеты, о которых мы знаем и хотим их увидеть. Сейчас, помимо достижения в виде трети мира, у нас есть ещё одно из достижений – посещено половина мест из нашего списка. Причем многие из оставшихся мест посмотреть не так уже и сложно, но банально до них ещё не дошла очередь. Но я уверен, что в обновленном формате работы и путешествий новые места будут открываться все чаще, а путешествия будут все длиннее и длиннее. Мы искренне желаем всем как можно больше путешествовать, ведь это так прекрасно!
Наша статистика
Сколько лет мы в пути: 8 полныхКоличество заграничных путешествий вместе: 62Самое большое путешествие: месяц в ТурцииКоличество перелетов: 177Самая популярная страна: ТурцияДостопримечательность, которой мы гордимся: Мачу ПикчуСамое большое количество поездок за год: 12Самое дорогое путешествие: Южная Америка
Максимальное количество перелетов за поездку: 12Самая опасная поездка: Доминиканская РеспубликаЛюбимая авиакомпания: EmiratesСамая экзотическая поездка: ЗанзибарСамая трешовая поездка: Центральная ИндияМое любимое блюдо: Искандер КебабЧто мы уже видели
Карнавал, водопад, ледник, кратер вулкана, водоворот, Мачу Пикчу, Тадж Махал, пирамиды, пустыня с барханами и миражами, скоростные поезда, полет на воздушном шаре, Каппадокия, Паммукале, статуя Христа-Искупителя, солончак, парк развлечений Юниверсал, бухта Халонг, святилище Фусими Инари, Иерусалим, колония светлячков, река в Залещиках, фьорды, термальное озеро, каналы Венеции, Эйфелева башня, Саграда Фамилия, Великая Китайская стена, горы " Аватара" , Гарденс бай Бэй в Сингапуре, мечеть Шэйха Зайда, башни Пэтронас, Бурдж Халифа, экзотические острова, гора Фудзи, Нил, рисовые террасы, цветные горы, каньоны, бамбуковый лес, черный пляж, Мулен Руж, кораллы и разноцветные рыбки, замки, висячие базальтовые столбы, баобаб.
Что у нас впереди
Вулкан с лавой, северное сияние, Стоунхендж, Пизанская башня, Колизей, статуи на острове Пасхи, пирамиды Майя, круиз на лайнере, парк развлечений Диснейленд, Гальштат, африканское сафари, Бернинг мэн, полет на вертолете, замок Гарри Поттера, Килиманджаро, Эверест, Антарктида, Арктика, гейзеры, кругосветное путешествие, пещера в Мексике, Большой Барьерный риф, Ангкор-Ват, Петра, мост в Сан Франциско, статуя Свободы, Гранд-Каньон, Мертвое море, Плитвицкие озера, Тибет, Прованс, Биг Бен, Форт Боярд, Ниагарский водопад, Трансильвания, Водопад Виктория, Поля тюльпанов, Аномальная зона, Бермудский треугольник, Йеллоустон, Большая голубая дыра, Лохнесское озеро, Стоящие базальтовые столбы, покататься на снегоходе, полет на параплане.
Я дуже люблю мріяти, і як же чудово, коли мрії втілюються у життя. Наприклад, одна з моїх мрій - це фраза "Та вони вже півсвіту об'їздили", яка звучить у прямому, а не переносному сенсі про нас. І я бачу, що для нас це цілком посильне завдання. Після восьми років незабутніх та фантастичних пригод ми можемо сміливо про себе говорити, що бачили третину нашої планети! За плечима 177 перельотів та сотні переїздів, 1800 відвіданих пам'яток, парків чи просто цікавих місць у 336 містах світу. На щастя, наше прагнення подорожувати не змогли зупинити ні скасування рейсів, ні закриті готелі, ні зламані автобуси, ні спалах чуми, ні вірус Зіка, ні зустрічі зі зміями, ні жорстка інфляція валют, ні коктейль Молотова, що летить у нас, ні зустріч з недоброзичливими. хлопцями, озброєними мачете, ні крадіжки грошей. Це все тільки додає дорогоцінні камінці пригод у наші безцінні спогади. Навіть всесвітній локдаун дозволив нам змінити підхід до наших мандрівок та провести не менш насичений на подорожі рік, ніж попередні. І так, ми справді дуже вдячні цьому світу, що через сотні тисяч кілометрів зараз сидимо цілі та здорові. А як круто, що в епоху інтернету легко ділитися всіма моментами з іншими туристами! З одного боку таку розповідь можна розцінювати як хвастощі, але я точно знаю, що є люди, які радіють разом із нами та надихаються на пригоди!
З кожною відкритою країною ми все більше переживаємо, що дедалі менше країн, які кардинально відрізнятимуться від уже побачених. Адже ми вже глибоко залежні від емоцій, які ми відчуваємо, відкриваючи дедалі нові місця. Але поки що, як не дивно, захоплення тільки зростає. Ось, здавалося б, чим нас здивував черговий острів – Занзібар? Але ж ні, він дивував по кілька разів на день! А тепер вдумайтеся, щодня на острів прилітає більше тисячі туристів і практично всі відчуватимуть такий вау-ефект – хіба не прекрасний цей світ?
А ще ми шалено пишаємося, що можемо себе називати експертами у напрямку Азії та екзотичних островів. Це наші улюблені напрямки і, на щастя, саме вони найбільше досліджені нами. Там взагалі завжди все йде як по маслу, легко та насичено. Мені дуже подобається дивувати людей напрямками, в яких ми були і в фарбах розповідати про них, сподіваючись, що слухачі теж полетять і зможуть розділити з нами наші враження. Нехай навіть не в ті поїздки, які були заплановані на 2020 рік. Нехай скасувалась Ніцца, Монако і Рим, але ж які чудові подорожі прийшли їм на заміну. А відкриті нові місця України цього року перевершили всі очікування щодо кількості та краси. Карантин тільки розв'язав наші руки, надавши можливість віддаленої роботи. І найголовніший подарунок карантину – Занзібар, якого близько не було в планах. Я проводив цілі опитування туристам про те, як вони опинилися на цьому райському острові, в основному відповідь була одна: "Ми сюди летіти не планували, але оскільки все було закрито, вибір був очевидний".
На цьому острові ми зустріли інших таких же вічно подорожуючих людей, як і ми. Було разюче, наскільки у нас з ними збігалися думки під час подорожей. Наприклад, коли щось відбувається не за планом і можливо не найприємніший досвід, перша думка – ось це буде що розповісти після прильоту. Інші туристи навіть весілля повторно грають за час, як і ми. Отже, за Занзібар, якого і в нас не було в планах, карантину окреме спасибі. Щоправда, тепер все складніше та складніше повертатися додому, адже ти знаєш, що можна залишитись у країні та жити у форматі нескінченної подорожі. Але якщо не повертатися, то не буде подорожей до інших країн, а так не можна. Одна пара на острові нам розповіла, що опинилася на Занзібарі, оскільки проплатила тур на острів Хайнянь і цього ж дня почалася епідемія та закрили китайський острів, оператор у результаті переніс гроші за тур на користь Занзібару. Іронія тут полягає в тому, що того зимового вечора ми теж вирішили, що завтра братимемо пакет на Хайнянь, а коли я наступного дня хотів його забронювати, то з'ясував, що острів щойно закрили і просто не встиг зробити бронь і відправити гроші. Так би нас чекало ще більше пригод із листуванням щодо повернення грошей.
Загалом частина цього року у нас тільки й складалася з нескінченних листування з усіма сервісами, хто встиг у нас скасувати квитки. Це були 10 пар авіаквитків, 5 автобусів та просто непристойна кількість готелів, у тому числі проплачених та тих, за якими не можна скасувати бронювання. За підсумком повернулися всі гроші від усіх сервісів і готелів, і навіть ті готелі, у яких була не дозволена скасування також повернули гроші. Разом ми втратили 3 євро по дрібних комісіях і увійшли у великий плюс на різниці курсів на нашу користь. Що тільки підкріпило мої переконання, що за рік зі знижками квитки купувати можна продовжувати. Нехай тепер лише кордони відкриють.
Ще у нас підростає юний мандрівник, який у свої дев'ять років ставить собі за мету і, як не дивно, успішно їх досягає. Наприклад, нещодавно він тріумфував, що був у Єгипті більший за мене за кількістю разів. Ми з Дашею спочатку не повірили, тому що практично у всіх пакетних подорожах він із нами. Але потім Мишко розписав детальніше всі свої поїздки і в нас забрало дар мови. А останні його заяви, коли він їсть щось гостре на смак: "Я готовий летіти з вами до Азії! " І, зважаючи на все, дуже шкодує, що, коли йому було менше двох років, бабуся відмовила нас брати його в Гонконг і ми здали квитки на інфанта. За деякими далекомагістральними напрямками я Миші вже навіть розповів у якому саме віці він полетить туди сам. Наприклад, дуже хочу, щоб у Михайла був досвід "Work and travel", шкодую, що у мене такого досвіду не було. Пам'ятаю, як у нас в інституті повернувся одногрупник, що літав за цією програмою, на парі англійської вільно почав говорити. Я з того дня почав говорити так само впевнено та вільно, як і він. Нехай навіть неправильно, але цього вже було достатньо для подорожі та роботи. Тут впевненість взяла гору над безграмотністю. Далі ми з Дашею почали набивати практику розмовної англійської якраз у поїздках. Пам'ятаю, як колись давно ми мріяли про далекі країни, які також уже давно позаду. Причому чим яскравіше пройшла поїздка, тим свіжіші її спогади здаються.
Буквально лише вчора ми були у найскладнішій подорожі Південною Америкою, але насправді вже минуло понад 6 років! І знову мріємо туди повернутись. На жаль, повернутися до всіх місць, які хочеться, просто фізично не вистачить життя, зате є можливість хоча б по разу подивитися все і повернутися в самі-самі! До речі, за складністю Південна Америка тривалий час мала абсолютне лідерство, пізніше вона розділила перше місце з Китаєм. Якщо в Південній Америці складність полягає у мовному бар'єрі та фізичному навантаженні на організм, а також проблеми зі здоров'ям через перепади висоти, то Китай – це ізоляція від засобів зв'язку і все той же непробивний мовний бар'єр. Китай потрібно взагалі ідеально розпланувати з Києва, а потім його також ідеально повторити, адже права на помилку там не буде. А Південну Америку взагалі неможливо повністю спланувати до дрібниць, як мінімум через відсутність розкладу поїздів та автобусів. Але, з іншого боку, якщо їдеш кудись у Польщу, де максимально все легко, то вже отримуєш емоції у десятки разів менше, ніж від важкодоступної Мачу Пікчу.
Щодо нещодавно ми для себе склали список усіх місць планети, про які ми знаємо і хочемо їх побачити. Зараз, крім досягнення у вигляді третини світу, ми маємо ще одне з досягнень – відвідано половину місць із нашого списку. Причому багато з місць, що залишилися, подивитися не так вже й складно, але банально до них ще не дійшла черга. Але я впевнений, що в оновленому форматі роботи та подорожей нові місця відкриватимуться все частіше, а подорожі будуть дедалі довшими. Ми щиро бажаємо всім якнайбільше подорожувати, адже це так чудово!
Наша статистика
Скільки років ми в дорозі: 8 повнихКількість закордонних подорожей разом: 62Найбільша подорож: місяць у ТуреччиніКількість перельотів: 177Найпопулярніша країна: ТуреччинаВизначна пам'ятка, яку ми пишаємося: Мачу ПікчуНайбільша кількість поїздок за рік: 12Найдорожча подорож: Південна АмерикаМаксимальна кількість перельотів за поїздку: 12
Найнебезпечніша поїздка: Домініканська РеспублікаУлюблена авіакомпанія: EmiratesНайбільш екзотична подорож: ЗанзібарНайтришавіша поїздка: Центральна ІндіяМоя улюблена страва: Іскандер КебабЩо ми вже бачили
Карнавал, водоспад, льодовик, кратер вулкана, вир, Мачу Пікчу, Тадж Махал, піраміди, пустеля з барханами і міражами, швидкісні поїзди, політ на повітряній кулі, Каппадокія, Паммукале, статуя Христа-Викупителя, солончак, парк , бухта Халонг, святилище Фусімі Інарі, Єрусалим, колонія світлячків, річка в Заліщиках, фіорди, термальне озеро, канали Венеції, Ейфелева вежа, Саграда Прізвище, Велика Китайська стіна, гори "Аватара", Гарденс бай Бей в вежі Петронас, Бурдж Халіфа, екзотичні острови, гора Фудзі, Ніл, рисові тераси, кольорові гори, каньйони, бамбуковий ліс, чорний пляж, Мулен Руж, корали та різнокольорові рибки, замки, висячі базальтові стовпи, баобаб.
Що у нас попереду
Вулкан з лавою, північне сяйво, Стоунхендж, Пізанська вежа, Колізей, статуї на острові Великодня, піраміди Майя, круїз на лайнері, парк розваг Діснейленд, Гальштат, африканське сафарі, Бернінг мен, політ на вертольоті, за , Еверест, Антарктида, Арктика, гейзери, кругосвітня подорож, печера в Мексиці, Великий Бар'єрний риф, Ангкор-Ват, Петра, міст у Сан Франциско, статуя Свободи, Гранд-Каньйон, Мертве море, Плітвіцькі озера, Тибет , Форт Боярд, Ніагарський водоспад, Трансільванія, Водоспад Вікторія, Поля тюльпанів, Аномальна зона, Бермудський трикутник, Йеллоустон, Велика блакитна діра, Лохнеське озеро, Стоячі базальтові стовпи, покататися на снігоході, політ на параплан.
