Билеты были куплены за полгода. Авиакомпания Air China. Перелет Москва-Манила со стыковкой в Пекине-42 т. р. за двоих.
Внутренний перелет Манила-Боракай так же был приобретен намного заранее на Seby Pacific по неплохой цене 5000-00 на двоих, включая багаж-20 кг.
Все отели (Манила, Пекин, Боракай) бронировали через Агоду. Приятно удивило полное соответствие отелей в действительности - их описанию на этом сайте
Полет Air China не вызвал никаких нареканий. Персонал услужливый, ненавязчивый. Кормежка – съедобная. Напитки (вода, соки, пиво) – дадут сколько попросишь)).
Прилетели в Пекин во время. Сразу пошли на выход в город, т. к. была 12 часовая стыковка. Начитавшись отзывов про неадекватные действия со стороны китайских пограничников, якобы всеми силами стремящихся не выпустить в город русских при безвизовом транзите – с трепетом подошла на стойку паспортного контроля. На деле все оказалось быстро и без проблем. Даешь паспорт, миграционную карту (дают в самолете) распечатанный электронный билет (его мы распечатали на всякий случай на китайском) и получаешь штамп в паспорт. На обратном пути, при стыковке более 24 часов, еще спросили «Транзит»? и опять без проблем выпустили в город.
Главная площадь Пекина – Тианьмень
Вернувшись часа через 4 обратно в аэропорт мы отравились отдыхать в забронированный заранее через колл-центр лондж. Ничего плохого про него сказать не могу. Да, ковровое покрытие можно было бы пропылесосить и получше. Но в целом, для отдыха в течении нескольких часов, лондж сойдет. Есть душ, кровати в спальной комнате, чай, кофе, снеки, Интернет, удобные кресла, тишина
Далее наш путь лежал в Манилу. Там мы задержались на день. Не знаю, уж почему так плохо пишут про этот город. Никаких ужасов, криминала и загазованности мы не заметили. Или может после посещения Дели уже ничего не страшно))).
Программа осмотра была стандартная – парк Ризаль, Интрамурос, набережная на закате). Специально забронировали отель, расположенный в шаговой доступности от этих объектов осмотра.
Манила. парк Ризаль
Манила. парк Ризаль
Интрамурос
Интрамурос
Манила. Набережная на закате
Утром следующего дня выдвинулись в аэропорт для вылета на Боракай.
Полет Себу Пасифик нам понравился. Нам даже дали места у аварийного выхода. Хотя и не просили)).
После прилета в аэропорт Калибо стандартный расклад – минивен+лодка до Боракая. 250 песо с носа. Время в пути около 1.5 часов. Трицикл с причала на Боракае довез нас до отеля уже затемно. После быстрого заселения пошли на поиски места ужина. Сразу оговорюсь – мы экономные туристы и стараемся питаться подешевле, а именно в местах где это делают местные жители. Пройдя минут пять от отеля по Мэйн роуд нашли подходящее кафе.
Практически все время туда и ходили кушать. Познакомились с поваром Ральфом. Днем ходили на рынок для местных, покупали морепродукты, относили в кафе к Ральфу, которые он за небольшую плату нам готовил на ужин
С поваром Ральфом
Мы разместились в небольшом отельчике на 3 станции. До пляжа минут 10. Зато тишина и покой
Отел на Боракае Tonglen Beach Resort
Отел на Боракае. Наш номер на втором этаже Tonglen Beach Resort
Бассейн в отеле. Здесь вывешивают флаги государств откуда приезжали гости
Про пляжи.
Может быть мы не такие требовательные как другие, но особой разницы между 1.2, 3, станциями мы не заметили
Станция 1 до глубины идти подольше, чем на 3 станции. Но не критично.
Боракай. Станция 1
2- станция. Всегда народу побольше. Есть веб-камера – можете пообщаться он-лайн с соотечественниками))
Боракай. Станция 2
Боракай. Станция 2. Закат
Станция 3. Людей немного. И если пройти левее их вообще нет. Но есть отличное место для купания напротив отеля Asuiy/ Самый крайний отель на белом пляже. Заход в море и сразу глубоко. Есть коралловый риф. Можно живность понаблюдать.
Боракай. Станция 3
Боракай. Станция 3. С лежаков нас никто не гонял)
Пляж Динивид. Классное кафе Spider house. Рекомендуем. Цены приемлимые.
Вход в море прямо по лесенке из кафе))
Пляж Динивид. Вид из кафе
Пляж Пука Бич – не особо впечатлил. Виды конечно красивые, но большие волны и не поплаваешь. Может не в то время мы туда попали.
Пляж Пука Бич
Пляж Пука Бич. Волны!
В итоге, хочу сказать, что Филиппины - это то место, куда хочется вернуться. Только не Боракай, где уже побывали, а на другие острова. Такого океана не видела больше нигде. Люди очень дружелюбные. Ненавязчивые.
И в Китай – обязательно! ! ! На Пекин надо оставлять дня два минимум. При стыковке толком ничего не посмотришь.
Квитки було куплено за півроку. Авіакомпанія Air China. Переліт Москва-Маніла зі стиковкою в Пекіні-42 УРАХУВАННЯМ. за двох.
Внутрішній переліт Маніла-Боракай був придбаний набагато заздалегідь на Seby Pacific за непоганою ціною 5000-00 на двох, включаючи багаж-20 кг.
Всі готелі (Маніла, Пекін, Боракай) бронювали через Агоду. Приємно здивувала повна відповідність готелів насправді - їхньому опису на цьому сайті
Політ Air China не викликав жодних нарікань. Персонал послужливий, ненав'язливий. Годівля – їстівна. Напої (вода, соки, пиво) дадуть скільки попросиш)).
Прилетіли до Пекіна під час. Відразу пішли на вихід у місто, тому що була 12 годинна стиковка. Начитавшись відгуків про неадекватні дії з боку китайських прикордонників, які нібито всіма силами прагнуть не випустити в місто російських при безвізовому транзиті - з трепетом підійшла на стійку паспортного контролю. Насправді все виявилося швидко та без проблем.
Даєш паспорт, міграційну карту (дають у літаку) роздрукований електронний квиток (його ми роздрукували про всяк випадок китайською) і отримуєш штамп у паспорт. На зворотному шляху, при стиковці понад 24 години, ще запитали «Транзит»? і знову без проблем випустили до міста.
>
Головна площа Пекіна - Тіаньмень
Повернувшись години через 4 назад в аеропорт, ми отруїлися відпочивати в заброньований заздалегідь через колл-центр лондж. Нічого поганого про нього не можу сказати. Так, килимове покриття можна було б пропилососити і краще. Але загалом, для відпочинку протягом кількох годин, лондж зійде. Є душ, ліжка у спальній кімнаті, чай, кава, снеки, Інтернет, зручні крісла, тиша
Далі наш шлях лежав у Манілу. Там ми затрималися на день. Не знаю, чому так погано пишуть про це місто.
Жодних жахів, криміналу та загазованості ми не помітили. Або може після відвідування Делі вже нічого не страшно))).
Програма огляду була стандартна – парк Різаль, Інтрамурос, набережна на заході сонця). Спеціально забронювали готель, розташований за кроковою доступністю від цих об'єктів огляду.
Маніла. парк Різаль
Маніла. парк Різаль
Інтрамурос
Інтрамурос
Маніла. Набережна на заході сонця
Вранці наступного дня вирушили до аеропорту для вильоту на Боракай.
Політ Себу Пасіфік нам сподобався. Нам навіть дали місця біля аварійного виходу. Хоч і не просили)).
Після прильоту в аеропорт Калібо стандартний розклад – мінівен+човен до Боракая. 250 песо з носа.
Час у дорозі близько 1.5 годин. Трицикл із причалу на Боракаї довіз нас до готелю вже затемно. Після швидкого заселення пішли шукати місця вечері. Відразу обмовлюся - ми економні туристи і намагаємося харчуватися подешевше, а саме в місцях, де це роблять місцеві жителі. Пройшовши хвилин п'ять від готелю по Мейн роуд знайшли потрібне кафе.
Практично весь час туди й ходили їсти. Познайомились із кухарем Ральфом. Вдень ходили на ринок для місцевих, купували морепродукти, відносили в кафе до Ральфа, які він за невелику плату готував нам на вечерю
З кухарем Ральфом
Ми розмістилися у невеликому готельчику на 3 станції. До пляжу хвилин 10. Натомість тиша та спокій
Отель на Боракаї Tonglen Beach Resort
Отель на Боракаї. Наш номер на другому поверсі Tonglen Beach Resort
jpg" />
Басейн у готелі. Тут вивішують прапори держав, звідки приїжджали гості
Про пляжі.
Можливо, ми не такі вимогливі як інші, але особливої різниці між 1.2, 3, станціями ми не помітили
Станція 1до глибини йти довше, ніж на 3 станції. Але не критично.
Боракай. Станція 1
2 станція. Завжди народу більше. Є веб-камера – можете поспілкуватися он-лайн із співвітчизниками))
Боракай. Станція 2
Боракай. Станція 2. Захід сонця
Станція 3. Людей небагато. І якщо пройти лівіше за них взагалі немає. Але є відмінне місце для купання навпроти готелю Asuiy / Найкращий готель на білому пляжі. Захід у море і одразу глибоко. Є кораловий риф. Можна жвавість поспостерігати.
Боракай. Станція 3
Боракай. Станція 3. З лежаків нас ніхто не ганяв)
Пляж Дінівід. Класне кафе Spider house. Рекомендуємо. Ціни прийнятні.
Вхід у море прямо по драбинці з кафе))
Пляж Дінівід. Вид з кафе
Пляж Пука Біч – не дуже вразив. Види, звичайно, красиві, але великі хвилі і не поплаваєш. Може, не в той час ми туди потрапили.
Пляж Пука Біч
Пляж Пука Біч. Хвилі!
У результаті хочу сказати, що Філіппіни - це те місце, куди хочеться повернутися. Тільки не Боракай, де вже побували, а інші острови. Такого океану більше не бачила ніде. Люди дуже дружелюбні. Ненав'язливі.
І в Китай – обов'язково! На Пекін треба залишати два дні мінімум. При стиковці до пуття нічого не подивишся.