Зима у Яремчі
На Новий рік зняли житло в Яремчі. До будинку підніматися від центру міста хвилин 15. Нас це не напружувало, тому що ми хотіли милуватися красивими краєвидами з вікна.
Скеля Слон. Кажуть, можна в контурах скелі побачити цю тварину. Але скоріше влітку, а взимку не змогли його розглянути)
Яремче невелике містечко, можна за кілька днів побачити всі цікаві пам'ятки.
Водоспад Пробій на річці Прут. Зверху біля мосту через річковий сувенірний ринок. Ми там купили вовняні шкарпетки, накладки на стільці з овчини, різьблену дерев'яну тарілку, карпатський чай. Знизу - туристи на слизькому камінні, що ризикують провалитися під лід у крижану воду.
Залізничний міст, що діє, через річку Прут. Його висота 65 м. Побудували наприкінці 19 століття, було зруйновано під час Великої Вітчизняної війни, пізніше відновили, але без колишнього розмаху.
Церква Різдва Святого Іоанна Хрестителя.
Готелі та котеджі.
Парк – музей «Карпати в мініатюрі» на берегах річки Жонки. Там представлені гірські хребти, гора Говерла, озера, церкви, залізничні тунелі та інші пам'ятки гуцульської архітектури. Проводять екскурсію, на якій можна дізнатися щось цікаве для себе та запланувати поїздку до якоїсь пам'ятки з цього музею)
У січні всі мініатюри були у снігу.
Це мініатюра відомого дерев'яного ресторану Гуцульщина. Він відомий тим, що збудований без жодного цвяха.
Міні-зоопарк. Там можна купити корм або принести свій та погодувати з рук оленів, козуль. У зоопарку різні види птахів, лисиці, дикі кабани та поросята.
Є гарне озеро з лебедями. На березі можна посидіти, помилуватися природою та відпочити на дерев'яних різьблених лавках, гойдалках, у альтанках, покататися на санях з конячками.
Підлога дня присвятили самостійній екскурсії стежкою Довбуша. Заблукати важко, бо на деревах є позначки, куди йти.
Стежка піднімається по кам'яних сходах у гору між вікових ялиць, буків, йде корінням дерев. Тиша і спокій. Заряджаєшся енергією та емоціями! ) На стежці зустрічаються скульптурні композиції, нагромадження кам'яних брил, які утворюють печери, тераси. І десь у скелях приховано золото «гуцульського Робін Гуда» Олекси Довбуша ! )
На Яремчі можна витратити дні 2-3, а потім поїздити екскурсіями.
Були на автобусній екскурсії у Верховині у будинку-музеї кінофільму «Тіні забутих предків». Тут мешкав режисер Сергій Параджанов, коли знімався фільм.
Після оповідання екскурсовода можна було сфотографуватися в гуцульських костюмах. Приїхавши додому, одразу переглянула фільм Параджанова та перечитала книгу Коцюбинського )
Там же Музей гуцульської магії, де зібрані предмети, які використовували мольфари – цілителі. Вони лікували людей молитвами та змовами, магічними ритуалами, музикою чарівної скрипки та дримби. Представлені особисті речі відомого знахаря мольфара Нечая, який завдяки своєму вмінню міг утримувати ясну погоду (що важливо у горах Карпатах)
Купила дримбу, але не відразу виходить видавати приємні звуки та губи швидко втомлюються)
Це ще один музичний інструмент гуцулів – трембіта, яка скликає людей і в горі, і в радості)
Зимові Карпати, як і літні – чарівно-прекрасні!
У Буковелі теж були, каталися на лижах, сноутюбінгу, витягах.
Тепер у планах – Говерла, Синевир та купання у чанах)
